Шляхи вдосконалення обліку касових операцій та розрахунків з підзвітними особами

  

       Продовження табл. 1.1

   

       Таким чином, облік касових операцій та розрахунків з підзвітними особами регулюється великою кількістю нормативних документів. На керівників підприємства покладено функції контролю за дотримання нормативно-законодавчої бази працівниками бухгалтерії при здійснені обліку касових операцій та розрахунків з підзвітними особами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3 Критична оцінка проблемних питань обліку касових операцій та розрахунків з підзвітними особами 

       До  проблемних питань з обліку касових  операцій та розрахунків з підзвітними  особами можна віднести ліміт  готівки в касі. При цьому важливим є перегляд ліміту каси. Після набрання чинності Положенням про касові операції (а така дата припадає саме на 15.02.05 р.) Нацбанк зобов'язав усі підприємства до кінця року переглянути свої ліміти.

       Ті, хто встановив для себе ліміт до цієї дати, обов'язково мали заново його затвердити. Адже, по-перше, змінилися правила його розрахунку. Якщо раніше для визначення ліміту каси вибирали будь-які 3 місяці, то після набрання чинності Положенням про касові операції беруться 3 місяці поспіль. А по-друге, із зазначеної дати встановлення ліміту має бути оформлене Розрахунком встановлення ліміту залишку готівки в касі, а не Заявкою-розрахунком, яка втратила чинність разом зі Старою інструкцією про готівковий обіг.

       Ті, хто все-таки переглянув ліміт після  набрання чинності Положенням про касові операції вже за новими правилами, більше можуть цього не робити за виключенням двох випадків:

• у разі прийняття змін до законодавства України (звісно, що стосуються визначення ліміту). Такі випадки, як правило, екстраординарні та супроводжуються повідомленнями у пресі;

       — якщо є відповідні чинники об'єктивного  характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Керівництво самостійно визначає, чи виникли такі обставини, що потребують перерахунку ліміту. І якщо так, то затверджують наказ із його новою величиною. За необхідності це можна робити хоч щомісяця.

       Вказані ситуації, коли підприємство визначає для себе новий граничний розмір готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час, записані в п. 5.12 Положення про касові операції, і їх перелік вичерпний. Більше жодні обставини не змушують підприємство перераховувати свій ліміт каси.

       Отже, підприємства вимушені переглядати  ліміт залишку готівки в касі при внесенні змін до законодавства, що стосуються визначення ліміту каси. Зміни до законодавства можуть вноситися  кожен рік і тоді перед підприємством  стоятиме проблема щорічного перегляду  ліміту каси.

       Також, до проблемних питань з обліку касових операцій та розрахунків з підзвітними особами можна віднести порядок проведення операцій через реєстратори розрахункових операцій, використання розрахункових квитанцій та книг обліку розрахункових операцій . При цьому важливим є зміна касових апаратів термін дії яких вичерпано. Після набрання чинності Положенням про касові операції (а така дата припадає саме на 12 травня 2009 року). Податкова адміністрація зобов'язала усі підприємства до кінця 2010 року поміняти касові апарати, та опломбувати нові.

       Ті, хто встановив касовий апарат 1993-1996 рр., обов'язково мали їх замінити та заново зареєструвати. Також не зареєстровані касові апарати повинні бути зареєстровані. При цьому слід враховувати, що включення тієї чи іншої модифікації ЕККА до Держреєстру стосується не тільки самої модифікації, а також виробника (постачальника).

       Так, касовий апарат тієї самої модифікації, що включена до Держреєстру, але виготовлений чи ввезений іншим підприємством, ніж  зазначене у Держреєстрі, вважається таким, що не є включеним до реєстру.

       Підприємства  які виготовляли та реалізовували ЕККА певних модифікацій ще до формування Держреєстру. Їм слід провести порівняння дати первинної реалізації ЕККА з датою включення відповідної модифікації до Держреєстру: якщо касовий апарат реалізований підприємством до дати включення до реєстру, то такий зразок ЕККА відноситься до групи касових апаратів, що не включені до Державного реєстру.

       Ті, кому не потрібно змінювати касовий  апарат чи вже змінили на новий, необхідно опломбувати (переопломбувати) касові апарати. Потрібно також звернути увагу, що згідно з Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій опломбування можуть здійснювати тільки центри сервісного обслуговування.

         Таким чином, пломбу на певну модифікацію ЕККА має право поставити лише той ЦСО, який має договір з виробником (постачальником) цієї модифікації ЕККА на право здійснювати технічне обслуговування та ремонт.

       Що  стосується касових апаратів, не включених  до Держреєстру, то їх можуть опломбовувати  будь-які ЦСО за вибором суб'єкта підприємницької діяльності, при  цьому у довідці про опломбування не повинно бути підтвердження відповідності  конструкції та програмного забезпечення еталонному зразку (слід викреслити відповідні рядки у довідці).

