Аналіз основних понять і наукових напрямків з аудиту

• огляд;

• обстеження;

• інвентаризація;

• контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;

• лабораторний аналіз якості матеріалів, товарів, сировини і готової продукції;

• експертна оцінка;

• опитування;

• перевірка обсягів виконаних робіт.

Огляд. За допомогою цього  методу можна з'ясувати, наприклад, умови збереження майна, документів; стан виробничих, складських торгових приміщень. Огляду піддають різноманітні об'єкти: територію, місця збереження матеріальних активів, документів, виробниче  і торгове устаткування, готову продукцію, контрольно-касові машини. У процесі  огляду можуть бути виявлені докази, що свідчать про порушення чи зловживання.

Обстеження. Обстеження являє  собою як би продовження огляду, але з одночасним ознайомленням  з документами як нормативними, так  і виправдувальними; з одержанням пояснень від відповідальних осіб. Ефективні результати дає обстеження при перевірках технології виробництва  продукції в цехах, порядку прийому, збереження, відпуску і реалізації продукції, товарів.

Інвентаризація. Відповідно до закону України "Про бухгалтерський облік" підприємства зобов'язані  проводити інвентаризацію майна  і зобов'язань, у ході якої необхідно  перевіряти і документально підтверджувати їхню наявність, стан і оцінку. Основними  цілями інвентаризації відповідно до Методичних указівок по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань  є:

• виявлення фактичної наявності майна;

• зіставлення фактичної  наявності майна з даними бухгалтерського обліку;

• перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань.

 

Інвентаризація є найбільш ефективним методом фактичної перевірки  вірогідності показників балансу, що є  складовою частиною бухгалтерської звітності. Однак підприємства, що підлягають обов'язковому аудиту відповідно до законодавства  України, повинні включити до складу бухгалтерської звітності й аудиторський висновок. Безумовно, позитивний висновок аудиторської організації буде означати, що звітність у всіх істотних аспектах відбиває активи і пасиви на звітну дату, виходячи з нормативного акта, що регулює бухгалтерський облік  і звітність. Різновидом вибіркових інвентаризацій є контрольні перевірки  з метою визначення правильності включення інвентаризаційною комісією в опис фактичних залишків матеріалів, коштів, товарів і іншого майна. До порядку проведення інвентаризації пред'являються визначені вимоги. Відсутність хоча б одного члена  комісії при проведенні інвентаризації може служити підставою для визнання її результатів недійсними. Дуже важливо, щоб до документів, що представляються  для оформлення опису нестачі  цінностей і псування понад норми  природного збитку, були обов'язково прикладені рішення слідчих чи судових органів, що підтверджують відсутність винних осіб або відмовлення на стягнення  збитку з винних осіб, або висновок про факт псування цінностей, отриманий  від відділу технічного контролю чи відповідних спеціалізованих  організацій (інспекцій по якості й ін.).

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво застосовують у тих випадках, коли необхідно  установити фактичні витрати сировини чи матеріалів на виробництві, вихід  напівфабрикатів, готової продукції, кількість відходів. Застосовують його і для перевірки діючих чи тих, що раніше діяли на підприємстві норм витрат сировини і матеріалів, технологічного процесу, продуктивності устаткування і т.п. Для цього проводять відповідний  виробничий експеримент (наприклад, виготовлення зразків виробів, випічка кулінарної продукції й ін.).

Перед контрольним запуском сировини у виробництво варто  визначити, по яких видах продукції, що випускається, буде проведений експеримент. При цьому враховуються претензії  до якості виробів чи відомості про  перевитрату по окремих видах  матеріалів, завищених нормах і т.д. Якщо експериментом ставлять на меті перевірити фактичне виробництво готової  продукції, то необхідно, щоб експериментальне виробництво здійснювалося в  тих же умовах, у тім же порядку, у якому воно здійснювалося раніше. Якщо буде встановлено, що характер і  умови виробництва не змінилися, то в якості контрольного може бути прийнятий будь-який черговий запуск сировини у виробництво.

Завдяки експерименту уточнюються  норми, підсилюється контроль за списанням  фактичної витрати сировини і  виходом продукції. Крім того, можуть бути виявлені недоліки в нормуванні і технології виробництва, перекручування в якісних показниках продукції й інші порушення.

