Аудит фінансової звітності

МІНІСТЕРСТВО  ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

 

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К У Р С  О В А    Р О Б О  Т А 

 

 

з диспипліни «Аудит»

на тему «Аудит фінансової звітності»

 

 

 

 

Керівник роботи:

 

 

Роботу виконала:

 

 

 

 

КИЇВ – 2010

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Характеристика фінансової звітності та загальні вимоги до неї…………5

2. Фінансово-економічна та організаційна характеристика Локомотивного депо «Дарниця ДТГО «Південно-Західна залізниця»……………………………17

3. Методика проведення аудиту  фінансової звітності в Локомотивному  депо «Дарниця» ДТГО «ПЗЗ»……………………………………………………………25

Висновок………………………………………………………………………..36

Список використаної літератури………………………………………………38

Додатки………………………………………………………………………….40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Основним нормативним  документом, який регламентує організацію  аудиторської діяльності в Україні  і порядок проведення аудиту на підприємствах  різних форм власності вцілому є  Закон Україїни «Про аудиторську  діяльність», прийнятий 24 квітня 1993 року з наступними змінами і доповненнями. Аудиторська діяльність охоплює організаційне і методичне забезпечення відповідної перевірки і її практичне виконання.

Процес ринкових реформ, започаткований в Україні зі здобуттям  незалежності, зумовив появу суб’єктів господарської діяльності різних форм власності. Нові підприємства функціонують в умовах конкуренції, вільного ціноутворення, комерційного розрахунку, самофінансування. Відбувається інтеграція економіки України у систему міжнародних економічних відносин. Створюються спільні підприємства, залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

При цьому складність економічних зв’язків зростає. Зростають і потреби різноманітних користувачів у достовірній та неупередженій інформації про фінансово-майновий стан та результати діяльності суб’єктів господарювання, що знаходять своє відображення у фінансовій звітності. Власне, "основною метою фінансового обліку є складання форм звітності, передбачених національними стандартами України для інформування про економічні показники й фінансові результати власних менеджерів і зовнішніх осіб, які зацікавлені у діяльності підприємства.”. Усі інформаційні потоки системи фінансового обліку завершуються у спільній кінцевій точці – фінансовій звітності. 

Отже, фінансова звітність  концентрує у собі усю суттєву  інформацію, що стосується діяльності підприємства і, таким чином, надає  зацікавленим користувачам можливість приймати оптимальні рішення. Достовірність і неупередженість наведеної у фінансових звітах інформації є обов’язковою умовою її оприлюднення. Інакше, численні зовнішні користувачі будуть введені в оману, що може спричинити суттєві збитки чи навіть банкрутство. Зрозуміло, що в цьому не зацікавлений ніхто, в тому числі держава.

Саме тут виконує  свою функцію аудит. Здійснюючи аудит  фінансової звітності, аудитор підтверджує  достовірність та неупередженість  наведеної в ній інформації аудиторським висновком. Позитивний аудиторський висновок є гарантією того, що представлені користувачам дані реально та в повному обсязі відображають фінансово-майновий стан та результати діяльності підприємства. Відповідно, посилюється довіра з боку інвесторів, контрагентів, кредиторів, що сприяє пожвавленню ділових стосунків, піднімає співпрацю економічних суб’єктів на якісно новий рівень. З цієї точки зору зрозумілою є важливість проведення аудиту фінансової звітності.

Метою даної роботи є  розкриття сутності та особливостей аудиту фінансової звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОЇ  ЗВІТНОСТІ ТА ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ  ДО НЕЇ.

 

Фінансова звітність  підприємства - це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої  та неупередженої інформації про  фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством. 
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

* придбання, продажу і володіння цінними паперами;

* участі в капіталі підприємства;

* оцінки якості управління;

* забезпеченості зобов'язань підприємства;

* визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

* регулювання діяльності підприємства тощо.

Основні вимоги до фінансової звітності - реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.

Терміни, що використовуються у Положенні (стандарті) бухгалтерського  обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", мають таке значення.

Активи - ресурси, контрольовані  підприємством внаслідок минулих  подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Бухгалтерська звітність - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Витрати - зменшення економічних  вигод у вигляді вибуття активів  або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу. 
Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Доходи - збільшення економічних  вигод у вигляді надходження  активів або зменшення зобов'язань, що призводять до зростання власного капіталу.

Звіт про власний  капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про фінансові  результати - звіт про доходи, витрати  і фінансові результати діяльності підприємства.

Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження  і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок  минулих подій і погашення  якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Консолідована фінансова  звітність - звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Користувачі звітності - фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Стаття - елемент фінансового  звіту, який відповідає критеріям, установленим цим Положенням (стандартом).

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності й фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів - юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень. 
Складові річної фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Квартальна звітність складається тільки з балансу і звіту про фінансові результати.

Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли:

* існує достовірність  надходження і вибуття майбутніх  економічних вигод;

* оцінка статті може  бути достовірно визначена.

Якісні характеристики фінансової звітності:

1. Зрозумілість - доступність для  розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.

Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова  звітність має містити відомості  про: підприємство; дату звітності й  звітний період; валюту звітності  та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів.

2. Доречність - прогнозування результатів  діяльності, виправлення помилок  у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.

3. Надійність - у інформації, представленій  у звітності, не повинно бути  суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою.

4. Нейтральність, тобто відображення  інформації без мети здійснення  впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

5. Обачливість (обережність під  час розрахунків) - повнота (без пропусків). 
Обов'язкові реквізити звітності: дата, на яку приведені основні показники діяльності підприємства; охоплюваний період; валюта. Усі звіти підписуються керівником і головним бухгалтером.

Основні принципи підготовки фінансової звітності.

При формуванні фінансової звітності має бути дотримано таких принципів:

* автономність підприємства - підприємство  відокремлене від власників;

* безперервність діяльності - передбачає  оцінку активів і пасивів підприємства на подальший період;

* періодичність - розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;

* історична (фактична) собівартість - визначає пріоритет оцінки активів;

* нарахування та відповідність  доходів і витрат - доходи зіставляються  з витратами (для отримання цих доходів);

* повнота висвітлення - фінансова  звітність має містити інформацію  про фактичні й потенційні наслідки операцій;

* послідовність - постійне з  року в рік застосування обраної облікової політики;

* обачність - запобігання заниженню оцінки зобов'язань;

* превалювання змісту над формою;

* єдиний грошовий еквівалент.

Однією з найважливіших  аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV та такими нормативними документами:

- П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

- П(С)БО 2 "Баланс";

- П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

- П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

- П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал";

- П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.

Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель (іригаційні, меліоративні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання. 

Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів, облігацій тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину таких витрат і їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків 102 "Капітальні витрати на поліпшення землі", 50 "Довгострокові позики", 501 "Довгострокові кредити банків", 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди" тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі, інших формах фінансової звітності.

Використання нематеріальних активів  аудитор контролює за даними рахунка 12 "Нематеріальні активи". Аудитор  з'ясовує, як використовуються підприємством права користування природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права.

Запаси, зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини відображають в обліку за фактичною собівартістю. Якщо на підприємствах для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на рахунку 203 "Паливо".