Психологічні особливості навчальної діяльності старшокласників

Дата добавления: 01 Февраля 2013 в 21:54
Автор: L**********@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (73.77 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

курсова із вікової психології.docx

  —  76.43 Кб

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

 

 

Кафедра  психології

 

 

 

 Психологічні  особливості 

навчальної діяльності  старшокласників

КУРСОВА РОБОТА

 

 

 

Студентки

факультету ПО  

спеціальності «Географія»

 

 

 

Науковий керівник:

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2012

 

 

Зміст

                                                                                                                       С.

Вступ………………………………………………………………………………..3

Розділ І. Теоретичний аналіз досліджень навчальної діяльності старшокласників…………………………………………………………............5

    1. Дослідження психологічних особливостей навчальної діяльності старшокласників  у старшому шкільному віці……………………………5
    2. Вплив навчальної діяльності на формування особистості…………………………………………………………………….7

Розділ ІІ. Психологічні особливості навчальної діяльності  старшокласників…………………………………………………………………12

    1. Загальна характеристика навчальної діяльності старшокласника……..12
    2.    Взаємодія вчителя і юнака в навчальній діяльності……………………16

     2.3 Навчальна діяльність і профорієнтаційна робота ……………………….19.

Висновки………………………………………………………………...................24

Додатки…………………………………………………………………...............27

Список використаних джерел…………………………………………………...31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Ще Е. Шпрангер у своїй "Психології юнацького віку у1924 році писав, що існують три типи юності. Перший характеризується різкими, бурхливими змінами, наявністю зовнішніх і внутрішніх конфліктів, що відбиваються у відомій метафорі "юність - друге народження". Другий тип - коли засвоєння норм і цінностей дорослого суспільства відбувається плавно, поступово, без помітних змін в особі самого підлітка. Третій тип, подібно до першого, припускає досить швидку психологічну перебудову, проте це юнак, що має сильний характер, який порівняно легко справляється з віковими труднощами і свідомо формує власне майбутнє.

На думку К. Конрада , протікання і вікові особливості юності залежать від органічних, конституціональних властивостей. Юність шизоїдного індивіда протікає драматично і хворобливо, оскільки вікові труднощі посилюються індивідуально-типологічними властивостями. Навпаки, циклоїдна особа переживає юнацькі тривоги в ослабленій, пом'якшеній формі, оскільки цей тип характеру не схильний до інтроспективності, тяжким роздумам про себе .

Особливості протікання юнацького  віку, включаючи наявність або  відсутність епохи "бурі і натиску", залежать від дуже багатьох соціокультурних  і історичних чинників. Але й не менш важливі індивідуально-типологічні відмінності. Обстежені подружжям Оффер у 1975році юнаки, що належать до одного і того ж соціально-економічного середовища, розділилися на ті ж основні типи, що у Шпрангера: 1) "поступове зростання"(23 відсотки від загальної кількості), без стрибків і криз; 2) "бурхливе зростання"(35 відсотків), що супроводжується швидкою, але безболісною перебудовою внутрішнього світу і стосунків з оточенням; 3) "бунтівне зростання"(21 відсоток), з важкими внутрішніми і зовнішніми конфліктами, психічними травмами і т. д. (21 відсоток випробовуваних не вдалося класифікувати, їх властивості недостатньо виділені.

 

Чим ширше коло даних властивостей діяльності і стосунків, тим менше людське життя схоже на інваріантний циклічний процес. Навіть якщо кожен окремий її аспект або компонент є деяким циклом("біологічний життєвий цикл", "сімейний цикл", "цикл професійної кар'єри"), то життєвий шлях - не проста сума варіацій на задану тему, а відкрита система, історія, де багато що робиться наново, методом спроб і помилок.

Поняття життєвого шляху якраз  і має на увазі єдність багатьох автономних ліній розвитку, які сходяться, розходяться або перетинаються, але не можуть бути зрозумілі окремо один від одного і від конкретних соціально-історичних умов. Йдеться не просто про саморозкриття якихось закладених в індивіді задатків або про його пристосування до наявних соціальних умов, а про розвиток індивіда у світі, що змінюється. Підлітковий і юнацький вік завжди трактується як перехідний, критичний. Але що означає "критичний період»?

Життєвий шлях особи, як і історія  людства, з одного боку –природньо-історичний, закономірний процес, а з іншої - унікальна драма, кожна сцена якої - результат зчеплення безлічі індивідуально-неповторних характерів і життєвих подій. Структурні властивості життєвих подій, що повторюються, можуть бути зафіксовані об'єктивно.

