Аналіз ділової активності підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА....................................................................................................5

1.1. Сутність оцінки ділової активності  підприємства.........................................5

1.2. Нормативно-правове забезпечення  оцінки ділової активності 

підприємства............................................................................................................11

1.3. Методика аналізу ділової  активності підприємства.....................................18

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ  АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ТОВ «Агаль».........................................................................................................28

2.1. Загальноекономічна характеристика  підприємства ТОВ «Агаль».............28

2.2.Аналіз оборотності капіталу підприємства

ТОВ Агаль»………………………………………..................................................32

2.3. Аналіз ділової активності  підприємства ТОВ «Агаль»................................37

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ  ДІЛОВОЇ  АКТИВНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА...................................................................................................44

3.1. Пропозиції щодо підвищення рівня ділової активності підприємства за

рахунок прискорення оборотності  активів...........................................................44

3.2. Використання програмного забезпечення в процесі розробки аналізу

ділової активності підприємства...........................................................................47

ВИСНОВКИ............................................................................................................53

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................................56

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. В ефективному управлінні будь-яким підприємством дуже важливим чинником, який може як негативно, так і позитивно впливати на кінцевий результат діяльності є час. Отже оперативність і доцільність прийнятих управлінських рішень спричиняє вагомий вплив на якість отриманого результату.

В умовах жорсткої і не завжди добросовісної ринкової конкуренції перед керівниками постає питання яким чином спрямувати мінімум зусиль на просування до ринків продукції, праці або капіталу з максимально ефективним результатом. Відповідь на дане питання неможливо знайти без залучення наявних виробничих і комерційних можливостей в контексті їх аналізу. Саме вищезазначені складові проблеми фігурують у визначенні поняття «ділова активність».

Стабільність фінансового  стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від широти ринків збуту продукції, його ділової репутації (іміджу), ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів (капіталу) і стабільності економічного зростання.

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними за сферою застосування капіталу підприємствами.

Автори наукових праць  виводять необхідність оцінювання рівня  ділової активності не тільки виходячи з суб’єктивних показників, а й застосування певного набору об’єктивних показників, в тому числі фінансових коефіцієнтів, з можливістю виведення наприкінці інтегрованого кінцевого показника, за яким можна присвоїти суб’єкту господарської діяльності певний рейтинг та порівнювати підприємства між собою.

Таким чином, активність підприємства в фінансовому аспекті  проявляється насамперед в швидкості  обороту його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва.

Проблеми визначення сутності та оцінювання ділової активності розглядаються в працях таких науковців як   Варавка В. В., Герасимчук З.В., Ігнатенко М. В., Косова Т. Д., Марченко О. І., Сачок В. Л., Шевчук Н. та ін.

Мета курсової роботи полягає у визначенні напрямів підвищення ділової підприємства.

Відповідно до поставленої  мети завданням курсової роботи є:

- дослідити теоретичні основи аналізу ділової активності підприємства;

- провести аналіз ділової  активності підприємства;

- обґрунтувати напрямки  підвищення ділової активності  підприємства.

Об’єктом дослідження  є  ділова активність ТОВ «Агаль».

Предметом дослідження є механізм та принципи аналізу ділової активності підприємства.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використано методи логічного узагальнення, аналізу, синтезу для дослідження теоретичних основ управління фінансовою стійкістю підприємства; порівняння, групування, аналізу, табличний – для дослідження динаміки зміни показників ділової активності підприємства.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та інші  нормативні документи, що регламентують діяльність підприємств в Україні, статистичні матеріали, звіти підприємства, навчальна література, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теми дослідження.

Курсова робота складається  із вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1. Сутність  оцінки ділової активності підприємства

 

Головними якісними і  кількісними критеріями ділової  активності підприємства є: широта ринків збуту продукції, включаючи наявність постачань на експорт, репутація підприємства, ступінь плану основних показників господарської діяльності, забезпечення заданих темпів їхнього росту, рівень ефективності використання ресурсів (капіталу), стійкість економічного росту. Також виділяють широкий та вузький підходи до визначення поняття «ділова активність». У широкому розумінні цей термін означає маркетингове і комерційне просування підприємства за умов залучення максимально можливого ресурсного потенціалу із спрямуванням усього спектру зусиль. У вузькому ж розумінні ділова активність підприємства означає якість прийнятих управлінських рішень, що характеризується висококваліфікованим менеджментом, повноту віддачі вкладених зусиль та ефективне використання наявних виробничих та комерційних можливостей.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна  оцінка ділової активності підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу ділової активності та фінансово стану підприємств

Систематичний аналіз ділової  активності підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Ураховують ділову активність підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Ділова активність підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

На сьогоднішній день ділова активність розглядається з  трьох позицій: індивідуума; підприємства (мікрорівень); країни (макрорівень).

