Зміст

 

Вступ

     Конкуренція на ринку аудиторських послуг призводить до того, що аудитори намагаються для  зменшення витрат скорочувати обсяги перевірок (тестів) бухгалтерських документів, застосовуючи певні методики та процедури. Серед таких методик — встановлення прийнятного рівня суттєвості та допустимого ризику невиявлення суттєвих невідповідностей, а також використання різних математичних та статистичних методів.

     Такі  методи статистики й аналізу, як порівняння, групування, деталізація показників, індекси, елімінування, балансовий, сальдовий тощо використовуються під час проведення аналітичних процедур в аудиті. Г. М. Давидов називає їх такими, що не є власне аудиторськими.

     У зарубіжних та вітчизняних працях з аудиту точка зору фахівців стосовно класифікації та визначення понять, пов'язаних з аудиторською діяльністю неоднозначна, проте, спільною є думка щодо важливості використання аналітичних процедур під час проведення аудиторської перевірки, оскільки вони дають змогу аудитору виявити незвичайні факти та потенційні зони ризику, отримати ефективні аудиторські докази, проаналізувати отримані аудиторські висновки.

     Проблеми, пов'язані з проведенням аналітичних процедур в аудиті, є надзвичайно актуальними, проте їм не приділяється належної уваги у вітчизняних доробках. Окремим питанням аналітичних процедур присвячені праці Б. Ф. Усача, В. С. Рудницького, Ф. Ф. Бутинця . Натомість, у світовій практиці аудиту аналітичним процедурам приділяють значну увагу, зокрема, у Міжнародних стандартах з аудиту міститься окремий норматив (МСА 520).

     На  сьогодні аналітичні процедури в  аудиті не достатньо розроблені та вивчені. Так, основною проблемою є  нерозуміння суті цих процедур та асоціювання їх лише з аналізом фінансового стану підприємства. Недостатнім є також ознайомлення аудиторів з методами аналітичних процедур, особливо з регресійним аналізом.

     Основною  метою курсової роботи є розкрити сутність та призначення аналітичних процедур в аудиті, розглянути основні методи, дослідити їх проведення на різних етапах аудиту.

 

      РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Аналітичні процедури.

     1.1 Зміст методу аудиту

     Аудит, як і кожна наука, має свій метод. За допомогою методу аудиту досліджується  його предмет і об'єкти. Від зміни  аудиторських послуг змінюються об'єкти контролю, а отже, і порядок використання тих чи інших складових елементів методу аудиту (методичних прийомів).

     Професор М. Т. Білуха дає таке визначення методу аудиторського контролю: "це сукупність методичних прийомів контролю процесів розширеного відтворення національного продукту і додержання його законодавчого та нормативно-правового регулювання в умовах ринкової економіки". Дане визначення розглядає функцію аудиту на макрорівні і охоплює всі процеси розширеного відтворення. На мій погляд, одним із недоліків наведеного визначення є те, що аудит не охоплює в повній мірі всі процеси розширеного відтворення, зокрема значну частину процесів розподілу і споживання. Більш доцільно розглядати аудит на мікро-рівні, так як процес аудиту безпосередньо стосується фінансово-господарської діяльності окремих підприємств.

     Професор Б.І. Валуєв розглядає метод аудиту як "сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають вивченню". Як видно із змісту даного визначення, професор Б.І. Валуєв характеризує метод аудиту не як сукупність прийомів процесу розширеного відтворення, а через призму методичних прийомів, що використовуються аудиторами в процесі аудиторського контролю окремого суб'єкту господарювання.

     Економісти І.Й. Яремко і Р.М. Сиротяк на відміну від вищевказаних провідних вчених в галузі обліку і аудиту дають окремі визначення методу аудиту і методу аудиторської діяльності. Під методом аудиту вони розуміють "сукупність способів і прийомів, за допомогою яких можна зробити обгрунтований висновок про достовірність (суттєві розбіжності), повноту і відповідальність чинному законодавству та існуючим нормативам бухгалтерської звітності замовника". Під методом аудиторської діяльності ці економісти розуміють сукупність способів і прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що розглядаються.

     На  мій погляд, недоцільно давати окремі визначення методу аудиту і методу аудиторської діяльності. Метод аудиту потрібно розглядати в цілісності, як окремої економічної науки. Незважаючи на те, що аудиторська діяльність охоплює не тільки підтвердження достовірності фінансової звітності, але і включає ряд інших послуг, метод аудиту є єдиним і характеризується як сукупність методичних прийомів, що використовуються в аудиторському контролі. При виконанні різних аудиторських послуг можуть використовуватися в різних комбінаціях ті чи інші прийоми аудиту, що характеризують зміст конкретних аудиторських процедур.

