Замки Мукачівщини

   Завдання методичних прийомів - забезпечити найкращу дієвість екскурсійного методу повідомлення знань аудиторії. Методичні прийоми можуть бути розглянуті в декількох аспектах: як оптимальний спосіб виконання певних дій; як засіб перетворення пасивного огляду в активне спостереження об'єкта екскурсантами; як основа процесу трансформації усної інформації в зорову; як основа аналізу й синтезу на екскурсії й т.д.[9, с.31]

    Всі методичні прийоми, правильне використання яких становить одну з основ професійної майстерності екскурсовода, можуть бути по своєму призначенню підрозділені в такий спосіб:

- прийоми безпосереднього ведення  екскурсії (показ і розповідь);

- прийоми, спрямовані на створення  умов для ефективного проведення  екскурсії.[9, с.32]

 

          1.3.1. Методичні прийоми показу

 

     Прийоми показу, куди входять: прийоми, що організують спостереження (вивчення, дослідження) об'єктів і що дозволяють виділити об'єкт із навколишнього середовища, із цілого; прийоми, завдання яких, опираючись на уяву екскурсантів, зробити зримими зміни в зовнішньому вигляді об'єкта; прийоми, які дають можливість побачити об'єкти в потрібному виді, побудовані на русі - наближенні екскурсійної групи до об'єкта, видаленні від нього, русі уздовж його.[9, с.32]

    Прийом попереднього огляду. Цей прийом використовується в той момент, коли екскурсанти перебувають на місці розташування пам'ятника. Він являє собою перший щабель спостереження об'єкта. Існують два варіанти використання прийому. Перший починається зі слів екскурсовода: "А це такий-то пам'ятник, ознайомтеся з ним". Тим самим він запрошує екскурсантів самим провести первісне спостереження об'єкта, познайомитися з його зовнішнім виглядом, побачити якісь деталі[2, с.75]

    Прийом панорамного показу дає можливість екскурсантам спостерігати (наприклад, з панорамної площадки Воробйових гір у Москві) вид місцевості. Для панорамного показу можуть бути використані вежі, дзвіниці, кріпосні стіни, мости й інші високі крапки, звідки відкривається панорама міста, поля бою, долини, ріки.

    Прийом зорової реконструкції (відтворення). Як уже говорилося раніше, термін "реконструкція" означає відновлення первісного виду (вигляду) чого-небудь по залишкам або письмовим джерелам. Сутність цього прийому полягає в тім, що словесним шляхом відновлюється первісний вигляд історичного будинку. Робить це екскурсовод, опираючись на зорові враження екскурсантів. Цей прийом широко використовують при показі пам'ятних місць, де проходили військові бої, народні повстання, страйки, революційні маївки, мітинги й інші події. Сюди ж відносять місця, пов'язані з життям і діяльністю державних діячів, відомих письменників, учених, композиторів, художників. Завдання зазначеного прийому дати екскурсантам можливість "зорово" відновити пам'ятне місце, будинок, спорудження в їхньому первісному виді, історична подія, що відбулося на даному місці.[2,с.76]

    Прийом локалізації подій. Важливу роль у конкретизації подій грає методичний прийом локалізації, тобто зв'язок подій з конкретним місцем. Цей прийом дає можливість обмежити увага учасників екскурсії відомими рамками, прикувати їхні погляди в даній конкретній території саме до того місця, де відбулася подія.[2, с.76]

При викладі матеріалу цей прийом передбачає перехід від загального до частки.

   Прийом абстрагування являє собою уявний процес виділення із цілого яких-небудь частин з метою наступного глибокого спостереження. Цей прийом одержав свою назву від терміна "абстрагування", що означає уявне виділення, вичленовування окремих ознак, властивостей, зв'язків і відносин конкретного предмета. Використанню цього прийому передує пояснення екскурсовода, які частини предмета, будинки з'являться предметом показу. Абстрагування дозволяє екскурсантам "не бачити" того, що не має відносини до даної екскурсії.[2, с.77]

    Прийом зорового порівняння. В екскурсійній методиці використовуються різні види порівняння: зорове, словесне, порівняння зорове сприйманого об'єкта з об'єктом. Даний прийом побудований на зоровому зіставленні різних предметів або частин одного об'єкта з іншим, що перебуває перед очима екскурсантів.

