Биржи и биржевая деятельность

Рішення про прийняття  у члени біржі ухвалює Біржова рада,  що видає свідоцтво члена біржі і присвоює новому члену реєстраційний номер.

Члени валютної біржі  мають право:

• брати участь у здійсненні біржових операцій від свого імені  і за свій рахунок і від свого  імені і за рахунок своїх клієнтів;

• користуватися системою розрахунків за торгами МВБ;

• одержувати від дирекції і Біржової ради інформацію про рішення, що стосуються діяльності членів МВБ  на біржі.

 Обов'язки члена  валютної біржі:

• дотримання положень внутрібіржових нормативних документів;

• виконання рішень Біржової ради і Дирекції, що регламентують діяльність учасників торгів на МВБ;

• своєчасне виконання  зобов'язань за угодами, укладеними на МВБ;

• щорічна публікація у пресі зведень про результати діяльності за рік і річний баланс;

• сплата вступних і цільових членських внесків, розмір яких встановлюється Біржовою радою [23, c.183].

 

3.2 Шляхи розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні

 

За багато років успішного  функціонування ф'ючерсної торгівлі у  світовій практиці нагромаджено величезний досвід, дуже корисний сьогодні для України. Початком розвитку ф'ючерсного ринку в нашій країні можна вважати середину 90-х років XX ст. З цього часу починаються перші кроки українських бірж з упровадження ф'ючерсних контрактів.

Уповільнений розвиток ф'ючерсного ринку пов'язаний зі складними умовами становлення ринкової економіки України, відсутністю необхідної інфраструктури ф'ючерсної торгівлі, кваліфікованих кадрів біржовиків, спроможних організувати біржову діяльність, з інфляцією, кризою виробництва. Головна причина, що перешкоджає розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні, - це повільний розвиток безпосередньо ринкових відносин, створення ринкового середовища. Ринкова структура економіки перебуває ще тільки в стадії народження.

Слаборозвинена інфраструктура ф'ючерсного ринку в нашій країні перешкоджає залученню у ф'ючерсну торгівлю підприємств, фірм, компаній і широких верств населення. На більшості українських підприємств і організацій немає спеціалістів з необхідним рівнем знань і розумінням важливості ф'ючерсної торгівлі. Як правило, відсутні спеціалісти-біржовики, які спроможні брати участь у розбудові біржового ринку.

У країні повільно створюється  нормативно-правова база для розбудови  біржового ринку загалом і  для ф'ючерсної торгівлі зокрема. На сьогодні дуже мало зроблено для широкого впровадження форвардних контрактів з різними умовами виконання, що є  передумовою впровадження ф'ючерсних контрактів. Нерозвиненість товарно-грошових відносин і приватної власності істотно впливає на процес впровадження і розвитку ф'ючерсного ринку.

З викладеного випливає, що процес розвитку ф'ючерсної торгівлі в українській економіці триватиме  ще багато років і буде мати свою історію й етапи становлення, що випливають із реальної обстановки.

Еволюція розвитку ринкових відносин веде до стирання відмінностей між товарною, фондовою і валютною біржами за механізмом і характером їх діяльності. Проте історично сформована спеціалізація конкретних бірж збережеться з урахуванням місця, яке вони займають на біржовому ринку країни. Ф'ючерсна торгівля переважає над усією іншою діяльністю бірж. Біржі перестають бути тільки складовою частиною оптової  торгівлі, їх роль в оптовій торгівлі має тенденцію до скорочення. Вони стають центрами ф'ючерсної торгівлі в широкому значенні слова, тобто ціноутворюючими центрами, центрами страхування прибутку і такої комерційної діяльності, яка давала б можливість  одержувати додатковий прибуток.

