Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2011 в 13:08, магистерская работа
Метою написання магістерської роботи є вивчення обліку та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства та їх аналіз.
Об’єктом дослідження даної роботи є господарська діяльність ДП «Яготинський цукровий завод», що займається виробництвом цукру. Оскільки підприємство має довгострокові кредити, то його аналіз є доцільним та актуальним. Предметом дослідження є довгострокові зобов’язання підприємства за 2003-2004 роки.
Вступ …………………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи обліку, аналізу та аудиту довгострокових зобов’язань ………………………………………... 6
1.1. Поняття зобов’язань підприємства, їх класифікація та оцінка ….. 6
1.2. Структура довгострокових зобов’язань підприємства …………… 11
1.3. Методика аналізу довгострокових зобов’язань підприємства …… 13
1.4. Методика проведення аудиту довгострокових зобов’язань та розрахунків …………………………………………………………... 14
1.5. Документальне підтвердження обліку довгострокових зобов’язань ………………………………………………………… 21
1.6. Відображення в формах фінансової звітності стану розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями ………………………………. 35
РОЗДІЛ ІІ. Облік та аудит довгострокових зобов’язань та розрахунків на підприємстві ……………………………………….. 37
2.1. Характеристика рахунків, призначених для обліку довгострокових зобов’язань підприємства ………………………... 37
2.2. Облік довгострокових позик ……………………………………….. 40
2.3. Облік довгострокових векселів виданих ………………………….. 42
2.4. Облік довгострокових зобов’язань з оренди ……………………… 43
2.5. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ……………….. 45
2.6. Облік відстрочених довгострокових зобов’язань ………………… 47
2.7. Облік інших довгострокових зобов’язань …………………………. 52
2.8. Послідовність проведення аудиту довгострокових зобов’язань та розрахунків ………………………………………………………….. 52
РОЗДІЛ ІІІ. Характеристика виробничо-фінансової діяльності ДП «Яготинський цукровий завод» за 2003-2004 роки ………… 59
3.1. Загальна характеристика діяльності підприємства ………………. 59
3.2. Характеристика показників ведення фінансової діяльності підприємства за 2003-2004 роки …………………………………… 61
3.3. Аналіз обсягів виробництва ……………………………………… 67
3.4. Аналіз праці і заробітної плати ……………………………………. 70
3.5. Аналіз довгострокових зобов’язань ………………………………... 75
Висновок …………………………………………………………….. 78
Список використаної літератури …………………………………… 81
Додатки ……………………………………………………………….
ж) число, місяць, рік видачі чека та місце його видачі;
з) підпис чекодавця та відбиток печатки юридичної особи.
Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.
Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателем протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується).
Якщо закінчення строку пред'явлення чека припаде на неробочий день, то останнім днем строку вважатиметься перший наступний робочий день.
Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.
Забороняється передача чекової книжки (розрахункового чека) її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписування незаповнених бланків чеків і прикладання до них печатки юридичними особами.
На бажання фізичної особи розрахунковий чек може бути виписаний на ім'я іншої особи, яка в цьому разі стає чекодержатєлем. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться.
Обмін чека на готівку і отримання решти із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється.
За розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг дозволяється отримання чекодавцем решти із суми чека готівкою, але не більше двадцяти процентів від суми чека. Якщо сума решти більша, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек на готівку.
Для отримання чекової книжки підприємство або фізична особа подає до банку-емітента заяву.
Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому балансовому рахунку № 722 «Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки» у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення для переказування коштів на рахунок № 722 (фізична особа подає в банк заяву або заповнює ордер за встановленою формою на перерахування коштів, що зберігаються на її рахунку, або вносить суму готівкою).
Чеки з чекової книжки виписуються чекодавцем, коли настає право чекодержателя на одержання платежу, тобто видаються за фактично поставлені товари та надані послуги.
Розрахунки акредитивами
Акредитив
— це форма розрахунків, за якої
банк-емітент з доручення
Заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.
Банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові.
Бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).
Банк-виконавець — банк бенефіціара або інший банк, що з доручення банку-емітента оплачує акредитив.
Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на банк-виконавець, останній може виступати як авізуючий або як банк-платник.
Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків зазначаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
а) покритий — акредитив, для оплати якого заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або банку-виконавцю;
б) непокритий — акредитив, оплата якого за браком коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відкличним або безвідкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.
Відкличний
акредитив — акредитив, який може
бути змінений або анульований банком-
Усі розпорядження щодо зміни умов відкличного акредитива заявник може дати бенефіціару тільки через банк-емітент, котрий повідомляє банк-виконавець, а останній — бенефіціара.
