Аналіз ділової активності підприємства

Під рефінансуванням  розуміють переведення дебіторської заборгованості в інші форми оборотних активів підприємства (грошові кошти або високоліквідні цінні папери) з метою прискорення розрахунків.

Незалежно від виду операції рефінансування її використання базується  на єдиних принципах:

• загальні витрати на рефінансування не повинні перевищувати очікуваний прибуток від використання вивільнених з обороту коштів;
• витрати на рефінансування не повинні перевищувати вартості короткострокових кредитів для підтримки платоспроможності підприємства до інкасації дебіторської заборгованості;
• витрати, на рефінансування не повинні перевищувати інфляційні втрати у випадку затримки платежів.

Факторинг полягає у  переуступлені банку або факторинговій  компанії права на отримання грошових коштів за платіжними документами за поставлену продукцію. В подальшому борги з покупців стягує вже банк або факторингова компанія, але якщо з боку продавця порушені договірні зобов'язання (наприклад, якість не відповідає умовам договору), весь ризик, пов'язаний зі стягненням боргів знову переходить на саме підприємство.

Ціна рефінансування за допомогою факторингових послуг складається з комісійної винагороди та процентної ставки за використання кредитних ресурсів. При цьому потрібно враховувати, що в момент оформлення договору факторингу фактор оплачує не більше 80 % від загальної суми боргів, а остаточні розрахунки здійснюються тільки після повного надходження коштів від платника.

Визначимо ціну рефінансування дебіторської заборгованості за допомогою факторингу. Середня дебіторська заборгованість ТОВ «Агаль»   за 2011 рік складає 15780,7 тис. грн. Якщо підприємство продасть банку право на стягнення хоча б половини дебіторської заборгованості на суму 7890,4 (15780,7 / 2) тис. грн.

Припустимо, що розмір встановленої банком комісійної винагороди становитиме 2% від суми боргу. Банк надасть підприємству кредит у формі попередньої оплати 80 % від загальної суми боргу під 18 % річних. Середній рівень процентної ставки на ринку грошових ресурсів – 24 %.

Комісійна винагорода: 7890,4 х 0,02 = 157,8 тис. грн.

Плата за кредит: (7890,4 · 0,80) · 0,18 = 1136,2 тис. грн.

Загальні витрати на рефінансування: 157,8 + 1136,2 = 1294,0 тис. грн.

З урахуванням розрахованої суми додаткових витрат визначимо їхній  рівень стосовно додатково отриманих  грошових активів. Він складе:

А_дод.= 7890,4 – 1294,0 = 6596,4 тис. грн.

Хоча рентабельність активів підприємства не дасть можливості покрити втрати підприємства у зв’язку з рефінансуванням дебіторської заборгованості за рахунок факторингу, але дасть можливість залучити 6596,4 тис. грн. грошових активів і тим самим підвищити рівень ділової активності підприємства.

Таким чином, операція рефінансування дебіторської заборгованості за допомогою факторингу ефективна.

 

 

3.2. Використання  програмного забезпечення в процесі  розробки аналізу ділової активності підприємства

 

Із застосуванням комп'ютерів багато видів вхідних даних можуть бути використані як вихідні, котрі використовуються в різних підрозділах або для різних завдань. Так, дані контролю запасів корисні для бухгалтерського обліку, постачання, виробництва і збуту; дані про оплату праці корисні для бухобліку, контролю витрат праці, обороту капіталу, пенсій і виробництва.

У практичній діяльності керівників іноді головною проблемою  є не брак, а надлишок інформації. Розв'язанню цієї проблеми сприяє класифікація інформації за видами. Уся інформація, що стосується питання, яке розглядається, називається релевантною. Менеджер, звичайно, звертає увагу на набагато більший обсяг інформації, ніж він може використовувати для прийняття конкретного рішення. Цю інформацію позначають як узяту до уваги. Та її частина, що має відношення до питання, що розглядається, називається використаною інформацією.

Аналіз ділової активності ТОВ «Агаль» доцільно проводити в програмах Microsoft Excel та Microsoft Acсess (рис.3.1, 3.2):

Рис.3.1. Програмне забзепечення аналіз ділової активності ТОВ «Агаль» за допомогою програми Microsoft Excel

Інформація, яку менеджер узяв до уваги, але яка не стосується завдання, що розв'язується, називається плутаючою, оскільки цей вид інформації сприяє заплутуванню питання.