       Отже, підприємства вимушені перепломбувати та купувати нові касові апарати  при  внесенні змін до законодавства, що стосуються проведення операцій через реєстратори розрахункових операцій, використання розрахункових квитанцій та книг обліку розрахункових операцій. Зміни до законодавства можуть вноситися кожен рік і тоді перед підприємством стоятиме проблема щорічного переопломбування та реєстрації касових апаратів, або купівля нових для заміни вже устарілих моделей касових апаратів та їх реєстрація у Держреєстрі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2 

ОБЛІК КАСОВИХ  ОПЕРАЦІЙ ТА РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ  ОСОБАМИ НА ЗАТ «КЗГО» 

2.1 Характеристика ЗАТ «КЗГО», його діяльності та облікової політики 

   Однією  з економічно важливих та провідних  галузей громадсько-матеріального  виробництва на Україні є промислова галузь. Її  провідна роль визначається тим, що вона створює засоби виробництва  для усіх галузей народного господарства та тим самим створює матеріальні  умови для технічного прогресу, розвитку продуктивних сил країни і підвищення продуктивності громадської праці.

    Криворізький  залізорудний басейн, на території  якого знаходиться Кривий Ріг  призвело до розвитку в місті підприємств  видобувної промисловості та гірничого обладнання.

    Криворізький  залізорудний басейн - один із найбільших в Україні залізорудних басейнів, який є основною сировинною базою чорної металургії та унікальним по запасах залізної руди, територіальному розташуванню, розвитку транспортних комунікацій та розміщенню споживачів його продукції.

           Закрите акціонерне товариство  «Криворізький завод гірничого  обладнання» (далі - Товариство), створене  рішенням Установчих зборів Товариства (протокол № 1 від 06 липня 2001р.) відповідно до Установчого договору, укладеного 27 квітня 2001 року.

    Засновником Товариства є:

• Акціонерне товариство закритого типу «Українська фінансова компанія», зареєстроване розпорядженням виконкому Саксаганської районної Ради народних депутатів № 8 від 17.10.1994р., код ЄДРПОУ  21884144, місцезнаходження: 53073, Україна, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Златоустівка, вул. Підстепна, б.29-А (адреса на дату реєстрації Товариства 53032, Україна, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, б.1);
• Закрите акціонерне товариство «Управління матеріально-технічного постачання КЦРЗ», зареєстроване розпорядженням Криворізької міської Ради народних депутатів №  483-р від 12.08.1996р., код ЄДРПОУ  24230162, місцезнаходження:  50057, Україна, м. Кривий Ріг, вул. Коломійцевська, б.1 (адреса на дату реєстрації Товариства 50057, Україна, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, б.1);
• Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВАТ КЦРЗ», зареєстроване розпорядженням Криворізької міської Ради народних депутатів №  483-р від 29.05.2000р., код ЄДРПОУ  31123496, місцезнаходження:  50057, Україна, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, б.1.             нНа момент створення Товариства засновники були власниками 1 500

   (однієї  тисячі п’ятиста) штук простих  іменних акцій номінальною вартістю   150 000 (сто п’ятдесят тисяч гривень) кожна.

   Термін  діяльності товариства необмежений.

   Товариство  є юридичною особою.

    Товариство  володіє, користується та розпоряджається  належним йому на праві власності  майном, може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права,нести  обов’язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у суді, господарському або третейському суді на території  України та за кордоном.

    Форма власності – приватна.

    Товариство  є самостійним господарюючим  суб’єктом.

    Товариство  має самостійний баланс,поточний та інші рахунки в банках,печатки,штампи і бланки зі своїм найменуванням, зареєстрований згідно з чинним законодавством знак для товарів та послуг, інші реквізити.

    Товариство  здійснює свою діяльність на комерційній  основі на території України та за її межами.

    Товариство  в своїй діяльності керується  цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про господарські товариства», «Про власність», іншими актами чинного законодавства України, Статутом, внутрішніми документами Товариства.

    Товариство  відповідає за своїми зобов’язаннями тільки належним йому майном.

    Товариство  не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов’язаннями Товариства.

    Товариство  не несе відповідальності за зобов’язаннями своїх акціонерів.  Акціонери  Товариства не відповідають за зобов’язаннями Товариства і не несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю Товариства, в межах вартості акцій, що їм належать.                                                                                          А  А      Акціонери, які не повністю оплатили акції,несуть відповідальність, за зобов’язаннями Товариства також у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

    Місцезнаходження  Товариства:   вул.  Заводська,   1,  м.  Кривий Ріг, Дніпропетровська область  Україна,  50057.

    Метою діяльності Товариства є одержання  прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої  діяльності, в порядку та за умов, визначених чинним законодавством і  Статутом, та наступний його розподіл між акціонерами.

    Предметом діяльності Товариства є:

• виробництво машин та устаткування для металургії;
• виробництво машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва;
• ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва;
• оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та виробництва;
• посередництво в торгівлі різними товарами;
• інші види оптової торгівлі;
• виробництво вузлів, деталей та запасних частин до залізничного рухомого складу;
• виробництво чавуну, сталі та феросплавів;
• оброблення металевих відходів та брухту;
• виробництво доменних феросплавів, сталі;
• виробництво сантехнічних виробів, в тому числі опалювальних котлів.