Банк-виконавець не має права виконувати безпосередні розпорядження заявника акредитива.
Банк-виконавець зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива і були виставлені бенефіціаром та прийняті банком-виконавцем до отримання останнім повідомлення про зміни або анулювання акредитива.
Безвідкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згоди бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Зі своїми пропозиціями щодо зміни умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення банкові-виконавцю.
Акредитиви в іншому банку (виконавцю) з доручення банку-емітента можуть виконуватися:
Відносини
між банком-емітентом і банком-
Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
Для відкриття акредитива підприємство подає банкові-емітенту заяву за встановленою формою, де має вказати:
Зазначені реквізити є обов'язковими і за браком хоч би одного з них акредитив не відкривають.
Отже, на ДП «Яготинський цукровий завод» для обліку розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями використовує такі документи (табл..1.2.)
Таблиця 1.2.
Первинні документи по розрахунках за довгостроковою заборгованістю
Погашення заборгованості |
|
Отримання довгострокової позики |
|
1.7. Відображення в формах фінансової звітності стану розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями
Фінансовий стан зобов’язань підприємства відображається в пасиві балансу (ф.1.). Довгострокові зобов’язання відображаються в ІІІ розділі пасиву балансу. До його складу відносять :
Таблиця 1.6.
Відображення довгострокових зобов’язань в балансі підприємства
Назва рядку | Код рядка | Формула обчислення |
ІІІ. Довгострокові зобов’язання | ||
Довгострокові кредити банків | 440* | Кт 501 + Кт 502 + Кт 503 + Кт 504 |
Інші
довгострокові фінансові зобов’ |
450** | Кт 5051 + Кт 5061 + Кт 52 |
Відстрочені податкові зобов’язання | 460 | Кт 54 |
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | Кт 5052 + Кт 5062 + Кт 51 + Кт 53 + Кт 55 |
Усього за розділом ІІІ | 480 | Ряд.440+ряд.450+ряд.460+ряд. |
Коментарі:
* У статті
“Довгострокові кредити банків”
Таким чином, в рядок балансу 440 “Довгострокові кредити банків” можна включити лише кредитове сальдо за рахунками 501, 502, 503, 504.
** У
пункті 47 ПБО 2 сказано: “У статті
“Інші довгострокові фінансові
зобов’язання” наводиться сума
довгострокової заборгованості підприємства
щодо зобов’язань із залучення позикових
коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються
відсотки.
РОЗДІЛ ІІ. Облік та аудит довгострокових зобов’язань та розрахунків на підприємстві
2.1. Характеристика рахунків, призначених для обліку довгострокових зобов’язань підприємства
Для обліку довгострокових зобов’язань підприємства використовуються рахунки п’ятого класу.
Рахунок 50 «Довгострокові позики»
На рахунку 50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням.
За кредитом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.
Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:
501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;
502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;
503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»;
504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;
505 «Інші
довгострокові позики в
506 «Інші
довгострокові позики в
Рахунок 50 “Довгострокові позики” кореспондує
за
дебетом з кредитом рахунків: 15 “Капітальні інвестиції” 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” 33 “Інші кошти” 34 “Короткострокові векселі одержані” 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” 37 “Розрахунки з різними дебіторами” 41 “Пайовий капітал” 46 “Неоплачений капітал” 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” 50 “Довгострокові позики” 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями” 55 “Інші довгострокові зобов’язання” 60 “Короткострокові позики” 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” 68 “Розрахунки за іншими операціями” 71 “Інший операційний дохід” 73 “Інші фінансові доходи” 74 “Інші доходи” 75 “Надзвичайні доходи” |
за
кредитом з дебетом рахунків: 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” 15 “Капітальні інвестиції” 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” 33 “Інші кошти” 35 “Поточні фінансові інвестиції” 37 “Розрахунки з різними дебіторами” 45 “Вилучений капітал” 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” 50 “Довгострокові позики” 51 “Довгострокові векселі видані” 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями” 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” 60 “Короткострокові позики” 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” 62 “Короткострокові векселі видані” 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” 64 “Розрахунки за податками й платежами” 65 “Розрахунки за страхуванням” 68 “Розрахунки за іншими операціями” 84 “Інші операційні витрати” 91 “Загальновиробничі витрати” 92 “Адміністративні витрати” 93 “Витрати на збут” 94 “Інші витрати операційної
діяльності” 95 “Фінансові витрати” 99 “Надзвичайні витрати” |