Аналіз ділової активності підприємства

Дані фінансової звітності  виступають не лише основою аналізу  та оцінки результатів звітного періоду, а є підставою для їх прогнозування. Майно знаходиться у русі, а рух утворює майно, формуючи джерело його утворення - дохід, прибуток. Тому для всебічного аналізу фінансового стану необхідний спільний аналіз "моментних", балансових даних на дату (момент) і "поточних" показників за період часу.

Отже, основними джерелами  інформації слугують показники фінансової звітності:

• Балансу підприємства (форма №1),
• Звіту про фінансові результати (форма №2),
• Звіту про власний капітал (форма №3),
• Звіту про рух грошових коштів (форма №4),

Дані форми звітностей представляють собою систему  узагальнюючих та взаємопов’язаних показників, що характеризують результати фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій за звітний період. Значення звітності полягає, насамперед у тому, що вона слугує джерелом інформації про результати діяльності підприємства, за її даними проводиться аналіз основних економічних показників діяльності і розвитку підприємства.

Фінансова звітність  є комплексом показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний взаємозв'язок. Логічний взаємозв'язок полягає у взаємо доповненні та взаємній кореспонденції розділів і статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах фінансової звітності дає можливість проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з бухгалтерської звітності. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.

Фінансова звітність  укрупнено відбиває стан підприємства, достатньо формалізована й використовується для прийняття управлінських рішень щодо діяльності підприємства загалом. Фінансова звітність призначена насамперед для (окрім менеджерів і працівників підприємства) зовнішніх користувачів (інвесторів, кредиторів, постачальників, споживачів, державних і громадських організацій). Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності її якісні характеристики мають бути такі: цінність інформації для користувача (зрозумілість; своєчасність; доречність з точки зору впливу на економічні рішення користувачів, сьогоденних і майбутніх подій, виправлення помилок у господарській діяльності); прогностична цінність; цінність зворотного зв'язку; можливість порівнювати звіти різних підприємств і за різні періоди часу; надійність (достовірність, можливість бути перевіреною, неупередженість, обачливість, повнота).

Запроваджені з 2000 р. в  Україні національні стандарти фінансової звітності здебільшого відповідають міжнародним стандартам: Форма № 1 "Баланс"; Форма № 2 "Звіт про фінансові результати"; Форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів"; Форма № 4 "Звіт про власний капітал"; "Примітки до звітів". 

 

1.3. Методика  аналізу ділової активності підприємства

 

Основними завданнями аналізу  ділової активності є:

- дослідження рентабельності  та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності  використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка  динаміки та стану ліквідності,  платоспроможності та фінансової стабільності підприємства;

- оцінка становища  суб'єкта господарювання на фінансовому  ринку та кількісна оцінка  його конкурентоспроможності;

- визначення ефективності  використання фінансових ресурсів .

Аналіз ділової активності підприємства є необхідним етапом для  розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори  аналізують ділову активність підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового  аналізу менеджер одержує певну  кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину ділової активності підприємства.

Важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості підприємства.

Основними показниками  оцінки ділової активності підприємства є:

1. Коефіцієнт загальної  оборотності активів (капіталу) (інша  назва - коефіцієнт трансформації) - відображає швидкість обороту (у кількості оборотів за період) сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів:

Оа = ЧВ / ВАс,     (1.1)

де, ЧВ - чиста виручка  від реалізації продукції;

ВАс - середньорічна вартість активів.

2. Коефіцієнт оборотності  запасів - відображає число оборотів  товарно-матеріальних запасів підприємства  за аналізований період. Зниження  даного показника свідчить про  відносне збільшення виробничих  запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. У цілому, чим вище показник оборотності запасів, тим менше коштів зв'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів, тим більше ліквідну структуру мають оборотні активи й тем стійкіше фінансове становище підприємства. Коефіцієнт оборотності запасів визначається за формулою:

Оз = ЧВ / ВЗс,     (1.2)

ВЗс - середньорічна вартість запасів.

Більш точно коефіцієнт оборотності запасів можна оцінити відношенням собівартості реалізованої продукції до середнього за період величині запасів. Цей підхід є більш обґрунтованим, тому що використання виторгу від реалізації, що містить у собі закладену в ціну продукції прибуток, приводить до перекручування показників оборотності .

Оборотність матеріальних оборотних коштів у днях визначається відношенням тривалості аналізованого періоду до коефіцієнта оборотності.

3. Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості (коефіцієнт  оборотності по розрахунках). У процесі господарської діяльності підприємство дає товарний кредит для споживачів своєї продукції, тобто існує розрив у часі між продажем товару й надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Він визначається за формулою:

Одз = ЧВ /ДЗс,    (1.3)

ДЗс - середньорічна сума дебіторської заборгованості.

Як правило, чим вище цей показник, тим краще, тому Ідо  в підприємство швидше одержує оплату по рахунках. З іншого боку, надання покупцям товарного кредиту є одним з інструментів стимулювання збуту, тому важливо знайти оптимальну тривалість кредитного періоду.

