Аналіз основних понять і наукових напрямків з аудиту

ВСТУП

 

Поступовий перехід народного господарства України до ринкових відносин призвів до появи спільних підприємств, господарських товариств, бірж, комерційних банків, інвестиційних фондів тощо.

У зв`язку з виникненням підприємств з різними формами власності стало зрозумілим те, що традиційна система фінансового контролю в тому вигляді, в якому вона існувала при адміністративно-командній системі управління, не може захистити ні інтереси держави, ні інтереси власника. Саме власника, а не когось іншого. На сьогодні співвласником в Україні є громадяни - засновники господарюючих суб`єктів, громадяни-акціонери, які взяли участь у приватизації державного майна, колективи громадян та держава. В економічному відношенні всі ці власники відділені від своїх часток власності, що перебувають у різних господарюючих суб`єктах (акціонерних товариствах, довірчих товариствах, комерційних банках, інвестиційних компаніях тощо), в результаті чого не можуть володіти об`єктивною і достовірною інформацією про використання цієї власності. Адже саме власнику необхідна подібна інформація про фінансовий стан підприємства, його потенціал і стабільність у майбутньому. Власник має і повинен знати, наскільки ефективно використовуються вкладені ним у підприємство кошти. Але не кожен, хто здійснює управління майном і коштами цих власників, зацікавлений подавати їм достовірну інформацію про результати своєї діяльності. Майнові інтереси всіх власників має захистити держава.

Однак у ринкових умовах господарювання традиційні форми фінансового контролю не можуть виконувати функції захисту майнових інтересів власників. Практика країн з ринковою економікою показує, що захистити майнові інтереси власників може такий вид незалежного фінансового контролю, як аудит, який є одним з головних елементів їх ринкової інфраструктури. Передумовою такого контролю є взаємна зацікавленість підприємств в особі їх власників (акціонерів, вкладників тощо), держави в особі податкових органів і самого аудитора в забезпеченні достовірності обліку та звітності.

Іншою причиною необхідності впровадження аудиту в Україні є те, що в ринкових умовах фінансовий стан кожного господарюючого суб`єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб`єктами господарювання, і тому зростає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про їх діяльність. Зокрема, така інформація необхідна:

• власникам господарюючих суб`єктів для визначення стратегії їх розвитку;

• банкам для прийняття рішення про доцільність надання кредиту;

• інвесторам (місцевим та іноземним) при вкладанні своїх капіталів у інші господарюючі суб`єкти;

• постачальникам для одержання гарантій повної оплати за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги;

• акціонерам для контролю за роботою адміністрації товариства;

• державним органам для планування потреб макроекономіки та оцінки податкових надходжень до бюджету тощо.

 

Для підтвердження достовірності звітної і облікової інформації господарюючих суб`єктів виникає потреба у перебудові всієї системи фінансового контролю на основі вивчення і використання міжнародного досвіду. У країнах з ринковою економікою таке підтвердження здійснюють аудитори. Міжнародний досвід розвитку аудиту свідчить про те, що аудиторська перевірка - це норма, без якої неможливий цивілізований бізнес. Основне її призначення - це незалежна перевірка фінансової звітності та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб`єктів господарювання з метою формування висновків стосовно їх фінансового стану і достовірності його відображення в бухгалтерському обліку та звітності у відповідності з чинним законодавством і встановленими нормативами.

Основна мета даної курсової роботи полягає в тому, щоб висвітлити основні принципи і методи аудиту готової продукції

Робота складається з трьох розділів, у яких послідовно розглядається методологія аудиту готової продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти організації аудиту.

1.1 Аналіз основних понять і наукових напрямків з аудиту.

 

Аудит у західній теорії і практиці прийнято вважати процесом, за допомогою якого компетентний незалежний працівник накопичує й оцінює свідчення про інформацію, що піддається кількісній оцінці і стосовної до специфічної господарської системи, щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям.

Аудит має древню історію. Думають, що фактично ще в Древньому Єгипті (близько 2600 р. до н.е. ) існували чиновники, що сполучали функції обліку, керування і контролю.

У Римській імперії (1 - 26 р. н.е. ) контрольні функції здійснювалися спеціальними службовцями (куратори, прокуратори, квестори). Після падіння Римської імперії аудит одержав широке поширення в Італії. Купці Флоренції і Венеції використовували працю аудиторів для перевірки платоспроможності капітанів торгових судів, що везли величезні багатства на свій континент. У цей час аудит мав строго цільовий напрямок - запобігання помилок.

