Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2011 в 13:08, магистерская работа
Метою написання магістерської роботи є вивчення обліку та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства та їх аналіз.
Об’єктом дослідження даної роботи є господарська діяльність ДП «Яготинський цукровий завод», що займається виробництвом цукру. Оскільки підприємство має довгострокові кредити, то його аналіз є доцільним та актуальним. Предметом дослідження є довгострокові зобов’язання підприємства за 2003-2004 роки.
Вступ …………………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи обліку, аналізу та аудиту довгострокових зобов’язань ………………………………………... 6
1.1. Поняття зобов’язань підприємства, їх класифікація та оцінка ….. 6
1.2. Структура довгострокових зобов’язань підприємства …………… 11
1.3. Методика аналізу довгострокових зобов’язань підприємства …… 13
1.4. Методика проведення аудиту довгострокових зобов’язань та розрахунків …………………………………………………………... 14
1.5. Документальне підтвердження обліку довгострокових зобов’язань ………………………………………………………… 21
1.6. Відображення в формах фінансової звітності стану розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями ………………………………. 35
РОЗДІЛ ІІ. Облік та аудит довгострокових зобов’язань та розрахунків на підприємстві ……………………………………….. 37
2.1. Характеристика рахунків, призначених для обліку довгострокових зобов’язань підприємства ………………………... 37
2.2. Облік довгострокових позик ……………………………………….. 40
2.3. Облік довгострокових векселів виданих ………………………….. 42
2.4. Облік довгострокових зобов’язань з оренди ……………………… 43
2.5. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ……………….. 45
2.6. Облік відстрочених довгострокових зобов’язань ………………… 47
2.7. Облік інших довгострокових зобов’язань …………………………. 52
2.8. Послідовність проведення аудиту довгострокових зобов’язань та розрахунків ………………………………………………………….. 52
РОЗДІЛ ІІІ. Характеристика виробничо-фінансової діяльності ДП «Яготинський цукровий завод» за 2003-2004 роки ………… 59
3.1. Загальна характеристика діяльності підприємства ………………. 59
3.2. Характеристика показників ведення фінансової діяльності підприємства за 2003-2004 роки …………………………………… 61
3.3. Аналіз обсягів виробництва ……………………………………… 67
3.4. Аналіз праці і заробітної плати ……………………………………. 70
3.5. Аналіз довгострокових зобов’язань ………………………………... 75
Висновок …………………………………………………………….. 78
Список використаної літератури …………………………………… 81
Додатки ……………………………………………………………….
Клієнт, виходячи зі своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) відповідними каналами зв'язку. Спосіб подання документів до банку застерігається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.
Необхідно зазначити, що кошти списуються з рахунка платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа. За часткової оплати розрахункових документів банк виписує меморіальний ордер.
Розрахункові документи банки приймають до виконання без обмеження суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.
Коли існує технічна можливість урахувати поточні надходження коштів на рахунки протягом операційного дня, банки можуть здійснювати платежі з доручення клієнтів з урахуванням цих сум.
Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку.
Розрахунки за документами, що надійшли до банку платника протягом операційного дня, здійснюються банком того самого дня, а ті, що надійшли пізніше, — наступного дня.
На всіх
примірниках паперових
Банк одержувача зобов'язаний зараховувати кошти на рахунки клієнтів не пізніше ніж наступного після отримання інформації від розрахункової палати робочого дня.
Розрахунки в системі електронних платежів «клієнт—банк»
Клієнти можуть користуватися електронною системою «клієнт— банк», яка забезпечує:
Юридичною
підставою для входження
У договорі обов'язково мають бути обумовлені права, обов'язки та відповідальність сторін і порядок вирішення спірних питань.
Програмне забезпечення системи «клієнт—банк» має відповідати вимогам до технології банківських розрахунків і бути сертифікованим Національним банком України.
АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, ураховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надано право підпису. Банківська частина системи «клієнт—банк» забезпечує перевірку електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та у платіжному файлі в цілому.
Системою «клієнт—банк» здійснюється звіряння файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки щодо платіжних операцій клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння виписки наприкінці дня з інформацією, яка надійшла на АРМ клієнта.
Розрахунки
із застосуванням платіжних
Платіжне доручення (далі — доручення) — це письмово оформлене доручення клієнта банкові, що його обслуговує, на переказування визначеної суми коштів зі свого рахунка.
Доручення приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів із дня виписки, без урахування дня заповнення доручення.
Банк приймає від платника до виконання доручення тільки в межах коштів, наявних на його рахунку, за винятком доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, які приймаються банками без огляду на наявність коштів на рахунках підприємств. За браком коштів на рахунках такі доручення враховуються на окремому позабалансовому рахунку № 9929.
Як правило, доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного й нетоварного характеру.
Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:
При цьому попередня оплата здійснюється підприємствами тоді, коли це обумовлено договором або встановлено окремими указами Президента України та рішеннями уряду.
За рівномірних і постійних поставок товарів та надання послуг розрахунки між постачальниками й покупцями можуть здійснюватися дорученнями, періодичним переказуванням коштів у строки і в розмірах, обумовлених договорами.
У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки переказування коштів, періодичність звіряння розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем.
Останній
платіж за договором, як правило, має
враховувати взаємну
Розрахунки гарантованими дорученнями
Коли одержувач коштів не має рахунка в банку або розрахунки платіжними дорученнями безпосередньо з одержувачем коштів неможливі, підприємство може здійснювати переказування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку.
За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійснювати (без обмеження суми) переказування коштів:
Підприємство-платник здійснює переказування коштів через відділення зв'язку поданням гарантованого банком доручення, що в ньому вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунка якого сплачуватиметься переказ. До всіх примірників доручення додається належно оформлений список одержувачів переказів із зазначенням, на які цілі перекази призначено, та заповнені бланки переказів.
На суму гарантованого банком доручення не може бути накладено арешт і звернено стягнення на підставі претензій до платника, який виписав доручення.
Розрахунки
із застосуванням платіжних вимог-
Платіжна вимога-доручення (далі — вимога-доручення) — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
Вимога-доручення складається за встановленою формою, заповнюється одержувачем коштів та надсилається безпосередньо платнику.
Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.
З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).
За згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в банк, що його обслуговує.
Платіжні
вимоги-доручення приймаються
Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути оплачена наявними на рахунку платника коштами.
У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він повідомляє про це безпосередньо одержувача коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.
Порядок здійснення розрахунків чеками
Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.
Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банкові (банкові-емітенту), котрий веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
Чекодавець — юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.
Чекодержатель — підприємство, яке є отримувачем коштів на чек.
Банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.
Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України за затвердженим банком зразком.
Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.
З дозволу Національного банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені (з дотриманням усіх обов’язкових вимог) комерційними банками самостійно з власною фірмовою позначкою.
Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.
Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами в разових операціях, виготовляються й обліковуються окремо.
Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або кілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишку коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.
Строк дії чекової книжки — один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, — три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.
Чек обов'язково включає такі реквізити:
а) назву «розрахунковий чек»;
б) назву власника чекової книжки (далі — чекодавця) та номер його рахунку (для фізичних осіб — прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює);
в) назву банку-емітента і його номер МФО;
г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, щодо фізичних осіб — ідентифікаційні номери у разі надання таких державною податковою адміністрацією;
д) назву чекодержателя;
е) доручення чекодавця банкові-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;
є) призначення платежу;