Удосконалення системи управління якості товарів як основа підвищення їх конкурентоспроможності.

       Міжнародний досвід свідчить,  що стану лідера у світовій  економіці, у соціальному і  культурному розвитку досягають  тільки ті  країни, які спроможні  забезпечити  світову якість  продукції та послуг. Це створює виробникам конкурентні переваги, а споживачам комфортні умови життя [2, с.225-227].

            В різні періоди  функціонування економіки України  можна спостерігати диференціацію  щодо рівня якості товарів та послуг. Спад виробництва та зниження економічного потенціалу України на початку 90-х  років негативно вплинули на якість та  конкурентоспроможність вітчизняних  товарів, робіт, послуг, впровадження сучасних методів управління якістю.

      До  того ж, акти законодавства, що регулюють  відносини у цій сфері, були не узгоджені між собою і не спрямовані на забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції, а діюча система державного регулювання не стимулювала виробників до поліпшення її якості. Не було створено інфраструктури сприяння поліпшенню якості, підтримки інновацій, було відсутнє інформаційне забезпечення, практично  не проводилося  навчання у сфері  управління якістю та довкіллям.

      Сьогодні  є теж ряд проблем, які потребують негайного вирішення. На підприємствах  майже не проводяться наукові  дослідження у сфері управління якістю та довкіллям. Більшість вітчизняних  підприємств не застосовує сучасних методів поліпшення якості та підвищення рівня ділової досконалості, які  базуються на загальновизнаних принципах  всеохоплюючого управління якістю (Total Quality Management). Не популяризується досвід підприємств, які досягли високого рівня ділової досконалості, не налагоджено  взаємодію та обмін інформацією  між ними. В Україні, як і в інших  державах СНД, діють добровільні  державні стандарти на системи управління якістю. [5].

      Тим часом у Європі та в світі застосовуються сучасні методи поліпшення якості, рівня ділової досконалості та управління довкіллям, зокрема за вимогами міжнародних  стандартів ISO серії 9000 та 14000 сертифіковано  близько 400 тис. систем управління якістю, і кожного року ця цифра збільшується на 50 тис., тоді як в Україні сертифіковано  близько 600 систем. На багатьох вітчизняних  підприємствах системи управління якістю не переглядалися впродовж останніх 10-15 років і не відповідають сучасним вимогам. Аналіз свідчить, що основною причиною їх низького рівня є відсутність  системного підходу до управління та навчання у цій сфері. До навчальних програм  у закладах, де готують  спеціалістів з питань управління якістю, як правило, не включено вивчення сучасних методів та підходів до управління якістю. Наслідком цього є незадовільна обізнаність керівників і спеціалістів вітчизняних підприємств з європейським та світовим досвідом у сфері управління якістю та діловою досконалістю. Нажаль ці проблеми присутні сьогодні і доки вони не будуть вирішені підприємства будуть не в змозі вважати себе конкурентоспроможними.

      Станом  на 2009 рік ситуація в сфері сертифікації управління якістю продукції була змінена. За результатами моніторингу станом на 31.12.2009 року: 2563 підприємства сертифікували  системи управління якістю відповідно до вимог стандарту ISO 9001 (з урахуванням сертифікатів виданих органами сертифікації BVQI, SGC, УАЯ, ТЮФ та ін.); 132 підприємства сертифікували системи екологічного управління відповідно до стандарту ISO 14001 [6, с. 35-47].

      Для відродження економіки України  необхідно поліпшити якість і  конкурентоспроможність продукції, створити умови для повного розкриття  потенціалу підприємств, досягнення ділової  досконалості, надавати всіляку підтримку  та сприяти розвитку сфери управління якістю.

      Тобто забезпечення поліпшення якості повинне  стати завданням загальнодержавної  ваги, а основним шляхом його розв’язання  –  державна підтримка сучасних методів управління якістю та діловою  досконалістю, розроблення і впровадження систем управління якістю та довкіллям  відповідно до стандартів ISO серії 9000 та 14000, принципів всеохоплюючого управління якістю, визнаних у Європі та в світі.