Батьківщина сучасного аудита - Англія. Писемні пам'ятки, що вказують на існування аудиторства в Англії, восходять до 13-14 вв. Прийоми аудита до той час складали переважно в детальній перевірці кожної операції, тестування чи вибіркова перевірка, як аудиторські процедури, були невідомі.

В історії розвитку аудита можна виділити кілька періодів:

1. до 1500 р.;

2. 1500 - 1830 (1860) р.;

3. 1830 (1860) - 1905 р.;

4. 1905 - 1933 р.;

5. 1933 - 1940 р.;

6. з 1940 р. по нинішній час.

 

Перший період закінчувався в 1500 р. Ця дата відзначена довільно, але вона найбільше точно відбиває стан "перелому" у загальній економічній ситуації. Однієї з причин цього з'явилося відкриття Америки, і як наслідок збільшення обсягу товарів, капіталу, робочої сили в загальносвітовому масштабі. Інша причина - 1494 р. по праву вважається датою підстави навчання про подвійний запис (Лука Пачоллі).

1500 - 1830 (1860) рр. Цілі і прийоми аудита не були змінені і складалися у виявленні помилок і перевірці чесності осіб, відповідальних за податкові платежі. У цей час істотно підвищилося значення аудита, тому що відбувся поділ між власниками підприємства: керуючими й інвесторами. Акціонерам не тільки була потрібна гарантія схоронності капіталу, але й одержання дивідендів. Тільки аудитор міг дати висновок про вірність і об'єктивність перевіреної фінансової звітності і про імовірність продовження діяльності підприємства найближчим часом. Прийшло розуміння необхідності і важливості існування системи внутрішнього контролю. Причиною, по якій датою закінчення даного періоду був обраний 1860 р., з'явилося те, що Кримська війна викликала визначені зміни в економіці всіх країн, а це привело до зміни цілей і прийомів аудита.

1860 - 1905 р. Період відрізняється бурхливим економічним ростом. Величезні по своїх масштабах угоди привели до створення корпорацій. Цей період відзначений появою консолідованого балансу (1904 р.).

Усе це підвищувало роль і значення інституту аудиторства. Була визнана необхідність внутрішнього контролю. Але йому приділялася роль органа, що брав участь не в перевірці і виявленні помилки, а в створенні єдиної стандартної системи обліку. Основний акцент був спрямований на систему контролю грошових потоків. Оскільки й облікова система, і організаційна структура перетерпіли значні зміни убік посилення, то й аудитори могли вже застосовувати прийоми вибірки. Тестування стало використовуватися тільки в останні десятиліття 19 століття. В умовах швидкоростучого виробництва аудитор більше не міг перевіряти кожну операцію величезної корпорації. Аж до 1905 р. обмежуючим фактором обсягу тестування були зміни і нововведення в системі обліку і внутрішнього контролю. Цілі аудита в цей час складаються у виявленні різного роду помилок навмисного характеру. Історично основним центром розвитку аудита з'явилися Великобританія і США. У першому десятилітті ХХ в. американський аудит став розвиватися незалежно, оскільки підприємцями США була визнана неможливість застосування цілей і підходів англійського аудита до особливостей їхнього бізнесу.

Перші роботи з американського аудита характеризують зміну цілей у  такий спосіб: виявлення і запобігання  ненавмисних помилок. Пізніше цілями аудита стали:

• установлення фінансового стану  і прибутковості підприємства;

• запобігання навмисних і ненавмисних  помилок - другорядна мета.

 

Відповідно до зміни цілей відбулися  і значні зміни в прийомах. Спостерігається  перехід від детальної перевірки  до тестування. Стало ясно, що для  того, щоб одержати фактичні суми, що перевіряються в процесі аудита, немає необхідності проводити детальну перевірку кожної проводки за досліджуваний  період. Одержує визнання важливість внутрішнього контролю. В опублікованих  у 1909 р. "Програмах аудита" відзначено, що як першу ступінь аудита повинна  виступати "установлення системи  внутрішньої перевірки".

 

1933 - 1940 р.

• на аудита впливає Нью-Йоркська фондова біржа й урядові організації;

• не було єдиної думки щодо цілей  аудита.

На початку цього періоду  більшість авторів сходилися  в думці, що завдання аудита полягає  у виявленні помилки. Пізніше  погляди були істотно змінені, і  було встановлено, що аудитору не слід концентрувати свою увагу тільки на виявленні помилки.