Лабораторний аналіз якості матеріалів, товарів, сировини і готової  продукції. Використання даного методу дає можливість контролювати якість матеріалів, що надходять, товарів, сировини, а також готової продукції  і напівфабрикатів; дозволяє виявити  факти використання некондиційної  сировини, недотримання норм витрати. Ці й інші факти можуть свідчити, наприклад, про порушення технологічного режиму, установлених норм і т.д. Аналіз може проводитися відділом технічного контролю чи відповідними спеціалізованими організаціями (інспекцією по якості й ін.).

Вилучення проб (зразків) для  лабораторного аналізу повинне  вироблятися відповідно до інструкцій про порядок інспектування підприємств  визначених галузей народного господарства.

 

Експертна оцінка об'єктів  перевірки буває необхідна при  дослідженні спеціальних питань. Може бути використана робота оцінювача, інженера, геолога, актуарія і (чи) іншого експерта. Експерт, роботу якого аудиторська  організація використовує при проведенні аудита, повинний мати:

• відповідну кваліфікацію, як правило, підтверджену відповідними документами (кваліфікаційний атестат, ліцензія, диплом і т.п.);

• відповідний досвід і  репутацію в області визначених знань, підтверджену, як правило, відкликами, рекомендаціями, публікаціями і т.п.

Аудитору також необхідно  дослідити контрольні процедури, такі як:

• наявність внутрішніх інструкцій;

• посібників і реальність їхнього застосування,

• поділ обов'язків,

• методи складання документації і записів,

• схеми документообігу (бажано узагальнити побільше виправдувальних  документів),

 

3.2 Етапи аудиту готової продукції.

 

 Аудит готової продукції  можна поділити на чотири етапи: - аудит обліку готової продукції,  аудит неврахованої продукції,  аудит обліку відвантаження і  реалізації готової продукції  та аудит обліку витрат на  продаж. Розглянемо більш детально кожен з цих етапів.

Аудит обліку випуску готової продукції

Існує шість основних способів оцінки готової продукції:

 

1. По фактичній виробничій  собівартості. Цей спосіб використовується  порівняно рідко, в основному  на підприємствах індивідуального  виробництва, що випускають велике  унікальне устаткування і транспортні  засоби. Може застосовуватися на  підприємствах з обмеженої номенклатурної масової продукції.

2. По неповній (скороченій) виробничий собівартості продукції.  У цьому випадку собівартість  продукції визначається по фактичних  витратах без загальногосподарських витрат.

3. За оптовими цінами  реалізації. Оптові ціни застосовуються  як облікові ціни. Відхилення  фактичної собівартості продукції  враховуються на окремому аналітичному  рахунку. При стійких оптових  цінах цей варіант оцінки продукції  є найпоширенішим, оскільки він  дозволяє зіставляти оцінку продукції  в поточному обліку і звітності,  що важливо для контролю за  правильним визначенням товарного  випуску. При значному коливанні  рівня оптових цін даний спосіб  утрачає свої переваги.

 

4. По плановій (нормативній)  виробничій собівартості, що виступає  в якості твердої облікової  ціни. При цьому способі обумовлюється  необхідність окремого обліку  відхилень фактичної виробничої  собівартості продукції від планової  чи нормативної. Достоїнство даного  способу оцінки готової продукції  полягає в забезпеченні єдності  оцінки в плануванні обліку. Однак  якщо планова чи нормативна  собівартість продукції змінюється  часто, то оцінка залишків готової  продукції ускладнюється. Варіантом  цього способу оцінки готової  продукції є оцінка по скороченій  плановій виробничій собівартості.

• регістри бухгалтерського обліку;

• результати інвентаризацій;

• бухгалтерська звітність;

• записи про вивчення й  оцінку систем оперативного і складського  обліку, запитальники, схеми документообігу й інші;

• виробничо-фінансовий аналіз фактичних показників підрозділу;

• матеріали, що свідчать про  роботу виконану не аудитором, але під його контролем;

• документи зустрічних перевірок  і пояснення осіб, що не є працівниками даного підрозділу;

• копії бухгалтерської, оперативної внутрішньогосподарської  звітності.

Перелік робочої документації аудита, яка прикладається до актів  аудиторської перевірки, визначає аудитор, що проводить перевірку. Головна  вимога до цієї документації - її переконливість і вагомість при доказі висновків  і пропозицій, що випливають з матеріалів перевірки. Тому обмежень по підборі доказів не встановлюється.

 

3.4 Підготовка підсумкової документації по результатах аудиту.