Відповідно до наявних  тенденцій у світовій економіці  варто  очікувати подальшого становлення  ф'ючерсної торгівлі і розвитку її нових форм. У структурі товарної ф'ючерсної торгівлі збільшується питома вага більш дорогих товарів, а також частка кормових  культур і продукції тваринництва. На ф'ючерсному ринку  підвищується частка нетоварних цінностей, що пояснюється  великими коливаннями цін у зв'язку з інфляцією і подальшим знецінюванням валют. На основі розвитку засобів зв'язку і комп'ютеризації всіх  розрахунків повинна відбуватися концентрація ф'ючерсної торгівлі  в основних фінансово-кредитних центрах країни. Біржі вже створюють спільні розрахункові центри і спільно використовують  новітню електроннообчислювальну техніку.

Нині розвиток ринку  фіктивного капіталу більшою мірою  грунтується на збільшенні ф'ючерсної торгівлі і її похідних форм. Важливою умовою існування ф'ючерсного ринку в українській  економіці є його самоокупність. Біржова ф'ючерсна торгівля повинна бути організована, щоб одержувані прибутки покривали витрати біржі на її проведення. Останнє можливе тільки за умови великих обсягів біржових угод на ф'ючерсному ринку.

В Україні впровадженням  ф'ючерсних контрактів у біржовий оборот займаються багато біржових структур. Нині розроблено ф'ючерсні контракти  на зерно, валюту та інші біржові товари. Біржі освоюють механізм ф'ючерсної торгівлі і створюють необхідні  передумови для майбутнього розвитку ф'ючерсного ринку [17, c.126].

 

3. Оподаткування біржової діяльності

 

Біржі функціонують в загальному податковому полі, яке формується відповідними законами України.

Загальні принципи системи  оподаткування в Україні, які поширюються на біржі, закладені Законом України "Про систему оподаткування", введеного в дію постановою Верховної Ради України від 25 червня 1991 р., та змінами, доповненнями до Закону  України "Про систему оподаткування", що приймалися Верховною Радою України протягом останніх років. Законом передбачено, що встановлення і скасування податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів та внесків до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України.

Під податком, іншим обов'язковим платежем до бюджету  розуміють обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня,  здійснюваний платниками у  порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами [30, c. 65].

Система оподаткування  будується за принципами обов'язковості, економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян і забезпечує надходження коштів до бюджетів відповідних рівнів і державних цільових фондів.

Облік платників податків та інших обов'язкових платежів  здійснюється державними податковими інспекціями та іншими  державними органами відповідно до законодавства. Банки та кредитні установи відкривають рахунки платникам податків та будь-яких обов'язкових платежів лише за умови пред'явлення ними документа, який підтверджує те, що вони взяті на облік у державній податковій інспекції, і у триденний термін повідомляють про це державну податкову інспекцію.

Об'єктами оподаткування  є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів тощо. Ставки податків та розміри інших обов'язкових платежів встановлюються Верховною Радою України і місцевими радами народних депутатів відповідно до законодавства України про оподаткування [26, c.158].

У країні справляються два  види податків і зборів (обов'язкових платежів):

• загальнодержавні;

• місцеві.

Діяльність товарних бірж в основному регламентується загальнодержавними податками. До них належать:

• податок на додану вартість;

• податок на доходи підприємств  І організацій;

• мито;

• державне мито;

• податок на майно  підприємств;

• плата за землю;

• податок з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

• внески до Фонду для  здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

• внески до Фонду сприяння зайнятості населення;

• збір на обов'язкове соціальне  страхування;

• збір на обов'язкове пенсійне страхування;

• акцизний збір.

Податок на додану вартість і мито включаються до ціни товарів  (робіт, послуг) і сплачуються юридичними особами за рахунок  виручки від реалізації незалежно від результатів їх фінансово-господарської діяльності. Податок на доходи підприємства сплачується юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається у їх розпорядженні після сплати обов'язкових платежів.

Державне мито сплачується  за рахунок коштів юридичних осіб, а також громадян, які зареєстровані  як суб'єкти підприємництва; відноситься  на собівартість продукції (робіт, послуг). Сплата податків та інших обов'язкових платежів провадиться у порядку, встановленому згаданим Законом та іншими законодавчими актами України.

Податки та інші обов'язкові платежі, які включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться  на їх собівартість, сплачуються незалежно  від результатів фінансово-господарської діяльності [25, c.187].