     Всі ці недоліки у сфері якості не можуть залишитися осторонь, тому можна запропонувати  основні шляхи підвищення якості та конкурентоcпроможності продукціїю. Головними напрямами підвищення конкурентоспроможності продукції є:

     - виробничо - технічні (вдосконалення проектування, використання

найсучаснішої техніки і технології, вхідний контроль якості сировини, матеріалів і комплектуючих, поліпшення стандартизації);

     - організаційні (вдосконалення організації  виробництва праці, методів технічного  контролю, підвищення кваліфікації кадрів, дотримання технологічної і виробничої дисципліни, безпечення загальної культури виробництва);

     - економічні (система прогнозування  і планування якості встановлення прийнятних для виробника і споживача цін, економічне стимулювання виробництва високоякісної продукції);

     - соціальні (правильна кадрова  політика, створення належних умов  праці і відпочинку, мотивація праці, активізація людського чинника).

Умови ринку вимагають комплексного використання перелічених можливостей забезпечення виробництва якісної конкурентоспроможної продукції.

 

РОЗДІЛ 2.Аналіз удосконалення  системи управління якістю ПАТ «Чернівецького ОЖК»

2.1.    Характеристика підприємства  та техніко –  економічні показники  ПАТ «Чернівецького  ОЖК»

          Публічне акціонерне товариство  “ Чернівецький олійно- жировий  комбінат ” засновано відповідно  до наказу регіонального відділення  фонду державного майна Україна  по Чернівецькій області від  5 червня 1995 року № 228-АТ шляхом  перетворення орендного підприємства  Чернівецький  орендний олійно- жировий  комбінат публічне акціонерне  товариство  згідно з Законом  України від 19.09,91р, № 1576-12 “  Про господарські товариства  ” та Постановою Кабінету Міністрів  України від 7,12,92 № 686 “Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації майна державних підприємств ”

Товариство  створено з метою найбільш ефективного  використання свого майна, насичення  споживчого ринку, задоволення населення  у продукції підприємства, роботах, послугах та отримання прибутків.

Чисельний склад підприємства складає 550 чоловік.

Основними напрямками діяльності товариства є:

1. виробництво та реалізація продукції і товарів народного споживання..
2. закупівля, переробка, зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції.
3. створення власної мережі торгівельних підприємств.
4. торгівельна, посередницька, підприємницька , комерційна діяльність.
5. перевезення вантажу власним транспортом.
6. зовнішньо-споживча діяльність.
7. надання послуг юридичним особам та громадянам з перевезень вантажу та пасажирів, телефонного зв’язку та інших послуг.

До складу підприємства входить:

• олійно-екстракційний завод;
• цех очищення олії;
• цех з виробництва яблучного концентрату;

СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

ПАТ “Чернівецький олійно-жировий комбінат” входить до складу Промислової групи “ Віойл”

Основні види діяльності:

-переробка  олійного насіння

-виробництво  нерафінованих та рафінованих  дезодорованих рослинних олій

- виробництво  соку яблучного концентрованого

Тип сировини,що переробляється:

- насіння  соняшнику, ріпаку, сої

- яблука

Потужність  з переробки сировини:

-річна  потужність з переробки – 110 тис. тонн насіння соняшнику

- добова  норма переробки яблук – 250 тонн

Чисельність працівників: 550 чоловік

Інновації у виробництві:

• Переробка ріпака та сої
• Виробництво соку яблучного концентрованого

Основна продукція Чернівецького ОЖК:

      Сировина  для підприємств харчової промисловості  та торгівлі:

Рослинні  олії (соняшникова, ріпакова, соєва)

• нерафіновані
• рафіновані
• рафіновані дезодоровані виморожені марки “x”

Сік яблучний концентрований

Шрот (соняшниковий, соєвий, ріпаковий)

Досягнення  Чернівецького ОЖК.

Комбінат  щорічно підтверджує якість своєї  продукції на провідних дегустаційних  конкурсах України та Росії.