В організації, де працює менеджер, може циркулювати значно більше інформації, ніж це потрібно для розв'язання конкретних завдань. її називають бюрократичною інформацією. Позбутися бюрократичної інформації вкрай важко. Плутаюча інформація часто використовується як привід для того, щоб ігнорувати релевантну інформацію, яку не взято до уваги. Іншою причиною її ігнорування може бути її важкодоступність.

Рис.3.2. Програмне забзепечення аналіз ділової активності підприємства за допомогою програми Microsoft Acсess

 

Менеджера має цікавити насамперед релевантна інформація. Він має прагнути всіляко зменшити імовірність того, що релевантну інформацію буде проігноровано.

Деякі менеджери прагнуть узяти до уваги всю інформацію, що доходить до них. У своїй повсякденній роботі, приймаючи рішення, вони спочатку питають, яка інформація доступна, і тільки потім - яка інформація стосується до справи. Комп'ютери і телекомунікації сприяють цьому процесу. Тим самим обсяг релевантна інформації зменшується, а обсяг плутаючої зростає. Остання взагалі може паралізувати роботу менеджера, тому йому слід насамперед концентрувати увагу на релевантній інформації і лише після цього аналізувати всю доступну. Основна складність полягає в тому, яку інформацію вважати релевантною. Останнє визначається знаннями менеджера про природу проблем, які стоять перед ним, тим, яких теорій він дотримується. Якщо менеджер погано розбирається в сфері, де він працює, йому буде потрібна більша кількість інформації. Чим більше менеджер буде знати систему, в якій він працює, тим ретельніше він буде добирати інформацію. Це означає, що хоч система, створена спеціалістом за системним аналізом (наприклад, система розрахунку заробітної плати), може бути досить простою, але активна участь самого менеджера в її розробці необхідна.

В управлінській практиці питанню забезпечення інформаційних потреб менеджерів не завжди приділяється належна увага. Це значною мірою пояснюється складністю проблеми формалізації процедури інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень. Чим вища посада менеджера, тим складніше завдання системного забезпечення його управлінською інформацією, тому що розширюється коло напрямів, які має бути охоплено інформаційним забезпеченням, ускладнюється завдання її інтеграції, виникає необхідність враховувати особисті особливості споживача інформації та ін. Від фахівця, який буде виконувати це завдання, вимагається не лише знання можливостей обчислювальної техніки, математичного забезпечення, загальних основ теорії управління, особливостей конкретного виробництва, а й особистих рис відповідних менеджерів, стилю та методів їхньої роботи, вміння налагодити з ними контакти.

Точність інформації потрібна не заради точності. Забезпечення даними, обчисленими з точністю до копійки, часто суперечить необхідності видавати дані вчасно й у вигляді, зручному для оперативного використання. Найчастіше час даремно витрачається на обчислення з непотрібним ступенем точності. У статистичних даних про збут можна нехтувати копійками, якщо сумарна помилка несуттєва для мети аналізу. Вплив, який справляє звітність, визначається не тільки змістом, а й швидкістю засвоєння його (впливу) змісту. Мета правильного надання інформації має полягати в тому, щоб, використовуючи знайому читачу мову, звернути його увагу на важливі факти. 
У типовій компанії є три головні інформаційні системи: фінансова, кадрова і матеріального забезпечення. Основою фінансової системи є готівка компанії. Кадрова система займається інформацією про людей. Інформаційна система матеріального забезпечення використовується для даних, що відбивають надходження сировини й товарів у компанію.

За допомогою  довідника фінансових показників формуються загальноприйняті і власні фінансові показники будь-якого ступеня складності. Вони вводяться на підставі даних фінансового або управлінського обліку.

Фінансові показники розраховуються в будь-яких розрізах аналітики. Це дозволяє проводити скільки завгодно деталізований аналіз даних управлінського обліку.

Показники фінансового  стану (ліквідності, платоспроможності, забезпеченості, ділової активності, рентабельності і ін.) підприємства:

• Аналізуються за вказаний період або в динаміці за ряд місяців, кварталів або років;
• Порівнюються з тими, що рекомендуються значеннями.
• Можуть аналізуватися як абсолютні, так і відносні значення фінансових показників (горизонтальний і вертикальний аналіз, базисні і ланцюгові темпи зростання, приросту і ін.). За допомогою універсального фінансового звіту проводиться порівняльний аналіз планових і фактичних показників.