Аж до 1940 р. не існувало яких-небудь документів, що визначають відповідальність аудиторів за виявлення помилок. Було відзначено тільки, що це досить важливе  питання, але більшість авторів  сходилися в думці, що його не можна  відносити до головної задачі аудиторської перевірки.

 

З 1940 року дотепер цілі аудита перетерпіли  незначні зміни. Акцент робився на підтвердження  вірності фінансової звітності. Офіційно це положення було проголошено в  документах "Американського Інституту  Присяжних Бухобліку": "перша мета перевірки звітності незалежним аудитором складається у вираженні думки про представлену фінансову звітність".

 

Частина знову розроблених прийомів аудита мала строгу орієнтацію на виявлені помилки. У 1961 р. у "Положенні про  аудиторські процедури №30" було встановлено, що аудитор визначає помилку, і у випадку, якщо вона матеріальна, може вплинути на його думку про  вірність представленої фінансової звітності і проведенні перевірки  відповідно до загальноприйнятих аудиторських стандартів, він повинний оцінити  ступінь її імовірності.

 

Інша точка зору на цілі аудита полягають в тому, що задача незалежного  розгляду складається у вираженні  думки про інформацію, що включається  у фінансові звіти. Що стосується відповідальності аудитора, то вона складається  лише в проведенні тестів, відповідно до загальноприйнятих аудиторських стандартів, розробленими таким чином, щоб знайти саму можливість визначення роду невідповідностей, тобто аудитор  не відповідає за невиявлені помилки, але з його не повинна зніматися  відповідальність за перевірку "вузького місця" у процесі аудита.

 

До кінця 40-х років аудит в  основному полягав у перевірці  документації, підтвердження запису грошової операції і правильному  угрупованню цих операцій у фінансових звітах. Це був підтверджуючий аудит.

 

Після 1949 р. незалежні аудитори стали  більше уваги приділяти питанням внутрішнього контролю, думаючи, що при  ефективній системі внутрішнього контролю імовірність помилок незначна, і  фінансові дані досить повні і  точні. Аудиторські фірми почали займатися більше консультаційною  діяльністю, чим безпосередньо перевірками. Це системно-орієнтований аудит.

 

На початку 70-х рр. почалася розробка міжнародних аудиторських стандартів. В історії аудита можна простежити визначені тенденції:

 

• основною метою аудита завжди визнавалося  установлення вірогідності представленої  звітності;

 

• відзначається зростання надійності внутрішнього контролю і зниження деталізації  цілей.

 

1.2 Розробка методики  аудиту готової продукції.

Методика є важливим інструментом роботи аудитора. Перед проведенням  аудиторської перевірки необхідно  скласти на ряду з планом аудиту методику проведення майбутньої перевірки  в якій мають бути визначені всі  контрольні точки процесу аудиту.

Методика аудиту випуску і реалізації готової продукції

 

Складові методики аудиторської перевірки  Контрольні точки аудиту

 Собівартість реалізації Комерційні  витрати Обсяг випущеної продукції  Обсяг реалізованої продукції  Виручка від реалізації

А 1 2 3 4 5

Ціль аудита Перевірка вірогідності і реальності зроблених витрат, доцільності  їхнього списання відповідно до методу обліку витрат на виробництво Перевірка  вірогідності і реальності зроблених  витрат Перевірка вірогідності обсягу випущеної продукції і повноти  її оприбуткування на склад для оцінки реальних запасів і прогнозів  формування фінансових результатів  Перевірка вірогідності і повноти  включення даних в обсяг реалізованої продукції для формування фінансових результатів відповідно до методу їхнього  відображення на рахунках бухгалтерського  обліку Перевірки вірогідності і  повноти відображення засобів на рахунках бухгалтерського обліку, отриманих  від реалізації у визначений період часу

 

Інформаційна база Господарські операції по рахунках , групировочні відомості даних, партионних паспортів, закупівельні акти на сировину, планові калькуляції по видах продукції, картки аналітичного обліку виробництв, відомості розподілу; Головна книга. Акти приймання сировини, партионні паспорти, накладні про передачу готової продукції з виробництва на склад, акти інвентаризації залишків готової продукції, матеріальні звіти, Господарські операції по рахунках, накопичувальні відомості, видаткові накладні складу готової продукції і відділу маркетингу, товарно-транспортні накладні, пропуск на вивіз продукції, матеріальні звіти про рух продукції в розрізі асортименту, картки складського обліку Господарські операції по рахунках, прибуткові касові ордери, платіжні вимоги-доручення, векселі, журнали-ордери, Головна книга