Оцінюючи вплив тих або інших  життєвих подій на особу, буденна  свідомість схильна звертати увагу  передусім на яскравість, драматизм  події, його хронологічну близькість до моменту передбачуваної зміни особи, (саме слово "подія" має на увазі щось значне, не зовсім буденне) і відносна єдність, цілісність, завдяки яким воно виглядає простим і одноразовим. Але глибокі особові зміни далеко не завжди викликаються найбільш яскравими, драматичними і недавніми подіями.

Отож метою даної роботи виступатиме дослідження психологічних особливостей навчальної діяльності старшокласників.

Об’єктом  дослідження виступатимуть юнаки старшого шкільного віку.

Предметом дослідження виступає навчальна діяльність  старшокласників.

Завдання  дослідження:

  1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми.
  2. Висвітлити теоретичні аспекти дослідження психологічних особливостей навчальної діяльності старшокласників
  3. Обґрунтувати поняття про навчальну діяльність старшокласників
  4. Охарактеризувати психологічні особливості юнаків.

Методи  дослідження:

  • вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження навчальної діяльності старшокласників;
  • спостереження;
  • бесіда;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I Теоретичний аналіз досліджень навчальної діяльності старшокласників

      1. Дослідження психологічних особливостей навчальної діяльності у старшому шкільному віці

Соціальний статус юнацтва неоднорідний. Юність - завершальний етап первинної  соціалізації. Переважна більшість юнаків і дівчат ще вчаться. Їх участь в продуктивній праці частенько розглядається не лише, і не стільки з точки зору його економічної ефективності, скільки у виховному плані.

Працююча молодь 16-18 років(деякі  правові акти іменують їх "підлітками") має особливий юридичний статус і користується цілим рядом пільг(скорочений робочий день, оплачуваний як повний, заборона наднормових і нічних робіт  і роботи у вихідні дні, відпустка  тривалістю в один календарний місяць ). В той же час діяльність і ролева структура особи на цьому етапі вже придбала ряд нових, дорослих якостей. Головне соціальне завдання цього віку - вибір професії. Загальна освіта доповнюється спеціальною, професійною. Вибір професії і типу учбового закладу неминуче диференціює життєві шляхи юнаків і дівчат, з усіма витікаючими звідси факторами.

Проміжність громадського положення  і статусу юнацтва визначає і  деякі особливості його психіки. Юнаків ще гостро хвилюють проблеми, успадковані  від підліткового етапу, - власна вікова специфіка, право на автономію від старших і т. д. Але соціальне і особове самовизначення припускає не стільки автономію від дорослих, скільки чітке орієнтування і визначення свого місця у дорослому світі. Разом з диференціацією розумових здібностей і інтересів, без якої скрутний вибір професії, це вимагає розвитку інтеграційних механізмів самосвідомості, вироблення світогляду і життєвої позиції.

Юнацьке самовизначення - виключно важливий етап формування особи. Але доки це "передбачаюче" самовизначення не перевірене практикою, його не можна вважати міцним і остаточним.[8]

На відміну від підлітка, який в основному належить ще до світу  дитинства(що б він сам про  це не думав), і юнака, що займає проміжне положення між дитиною і дорослим, 18-23-річна людина являється дорослим і у біологічному, і в соціальному відношенні. Суспільство бачить в нім вже не стільки об'єкт соціалізації, скільки відповідального суб'єкта суспільно-виробничої діяльності, оцінюючи її результати за "дорослими" стандартами. Провідною сферою діяльності стає тепер праця  з диференціацією професійних ролей.[10]

Абстрактно-філософська спрямованість  юнацького мислення пов'язана, звичайно, не лише з формально-логічними операціями, але і з особливостями емоційного світу ранньої юності. Проте ці властивості не варто перебільшувати.

Схильність до абстрактного мислення типова головним чином для юнаків. Хоча дівчатка в цьому віці краще  вчаться і перевершують хлопчиків  по успішності, їх пізнавальні інтереси менш визначені і диференційовані , вони краще вирішують конкретні, ніж абстрактні завдання. Художньо-гуманітарні інтереси переважають у них над природничо-науковими. Що ж до мрійливості, то вона пов'язана не стільки з інтелектуальними, скільки з характерно-логічними особливостями.

