Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2011 в 23:30, курсовая работа
Годівля тварин – це організація виробничого процесу, направлена на забезпечення життєвих потреб тварин у поживних, мінеральних і біологічно активних речовинах для одержання запланованого виробництва продукції високої якості.
1.1 Вплив годівлі на організм тварин
2. 2.1 СХЕМА ЗООТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ КОРМІВ
3. 2.2 . Аналіз кормів і хімічного складу
4. 3.1 Годівля сухостійних корів
5. 3.2 Годівля лактуючих корів
6. 4. Визначення продуктивної дії кормів за балансом азоту, вуглецю та енергії
7. Задача . Розрахунок потреб кормів
Баланс азоту в організмі залежить від фізіологічного стану і характеру годівлі. Він може бути позитивним, відємним і нульовим. Позитивним баланс азоту притаманний передусім ростучим і відгодівельним тваринам за достатнього забезпечення їх протеїном.
У разі нульового балансу азоту білок у тілі не відкладається, а весь протеїн використовується тільки для підтримання життя тварин, поновлення зношених тканин і утворення продукції.
Негативний баланс азоту спостерігається за нестачі протеїну в раціоні та у лактуючих тварин після родів. У цьому випадку руйнуються білки власного тіла і втрачається маса.
Баланс вуглецю. Індикатором обміну органічних речовин поряд з азотом вважається вуглець, за балансом якого визначають рівень використання твариною органічних речовин корму та резервування жиру. Він входить до складу білків, жирів і вуглеводів та тісно пов'язаний з їх обміном.
Баланс вуглецю у тварин визначають в спеціальних герметичних камерах для обліку виділених газів.
С корму = С калу + С сечі + С газів + С виділеної продукції + С приросту
С приросту = С корму – С калу – С сечі – С газів – С виділеної продукції
Баланс буває позитивним, негативним та нульовим. Тварину поміщають у респіраційну камеру закритого або відкритого типу.
У респіративній камері закритого типу повітря постійно пропускається через систему поглиначів: розчин лугу, розчин сірчаної кислоти і знову повертається у камеру. Використаний твариною кисень поповнюється з балона і обліковується. Кількість виділеного твариною діоксину вуглецю визначають за кількістю нейтралізованого лугу та за складом повітря у камері на початку і в кінці досліду. Таким чином, за величиною утриманого в тілі вуглецю та азоту можна визначити кількість білку та жиру, що синтезувались в організмі.
Баланс енергії. Енергія, зарезервована в органічних речовинах і виділена при їх розпаді в організмі, витрачається на синтез специфічних сполук і процеси життєдіяльності. Тому рівень матеріальних змін в організмі можна визначити за балансом енергії:
Е корму = Е калу + Е сечі + Е метану + С теплоти + Е продукції
Рівень надходження енергії до організму тварини(валова енергія) визначається кількістю спожитого корму та концентрацією у ньому енергії.
Вміст перетравної енергії визначають у прямих дослідах на тваринах за різницею між валовою енергією корму та енергією калу, а непрямим методом – за кількістю перетравлених поживних речовин та їхнім тепловим коефіцієнтом.
У тварин відбуваються
витрати енергії, пов’язані з
процесами життєдіяльності
Інша частка енергії, пов’язана з пережовуванням корму, перетравлюванням, всмоктуванням і транспортуванням поживних речовин, синтезом різних сполук і продукції в організмі теж перетворюється у тепло, яке називають теплоприрощеним. Ці дві форми тепла, що утворюються в організмі тварини, складають загальну теплопродукцію.
За балансом
азоту і вуглецю визначають кількість
синтезованого в організмі білка і жиру,
а на їхній основі – кількість
чистої енергії приросту. В 1г білка
у середньому міститься 23,86кДж, в 1г жиру
– 39,77 кДж енергії. Визначають синтез білка
і жиру в організмі таким чином: за кількістю
відкладеного азоту розраховують кількість
білка, а потім вміст у ньому вуглецю, а
за залишком вуглецю між відкладеним у
тілі його в синтезованому білку – кількість
жиру. Оскільки енергія вважається
одним з основних показників поживності
раціонів і потреби тварин, за її дефіциту
знижується продуктивність та порушується
життєдіяльність тварин.
Задача.
Розрахувати потребу
кормах загального поголів’я
худоби 800 голів при
річній молочній продуктивності 5000
кг.
Загально-прийнята структура стада молочного напрямку в % при простому відтворенні:
Корови – 45% 800х45:100= 360
Нетелі – 15% 800х15:100=120
Телиці 1-2 роки – 18% 800х18:100=144
Телиці до 1 року – 22% 800х22:100=176
ДОВІДКОВІ ДАНІ
Річна
потреба в енергії
корів при річному
надої 5000 кг – 51,00 к.од., ц.
