Аудит балансу підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1. Теоретична частина. Теоретичні аспекти  проведення аудиту балансу підприємства	4
1.1. Мета  і завдання аудиту балансу та аудиту фінансового стану підприємства	4
1.2. Методика  аудиту балансу та аудиту фінансового стану	8
1.3. Законодавчо-нормативне регулювання обліку балансу та аналізу фінансового стану	17
1.4. Типові  порушення, виявлені під час  аудиту балансу	21
РОЗДІЛ 2. Практична частина. Здійснення аудиторської перевірки балансу на ПАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів” та узагальнення її результатів	22
2.1. Характеристика  ПАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів”	22
2.2. Організація перевірки балансу на ПАТ „ Дрогобицький завод автомобільних кранів ”	26
2.3. Здійснення  аудиту балансу на ПАТ „ Дрогобицький завод автомобільних кранів ”	30
2.4. Здійснення  перевірки взаємоузгодженості даних  балансу на ПАТ „ Дрогобицький завод автомобільних кранів ”	33
2.5. Здійснення аудиту фінансового стану ПАТ „ Дрогобицький завод автомобільних кранів ”	34
2.6. Узагальнення  результатів аудиторської перевірки	44
РОЗДІЛ 3. Рекомендаційна частина. Формування рекомендацій щодо способів і механізму  виправлення порушень та помилок, що виявлені при аудиті балансу на ПАТ „ Дрогобицький завод автомобільних кранів ”	46
ВИСНОВКИ	50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	52
ДОДАТКИ	54

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

         Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки пов’язаний з кардинальними змінам в структурі та формах власності, а також в організації та управлінні виробництвом. Це зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

        Універсальною формою звітності, яка показує здобутки підприємства за певний проміжок часу, є бухгалтерський баланс. 

       Бухгалтерський баланс являє собою спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовому вимірнику наявних господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату. Особливістю бухгалтерського балансу є рівність між загальною вартістю господарських засобів і джерел їх утворення.

        Метою складання балансу є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів   підприємства.

     Метою курсового проекту є засвоєння  організаційних процедур аудиту балансу, закріплення теоретичних знань та поглиблення практичних навиків у даній сфері.

     Завдання, які ставляться при виконанні курсового проекту - дослідження теоретичного матеріалу, нормативно-правових актів, проведення аудиторської перевірки балансу ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» та узагальнення результатів аудиту.

     Курсовий проект складається з трьох розділів. У першому розділі розкриваються теоретичні аспекти проведення аудиту балансу . У другому розділі описується організація, здійснення та узагальнення результатів аудиту балансу ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» . У третьому розділі формуються рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті балансу ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»

РОЗДІЛ 1. Теоретична частина. Теоретичні аспекти  проведення аудиту балансу підприємства

1.1. Мета і завдання аудиту балансу підприємства та аудиту фінансового стану підприємства

     Відповідно до закону України «Про аудиторську діяльність», аудит – це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої обліково-звітної інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності звітності, обліку, їх повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

        Установлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів

      Метою перевірки балансу підприємства незалежним аудитором є висловлення думки про рівень об’єктивності, за яким звітність характеризує фінансовий стан, результати діяльності, а також рух коштів відповідно до загальноприйнятих бухгалтерських принципів.

     Тому  мета, яку переслідує аудитор, формулюється відразу після одержання тверджень  користувача і тісно зв’язана з ними. Тому найперший обов’язок  аудитора, визначити чи правильні  твердження користувача щодо фінансової звітності.

     Зміст цілей аудиту полягає в тому, щоб  зібрати потрібну кількість свідчень, а потім вирішити, які фактичні дані необхідно збирати в конкретних обставинах, при яких проводиться  аудит. Цілі залишаються тими ж при  різних перевірках, але фактичні дані будуть різними залежно від обставин.

     Варто розрізняти головні і конкретні  цілі аудиту для кожної статті балансу. Головні цілі аудиту стосуються кожного  балансового рахунка. Конкретні  цілі аудиту на кожному балансовому  рахунку формулюються таким чином, щоб ці формулювання максимально відповідали особливостям конкретної задачі. Після того, як стають відомі головні цілі аудиту, їх можна використовувати при розробці конкретних цілей.

     Головні цілі аудиту поділяються на дві категорії: рівень загальної прийнятності та інші. Мета визначення загальної прийнятності допомагає аудитору оцінити, чи є баланс прийнятним у світлі інформації про господарську діяльність користувача, якою володіє аудитор. Якщо аудитор вважає, що відповідно до цієї інформації баланс не є прийнятним, він може перенести свою увагу на одну чи кілька інших ланок аудиту.

