На завершальній стадії процесу
відтворення — споживанні суспільно
необхідного продукту — аудиторський
контроль перевіряє операції, пов"язані
в основному з виробничим споживанням,
тобто відтворенням і розширенням
суспільних виробничих фондів і задоволенням
суспільних потреб. Щодо особистого споживання
аудиторський контроль виявляє диспропорції
в задоволенні матеріальних і
культурних потреб членів суспільства,
а також суперечностей, зумовлених
порушеннями нормативно-правових актів
у процесі задоволення особистих
потреб.
Отже, об"єктивні умови задоволення
потреб пов"язані з процесом виробництва.
На всіх стадіях процесу відтворення
аудиторський контроль є засобом
виявлення суперечностей у суспільстві
з метою своєчасного регулювання
їх.
Суспільні і особисті потреби формуються
на стадії виробництва, набуваючи форми
дійсних потреб. Під дією смаків
і нахилів людини, які виявляються
в процесі обміну, структура потреб
змінюється, а рамки звужуються до
задоволення на стадії розподілу.
Аудиторський контроль виявляє
незадоволені потреби і через
систему управління впливає на задоволення
їх. Задоволені потреби знову відновлюються
для наступного циклу суспільного
відтворення, але вже в якісно
іншому вигляді. При такому контролі
задоволення споживацького попиту
у фазі обміну предметом аудиторського
контролю є визначенням активної
взаємодії впливу обміну на виробництво
продукції, розподіл і споживання суспільного
продукту.
Отже, предметом аудиторського
контролю є процес розширеного відтворення
суспільна необхідного продукту
і додержання його економіка-правового
регулювання в умовах ринкової економіки.
2. Аудиторська діяльність є сферою
підприємництва аудиторських фірм
або приватних аудиторів, яка
включає організаційне і методичне
забезпечення аудиту, його практичне
здійснення у формі надання
різноманітних аудиторських послуг.
Сертифікований аудитор може
займатись аудиторською діяльністю
індивідуально, або створити аудиторську
фірму з дотриманням вимог
чинного законодавства.
Аудиторські фірми можуть
створюватися на основі будь-яких
форм власності. Загальний розмір
частки засновників (учасників,
акціонерів) аудиторської фірми,
які не є аудиторами, у статутному
капіталі не може перевищувати
30 %. Аудиторська фірма має право
здійснювати аудиторську діяльність
лише за умови, коли в ній
працює хоча б один сертифікований
аудитор. Керівником аудиторської
фірми може бути тільки сертифікований
аудитор.
Аудиторські фірми здійснюють свою
діяльність відповідно до статутних
документів, затверджених і зареєстрованих
у встановленому порядку. Виконують
аудиторські послуги вони із залученням
штатних і позаштатних працівників
із погодинною оплатою або в порядку
сумісництва на штатних посадах.
Портфель замовлень на аудиторські
послуги формується за договорами,
а також замовленнями, що надходять
від підприємств, підприємців
та ін. За портфелем замовлень
аудиторська фірма складає плани
своєї діяльності на календарний
рік із розбиванням на квартали.
На правах юридичної особи
аудиторська фірма затверджує
самостійно плани своєї діяльності,
здійснює взаємовідносини з бюджетом,
банками та замовниками аудиторських
послуг.
Законодавством передбачені
права і обов’язки аудиторських
фірм і аудиторів, які здійснюють
аудиторську діяльність.
Аудитор – це висококваліфікований
спеціаліст, який володіє методологією
фінансово-господарського контролю і
аудиту, бухгалтерським обліком, аналізом
господарської діяльності, статистикою,
фінансовою і банківською справою,
а також має необхідну професійну
підготовку у галузі юриспруденції,
судово-бухгалтерської експертизи, методології
економічних досліджень, технології виробництва.
Підготовку аудиторів здійснюють економічні
Вузи із числа осіб, які мають звання бакалавра.
Аудиторською діяльністю вони можуть
займатися при наявності сертифіката,
виданого Аудиторською палатою України
на встановлений строк. Після закінчення
строку чинності сертифіката аудитор
підлягає атестації для одержання сертифіката
на наступний п’ятирічний або інший строк.