Одне із завдань даного методичного  прийому - виявити характерні риси, особливості об'єкта, показати його оригінальність, неповторність. Підвівши підсумки "спостереження" екскурсовод  називає подібні елементи двох об'єктів  або їхня відмінність друг від  друга.[2, с.77]

    Прийом інтеграції (відновлення, заповнення) побудований на об'єднанні окремих частин спостережуваного об'єкта в єдине ціле. Використання прийому інтеграції не викликає труднощів, адже для кожної людини пізнання навколишнього світу починається з вивчення одиничних предметів і фактів. Показуючи будинок, спорудження, пам'ятне місце, екскурсовод іде шляхом інтеграції, тобто об'єднання різних сторін, деталей, властивостей, у єдине ціле.[2, с.77]

    Прийом зорової аналогії заснований на дії одного із загальних методів наукового пізнання - методу аналогії. Прийом аналогії побудований на порівнянні: а) даного об'єкта з фотографією або малюнком іншого аналогічного об'єкта; б) спостережуваного об'єкта з тими об'єктами, які екскурсанти спостерігали раніше. Механізм дії цього прийому полягає в тому, що екскурсовод "ставить" перед екскурсантами два об'єкти, причому тільки один з них фізично перебуває перед їхніми очима. [2, с.78]

    Методичний прийом руху. Варто розрізняти два поняття: "рух" як ознака екскурсії й "рух" як методичний прийом. Це різні речі.

     Рух в екскурсії як методичний прийом являє собою рух екскурсантів поблизу об'єкта з метою кращого його спостереження (наприклад, огляд кріпосних стін, рух екскурсантів уздовж конвеєра на заводі й ін.). У ряді випадків рух групи використовується для того, щоб екскурсанти одержали подання про крутість схилу гори, висоті вежі (дзвіниці, мінарету), глибині рову, відстані об'єкта й т.п. [2,с.78]

    Показ меморіальної дошки. При наявності на екскурсійному об'єкті меморіальної дошки екскурсоводові варто починати з аналізу об'єкта й розповіді про події, з ним зв'язаних. Тільки після цього увага екскурсантів звертається на меморіальну дошку, що на даному об'єкті встановлена. Якщо меморіальна дошка добре видна екскурсантам і вони вже прочитали напис на ній, екскурсоводові не слід зараховувати її вголос.[2,с.79]

    Висвітлення підтеми може бути почате з меморіальної дошки в тому випадку, якщо вона встановлена на будинку (спорудженні, меморіалі), спорудженому на місці, де відбулася історична подія, тобто об'єкт, про яке мова йде, не зберігся.

 

      1.3.2. Методичні прийоми розповіді

 

     Прийоми розповіді - це прийоми, побудовані на поясненні об'єкта, описі його внутрішнього виду й зухвалі в екскурсантів зорові асоціації, а також прийоми репортажу, які дають можливість зрозуміти зміни, що відбуваються в спостережуваному об'єкті, і т.д.

     Методичні прийоми розповіді є як би пружиною усного мовлення, їхнє основне завдання - піднести факти, приклади, події так, щоб екскурсанти одержали образне подання про те, як це було, побачили більшу частину того, що було їм розказане екскурсоводом.[9, с.39]

     Прийоми розповіді можна розділити на дві більші групи. Перша група поєднує прийоми, пов'язані з формою розповіді (довідка, опис, репортаж, цитування).

    Прийоми цієї групи виконують завдання донести до екскурсантів зміст розповіді, сприяють формуванню інформації, її впорядкуванню, запам'ятовуванню, зберіганню й відтворенню в пам'яті екскурсантів.

    Друга група поєднує прийоми характеристики, пояснення, питань- відповідей, посилання на очевидців, завдань, словесного монтажу, співучасті, індукції й дедукції.

    Прийоми цієї групи малюють зовнішню картину подій, дії конкретних персонажів.[2, с.84]

    Прийом екскурсійної довідки використовується в сполученні із прийомами зорової реконструкції, локалізації, абстрагування. Екскурсовод повідомляє короткі дані про спостережуваний об'єкт: дату будівлі (реставрації), авторів проекту, розміри, призначення й ін. При огляді додаткових об'єктів цей прийом використовується самостійно, коли, виклавши довідковий матеріал, екскурсовод закінчує знайомство групи з об'єктом. По своєму змісті й побудові даний прийом нагадує шляхову екскурсійну інформацію.[2, с.84]

   Прийом опису ставить своїм завданням надати допомогу в правильному відображенні об'єкта у свідомості екскурсантів (форма, обсяг, з якого матеріалу виготовлений, розташування щодо навколишніх об'єктів). Для опису об'єкта характерні точність, конкретність. Цей прийом припускає виклад екскурсоводом характерних рис, прикмет, особливостей зовнішнього вигляду об'єкта в певній послідовності.Прийом опису ставиться не тільки до об'єктів (архітектурним пам'ятникам), але й до історичних подій. На відміну від опису об'єктів опис історичних подій носить образний характер.