Використовуючи цей  коефіцієнт, можна розрахувати більш  наочний показник - період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість звернеться в кошти. Для цього необхідно розділити тривалість аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності по розрахунках.

Показники оборотності  дебіторської заборгованості корисно порівнювати з оборотністю кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредиту, надаваного аналізованим підприємством своїм клієнтам з умовами кредитування, якими воно користується з боку постачальників. Для цього необхідно визначити коефіцієнт оборотності й строк обороту дебіторської й кредиторської заборгованості по товарних операціях.

У ході економічної діагностики  доцільно зіставляти фактичні строки погашення дебіторської заборгованості із тривалістю наданого покупцям періоду відстрочки платежу, що дозволить оцінити ефективність контролю за станом розрахунків з дебіторами й зробити висновки про рівень їхньої кредитоспроможності.

4. Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості - показує  розширення або зниження комерційного кредиту, надаваного підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, зниження - ріст покупок у кредит. Формула розрахунку коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості має вигляд:

Окз = ЧВ / КЗс,     (1.4)

КЗс - середньорічна сума кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості також можна оцінити відношенням собівартості реалізованої продукції до середнього за період сумі кредиторської заборгованості.

Період обороту кредиторської  заборгованості визначається як частка від розподілу тривалості аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Ще однією додатковою характеристикою ділової активності господарюючих суб'єктів є тривалість операційного й фінансового циклів.

5. Операційний цикл - період  часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням коштів від реалізації виробленої з них продукції [19, с.95]. Тривалість операційного циклу розраховується як сума тривалості обороту запасів і періоду інкасації (погашення) дебіторської заборгованості по товарних операціях:

ТОЦ = Тз + Тдз,     (1.5)

Тз - термін обороту запасів;

Тдз  - термін обороту  дебіторської заборгованості.

6. Фінансовий цикл  являє собою період, протягом  якого кошти відвернені з обороту, тобто період між оплатою кредиторської заборгованості й погашенням дебіторської. Тривалість фінансового циклу визначається як різниця між тривалістю операційного циклу й строком оборотності кредиторської заборгованості по товарних операціях:

ТФЦ = Тоц – Ткз,     (1.6)

Тоц - тривалість операційного циклу;

Ткз - термін обороту кредиторської  заборгованості.

Логіка цього показника  в наступному: запаси й дебіторська заборгованість викликають потребу в коштах, а кредиторська заборгованість є джерелом покриття поточних фінансових потреб.

Слід відмітити, що розглянута методика аналізу ділової активності підприємства, не передбачають пошук резервів підвищення ділової активності, в той час як однією із головних задач економічного і фінансового аналізу є пошук резервів підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

З урахуванням цього, вважаємо доцільним ввести пошук  резервів підвищення ділової активності підприємства за такими напрямками.

Так, для пошуку резервів підвищення коефіцієнту оборотності  активів необхідно розраховувати  коефіцієнт оборотності з урахуванням визначених резервів за формулою:

,   (1.7)  

де: К_ОА - коефіцієнт оборотності активів з урахуванням визначених резервів;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - обсяг реалізації, тис. грн.;

ΔР - резерви збільшення обсягу реалізації продукції, тис. грн;

ΔМОК - резерви мобілізації матеріальних оборотних коштів, тис. грн;

ΔНМОК - резерви мобілізації найбільш мобільних оборотних коштів, тис. грн.

Тоді резерви підвищення рівня коефіцієнту оборотності активів визначаться наступним чином:

,     (1.8)

де: ΔКоа - резерви підвищення коефіцієнту оборотності активів;

Коа - коефіцієнт оборотності активів, який визначається відношенням чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до середньої вартості активів;

При розрахунку коефіцієнту  оборотності власного капіталу резервом збільшення власного капіталу, що враховується в знаменнику показника, буде сума резерву  збільшення прибутку від звичайної діяльності.

Коефіцієнт оборотності  матеріальних запасів з урахуванням  визначених резервів доцільно розрахувати  за формулою:

,    (1.9)

 

де: Комз - коефіцієнт оборотності матеріальних запасів з урахуванням визначених резервів;

Срп  - собівартість реалізованої продукції, тис. грн.;

МОК - середньорічна вартість запасів, тис. грн;

Чим вище оборотність  запасів компанії, тим більш ефективним є виробництво і тим менше  потреба в оборотному капіталі для  його організації.

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей з урахуванням визначених резервів доцільно визначати діленням тривалості періоду, що аналізується, на величину відповідного коефіцієнту оборотності з урахуванням визначених резервів.

Зазначимо, що позитивне значення фінансового циклу характеризує тривалість періоду, протягом якого підприємство відчуває потребу в коштах для фінансування оборотних активів, яку необхідно заповнювати з різних власних і позикових джерел. Негативне значення тривалості фінансового циклу означає наявність тимчасово вільних коштів.

Підприємство завжди зацікавлене в скороченні тривалості операційного й фінансового циклів.

Ділова активність підприємства формується в процесі всієї його виробничо - господарської діяльності. Тому оцінку ділової активності можна об'єктивно здійснити не через один, нехай найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Аналіз ділової  активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

·коефіцієнта загальної оборотності активів;