Права і обов’язки аудиторів
визначені законодавством і нормативними
актами з питань аудиторської
діяльності. Аудитори як суб’єкти
підприємницької діяльності можуть
займатися аудиторством індивідуально
або в аудиторських фірмах, при
наявності кваліфікаційного свідоцтва
(сертифіката) і ліцензії, виданих
у передбаченому законодавством
порядку. Вони мають право займатися
аудиторською діяльністю при
наявності договірних стосунків
із підприємствами і організаціями
або завдання на проведення
аудиту, виданого аудиторською фірмою.
До аудиторської перевірки не
може бути залучена особа, яка
має родинні зв’язки з керівником
підприємства або веде з ним
підприємницьку діяльність.
Результати аудиторської перевірки
аудитор оформляє висновком про
якість складеної замовником
бухгалтерської звітності і декларації
про фінансово-господарську діяльність.
У випадках неналежного стану
бухгалтерського обліку у замовника
аудитор на поданий звіт (декларацію)
висновок не складає. Після
ліквідації недоліків у бухгалтерському
обліку проводиться повторний
аудит, який оформляють окремим
висновком, що підтверджує достовірність
бухгалтерського обліку, балансу
і звітності суб’єкта підприємницької
діяльності. Одночасно у висновку
аудитора зазначається стан бухгалтерського
обліку відносно своєчасності
і правильності відображення
господарської діяльності. При цьому
вказується, чи відповідає первинна
документація з обліку типовим
формам, затвердженим статистичними
органами, або спеціалізованим формам,
затвердженим міністерствами і
відомствами.
Висновком (актом) оформляються
аудитором виконані роботи, передбачені
договором із замовником. До них
можна віднести аудит фінансового
стану господарюючих суб’єктів
або аудиторської оцінки інвестиційних
проектів чи стартової вартості
майнових комплексів, що виставляються
на аукціон, та ін. Згідно з
нормами аудиту (стандарт затверджений
Аудиторською палатою України)
виконану роботу можна оформляти
спеціальним звітом. На практиці
проведення аудиту здебільшого
оформляється спеціальним актом,
який містить дослідну частину
і висновки питань, поставлених
замовником.
Аудитор має право при
виконанні договірних зобов’язань
з дозволу замовника:
- перевіряти первинну документацію
з обліку фінансово – господарської
діяльності замовника, облікові
регістри, проводили інвентаризацію
коштів у касах, цінних паперів,
матеріальних цінностей, вимагати
від посадових осіб пояснення
з питань, які поставлені на
вирішення аудитора замовником;
- одержувати необхідну для аудиту
інформацію від третіх осіб (банків,
постачальників та ін.);
- залучати для роботи на договірній
основі фахівців, крім осіб, що
працюють у замовника, перебувають
з ним у родинних стосунках
або ведуть спільний бізнес. Крім
того, аудитор має право самостійно
визначити методичні прийоми
і процедури, керуючись при
цьому чинним законодавством, існуючими
нормами і стандартами, умовами
договору із замовником, професійними
знаннями та досвідом власної
роботи.
Система аудиторської діяльності має
дві складові : зміст і форму.
До змісту аудиторської діяльності
входять : суб’єкти; учасники; об’єкти;
аудиторські дії та операції;
засоби та способи їх здійснення;
результати аудиторських дій.
Суб’єктами аудиторської діяльності
є аудитори, аудиторські фірми,
АПУ. САУ, регіональні відділення,
які залежно від виду професійної
діяльності, питань, які вони мають
право вирішувати, мають згідно
з законодавством певні права
та обов’язки, професійні аудиторські
знання, вміння їх реалізувати.
Учасники – це окремі особи або
їх групи, які беруть участь або сприяють
аудиторській діяльності у процесі
вивчення фактів господарського життя
підприємства.
Об’єкти – дії суб’єктів господарювання,
господарські процеси, документи та
відображені в них операції тощо.
Аудиторські дії - це акти поведінки
суб’єктів аудиторської діяльності,
направлені на всебічне дослідження
фактів господарського життя, які передбачені
умовами договору, програми тощо.
Операції – сукупність взаємопов’язаних
дій аудитора, спрямованих на досягнення
цілей, поставлених умовами договору,
програми тощо.
Засоби аудиторської діяльності –
це предмети та дії з ними, що забезпечують
досягнення необхідного результату
аудиторської діяльності.