Широта інтелектуальних інтересів  часто поєднується в ранній юності з розкиданістю, відсутністю системи  і методу. Багато юнаків схильні  перебільшувати рівень своїх знань  і особливо розумових можливостей. Майже в усіх старших класах з'являється  чимале число байдужих, нудьгуючих учнів, яким навчання здається прозаїчним в порівнянні з уявним "справжнім" життям.  
Частково це пояснюється рутинною і монотонністю учбового процесу в школі, простору, що не дає індивідуальності здібностям і ініціативі учнів. Крім того, деяким хлопцям об'єктивно не під силу складна навчальна програма, вони не хочуть вчитися, а лише формально відсиджують уроки. Позначаються також внутрішні протиріччя розвитку уваги . Об'єм уваги, здатність тривало зберігати його інтенсивність і перемикати його з одного предмету на інший з віком збільшуються. В той же час увага стає більше виборчою, залежною від спрямованості інтересів. Підлітки і юнаки часто скаржаться на свою нездатність сконцентруватися на чомусь одному, неуважність і хронічну нудьгу.

      1. Вплив навчальної діяльності  старшокласника на формування особистості

Старшокласник як суб'єкт навчальної діяльності специфічний тим, що він вже зробив певний вибір продовжити навчання. Його соціальну ситуацію розвитку характеризує не лише новий колектив, що виникає при переході в старші класи або середній спеціальний учбовий заклад, але і головним чином спрямованість на майбутнє: на вибір професії, подальшого способу життя. Відповідно, в старших класах найважливішою для учня стає активність по пошуку ціннісних орієнтацій, пов'язана з прагненням до автономії, правом бути самим собою, особою, що відрізняється від оточення, навіть  від найближчих людей.

"Слабка увага», невміння зосереджуватися, перемикатися і відволікатися від якихось стимулів і подразників - одна з головних причин поганої успішності і деяких емоційних проблем ранньої юності, включаючи пияцтво, наркоманію і нестримну гонитву за задоволеннями .

Мотивація зумовлюється свідомо  поставленою метою і носить довільний  характер.

Мотиваційна сфера навчання включає в себе:

- мотиви пов’язані із  самовизначенням і підготовкою  до самостійного життя (орієнтація  на майбутнє, на віддалені перспективи  і цілі займає провідне місце,  є досить дієвою);

- широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним  членом суспільства, переконання  щодо практичної значущості науки,  переконання щодо зростання спроможності  конкурувати на ринку праці  за рахунок власної компетентності  та ерудованості);

- інтерес до змісту  і процесу навчання (з’являється  інтерес до методів наукового  дослідження, до самостійної пошукової  діяльності з метою розв’язання  складних завдань – діяльність  Малих академій)[18].

Старшокласники добре  розуміють значення навчання для  майбутньої трудової діяльності, для  продовження навчання у вищих  навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя.

Така пізнавальна мотивація  може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий  предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів  старших школярів часто пов’язана  з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів.

Характерне взаємопроникнення  широких соціальних і пізнавальних мотивів.

Особливості мотивації навчальної діяльності старшокласників виявляються і в їхньому ставленні до шкільних оцінок. Старшокласники глибоко оцінюють ерудицію та глибокі знання, які виходять за межі шкільної програми, підручників.

Мотивами навчання старшокласники можуть виступати:

Страницы:12345следующая →
Описание работы
Отож метою даної роботи виступатиме дослідження психологічних особливостей навчальної діяльності старшокласників.

Завдання дослідження:
Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми.
Висвітлити теоретичні аспекти дослідження психологічних особливостей навчальної діяльності старшокласників
Обґрунтувати поняття про навчальну діяльність старшокласників
Охарактеризувати психологічні особливості юнаків.
Содержание
Вступ………………………………………………………………………………..3
Розділ І. Теоретичний аналіз досліджень навчальної діяльності старшокласників…………………………………………………………............5
Дослідження психологічних особливостей навчальної діяльності старшокласників у старшому шкільному віці……………………………5
Вплив навчальної діяльності на формування особистості…………………………………………………………………….7
Розділ ІІ. Психологічні особливості навчальної діяльності старшокласників…………………………………………………………………12
Загальна характеристика навчальної діяльності старшокласника……..12
Взаємодія вчителя і юнака в навчальній діяльності……………………16
2.3 Навчальна діяльність і профорієнтаційна робота ……………………….19.
Висновки………………………………………………………………...................24
Додатки…………………………………………………………………...............27
Список використаних джерел…………………………………………………...31