Туристичні регіони Прикарпаття та їх привабливість для туристів

  Подальший розвиток міжнародного туризму служитиме одним із дієвих засобів виходу з економічної кризи за рахунок активного залучення іноземних туристів та збільшення валютних надходжень до місцевого бюджету. Для цього будуть збудовані гірськолижні підйомники з відповідною інфраструктурою (басейни, тенісні корти), розроблено мережу туристичних маршрутів для іноземних фірм. В перспективі створення маршрутів для любителів подорожувати на гірських велосипедах або на гуцульських кониках. Передбачається також побудова туристичного комплексу “Скелі Довбуша” в с. Бубнище Долинського району та реконструкція карпатських вузькоколійок (проект “Карпатський трамвай”).

  В плані санаторно-курортної діяльності намічається підготувати проект щодо надання статусу курорту населеним пунктам області: Мізуневі, Мисливці, Татарову, Шешорам та Яблуниці, організувати поглиблене вивчення мінеральних вод на Прикарпатті з метою визначення їх придатності для санаторного лікування.

          Реалізація програми націлена на те, щоб до 2013 року збільшити прийом іноземних туристів щонайменше у три рази, а кількість вітчизняних туристів та екскурсантів, які перебувають і відпочивають на Прикарпатті, у чотири рази.

          В Прикарпатті розроблено ряд інвестиційних проектів в галузі туризму, зокрема:

- побудова центру міжнародного туризму в районі Яблуниці-Ворохти з розвинутою інфраструктурою, особливо для зимового відпочинку ;

- побудова туркомплексу "Скелі Довбуша" в с.Бубнище Долинського району;

- реконструкція існуючих закладів з метою підвищення комфортності ;

- відбудова обсерваторії на г. Піп-Іван з подальшим використанням її як станції багатофункціонального призначення з туристичним притулком ;

- побудова автодороги Верховина - Шибене з утворенням пункту переходу на кордоні з Румунією ;

- проект „Карпатський трамвай” (використання лісорозробних вузькоколійних доріг для туристичних цілей.

Скільки туристів їде  власними автомобілями чи пасажирським транспортом і відпочиває в незареєстрованих садибах приватного сектора, не відомо. Адже ніхто не підраховував їх і не готував звітів. Проте й такі “нелегальні” відпочивальники є позитивним явищем, позаяк вони теж залишають гроші, які сприяють розвитку відпочинкової інфраструктури.

Стосовно останньої, то тут непочатий край роботи. Прикарпаття  потребує ремонту доріг, будівництва дешевих закладів харчування та готелів [28; c.50].

Популярності Прикарпаттю  додають щорічні сходження Президента України на Говерлу, діяльність гірськолижного курорту “Буковель”, можливість змагання на байдарках на річках Прут і Черемош, дельтапланеризм.

Недоліком сфери послуг є те, що власники закладів, які спеціалізуються  на обслуговуванні туристів, зорієнтовані на багатого споживача. А ті, чий  рівень достатку дорівнює середньому, задовольняються так званим “зеленим туризмом”.

Для іноземців, які впродовж останніх років активно відвідують Прикарпаття, співвідношення ціна-сервіс є прийнятним для їхнього гаманця. Порівняно з 2003 р., кількість закордонних  туристів, які побували в Івано-Франківській області, зросла на 90%, і в першому півріччі цього року їх було вже 3603 особи. Відпочивати у Карпатах їдуть здебільшого поляки, росіяни, німці, австрійці, словаки.