Слід зазначити, що вперше законодавче поле з метою досягнення чіткості при оподаткуванні виокремлює операції, пов'язані з біржовою діяльністю, як окремий суб'єкт оподаткування  з усієї сукупності операцій особливого виду. Крім того, законодавче трактуються такі поняття "біржової торгівлі", як "форвардна операція", "ф'ючерсна операція", "операція  з опціоном", і визначаються особливості обчислення прибутку (збитку) від здійснення перелічених видів операцій.

Форвардна операція - це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж)  форвардної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату укладання (придбання) форвардної угоди. При цьому продавець (покупець) форвардної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони форвардної угоди. Розрахунки за форвардною операцією з продукцією сезонного виробництва здійснюються у термін, що перевищує 30 календарних днів з моменту укладення форвардної угоди.  Розрахунки за форвардною операцією з цінними паперами і валютними цінностями здійснюються на дату реалізації цінних паперів і валютних цінностей. Премія за придбання форвардної угоди сплачується під час такого придбання.

Операція з  опціоном - це господарча операція суб'єкта  підприємницької діяльності, що передбачає купівлю (продаж) опціону, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладання (придбання) опціону. При цьому продавець опціону несе зобов'язання щодо збереження безумовної і безвідкличної пропозиції про реалізацію права покупця опціону на придбання (продаж) продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей протягом терміну дії опціону. Покупець опціону має право на відмову від  придбання (продажу) продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей протягом терміну дії опціону.

Розрахунки за операціями з опціонами здійснюються на дату  реалізації продукції сезонного  виробництва, цінних паперів або  валютних цінностей. Платниками прибуткового  податку є суб'єкти підприємницької діяльності, що складають окремий баланс і мають розрахунковий (поточний) рахунок. Законом передбачено особливості обчислення прибутку (збитку) від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій, а також операцій з опціонами. Вони полягають у тому, що прибутком  (збитком) від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій, а також  операцій з опціонами є різниця між звичайною ціною продукції  сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей на дату закінчення форвардної, ф'ючерсної угоди, а також опціону та сумою, що була сплачена покупцем такої продукції, збільшеною на середньозважену ставку рефінансування Національного

банку  України, чинну  протягом терміну дії форвардної, ф'ючерсної угоди та опціону, сумою форвардної, ф'ючерсної премії, а також премії з опціону та інших витрат, пов'язаних з цими операціями.

Прибутком (збитком) від  торгівлі цінними паперами, включаючи  торгівлю борговими вимогами та зобов'язаннями, є  різниця між вартістю їх придбання  і ціною продажу, включаючи  норму дисконту (облікову ставку) від вексельних операцій, зменшену на суму витрат, пов'язаних з цими операціями.Ставка оподаткування біржової діяльності за період формування бірж в Україні дещо змінилася. Так, згідно з п. 6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" (введений в дію 21.02.92) доходи від посередницької діяльності аукціонно-біржової, торговельно-закупівельної та іншої, а також участь у розрахунках при виконанні угод та додаткові доходи підприємств від продажу на аукціоні товарів, продукції, майна оподатковуються за ставкою 75%. Ця надзвичайно велика ставка оподаткування завдала значної шкоди біржовій діяльності України, через що зазнала гострої критики з боку фахівців [31, c. 89]. Внаслідок цього у ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (введений в дію 28.12.94) ставку податку  знижено і диференційовано: за базовою ставкою в розмірі 30% оподатковується прибуток від біржової діяльності; прибуток від посередницької діяльності (брокерські контори, аукціонні торги) оподатковується за ставкою 45% [32, c.106].

Принципи системи оподаткування  біржової діяльності розглянемо на прикладі Української аграрної біржі.

Приклад. При виконанні контракту на пшеницю третього класу на суму 333 333 грн. надходження біржі становили 0,3% у  вигляді комісійних відрахувань від загальної суми угоди (0,15% за  рахунок продавця і 0,15% за рахунок покупця) - 1000 грн. (ПДВ у тому числі). З цієї суми біржа сплачує: