Особливості прояву агресивності у підлітковому віці

Дата добавления: 22 Февраля 2013 в 12:07
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (84.38 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

повна курсова.docx

  —  86.93 Кб

На думку Н.Ю. Максимової, відхилення в розвитку особистості підлітка є результатом багатоступеневого процесу порушення взаємодії дитини з навколишнім світом. Незадоволеність підлітка стосунками з оточуючими, ставленням оточуючих до нього, порушення стосунків підлітка із соціальним середовищем частіше за все є передумовою виникнення агресивної поведінки. Агресія виступає засобом психологічного захисту від уже існуючих негативних стосунків підлітків з дорослими і однолітками, є неконструктивним способом самоствердження [Максимова Н.Ю. Причини адиктивної поведінки підлітків / Н.Ю. Максимова. // Практична психологія та соціальна робота. - № 7 - 1999. - С. 19-21. ;;; Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения / Ю.А. Клейберг. - М., 2001. - 321 с.].

Агресивні підлітки, при всіх порушеннях їх особистісних характеристик та особливостей поведінки, відрізняються деякими загальними рисами. До таких рис відносяться бідність ціннісних орієнтації, їх примітивність, відсутність захоплень, духовних запитів, вузькість та нестійкість інтересів, в тому числі і пізнавальних. У цих дітей, зазвичай, низький рівень інтелектуального розвитку, підвищена навіюваність, наслідуваність, недорозвиненість моральних уявлень. Їм властива емоційна грубість, озлобленість як проти ровесників, так і проти оточуючих дорослих. У таких підлітків спостерігається крайня самооцінка (або максимально позитивна, або максимально негативна), підвищена тривожність, страх перед широкими соціальними конфліктами, егоцентризм, невміння знаходити вихід із складних ситуацій, наявність захисних механізмів над іншими механізмами, які регулюють поведінку. В той же час серед проблемних підлітків зустрічаються і діти достатньо розвинені як інтелектуально, так і соціально. У них агресивність виступає засобом підвищення престижу, демонстрації своєї самостійності, дорослості. [Причини адиктивної поведінки підлітків // Практична психологія та соціальна робота. - № 7. - 1999. - С. 19-21.]. Тому розкриття причин та характеру агресивності підлітків потребує проведення певної класифікації умов, створення типології.

Спроби  створення типології «важких» підлітків  здійснювалися у вітчизняній  та зарубіжній психології. Підґрунтям одних бачень наукових класифікацій було психофізіологічне розрізненнях дітей, інші брали за основу особливості  їх психосоціального розвитку. Так, наприклад, виділяють групи підлітків, де до першої відносяться діти з психопатологічними рисами характеру; до другої — з  затримкою розумового розвитку і, нарешті, до третьої — підлітки, які не мають патологічних відхилень, але  неправильно виховані, що і породжує впертість, вседозволеність, а в  результаті агресивність та інші форми  відхилень.

П.П. Бєльський, намагаючись класифікувати важких підлітків, виходив із мотивації їхньої поведінки. Він виділяв:

а) підлітків, які активно намагаються задовольнити елементарні та низькі потреби;

б) слабовільних дітей, які піддалися навіюванню, підбурюванню;

в) підлітки, які діють під впливом істерії  та інше [Максимова Н.Ю. Причини адиктивної поведінки підлітків / Н.Ю. Максимова. // Практична психологія та соціальна робота. - № 7 - 1999. - С. 19-21. ;;; Кон И.С. Психология юношеского возраста / И.С. Кон. - М.: Просвещение, 1979. - 168 с.].

Цікавою є типологія І.А. Нєвського, який розрізняє проблемних підлітків за наступними ознаками:

а) педагогічно  занедбані;

б) соціально  занедбані (морально розкованих);

в) з крайньою соціальною занедбаністю [Новое поколение выбирает агрессию // Психологическая газета. - 1996. - № 6.;;; Зилеева З.А. Агрессивное поведение юношей и личность родителей / З.А. Зилеева. // Психология обучения. - 2002. - № 9. - С. 21-24.].

