Аналіз ліквідності підприємства ВАТ «Каланчацький маслозавод»

Менш жорстким є коефіцієнт швидкої (проміжної, суворої, термінової) ліквідності, або коефіцієнт кислотного тесту.

Рекомендоване найнижче значення цього  показника 1, найвище — 2. У підприємства ВАТ «Каланчацький маслозавод» цей коефіцієнт становить – 0,54 у 2010 році.

Оцінка коефіцієнта швидкої ліквідності лише шляхом порівняння з нормативним значенням має досить умовний характер, оскільки його зростання може відбуватися в тому числі за рахунок збільшення розмірів безнадійної дебіторської заборгованості, і це навряд чи характеризуватиме діяльність підприємства позитивно. Тому, аналізуючи зміни коефіцієнта, слід звертати увагу на чинники, що обумовили цю зміну, провести ретельний аналіз динаміки, складу і структури дебіторської заборгованості підприємства.

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт покриття або загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності. Він розраховується відношенням поточних активів до поточних зобов'язань та відображає, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються всіма поточними активами, що зазначені у балансі.

Рекомендовані значення варіюються, що свідчить про відсутність у науковців єдиного підходу до інтерпретації даного показника. Методичними рекомендаціями, затвердженими ДПАУ та НБУ, нормативне значення показника встановлено на рівні 2,0—2,5 , відповідною методикою визначено, що «значення коефіцієнту покриття у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги», саме таке значення має підприємство ВАТ «Каланчацький маслозавод».

Дуже часто при зниженні коефіцієнта  покриття як можливі заходи щодо виправлення  становища наводяться рекомендації, які передбачають, з одного боку, зменшення кредиторської заборгованості (поточних зобов’язань загалом), а  з іншого збільшення оборотних активів. Механічне виконання цих рекомендацій означає відмову від авансів покупців, якнайшвидший розрахунок з кредиторами, надмірну закупівлю запасів, затоварення складу готовою продукцією і т. д. На нашу думку, подібні заходи є неекономічними. Причини зниження ліквідності можна виявити, змінивши формулу коефіцієнта покриття:

                                             (3.1)

де КЗ – короткострокові зобов’язання;

ОА – оборотні активи;

А – активи;

НА – необоротні активи;

ВК – власний капітал;

ДК – довгострокові кредити.

Таким чином, зниження коефіцієнта  покриття полягає в нестачі власних  засобів (накопичений прибуток), недостатніх  об’ємах залучених довгострокових кредитів (за рахунок яких фінансуються капітальні вкладення), надмірних капітальних вкладеннях та невигідних умовах взаєморозрахунків.

Для своєчасного виявлення загрози  формування незадовільної структури  балансу у прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі  привести до появи ознак поточної, критичної, а потім і надкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз відповідно до Методичних рекомендацій по виявленню ознак неплатоспроможності підприємства і ознакою дії по приховуванню банкрутства, фіктивного банкрутства, або доведення до банкрутства, затверджені наказом Мінекономіки України від 17.01.2001 р. № 10 (далі – Методичні рекомендації) проводиться за допомогою коефіцієнта Бівера, що пропонується розраховувати в наступний спосіб:

                                                                                    (3.2)

де ЧП – чистий прибуток;

А – амортизація;

ДЗ, ПЗ – відповідно довгострокові та поточні зобов’язання;

Зауважимо, що в Методичних рекомендаціях  пропонується в чисельнику даної  формули використовувати саме різницю  між чистим прибутком і амортизацією підприємства. Виходить, що в цьому  документі пропонується з різниці  доходів і витрат (уже включають у себе амортизацію) ще раз віднімати витрати (їхня частина у вигляді амортизації). Цей показник має конкретний економічний зміст у фінансовому менеджменті і зветься потоком грошових коштів. Наприклад, Н. В. Тарасенко вказує, що потік коштів є сумою чистого доходу й амортизації, на це вказує і І. О. Бланк. Підтвердженням у цьому випадку можуть служити і норми П(с)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Таким чином, розрахунок коефіцієнта  Бівера необхідно здійснювати в такий спосіб:

                                                                                           (3.3)

Значення коефіцієнта Бівера, що рекомендується міжнародними стандартами, знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,4.