Можливості виведення  даних:

• Дані аналітичних таблиць можуть представлятися у вигляді графіків або діаграм (для виділеної області аналітичної таблиці);
• На підставі довідника фінансових показників можна формувати як стандартні бухгалтерські звіти, так і власні аналітичні форми. Можна задавати власні шаблони звітів;
• Аналітичні таблиці можна зберігати у форматах mxl, xls, html. Це дає додаткові можливості для аналізу фінансових показників засобами інших програм і обміну даними з іншими користувачами. Аналітичні таблиці можна створювати в інших застосуваннях;
• За допомогою довідника звітів можна задати зручну колірну інтерпретацію розрахованих показників.

При використанні конфігурації спільно з компонентами "Бухгалтерський облік" створюється єдине інформаційне поле, в якому для аналізу використовуються актуальні дані фінансового або управлінського плану рахунків.

На сучасному підприємстві використовуються різні інформаційні системи. Інформаційно-аналітичні системи забезпечують збереження і пошук інформації, полегшують систематизацію накопичених відомостей з окремих питань і проблем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, показники ділової  активності - це, перш за все, показники ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, що автоматично відносить їх до системи показників економічної ефективності.

В цілому аналіз ділової активності підприємства - це системна оцінка ефективності використання суб'єктом господарювання своїх ресурсів задля досягнення позитивних результатів та створення сприятливого інвестиційного клімату, а також підтримання стабільного фінансового стану та забезпечення постійного розширення й росту обсягів виробництва, реалізації.

Під час поточного  аналізу в якості критеріїв ділової  активності найчастіше використовують такі показники, як обсяг реалізації продукції, товарів, наданих послуг, прибуток, величину капіталу, авансованого в активи підприємства. При цьому, обов'язково враховують, так зване, «золоте правило» економіки підприємства, згідно якого прибуток повинен зростати більш високими темпами, ніж обсяг реалізації продукції та вартість майна підприємства. Це означає, що витрати виробництва повинні знижуватись, а ресурси підприємства використовуватись ефективніше.

За результатами проведеного  аналізу на матеріалах ТОВ «Агаль»  зроблено наступні висновки:

Підприємство станом на кінець 2011 року має загальний розмір капіталу 61537,7 тис. грн. За 2011 рік спостерігаємо його збільшення на 18486,2 тис. грн. порівняно з 2010 роком та на 1717,9 тис. грн. в2010 році відносно 2009 року. Основну частку у валюті балансу підприємства станом на кінець звітного року займає власний капітал, його розмір становить 46349,1 тис. грн. або 75,3% від сукупного капіталу. Капітал, яким володіє підприємство, використовується ефективно. Протягом 2011 року для здійснення одного обороту коштів, авансованих у діяльність підприємства, потрібно було 129,1 днів. Це на 24,5 днів менше у 2010році ніж у 2009 році та на 7,5 днів менше у 2011році аніж у 2010 році. Отже, спостерігаємо прискорення оборотності капіталу. Досить низькою є ефективність використання  позикового капіталу. Швидкість його оборотності уповільнилась на  на 5,2 днів в 2011 році відносно 2010 та пискорилась на 11,1 днів у 2010 році проти 2009 року. Протягом 2011 року капітал підприємства здійснив 2,78 обороти, у тому числі позиковий – 11,32 раз.

У 2011 році відносно 2010 року спостерігаємо збільшення виручки від реалізації на 58259,2 тис. грн. та вартості капіталу - на 18486,2 тис. грн. До того ж прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за цей же період збільшився на 7196,4 тис. грн. Все це є наслідком значного підвищення виробництва у 2011 році. По відношенню до 2009р. та 2010р. обсяг реалізації продукції зростає меншими темпами ніж вкладений капітал, тобто, ресурси підприємства використовуються не досить ефективно. Відносно 2010р. прибуток підприємства збільшується менш інтенсивно, ніж обсяг реалізації, що свідчить про відносне підвищення витрат виробництва.

Вповільнення  оборотності  запасів і дебіторської заборгованості  призвело до збільшення операційного і фінансового циклів, що є негативною тенденцією й веде до збільшення потреби підприємства в оборотному капіталі. Таким чином, за результатами розрахунків, можна зробити висновок про деяке зниження ділової активності підприємства.