Розвиваючи  цю класифікацію, С.Я. Бєлічева також виділяє три групи агресивних підлітків. До першої вона відносить глибоко педагогічно занедбаних підлітків, їх судження примітивні, поверхневі, пізнавальні процеси послаблені. Цих дітей відрізняє здатність до антисоціальних вчинків. Інша група характеризується афективними порушеннями — підлітки дратівливі, їм характерні істероїдні форми поведінки. До третьої групи відносяться діти конфліктні, розхлябані, невживчиві. Їх мислення інертне, асоціації збіднілі, вони важко сходяться з ровесниками [Практикум по общей психологии // Под ред. А.И. Щербакова. - М.,1990.;;; Робота з батьками дитини, що має прояви агресивної поведінки / Шкільний світ. - 2006. - №9. - С.21-24.].

У дослідженнях зарубіжних вчених, починаючи з робіт Хевітта і Дженкінса, був запропонований поділ на дві групи: перша група — діти з соціалізованими формами антисуспільної поведінки, для яких не характерні психічні, емоційні розлади, і друга група — це підлітки, які відрізняються несоціалізованою агресивною поведінкою, для яких характерні різні психічні порушення.[ Теорія дає ключ до розуміння агресії / Шкільний світ. - 2006. - №9. - С.6-7.;;; Дитяча агресивність. Форма роботи: круглий стіл // Початкова освіта. - 2001. - № 5. - С. 9.]

Відомо, що у дитини в підлітковому віці відбувається переорієнтація одних  цінностей на інші. Підліток намагається  зайняти нову соціальну позицію, яка відповідає його потребам і можливостям. При цьому соціальне визнання, схвалення, прийняття у світ дорослих та ровесників стає для нього життєво  необхідним. Лише їх наявність забезпечує переживання підлітком почуття  власної гідності. Тому невипадково, що витоки агресивності підлітків лежать, як правило, в сім'ї, відношеннях  її членів (чвари, відторгнення дитини, її примус, в тому числі покарання) і в меншій мірі в колізіях з  ровесниками, вчителями.

Семенюк Л.М., яка виокремлює чотири групи підлітків на основі певного типу поведінки, з врахуванням їх особистісних рис.

Першу групу  підлітків характеризує стійкий  комплекс аномальних, аморальних, примітивних  потреб, деформація цінностей та відношень. Егоїзм, байдужість до турбот інших, відсутність  авторитетів є типовими особливостями  цих дітей. Вони егоцентричні, цинічні, озлоблені, грубі, збуджені, дратівливі. У їх поведінці має перевагу фізична  агресивність.

Другу групу  складають підлітки з деформованими  потребами, цінностями. Володіючи більшим  чи меншим колом інтересів, вони відрізняються  гострим індивідуалізмом, бажанням зайняти привілейоване положення  за рахунок пригноблення слабких  молодших, їм властива імпульсивність, швидка зміна настрою, брехливість, дратівливість. У цих дітей збочені  уявлення про мужність, товаришування, їм приносить задоволення чужий  біль. Прагнення до застосування фізичної сили проявляється у них ситуативно лише проти тих, хто слабший.

Характерною рисою третьої групи підлітків  є конфлікт між деформованими  та позитивними потребами, цінностями, відношеннями, поглядами. Вони відрізняються однобічністю інтересів, пристосуванням, брехнею. Ці діти не прагнуть до досягнення успіху, апатичні. В їх поведінці має перевагу непряма та вербальна агресивність.

Підлітки, які входять до четвертої групи, вирізняються слабо деформованими потребами, але, в той же час, відсутність певних інтересів та досить обмежене коло спілкування. Вони безвільні, схиляються перед більш сильними товаришами, підкоряються їм. Для цих дітей типова боязливість та мстивість. В їх поведінці переважає вербальна агресивність та негативізм  
[Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции / Л.М. Семенюк. - М.: Просвещение, 1996. - 93с.;;; Максимова Н.Ю. Причини адиктивної поведінки підлітків / Н.Ю. Максимова. // Практична психологія та соціальна робота. - № 7 - 1999. - С. 19-21.].