Отже, розглянуті показники ліквідності  і платоспроможності відіграють важливу роль в аналізі платоспроможності підприємства, проте вони мають певні недоліки:

• статичність - показники розраховуються на підставі балансових даних, що характеризують майновий стан підприємства на певну дату і, відповідно, одномоментні. Звідси і необхідність аналізу їх за декілька періодів;
• можливість завищення значень показників ліквідності через включення до складу оборотних активів статей, які формально не належать до групи найменш ліквідних, проте є такими за сутністю;
• наявність потенційних зобов'язань, що не відображаються в балансі і не враховуються при розрахунках коефіцієнтів ліквідності. Саме тому необхідно розкрити повну суму фінансових зобов'язань в примітках до фінансової звітності.

 В умовах ринкової економіки, підтримання ліквідності та платоспроможності на належному рівні є надзвичайно важливим завданням для будь-якого підприємства. Низька ліквідність та платоспроможність підривають можливості здійснення нормального виробничого процесу, позбавляють можливостей залучення додаткових фінансових ресурсів внаслідок низької довіри кредиторів та інших контрагентів, зумовлюють додаткові непродуктивні витрати у вигляді пені та штрафів тощо.

Саме для того, щоб завчасно виявити  та виправити можливі негативні тенденції у фінансовому стані підприємства, провадиться фінансовий аналіз його діяльності. Використовуючи розроблені та широко розповсюджені методи проведення аналізу, фінансовий аналітик може дати всебічну оцінку стану ліквідності та платоспроможності підприємства. При цьому варто пам’ятати, що конкретні умови вимагають врахування специфіки кожного випадку та застосування нетрадиційних підходів і власних розробок.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Ліквідність — це спроможність підприємства погашати свої поточні зобов'язання вчасно і в повному обсязі. Для підтримки ліквідності на належному рівні підприємство повинно мати достатній обсяг грошових коштів та інших ліквідних активів, які в разі потреби можна перетворити в готівку і використати для погашення зобов'язань. При високому рівні ліквідності обсяг ліквідних активів значно перевищує обсяг поточних зобов'язань.

Оскільки поточні зобов'язання мають різний строк погашення, а  оборотні активи — різний ступінь  ліквідності1, для оцінки ліквідності  використовують різні за змістом  та призначенням коефіцієнти.

В даній курсовій роботі був проведений аналіз ліквідності ВАТ «Каланчацький маслозавод» . Підприємство засноване у 1931 р. Сьогодні це великоголузеве, провідне молокопереробне підприємство.

Провівши експрес-аналіз по обраному підприємству можна зробити висновок, що підприємство в цілому є прибутковим.

До негативних аспектів його діяльності можна віднести:

• частка абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах у 2010 році порівняно з 2009 роком зменшилась на 0,06, що є негативним оскільки обмежує свободу фінансового маневру;
• збільшується рівень фізичного та морального зносу основних фондів;
• коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості зменшився у 2010 році порівняно з 2009 роком на 30,1.

Решта показників мають позитивну тенденцію змін, що свідчить про ефективну роботу підприємства.

В ході аналізу також було визначено, що баланс являється ліквідним на 75%. Однак, значна невідповідність найбільш відповідних активів та найтерміновіших зобов’язань в першому рівнянні ставить під сумнів забезпечення необхідного рівня поточної ліквідності  балансу підприємства. Найтерміновіші зобов’язання у 2 рази перевищували відповідні активи в 2010 році, але у організації недостатньо ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов’язань.

Так як на підприємстві відсутні короткострокові та довгострокові зобов’язання, ліквідність балансу підвищується і являється перспективною. Дотримання 2, 3 та 4 умов свідчить про дотримання умов фінансової стійкості господарства.