Продукція ЧОЖК нагороджена золотими й срібними медалями:

• міжнародної спеціалізованої виставки “Олії та Жири 2002,2003,2004,2006 роки Санкт- Петербург (Росія) .

 

МЕТОДИ  І УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ, ПАКУВАННЯ І МАРКУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ

МАРКУВАННЯ:

Маркування  виконують державною мовою і  мовою, обумовленою у контракті  на постачання.  На кожну одиницю  спожиткової тари з олією соняшниковою повинна бути наклеєна художньо оформлена  етикетка, для якої використовують папір етикетковий згідно з ГОСТ 7625 або інший матеріал етикеткивий  згідно з чинною нормативною документацією. На етикетку наносять маркування будь-яким способом, що забезпечує чітке позначення і читання.

На кожну  транспортну  одиницю з олією  соняшниковою треба наносити маркування, що містить:

• назву олії, її вид, ґатунок;
• назву країни - виробника;
• назву підприємства – виробника , його юридичну адресу та знак для товарів і послуг;
• масу нетто для нефасованої олії або кілька одиниць споживчої тари в одиниці транспортної упаковки для фасованої олії;
• дату наливу для фляг та бочок або дату розливу для одиниць  споживчої тари;
• дату виготовлення і термін придатності до споживання;
• умови зберігання;
• позначення цього стандарту;
• штрих - код на одиницю споживчої тари;
• інформацію щодо сертифікації для всіх видів олії.

Маркування  наносять друкарським способом на етикетку або за допомогою штампу безпосередньо  на кожну пакувальну одиницю. Маркування може бути нанесено на паперові, картонні,фанерні, металеві та інші ярлики способом , який забезпечує чітке її позначення та читання. У  разі постачання олії соняшникової на експорт маркування повинно відповідати  вимогам зовнішньоторговельних  організацій з урахуванням товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності [1,264-265].

ПАКУВАННЯ:

Олію  соняшникову випускають фасованою  і нефасованою. Нефасовану олію соняшникову  наливають у фляги алюмінієві згідно з ГОСТ 5037 з ущільнювальним жаростійкими гумовими кільцями згідно з ГОСТ 17133, бочки сталеві не оцинковані для харчових продуктів згідно з  ГОСТ 13950 та інші матеріали, дозволені  для використовування центральним  органом виконавчої влади у сфері  охорони здоров’я. Олію соняшникову  за узгодженням наливають у тару замовника,яка гарантує якість і  збереження її під час транспортування  та зберігання. Тара, яку використовують для наливання олії соняшникової, повинна бути чиста, суха, без сторонніх  запахів і забезпечувати збереження та якість продукту під час транспортування  та зберігання. Місткості, використовувані  для наливання олії соняшникової рафінованої, рафінованої дезодорованої, повинні бути ретельно очищені від  залишків олії ,яку в них попередньо зберігали,пропарені, вимиті та висушені. Олію соняшникову для районів  зі специфічними кліматичними умовами  пакують згідно з ДСТУ ГОСТ 15846 [1,300-301].

ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ:

Олію  соняшникову транспортують в  автоцистернах з щільно закритими  люками згідно з ГОСТ 9218 та в інших  критих транспортах засобах відповідно до правил перевезень вантажів, чинних на відповідному виді транспорту. Під  час транспортування відкритим  автотранспортом бочки, фляги та ящики з фасованою олією соняшниковою повинні бути захищені від атмосферних  опадів та сонячного проміння. Олію соняшникову до наливу в залізничні цистерни і автоцистерни, фляги та бочки або до розливу  в споживчу тару зберігають у закритих місткостях відповідно до інструкції виробника. А  в тарі з вітчизняних та імпортних  кольорових або не кольорових полімерних матеріалів, скла та пакетах з ламінованим  покривалом олію соняшникову зберігають  у закритих затемнених приміщеннях  в рекомендованому інтервалі  температур - від +8 град  до  +20грд [4,145-147].