Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2013 в 16:43, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є висвітлення проблем управління фінансовою санацією підприємства, розробка і обґрунтування плану санації.
Поставлена в роботі мета зумовила необхідність рішення наступних задач:
розкрити сутність фінансової санації та методику її проведення;
ознайомитись і проаналізувати інформаційне та правове забезпечення фінансової санації підприємства;
обґрунтувати напрями застосування системного підходу до антикризового управління підприємством;
узагальнити класифікацію етапів антикризового управління і методики обґрунтовування управлінських рішень на кожному етапі;
розглянути механізми фінансової реструктуризації і санації підприємств;
провести аналіз фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Васильківський молочноконсервний комбінат» з метою оцінки платоспроможності і загрози банкрутства підприємства;
оцінити санаційну спроможність підприємства;
обґрунтувати план санації ЗАТ «Васильківський молочноконсервний комбінат».
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ
1.1. Кризи в діяльності підприємства та причини їх виникнення 6
1.2. Сутність фінансової санації та методика її проведення 12
1.4. Інформаційне та правове забезпечення фінансової санації підприємства 25
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ САНАЦІЇ ЗАТ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МОЛОЧНОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ»
2.1. Фінансово-економічна характеристика підприємства 34
2.2. Визначення причин виникнення кризових явищ в діяльності ЗАТ «Васильківський молочноконсервний комбінат» 45
2.3. Оцінка санаційної спроможності підприємства 49
2.4. Обґрунтування плану санації ЗАТ «Васильківський молочноконсервний комбінат» 52
ВИСНОВКИ 68
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 71
ДОДАТКИ 73
Укрупнені розрахунки зміни базового рівня витрат виконуються на стадії складання річних планів з метою визначити й вивчити динаміку витрат і прибутку, а також ефективність виробництва, перевірити узгодженість натуральних і вартісних показників плану. Основний метод укрупненного планування – розрахунок зміни рівня витрат за факторами – так званий факторний аналіз, який може здійснюватися за окремими місцями виникнення витрат та за кожною групою останніх.
Розрізняють основні групи чинників, що впливають на собівартість продукції. Це – зміна: 1) обсягів виробництва; 2) технічного рівня виробництва. Розглянемо тепер, як саме впливають основні чинники на загальний рівень собівартості.
При визначенні впливу фактора зміни обсягів виробництва слід враховувати, що зі зміною обсягів виробництва змінюються постійні витрати на одиницю продукції. Частина витрат може змінюватися протягом року, але не пропорційно до змін обсягів виробництва. Такі витрати належать до умовно-змінних.
Зміна технічного рівня виробництва виллється в економії матеріальних і трудових ресурсів за такими основними напрямками:
1) впровадження
нових та удосконалення
2) застосування
нових видів сировини і
3) зниження трудомісткості одиниці продукції.
Зменшити вихідні грошові потоки та підвищити платоспроможність підприємства можна й за рахунок зменшення чи заморожування інших витрат, які не належать до собівартості продукції.
3) Залучення інвестицій з метою стабілізації діяльності підприємства. Перш ніж здійснювати заходи щодо залучення фінансових ресурсів, необхідних для санації підприємства, слід визначити потребу в капіталі.
Потреба в капіталі – це виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства у грошових та матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги.
Базою для класифікації форм, яких може набирати потреба в капіталі, є групування вихідних грошових потоків підприємства. Потреба в капіталі зумовлюється тим, що момент здійснення грошових витрат та момент надходження грошових коштів за продукцію, на виробництво якої понесені витрати, не збігаються в часі. Щоб визначити потребу в капіталі, сукупні витрати підприємства доцільно розмежувати на дві групи:
1. витрати, пов’язані з підготовкою та організацією виробництва (капітальні витрати);
2. витрати, пов’язані з веденням та обслуговуванням виробництва (поточні витрати).
До першої групи належать витрати на заснування (реорганізацію) підприємства, купівлю та введення в дію основних фондів. Кошти, заморожені в таких витратах, повертаються на підприємство поступовим їх включенням у ціну реалізації продукції протягом тривалого часу. Отже, капітал, необхідний для фінансування зазначених витрат, має бути мобілізований на довгостроковий період. Такий капітал називають інвестиційним.
Витрати другої групи пов’язані з оплатою праці персоналу та придбанням предметів праці. Вони повністю переносять свою вартість на готову продукцію в поточному виробничому циклі, повністю включаються в ціну реалізованої продукції і повертаються на підприємство через короткий проміжок часу. Для фінансування таких витрат визначають потребу в оборотному капіталі.
Оборотний капітал (оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції.
В 2011 році ЗАТ “Васильківський молочноконсервний комбінат” може спробувати всі вище перелічені стабілізаційні заходи для виведення підприємства з кризи в короткостроковому періоді. А в довгостроковому періоді – організація відкритого акціонерного товариства, одним з головних учасників якого стане зарубіжна фірма, яка прагне вийти на український ринок. Можливий також варіант переорієнтації підприємства на виробництво дитячого харчування, що приведе відповідно до зменшення податкових платежів, а також можливо до підтримки з боку держави.
Для ухвалення
остаточного рішення про
Стабільний фінансовий стан підприємства – це важлива умова його безперервного й ефективного функціонування. Для його досягнення необхідно забезпечити постійну платоспроможність суб'єкта, високу ліквідність його балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання.
Для цього необхідно вивчати численні показники, які характеризують всі сторони діяльності підприємства (виробництво, його потенціал, організацію, реалізацію, фінансові операції, рух грошових потоків) для виявлення глибинних причин зміни фінансового становища. Застосування багатобічного комплексного аналізу фінансового стану підприємства створює реальні передумови для керування окремими показниками, і відповідно для посилення їхнього впливу на поліпшення фінансового клімату.