На рівні підприємства ділова активність найчастіше розглядається  як результативність роботи підприємства щодо величини авансованих ресурсів або величини їхнього споживання в процесі виробництва. Таке визначення практично ототожнює поняття ділової активності й ефективності роботи.

Ділова активність відображає рівень ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів і в той же час характеризує якість управління, а також можливості потенційного розвитку підприємства.

Оскільки результати аналізу ділової активності є  підґрунтям і вагомою складовою у розробці заходів щодо забезпечення результативності суб’єкта господарювання, доцільно при оцінюванні його стану виділити рівні ділової активності та притаманні їм виробничо-господарські ситуації, які зумовлюють певні результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

В умовах нестабільної економіки  рівень ділової активності можна кваліфікувати як:

1) високий (достатній);

2) середній (задовільний);

3) низький (незадовільний).

Слід зазначити, що кожному  рівню ділової активності відповідає характерна виробничо-господарська ситуація, у зв'язку з чим виділяють нормальну, проблемну і кризову ситуації.

Нормальна ситуація властива високому рівню ділової активності та означає такий збіг умов і обставин, коли створюються сприятливі умови для функціонування суб'єкта господарювання, за яких формується стійка тенденція підвищення темпів зростання оціночних показників.

Проблемна ситуація існує  на підприємстві, рівень ділової активності якого відповідає середньому і визначається як збіг господарських умов та чинників, за яких формується тенденція до погіршення стану підприємства та спостерігається нестійка динаміка оціночних показників ділової активності.

Кризова ситуація характеризує низький рівень ділової активності і виникає в разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання, які потребують термінового вирішення. Її можна визначити як збіг обставин, які формують стійку негативну тенденцію оціночних показників ділової активності та загрожують підприємству банкрутством.

Визначення проблемної, а тим більше кризової, ситуації при оцінці стану ділової активності зумовлює необхідність термінового регулювання виробничо-господарської діяльності шляхом прийняття оперативних управлінських рішень.

Ділова активність комерційної  організації виявляється в динаміці її розвитку, досягненні нею цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції.

Рівні ділової активності конкретної організації відображають етапи її життєдіяльності – зародження, розвиток, підйом, спад, криза, депресія, – показують ступінь адаптації  до мінливих ринкових умов, якість управління тощо .

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними  за сферою застосування капіталу підприємствами.

Автори наукових праць  виводять необхідність оцінювання рівня  ділової активності не тільки виходячи з суб’єктивних показників, а й застосування певного набору об’єктивних показників, в тому числі фінансових коефіцієнтів, з можливістю виведення наприкінці інтегрованого кінцевого показника, за яким можна присвоїти суб’єкту господарської діяльності певний рейтинг та порівнювати підприємства між собою.

Таким чином, активність підприємства в фінансовому аспекті  проявляється насамперед в швидкості  обороту його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва.

Кількісна оцінка ділової  активності, що її пропонує до застосування Косова Т. Д.[15.c 15], здійснюється у таких двох напрямках:

• ступінь виконання планових показників;
• забезпечення заданих темпів їх росту .

Гайдис Н.М. [10.c414] визначає, що кількісна оцінка та аналіз ділової активності можуть бути здійснені за двома напрямками:

• ступінь виконання плану за основними показниками, що забезпечують задані темпи їх зростання;
• рівень ефективності використання ресурсів .

У світовій практиці ділова активність підприємств характеризується ступенем стійкості економічного розвитку (росту). темпи економічного розвитку в першу чергу визначаються темпами збільшення реінвестованих власних засобів.

Відносні показники ділової активності характеризують рівень ефективності використання ресурсів (матеріальних, трудових і фінансових), який оцінюється за допомогою показників оборотності та рентабельності. Пропонована система показників ділової активності базується на даних фінансової звітності підприємства. Ця обставина дозволяє за даними розрахунку показників контролювати зміни у фінансовому стані підприємства.

Для розрахунку застосовують абсолютні підсумкові дані за звітний  період по виручці, прибутку і т.п. Але показники балансу розраховані на початок і кінець періоду, тобто мають одномоментний характер. Це вносить деяку неясність в інтерпретацію даних розрахунків.

Таким чином, слід поєднати елементи аналізу абсолютних показників із якісними (відносними). За наявності інформації першим етапом має бути оцінка репутації підприємства, його ринків збуту, маркетингової діяльності і т.ін. Другим етапом необхідно проаналізувати динаміку активів, в тому числі оборотних, серед яких – власних, а також сум запасів; джерел фінансування активів; динаміку фінансових результатів за різними рівнями (валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності, чистий прибуток). Третім етапом повинен стати розрахунок коефіцієнтів оборотності в динаміці та їх оцінка. Далі, для порівняння та визначення ефективності використання капіталу підприємства, слід розрахувати показники рентабельності продаж і активів, розрахувати вплив рентабельності продаж та оборотності активів на загальну рентабельність майна. І на останньому етапі необхідно розрахувати показники стійкості.