Проаналізувавши ліквідність підприємства, можна сказати, що у нього достатньо обігових коштів для погашення боргів, ліквідувати короткострокову заборгованість. Про це свідчить збільшення у 2010р. порівняно з 2009 роком коефіцієнта поточної ліквідності, який склав 1,75. Коефіцієнти платоспроможності також, у більшій мірі, задовольняють норми, окрім показника платоспроможності, він є від’ємним. Це свідчить про недостатність коштів у касі підприємства. Судячи з вище сказаного, можна зробити висновок, що фінансовий стан аналізованого підприємства є незадовільним для здійснення його господарської діяльності. Необхідно звернути увагу на вирішення проблем його ліквідності та платоспроможності.

Проаналізувавши показники фінансової стійкості підприємства, можна зробити  висновок, що в цілому фінансовий стан підприємства задовільний, майже всі показники дотримуються норм. Проте слід зауважити, що аналізовані показники ледь дотримуються норми. Це свідчить про хиткий фінансовий стан. Можливо це пов’язане з кризою 2008-2009 років котра похитнула стан підприємства, проте на мою думку, у підприємства ВАТ «Каланчацький маслозавод» є усі шанси поліпшити свій фінансовий стан та збільшити ліквідність підприємства, дотримуючись зазначених рекомендацій та сучасних методик розрахунку показників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бланк І. А. Фінансовий менеджмент / І. А. Бланк. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 656с.

2. Болюх М. А. Економічний аналіз  господарської діяльності / М. А. Болюх, В. І. Іващенко. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2001. – 204 с.

3. Макарчук І. Основні показники оцінки платоспроможності та ліквідності підприємств і методика їх визначення / І. Макарчук //Формування ринкових відносин в Україні.– 2008.– №7.– С. 36-41.

4.  Нестерова С. Адаптація аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств до сучасних умов господарювання/ Економічний аналіз. - 2011 рік. Випуск 8. Частина 2.- С. 279 - 282

5. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: Затверджено МОНУ як підручник – 6-е вид., перероблене та доповнене/ А. М. Поддєрьогін– К: КНЕУ, 2006.– 552 с.

6. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Реком. МОНУ як навчальний посібник / Г. В. Савицька.– К: "Знання", 2004.– 654 с.

7. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз / Н. В. Тарасенко.– Львів: Новий Світ-2000, 2006.– 344 с.

8. Чумаченко М. Г. Економічний аналіз : навчальний посібник. Реком. МОНУ/ М. Г. Чумаченко– К.: КНЕУ, 2003.– 555 с.

9. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово- господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій: Затв. Наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.97 №81

[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ligazakon.ua/

10. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 17.01.2001р. №10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ligazakon.ua/

11. Методичні рекомендації щодо встановлення загрози виникнення податкового боргу та проведення аналізу фінансового стану підприємств, які звертаються до органів ДПС для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань : затв. Наказом ДПА України від 11 лютого 2010 року № 72. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// ligazakon.ua/

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Баланс ВАТ «Каланчацький маслозавод» станом на 2009 рік

 

Актив	Код рядка	На початок  звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні  активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	010	0	0
- первісна вартість	011	0	0
- накопичена амортизація	012	( 0 )	( 0 )
Незавершене будівництво	020	36	36
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	3171	2738
- первісна вартість	031	6154	6248
- знос	032	( 2983 )	( 3510 )
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
- первісна вартість	036	0	0
- накопичена амортизація	037	( 0 )	( 0 )
Довгострокові фінансові  інвестиції:
- які обліковуються  за методом участі в капіталі  інших підприємств	040	0	0
- інші фінансові інвестиції	045	0	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	0	0
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	055	0	0
Первісна вартість інвестиційної  нерухомості	056	0	0
Знос інвестиційної  нерухомості	057	( 0 )	( 0 )
Відстрочені податкові  активи	060	0	0
Гудвіл	065	0	0
Інші необоротні активи	070	0	0
Гудвіл при консолідації	075	0	0
Усього за розділом I	080		2774
II. Оборотні  активи
Виробничі запаси	100	1033	1442
Поточні біологічні активи	110	0	0
Незавершене виробництво	120	0	0
Готова продукція	130	499	1903