Проблема  збільшення агресивних проявів серед  дітей та молоді в нашій країні тісно пов'язані із сьогоденною  соціально-економічною й політичною нестабільністю у суспільстві, конкретною ситуацією й умовами виховання  у родині, недоліками в організації  навчально-виховного процесу в  навчальних закладах, поганою організацією праці на виробництві, неблагополучним  побутовим оточенням, негативним впливом  антигромадських елементів. Низькою  залишається роль громадських формувань  в організації дозвілля дітей  і підлітків, вихованні в них  поваги до закону і загальноприйнятих  правил поведінки в суспільстві. Серйозне занепокоєння викликає зниження культурної інфраструктури, що створювалась в Україні десятиріччями, інтересу дітей та підлітків до книги, мистецтва, культурних цінностей. У той же час  зростає експансія засобів масової  інформації, видань, що пропагують насильство, секс, жорстокість та містицизм [Пилипенко В. Підліткова агресія у контексті сучасної соціокультурної ситуації / В. Пилипенко. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004.- № 4.- С. 2-24.;;; Асеев В.Г. Мотивация поведения й формирования личности / В.Г. Асеев. - М.: Мысль, 1976. – 386 с.].

Сьогоднішня ситуація є вкрай драматичною, коли стара ідеологія «життя заради світлого майбутнього» була зруйнована протягом дуже короткого періоду, а нова —  життя без «казки», шлях на демократизацію, до ринкових західних умов — не сформувалась. Ця ситуація, складна навіть для  дорослих, виявилась надскладною  для підлітків і юнацтва. У  результаті, у багатьох із них виникає  або повна розгубленість перед  сьогоднішнім і завтрашнім днями, або  бажання взяти від життя якомога  більше і негайно. У молодих формується комплекс неповноцінності, який веде молодь до спотворених форм протесту.

Серед умов, які впливають на відхилення у  поведінці неповнолітніх, вчені  відзначають наступні:

а)загально-соціальні (порушення принципів демократії, соціальної справедливості, крах соціальних ілюзій, поява тенденцій до дегуманізації);

б)економічні (порушення й диспропорції у народному  господарстві, плануванні і розподільчих відносин, невдоволеність потреб молоді в модних предметах, засобах дозвілля);

в) соціальне-демографічні (перехід до малодітної сім'ї, масове залучення жінок до виробництва  й відчуження дитини від родини, роз'єднання поколінь);

г) соціотехнічні (втрати від науково-технічного прогресу у вигляді міграційних процесів, що виходять з-під засобів урбанізації, негативний вплив засобів масової інформації та інші);

д) організаційно-управлінські (несвоєчасність прийняття і відсутність  послідовності у здійсненні заходів  з актуальних молодіжних проблем) [Паренс Г. Агрессия наших детей / Г. Паренс. - М.: Форум, 1997. - 160с.;;; Кон И.С. Психология юношеского возраста / И.С. Кон. - М.: Просвещение, 1979. - 168 с.].

Одним із можливих джерел фрустрації, що веде до агресії, на теперішній час є переглядання сцен розкоші в телевізійних програмах. Це призводить до переходу абсолютної депривації (відчуття позбавленості) до відносної (відчуття повсякденості) [Максименко К. Агресивність підлітків / К. Максименко. // Психолог. - 2003 - № 6. - С. 10-12.].

Леонард Ірон і Роуелл Х'юсмані дослідили, що інтенсивність перегляду фільмів із сценами насильства у 875-ти восьмирічних дітей корельована з агресивністю, навіть, після статичного виключення найбільш очевидних третіх факторів. Коли вони обстежили цих же дітей у 19-річному віці, то стало очевидним, що перегляд бойовиків у 8 років у помірному ступені передбачає агресивність в 19 років, але агресивність у 8 років не передбачає зацікавленість телебойовиками в 19 років. Це означає, що неагресивні нахили роблять людей любителями «крутих» фільмів, і, навпаки, що «круті» фільми здатні спровокувати людину до насилля [Ромек В. Агресія на екрані та в житті / В. Ромек. // Психолог. - 2004. - № 18. - С. 23-24.;;; Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А.Е. Личко. - Л., 1983. – 245 с.]