Фінансовий стан підприємства необхідно аналізувати з позицій і короткострокової, і довгострокової перспектив, тому що критерії його оцінки можуть бути різні. Стан фінансів підприємства характеризується розміщенням його засобів і джерел їхнього формування, аналіз фінансового стану проводиться з метою установити, наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Фінансову ефективність роботи підприємства відбивають: забезпеченість власними оборотними коштами і їхня схоронність, стан нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, стан і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотність оборотних коштів, матеріальне забезпечення банківських кредитів, платоспроможність.
Стійке фінансове становище підприємства залежить насамперед від поліпшення таких якісних показників, як продуктивність праці, рентабельність виробництва, фондовіддача. Раціональному розміщенню засобів підприємства сприяє гарна організація матеріально-технічного забезпечення виробництва, оперативна діяльність по прискоренню грошового обігу. У той же час фінансові утруднення підприємства, відсутність засобів для своєчасних розрахунків можуть вплинути на стабільність постачань, порушити ритм матеріально-технічного постачання. У зв'язку з цим аналіз фінансового стану підприємства й аналіз виробничого боку його діяльності повинні взаємно доповнювати один одного.
Задачами санації і санаційного аудиту насамперед є оцінка фінансового аналізу, перевірка витрат засобів по цільовому призначенню, виявлення причин фінансових ускладнень, можливостей поліпшення використання фінансових ресурсів, прискорення обороту засобів і зміцнення фінансового становища.
Керівництво підприємства
ЗАТ „Васильківський
Прийняття рішень у таких областях, як, наприклад, придбання елементів основного капіталу, кадрова політика, визначення асортименту продукції, що випускається, відноситься до довгострокового планування. Такі рішення визначають діяльність підприємства на багато років вперед і повинні бути відбиті в довгострокових планах (бюджетах), де ступінь деталізації є досить невисокий. Довгострокові плани являють собою свого роду рамкову конструкцію, складеними елементами якої є короткострокові плани. План санації це і є довгостроковий план діяльності підприємства направлений на вихід підприємства з кризи.
Кредитори уважно стежать за цими показниками, щоб бути впевненими, що підприємство може оплатити свої короткострокові боргові зобов’язання і покрити зафіксовані платежі доходами.
Таким чином, проведений санаційний аудит підприємства дає змогу оцінити, наскільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, збільшується або зменшується рівень цієї незалежності, чи відповідає стан активів і пасивів підприємства цілям його господарської діяльності.
Підсумовуючи
результати проаналізованих показників
можна сказати, що існує різко
негативна тенденція в
Підприємство на початок 2011 р. є неплатоспроможним і відновити її найближчим часом не вдасться. А виявлена динаміка показників, що характеризують платоспроможність, дозволяє лише вкрай негативно охарактеризувати перспективу відновлення платоспроможності в більш тривалі терміни (понад 6 місяців). Однак, санаційний аудит і аналіз фінансового стану підприємства довів, що впровадивши в діяльність підприємства санаційні заходи, ЗАТ "Васильківський молочноконсервний комбінат" має реальну змогу подолати кризу, вийти на беззбитковий режим діяльності, уникнути банкрутства (ліквідації) підприємства шляхом проведення санації підприємства, а також впровадження економічних заходів, запропонованих в курсовій роботі.
БАЛАНС ЗА 2009 РІК
ЗАТ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МОЛОЧНОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ»
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
1 |
2 |
3 |
4 |
I. Необоротні активи |
|||
Нематеріальні активи: |
|||
залишкова вартість |
010 |
0 |
0 |
первісна вартість |
011 |
0 |
0 |
накопичена амортизація |
012 |
0 |
0 |
Незавершене будівництво |
020 |
20131.9 |
19611.9 |
Основні засоби: |
|||
залишкова вартість |
030 |
3490.8 |
3366.4 |
первісна вартість |
031 |
8291.1 |
8369.3 |
знос |
032 |
4800.3 |
5002.9 |
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|||
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
0 |
0 |
інші фінансові інвестиції |
045 |
0 |
0 |
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
0 |
0 |
Відстрочені податкові активи |
060 |
0 |
0 |
Інші необоротні активи |
070 |
0 |
0 |
Усього за розділом I |
080 |
23622.7 |
22978.3 |
II. Оборотні активи |
|||
Запаси: |
|||
виробничі запаси |
100 |
1293.5 |
3211.3 |
тварини на вирощуванні та відгодівлі |
110 |
19 |
0 |
незавершене виробництво |
120 |
0 |
0 |
готова продукція |
130 |
282.8 |
319.5 |
товари |
140 |
39.2 |
20.5 |
Векселі одержані |
150 |
0 |
0 |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|||
чиста реалізаційна вартість |
160 |
881.6 |
1036.6 |
первісна вартість |
161 |
881.6 |
1036.6 |
резерв сумнівних боргів |
162 |
0 |
0 |
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|||
з бюджетом |
170 |
0 |
10.5 |
за виданими авансами |
180 |
85.2 |
66.4 |
з нарахованих доходів |
190 |
0 |
0 |
із внутрішніх розрахунків |
200 |
0 |
0 |
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
201.4 |
178.1 |
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
0 |
0 |
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|||
в національній валюті |
230 |
74.2 |
50.4 |
в іноземній валюті |
240 |
0 |
0 |
Інші оборотні активи |
250 |
2.5 |
252.5 |
Усього за розділом II |
260 |
2879.4 |
5145.8 |
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
249.3 |
249.3 |
Баланс |
280 |
26751.4 |
28373.4 |