     Переважна більшість українських і закордонних  економістів спеціальними прийомами аудиту вважають: спостереження, опитування, підтвердження, аналітичний огляд, аналітичні процедури, сканування, перерахунок, інспекція, аналіз тощо.

 

      1.2 Сутність аналітичних процедур

     Аудиторські процедури – це групи конкретних докладних інструкцій про особливості збору доказів того чи іншого виду на кожному етапі аудиту.

     Основні вимоги щодо вибору аудиторських процедур:

     1) обрані процедури мають сприяти:  а) досягненню конкретної мети  аудиту; б) зниженню ризику не  виявлення до прийнятного рівня;

     2) отримані докази мають бути  достатніми для формування аудитором  висновків про обґрунтованість  окремих якісних аспектів, що  складають основні компоненти  фінансової звітності. 

     Якісні  аспекти фінансової звітності –  це твердження керівництва, чітко виражені або такі, що припускаються у фінансовій звітності, а саме:

     – існування (наявність);

     – права та обов’язки;

     – повнота;

     – виникнення;

     – вартісна оцінка;

     – вимірювання;

     – надання і розкриття.

     Активи  і зобов’язання належать до балансового  звіту, а операції – до звіту про прибутки та збитки.

     Два найбільш важливих тести тверджень  призначені для повноти та існування. Вони здійснюються назустріч одне одному. Підтвердження повноти здійснюється від первинного документу до звіту. Підтвердження існування здійснюється від звіту до первинного документа.

     Тести контролю – це тести (процедури), які  здійснюються з метою отримання  аудиторських доказів відносно належної організації та ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і  внутрішнього контролю.

     Процедури перевірки по суті – це тести (процедури), що здійснюються з метою отримання  аудиторських доказів для виявлення  суттєвих викривлень у фінансовій звітності. Вони поділяються на детальні тести  операцій і залишків рахунків та аналітичні процедури.

     Аналітичні  процедури – це оцінка фінансової інформації на основі вивчення ймовірних  співвідношень між фінансовими  і нефінансовими даними.

     Аналітичні  процедури включають:

     1) розгляд фінансової інформації  суб’єкта в порівнянні з: а)  порівняльною інформацією за попередні періоди; б) очікуваними результатами діяльності суб’єкта та очікуванням аудитора; в) аналогічною галузевою інформацією, або з показниками інших підприємств;

     2) розгляд взаємозв’язків: а) між  елементами фінансової інформації, які за припущенням мають відповідати прогнозованому зразку, що базується на досвіді суб’єкта; б) між фінансовою інформацією та інформацією фінансового характеру.

     Застосування  аналітичних процедур у процесі  аудиту представлено у табл.2.1.

     Таблиця 2.1

     Застосування  аналітичних процедур у процесі аудиту

 
 

     На  стадії планування аналітичні процедури використовуються для:

     а) отримання відомостей про бізнес клієнта;

     б) отримання відомостей про зміни  в бізнесі клієнта;

     в) визначення сфер потенційного ризику;

     г) планування інших процедур.

     Аналітичні  процедури в якості процедур перевірки  по суті:

     1) можуть застосовуватися: а) самостійно, коли підсумкові суми несуттєві;  б) разом з детальними тестами  операцій і сальдо;

     2) забезпечують добрі загальні  дані відносно точності залишку  або класу операцій;

     3) мають такі обмежувальні фактори:  а) точність і прогнозованість зв’язків; б) доступність, доречність і порівняння інформації; в) відомості аудитора про бізнес; г) доступність інших видів даних.

     Основною  особливістю аналітичних  процедур є дослідження, пояснення та підтвердження  значних коливань і раптових зв’язків.

     Аналітичні  процедури на завершальній стадії аудиту при здійсненні загального огляду:

     1) мають підтвердити висновки, зроблені  під час аудиту окремих компонентів  або елементів фінансової звітності,  а також допомогти при формуванні  загального висновку відносно обґрунтованості фінансової звітності;

     2) можуть виявити галузі, які потребують  здійснення подальших процедур.

     Виконання аналітичних процедур складається з  декількох кроків:

     а) постановка мети процедури;

     б) планування тесту;

     в) тестування;

     г) аналіз результатів;

     д) отримання висновків.

 

      1.3 Методи аналітичних процедур.

 

     У процесі проведення аудиту здійснюється перевірка, моделювання й аналіз облікових даних з метою визначення їх повноти, якості, правомірності та вірогідності. Для цього змодельовані облікові дані порівнюються з реальними даними інформаційної системи, а також здійснюється тестування розрахунків і перерозрахунків, підсумування, повторне упорядкування і формування звітних даних та порівняння їх з реальними даними.