За результатами аудиторської перевірки складається звітний  документ, що може мати різні документальні  форми - аудиторська довідка, аудиторський висновок, довідка про експертизу, доповідна записка, звіт про перевірку  й інші. Сама форма цього документа  визначається в наказі про призначення  аудиторської перевірки. Звіт повинний бути складений на основі письмової  інформації аудитора, у якій повинні  міститися зведення про усі виявлені недоліки і порушення в обліку й звітності, а також виділятися ті помилки і виправлення які  можуть уплинути на вірогідність звітності  з посиланнями на законодавчі  і нормативні документи. Письмова інформація заповнюється в двох екземплярах, один із яких передається головному бухгалтеру і керівнику для ознайомлення виявлення можливих розбіжностей і  врегулювання спірних положень, а  інший використовується для написання  звіту, після чого він передається  в архів. У письмовій інформації повинні міститися: ПІП аудитора чи склад групи аудиторів, реквізити  перевіряємого підрозділу, перелік посадових відповідальних за ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, період часу до якого відноситься перевірена документація, інформація про методику перевірки (які напрямки бухгалтерського обліку підлягали перевірці, яка бухгалтерська документація була перевірена суцільним методом, а яка вибірково, на основі яких принципів проводилася перевірка), інформація про усі виявлені недоліки і порушення, інформація про найбільші істотні порушеннях в обліку, які значно спотворюють звітність, рекомендації з поліпшення податкового планування з метою оптимізації оподатковування.

При наступних перевірках повинні бути дані аналіз і оцінка виконання чи виправлення зауважень  по фактах попередніх перевірок. Письмова інформація підписується всіма аудиторами, хто проводив перевірку. На підставі письмової інформації складається  звіт, що за структурою в основному повторює письмову інформацію.

 Відповідно до аудиторського  стандарту аудиторський звіт  повинний складатися з вступної, аналітичної і підсумкової частин.

Вступна частина аудиторського  висновку містить: назву документа  в цілому, дату і місце складання, підстава проведення перевірки (наказ  керівника підприємства, протокол рішення  засновників), проведення перевірки, прізвища, імена і по батькові осіб, що приймали участь в перевірці, прізвищі, імена  і по батькові посадових осіб, відповідальних за діяльність підрозділу, період перевірки, які питання були піддані документальної і фактичній перевірці.

Аналітична частина адресується  посадовій особі, що призначила перевірку  і повинна включати: найменування підрозділу, об'єкти аудита, виклад результатів  перевірки, загальну оцінку дотримання законодавства і встановленого  порядку ведення бухгалтерського  обліку, оцінку оформлення господарських  операцій і їхнє відображення в бухгалтерському  й оперативному обліку, істотні порушення  конкретних нормативно-правових актів, арифметичні, логічні, документальні  і речовинні докази встановлених порушень; прізвища, імена, по батькові і посади осіб, що допустили порушення, грошовий і кількісний вираз негативних наслідків порушень.

Підсумкова частина аудиторського  документа містить оцінку аудитора виробничо-фінансової діяльності підрозділу і ведення бухгалтерського обліку, а також пропозиції по усуненню виявлених  порушень, рекомендації підрозділу по усуненню недоліків до ухвалення  рішення по перевірці посадовою  особою, що призначила перевірку.

При викладі своєї думки  аудитор повинний дотримувати строгої  об'єктивності, не допускати необгрунтованих тверджень, висновків і оцінок діяльності окремих осіб чи перевіряємого підрозділу і записувати обвинувальні формулювання. Зауваження про недоліки і порушення, отримані з усних чи письмових заяв окремих облич, у звіт включати не можна. Кожен відбитий у ньому факт повинний бути всебічно перевірений аудитором. Якщо керівник підрозділу чи інша посадова особа підрозділу має заперечення чи зауваження за матеріалами проведеної перевірки, вона повинна підписати документ про перевірку й одночасно прикласти до нього свої письмові заперечення чи зауваження. У тих випадках, коли необхідно прийняти термінові міри до усунення виявлених порушень, складаються проміжні аудиторські звітні документи, що направляються керівникам, що назначили перевірку, з наступним включенням них у загальний документ про перевірку.

Проміжні звітні документи  аудитора складаються безпосередньо  в ході аудиторської перевірки на тих ділянках роботи підприємства, де розкриті найбільш значимі порушення, що вимагають негайного вживання заходів.