     При перевірці Балансу аудитор повинен  вирішити такі завдання:

• перевірити наданий баланс на арифметичну точність;
• перевірити відповідність залишків у Головній книзі із показниками балансу;
• перевірити відповідність залишків на початок звітного року залишкам на кінець минулого року;
• у разі зміни залишків внаслідок виправлення помилок минулих періодів - ретельно перевірити характер помилок, їх вплив на звітність, адекватність внесених змін;
• скласти пробний баланс на кінець звітного періоду та порівняти його з наданим для перевірки (при виявленні аудитором необхідності проведення таких дій);
• розрахувати і перевірити правильність відображення підприємством відстрочених податкових активів або зобов'язань;
• скласти перелік виправлень залишків за балансовими рахунками;
• оцінити розбіжності, виявлені в ході перевірки.

     При перевірці форми № 1"Баланс аудитору необхідно перевірити: відповідність  між показниками балансу тарегiстрiв  облiку; правильнiсть оцiнки активів і  пасивів, їх відповідність положенням облікової  політики; реальне  існування відображених в балансі активів, капіталу і зобов'язань, їх належність підприємству законність господарських операцій,    об'єктивність відоорзжбння їх результату в балансі

     У   процесі   перевірки   правильності   складання ф1"Баланс" аудитор  також повинен перевірити:

     - критерії   визнання   та   оцінки   необоротних матеріальних  активів;

     -  правильність нарахування зносу  та відповідність обраного методу нарахування амортизації Наказу про облікову політику;

     - відповідність методів обліку  фінансових інвестицій чинному  законодавству;

     -  правильність розрахунку амортизації  дисконту;

     -  строки погашення заборгованості;

     -  відповідність методу списання запасів Наказу про облікову політику;

     -  відповідність відпуску запасів  у виробництво встановленим нормам;

     -  відповідність оцінки готової  продукції встановленим нормам (запаси-виробництво-вихід  готової продукції);

     - відповідність методу розрахунку  сумнівних боргів Наказу про облікову політику та правильність розрахунку сум

     -  відповідність суми дебіторської  заборгованості за даними аналітичного  обліку (в розрізі боржників) сумам  заборгованості, відображеним у  даній формі;

     - достовірность первинної документації з готівкового та безготівкового руху коштів на підприємстві;

     -  відповідність сум, зазначених  у первинних документах з руху  грошових коштів з даними облікових  регістрів, Головної книги і,  відповідно, балансу;

     -  відповідність розміру статутного  капіталу установчим документам;

     - правильність визначення прибутку  та розрахунок його розподілу;

     -  правильність розрахунку суми  резервів майбутніх виплат;

     - суми кредитів в розрізі кожної  фінансово-кредитної установи та  відповідно строки погашення  цих кредитів;

     - правильність обліку поточних  зобов'язань в розрізі кожного  кредитора;

     - перевірити правильність розкриття  інформації про об'єкти у Примітках  до річної фінансової звітності

     Перевірка на рівень загальної прийнятності повинна  допомагати аудитору з’ясувати, чи залишки по рахунках містять істотні помилки. Подібні перевірки допоможуть визначити, чи висока ймовірність досягнення інших цілей аудиту. Вони допомагають планувати дії, спрямовані на одержання конкретних фактичних даних.

     Для впевненості у правильності складання бухгалтерського балансу (ф. №1) аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності.

     Після того як аудитор перевірив взаємну  погодженість показників фінансової звітності  підприємства за рік, який контролюється, і виявив певні розбіжності, він разом з головним бухгалтером підприємства встановлює їх причини. У разі потреби до звітності керівництвом підприємства вносяться необхідні корективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємства, аудитор має підстави підтвердити правильність її складання.

  При проведенні аудиторської перевірки  для зручності складають робочий  документ – програму, в якій вказують мету аудиту, аудиторські процедури, документи, які при цьому використовуються, робляться примітки

     Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аудит фінансового стану підприємств. Метою аудиту фінансового стану підприємства є відбір, оцінка та інтерпретація фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.

     Основними завданнями аудиту фінансового стану  підприємства є :

• раціонально організувати фінансову діяльність підприємства для його подальшого розвитку;
• покращити управління фінансовими ресурсами;
• визначити показники фінансово-господарської діяльності, що забезпечують стійкий фінансовий стан підприємства;

     Аудит фінансового стану підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки так є можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її нидів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану[19, с. 62].