Для подальшого розвитку туризму та перетворення Івано-Франківська  на значний туристичний регіон необхідно  виконати ряд умов (завдань):

• розвинути матеріальну базу через залучення бюджетних коштів передбачених державною і регіональною програмами розвитку туризму, розробка інвестиційних проектів з залученням українського та іноземного капіталу. Рівень сервісу одне з головних завдань у цьому напрямку. Треба забезпечити місця відпочинку надійним телефонним, електронним зв’язком, телебаченням, радіо та іншими засобами комунікації;
• розвинути і покращити туристичну інфраструктуру;
• розвивати і розширювати сільський, зелений, екотуризм спиратися на заохочення приватної власності;
• широке висвітлення туристичних особливостей регіону через рекламно-інформаційну діяльність;
• відродити туристичні дитячі табори та кемпінги, мотелі для сімейного відпочинку. Розробка індивідуальних туристичних заходів;
• збереження та реставрація пам’яток історії;
• розширення і покрашення дорожної мережі, яка б забезпечила надійний зв’язок з санаторно-лікувальними, туристичними та оздоровчими закладами, об’єктами сфери обслуговування, розгалужена транспортна мережа сприятиме розширенню рекреаційно-туристичної сфери в регіоні.

Виконання цих завдань, економічна стабільність у державі  сприятимуть успішному розвитку туризму в Івано-Франківській області.

 

Висновки

 

Завдяки своєму розташуванню Прикарпаття має надзвичайно високий рекреацйно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних пам’яток історії та культури.

До визначних природних  рекреаційних фондів Прикарпаття можна віднести численні заповідники та заказники, серед яких особливо виділяються Національний природний парк „Гуцульщина”, Княждвірський тисовий заповідник, природні комплекси Чорногори та Горгани, які входять до складу Карпатського національного природного парку, ботанічний заказник “Скит Манявський”, однією з найвідоміших серед туристів пам’яток природи є “Скелі Довбуша”.

Дуже важливо врахувати  той факт, що на території Прикарпаття розташована велика кількість історико-культурних пам’яток, серед яких чисельні замки, культові споруди, історія яких датується  ХІІ ст., численні музеї. До найбільш значимих пам’яток можна віднести – церкву Св. Пантелеймона, Костел кармелітів у Більшівцях, Успенський Собор, церкву Різдва Христового та інші архітектурні пам’ятки.

Розвиток рекреаційно-туристичної  галузі сприятиме підвищенню рівня  зайнятості населення, загальному розвиткові сфери обслуговування, благоустрою  населених пунктів, невиснажливому використанню природних ресурсів і  охороні довкілля.

Відзначимо, що даному питанню в області останнім часом приділяють значну увагу, за офіційними даними за перше півріччя 2005 р. Прикарпаття відвідало близько 86 тис. туристів обсяг наданих послуг яким становить понад 25 млн. грн. Варто відзначити, що за кількістю туристів у 2005 р. Івано-Франківщина впевнено перегнала такий відвідуваний регіон як Львівщина. Проте, зазначена цифра характеризує лише офіційно зареєстрованих туристів. Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів

Досвід провідних туристичних  країн світу та сусідів України  свідчать про значимість туризму  і рекреації для господарства цих держав. Створення „туристичних районів” позитивно впливає на економіку країни. Цим шляхом потрібно йти й Україні: розвивати і створювати нові туристичні райони, центри, використовуючи багаті місцеві можливості. Одним з найбільших туристичних регіонів України є Прикарпаття, що має значний потенціал для перетворення в осередок зеленого туризму.

   Розвиток туристично-рекреаційної галузі Франківщини за останні роки характеризується позитивною та сталою динамікою, внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку області.

  Розвитку туризму на Прикарпатті сприяє Програма розвитку туризму в області до 2005 року. Згідно з документами Гаазької конференції про пріоритетний розвиток внутрішнього (національного) туризму та з урахуванням його великого виховного потенціалу і можливостей у формуванні особистості громадянина, поліпшенні організації активного відпочинку населення, в тому числі дітей та молоді, першочергове значення надаватиметься розвитку екскурсійної справи, маршрутно-пізнавальному та спортивно-оздоровчому туризмові. Подальший розвиток міжнародного туризму служитиме одним із дієвих засобів виходу з економічної кризи за рахунок активного залучення іноземних туристів та збільшення валютних надходжень до місцевого бюджету.