Потреба в енергії молодняку
Вікова група | Кормових одиниць, ц. |
Нетелі | 23,40 |
Телиці 1-2 роки | 18,18 |
Телята до 1 року | 11,97 |
Структура кормової бази% в залежності від рівня продуктивності корів
Групи кормів | Річна продуктивність корів, 5000 кг |
Солома | 2 |
Сіно | 6 |
Сінаж | 6 |
Силос | 16 |
Коренеплоди | 9 |
Зелені корми | 26 |
Концентровані корми | 35 |
Урожайність кормових культур (ц. з 1 га в натурі)
Сіно багаторічних трав – 40
Сіно однорічних трав – 30
Сінаж люцерновий – 150
Силос кукурудзяний – 250
Буряк кормовий – 300
Кукурудза на з/к – 180
Багаторічні трави – 200
Однорічні трави – 150
Зернофуражні в середньому – 30
Потреба в кормових одиницях
Голів | На 1 гол. на рік,ц. | На все поголів’я, ц. | |
Корови | 360 | 51 | 18360 |
Нетелі | 120 | 23,40 | 2808 |
Телиці до 1-2 рок | 144 | 18,18 | 2617,92 |
Телиці до 1 року | 176 | 11,97 | 2106,72 |
Всього | 800 | 25892,64 |
Потреба в окремих кормах згідно структури
Корми | Структура,
% |
Всього к.од.,ц. | Ц к.од.в 1ц.корму | Кормів в натурі | Страх. Фонд 15% | Загальна потреба |
Разом | 100 | 258992,64 | - | - | - | - |
Солома ячнева | 2 | 518 | 0,34 | 1524 | 229 | 1753 |
Сіно | 6 | 1554 | 0,5 | 3108 | 466 | 3574 |
Сінаж | 6 | 1554 | 0,35 | 4440 | 666 | 5106 |
Силос | 16 | 4143 | 0,20 | 829 | 124 | 953 |
Буряки | 9 | 2330 | 0,13 | 4145 | 622 | 4767 |
Зелені корми | 26 | 6732 | 0,20 | 33660 | - | 33660 |
концентровані | 35 | 9063 | 1,00 | 9063 | 1360 | 10423 |
Розрахувати потребу в земельних площах для виробництва основних кормів за формою:
Потреба в земельних площах для вирощування кормів
Корми | Загальна
потреба, ц |
Урожайність,
ц/га |
Земельна
площа, га |
Сіно багаторічних трав (70%) | 2501,8 | 40 | 62,545 |
Сіно однорічних трав (30%) | 1072,2 | 30 | 35,74 |
Сінаж люцерновий | 5106 | 150 | 34,04 |
Силос кукурудзяний | 953 | 250 | 3,812 |
Коренеплоди | 4767 | 300 | 15,89 |
Зелені
корми:
Кукурудза (30%) |
10098 | 180 | 56,1 |
Багаторічні трави (50%) | 16830 | 200 | 84,15 |
Однорічні трави (20%) | 6732 | 150 | 44,88 |
Зернофураж | 10423 | 30 | 347,434 |
Всього | - | - | 684,591 |
Висновок.
Годівля с/г тварин э однією з найважливіших
складових зоотехнічної науки, яка
розробляє теоретичні основи, методи й
технологічні прийоми забезпечення раціонального
живлення, що сприяє нормальному росту
і розвитку, досягнення генетично зумовленого
рівня продуктивності тварин та необхідної
якості продукції, добре здоров’я й високу
відтворну здатність за економічного
витрачення кормів. Своє конкретне
втілення вона знаходить у розробці науково
обґрунтованих норм і систем годівлі тварин,
технології заготівлі та підготовки кормів
до згодовування з використанням балансуючих
добавок і біологічно активних речовин,
що забезпечує максимальний вихід високоякісної
продукції одиниці земельної площі.
ЗМІСТ
ВИКОРИСАНА ЛІТЕРАТУРА
1. І.І.Ібатулін. годівля сільськогосподарських
тварин.- Вінниця:Нова книга, 2007,616с.
2. Кандиба В.М., Іванченко М.М., Бондарєв О.І. Оцінка поживності кормів // навчальний посібник і робочий зошит. Харків.ХДЗВА.-2003
3. Кандиба
В.М., Іванченко М.М., Бондарєв О.І.
Корми // навчальний посібник і
робочий зошит. Харків.ХДЗВА.-
4. Нормы
и рационы кормления с/х животных. Справочное
пособие/ А.П.Калашников, Н.И.Клейменов.-
М.:Агропромиздат, 1985
Використана література