Телебачення має непрямий вплив на людей, адже за один рік воно викреслює з життя  людини тисячі годин, які вони могли  б присвятити іншій діяльності. Телебаченням формується свій світ із певними перебільшеннями, що дуже впливає на розум, мислення дітей і дорослих, які його дивляться, спотворює їх уявлення про навколишній  світ і події у ньому [Ромек В. Агресія на екрані та в житті / В. Ромек. // Психолог. - 2004. - № 18. - С. 23-24.;;; Уліс Н. Життя на межі ризику або підліток і його проблеми / Н. Уліс. // Освіта. - 2000. - 15-22 березня. - С.11.].

Вважається, що умови сімейного виховання  дитини відбиваються на всьому житті  і є важливим моментом формування особистості. Сім'я, з точки зору пред'явлених до неї вимог, повинна  максимально забезпечити адаптацію  її членів до умов суспільного життя, а також підготувати ґрунт  для прийняття дитиною соціальних норм. Вважається, що умови сімейного  виховання дитини відбиваються на всьому житті і є важливим моментом формування особистості. Сім'я, з точки зору пред'явлених до неї вимог, повинна  максимально забезпечити адаптацію  її членів до умов суспільного життя, а також підготувати ґрунт для прийняття дитиною соціальних норм. Останніми роками збільшився термін, який проводять підлітки поза сім'єю і школою, зростає питома вага товариства однолітків, яка нерідко перевищує вплив батьків і вчителів. Безконтрольність такого спілкування створює потенцію небезпечної ситуації. На формування особистості неповнолітнього значною мірою впливають і недоліки навчально-виховного процесу, існує конфлікт у системі учень-учень, учень-учитель, учень-батьки, батьки-вчитель [Бандура А. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений / А. Бандура, Р. Уолтерс. - М.,2000. - 512 с.;;; Робота з батьками дитини, що має прояви агресивної поведінки / Шкільний світ. - 2006. - №9. - С.21-24. ].

Як свідчать наукові дослідження, у підлітковому віці соціально-економічні умови мають  великий вплив на формування особистості, оскільки сприйняття дитини має високу лабільність, тобто психічні особливості  прояву агресивної поведінки знаходяться  у прямій залежності від формування соціальних потреб, як наслідок формування мотивів діяльності. Цей віковий  період у силу своїх складностей  і суперечностей є сенситивним  для виникнення ситуацій, які порушують  нормальний хід особистісного становлення, створюючи об’єктивні умови проявам  агресивних тенденцій.

 

ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ

Сучасні підходи до аналізу агресії характеризуються розумінням цього феномену як складного  і багатогранного, у якому задіяні: сім’я, однолітки, школа, засоби масової  інформації, тощо. Саме в результаті їх впливу агресія «вплітається»  у поведінковий репертуар підлітків, стає невід’ємною частиною підліткової  субкультури, яка в префігуративному суспільстві дедалі частіше визначає тенденції культури суспільства.

Описание работы
.Мета дослідження: теоретично обґрунтувати прояв агресії у підлітковому віці.
Гіпотеза дослідження: прояви агресії у дітей підліткового віку обумовлені індивідуально-психологічними та соціальними особливостями.
Завдання дослідження:
1.Проаналізувати психолого-педагогічну літературу по проблемі агресивного поводження підлітків.
2.З’ясувати психологічні особливості прояву агресії у дітей підліткового віку.
3.Розглянути індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці.
4.Установити взаємозв'язок деяких властивостей особистості з агресивним поводженням підлітків.
5. Вивести механізми агресивної поведінки у підлітків за віком.
Содержание
1.Вступ

2.Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення агресивності у психології
1.1 Загальне поняття агресивності
1.2 Причини виникнення агресивності

3.Розділ 2. Дослідження виникнення агресивності у підлітковому віці
2.1 Статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці
2.2 Особливості прояву агресивної поведінки у підлітковому віці

4.Висновки
5.Список використаної літератури