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10.08.99 №973\99 \\Уряд. кур¢єр. - 1999. - 29 вересня.
2. Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні: Інформ.-аналіт. Матеріал до парламентських слухань / В.І.Цибух, Г.П. Науменко, В.К.Федорченко та ін. - К.: Вид-во «КІТЕП», 2000. - 87 с.
3. Байдар Л., Гулянич Г.О., Матвіїв В., Ковальчук В. Ландшафтно-рекреаційний потенціал Гуцульщини // Екологічні передумови розвитку рекреацій на Гуцульщині: Наук.-практ. конф. в рамках УІ Гуцул, фестивалю (1996, 13 вересня).
4. Басюк Д.І. Основи туризмології: Навчально методичний посібник.- Кам’янець Подільський: Асіома, 2005.- 204 с.
5. Бурдуланюк В. Б. Пам'ятки культури Івано-Франківщини. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. — 54 с.
6. Василів О. Туризм на Прикарпатті // Наша справа. - 1999. - вересень.
7. Вачевський М.В., Свінцов О.М. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні // Український бальнеологічний журнал. -№1. -2002. С. 99-104.
8. Вацеба В. Я. Туристичне країнознавство: Конспект лекцій / Чернівецький національний ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці: Рута, 2003. — 32 с.
9. Генсірук С.А., Кучерявий В.О., Гайдарова Л.Й., Бондаренко В.Д. Зелені скарби України. Київ, "Урожай", 1991. – 321 с.
10. Гетьман В. І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат // УГЖ. – 1999. – № 3. – С. 34–37.
11. Гуцульщина: короткий довідник.- НДЛ «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство», 2002. — 125 с.
12. Долга С.А. Перспективи розвитку наукових напрямків туризму в нашій державі. // Туризм ХХІ ст.: матеріали міжнародної наукової конференції. К., 2002. – С.34-42.
13. Долішній М.І. Регіональні проблеми розвитку України. Наук. доповіді. –К.: 1991. -143 с.
14. Екологія і оптимізація природокористування. -Івано-Франківськ. 1996.
15. Івченко А. С. Вся Україна – К.:ДНВП «Картографія», 2006. – 256с.
16. Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М. Рекреаційна політика Карпатського регіону. – Чернівці: Прут, 1995. - 68 с.
17. Макарчук С. А. Етнографія України: навч. посібник. – К.,2004.
18. Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. – К.: Либідь, 1997.
19. Рутинський М. Й. Івано-Франківщина: територіальна організація туристичного комплексу та структура сучасного турпродукту регіону // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2004. – Вип.7. – С. 177–184.
20. Рутинський М. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - Випуск 2 (14). - С.45-48.
21. Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: навч. посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. — 329 с.
22. Пермінова Г. Тенденції розвитку туризму в Україні на межі тисячоліть у контексті світового досвіду Україна, українці, українознавство у ХХ ст. в джерелах і документах: Зб. наук. пр.: У 2 ч. - К., 1999. - Ч. 2.
23. Пилип'юк В. П. Івано-Франківщина: Фотоальбом Івано-Франківщина. — Львів: Світло й Тінь, 1999. – 144 с.
24. Сокол Т.П. Основи туристичної діяльності: Підручник/За ред. В. Ф.- К.: Грамота, 2006. – 419 с.
25. Старожитності Гуцульщини: У 2-х т. Івано-Франківськ, Львів: Манускрипт-Львів, 2011.
26. Туристичні ресурси України: Зб. Наук. Статей / Наук. Ред. О.І. Лугова. – К., 1996. -  257с.
27. Трибун М. Рекреаційні зони Івано-Франківської області, їх стан і перспективи розвитку // Геоекологія України.-К.,1993.
28. Федорченко В.К., Дворова Т.А. Історія туризму в Україні. К., 2002.             – 217 с.
29. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. – Івано-Франківськ, 2001.- с.42-53.
30. Сайт “Світ географії та туризму”.
31. http://history.franko.lviv.ua/IIl.htm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

Гуцульський одяг

Додаток 2

 

 

 

Додаток 3

 

Мапа із книжки "Народна  архітектура Бойківщини. Житлове будівництво" Данилюк А.Г.

 

 

 

 

 

Територія Гуцульщини

 

 

 

 

 

 

Територія Лемківщини