     Прийом характеристики побудований на визначенні відмітних властивостей і якостей предмета, явища, людини. В екскурсії дається мовна характеристика об'єктів і "діючих" в екскурсії осіб.[2,с.84]

На відміну від прийому опису  прийом характеристики являє собою  перерахування властивостей і особливостей, сукупність яких дає найбільш повне  подання про даний об'єкт, дозволяє краще зрозуміти його сутність.

     Прийом репортажу. Репортаж є жанром журналістики, що оперативно повідомляє про яку-небудь подію, являє собою інформацію про те, що в цей момент відбувається перед очима репортера. В екскурсії - це коротке повідомлення екскурсовода про подію, явище, процес, очевидцями яких є екскурсанти. Розповідь при цьому йде про об'єкт, що потрапив у поле їхнього зору (наприклад, про конвеєр, що рухається, де відбувається складання автомобілів). Цей прийом ефективний лише тоді, коли об'єкт показується в розвитку, він допомагає побачити, як змінюється об'єкт у ході спостереження й народжується щось нове.[2, с.86]

     Прийом цитування. Цитата - дослівна витримка з якого-небудь тексту або в точності приводити чиїсь фрази або слова (пряма мова). До цитування прибігають у наступних випадках: для підтвердження, яскравого й переконливого вираження своєї думки, збереження особливостей мови й колориту певного історичного періоду часу, відтворення картини події й ознайомлення із чиєюсь авторитетною думкою (прийом посилання на авторитет).[2, с.86]

 

      1.3.3. Особливі методичні прийоми

 

     Крім методичних прийомів показу й розповіді на екскурсії використовуються особливі прийоми, які допомагають краще засвоїти зміст матеріалу. Серед них особливе місце займає прийом, що робить екскурсію більше документальної, доказової. Наприклад, уводиться як додатковий епізод - зустріч екскурсантів з одним з учасників історичних подій і ін. При цьому повинна забезпечуватися документальність виступів учасників подій. Фактичний матеріал, що вони використовують, ретельно звіряється. Для цієї роботи залучаються матеріали музеїв, архівів і наукових установ, друковані джерела.[9, с.48]

     Іноді в екскурсіях використовується прийом дослідження. Наприклад: глибина колодязя визначається за допомогою палаючого аркуша паперу, що, падаючи, висвітлює спочатку стінки, потім далеке дно; глибина ущелини виміряється кинутим камінчиком.

    Прийом дослідження сприяє активізації сприйняття змісту екскурсії її учасниками, частіше він використовується в екскурсіях з дітьми й підлітками.

[9, с.50]

Особливої уваги вимагають також  прийоми демонстрації наочностей, які включено до «портфеля екскурсовода». Найбільш широкого використання набув ілюстративний прийом, який супроводжує показом фотографій, малюнків рослин і тварин розповідь про флору і фауну даної місцевості. Ефективним вважають прийом коментування, використання якого супроводжується з показу експоната, після чого відбувається розповідь.   Важливим резервом для підвищення дієвості екскурсії є використання технічних засобів – магнітофона, кіноапаратури, фільмоскопа, епідіаскопа тощо. За допомогою цих засобів посилюється зоровий ряд екскурсії, що допомагає глибше розкрити тему. Використовувати такі засоби  доцільно для показу будинків, споруд, пам’ятників, які не збереглися.[9, с.51]

 

1.4 Особливості проведення екскурсій на архітектурну тематику

 

Архітектурні екскурсії поділяються  на:

—екскурсії, присвячені показу пам'яток архітектури певного періоду;

• екскурсії, присвячені творчості певного архітектора;
• екскурсії, які знайомлять з плануванням і забудовою міст;
• екскурсії в райони новобудов.

Під час проведення архітектурних  екскурсій особливе значення має  вибір місця розташування групи  екскурсантів біля об'єкта, вибір найбільш вигідної точки показу. Показ об'єкта починається з попереднього огляду. Потім переходять до його аналізу, причому застосовують як історичний аналіз (для характеристики епохи, в яку об'єкт було споруджено), так і мистецтвознавчий (розкриваються особливості архітектурного стилю, роль будівельного матеріалу і декору). Показується зв'язок функціонального призначення споруди, її конструктивних особливостей та естетичного значення, зв'язок архітектурного пам'ятника з ландшафтом.

В архітектурну екскурсію можуть включатися такі об'єкти: давні міста, архітектурні ансамблі і комплекси, житлові будинки, адміністративні і громадські споруди, пам'ятники монументально-образотворчого мистецтва (фрески, мозаїка, рельєф, скульптура), панорами міста та ін.