Система певних засобів, що
застосовується аудитором, є аудиторською
технікою, а система способів
– аудиторською тактикою.
Способи аудиторської діяльності –
це конкретні шляхидосягнення наміченого
результату за допомогою застосування
засобів та прийомів, розроблених
наукою про контроль. Вони мають
бути гласними, базуватись на наукових
знаннях, бути обов’язковими чи бажаними.
Результат аудиторських дій – це
підсумок перевірки відповідних
операцій і дій, досягнутий за допомогою
певних засобів і способів суб’єктами
аудиторської діяльності і відображений
в робочих документах аудитора та
наданих ним клієнту висновків.
Складовою системою аудиторської
діяльності є форма аудиторської
діяльності. Розрізняють дві групи
таких форм:
- внутрішню – порядок організації
діяльності фірми, який базується
на прийнятих внутрішніх аудиторських
стандартах, введених правилах;
- зовнішню – засоби зовнішньго
прояву аудиторської діяльності
у вигляді оформлення аудиторських
документів, прояву аудиторських
дій, усних та письмових висловлювань
тощо.
Аудитори і аудиторські організації
зобов’язані:
- при виконанні аудиторських
послуг, згідно з договорами із
замовниками, додержувати чинного
законодавства та встановлених
нормативів;
- повідомляти власників, уповноважених
ними осіб, замовників про виявлені
в процесі аудиту недоліки
у веденні бухгалтерського обліку
і звітності, а також недоліки
у господарській чи комерційній
діяльності;
- зберігати у таємниці інформацію,
отриману при проведенні аудиту
та виконанні аудиторських послуг;
- не розголошувати відомості,
що становлять предмет комерційної
таємниці і не використовувати
їх у своїх інтересах або
в інтересах третіх осіб;
- додержувати умов договору, укладених
із замовником;
- обмежувати свою діяльність
наданням аудиторських послуг
та іншими видами робіт, які
безпосередньо стосуються їх (консультації,
перевірки, експертизи), за винятком
наукової та педагогічної діяльності.
Для усвідомлення сутності
ц логіки методів аудиту, технічних
прийомів, ступеня старанності проведення
аудиту слід також зрозуміти
умови й організаційні рамки
його здійснення.
Питання, пов’язані з роботою
і професійним захистом аудиторів,
регулюють Аудиторська палата
України і Спілка аудиторів
України. Організацію аудиту очолює
Аудиторська палата України, яка
відповідно до законодавства
є неурядовим органом.
Аудиторська діяльність регулюється
Законом України “Про аудиторську
діяльність” від 22 квітня 1993 р.
№ 3125-ХП (зі змінами і доповненнями,
внесеними Законами України від
14 березня 1995 р. № 81-95-ВР*, від
20 лютого 1996 р. № 54/96-ВР**. Цей Закон
визначає правові засади здійснення
аудиторської діяльності в Україні
й спрямований на створення
системи незалежного фінансового
контролю з метою захисту інтересів
власника. Положення цього Закону
діють на території України
і поширюються на всі господарські
суб’єкти незалежно від форм
власності та видів діяльності.
Аудиторська діяльність включає
в себе організаційне і методичне
забезпечення аудиту, практичне
виконання аудиторських перевірок
та надання інших аудиторських
послуг.
Аудиторські послуги надаються
у формі аудиту, експертиз, консультацій
із питань обліку, звітності, оподаткування,
аналізу фінансово-господарської
діяльності та інших видів
економіко-правового забезпечення
підприємницької діяльності фізичних
та юридичних осіб.
Прибуток (дохід) від аудиторської
діяльності оподатковується згідно
з чинним законодавством. Законом
України “Про аудиторську діяльність
” створено Аудиторську палату
України, повноваження якої виз0начаються
цим Законом та Статутом палати
України (далі - АПУ).
Статут АПУ підлягає затвердженню
двома третинами голосів від
загальної кількості членів палати.
АПУ здійснює сертифікацію суб’єктів,
що мають намір займатися аудиторською
діяльністю, затверджує програми
підготовки аудиторів, норми і
стандарти аудиту, веде реєстр
аудиторських фірм та аудиторів,
які одноособово надають аудиторські
послуги. Затверджені АПУ норми
і стандарти аудиту є обов’язковими
для дотримання підприємствами,
установами та організаціями.