Сутність і структура витрат на формування та реалізацію туристичного продукту

Загальний алгоритм управління витратами туристичних підприємств  представлено на рис. 1.3.

Збір даних про витрати  в процесі моніторінгу діяльності підприємства

Аналіз витрат з урахуванням  усіх факторів

Обгрунтування плану витрат

Визначення мінімально можливого  розміру витрат

Розробка плану витрат

Визначення витрат на отримання  цільового прибутку

 

 

Пошуки резервів скорочення витрат  при забезпеченні цільового  прибутку

Прийняття рішення про  обсяг витрат

 

Рис. 1.3. Алгоритм планування витрат туристичного підприємства

 

Розробка плану витрат може здійснюватися різними методами. Найбільш прийнятними для сучасної економіки туристичного бізнесу  є такі:

- досвідно-статистичний, тобто  факторно-аналітичний;

- каузальний - метод побудови  економіко-математичних моделей;

- метод прямих техніко-економічних  розрахунків.

Метод прямих техніко-економічних  розрахунків є найбільш точним. Його легко застосовувати в туристичному бізнесі. Розрахунки ведуться по кожній статті витрат.

Не важчим є досвідно-статистичний метод, але його застосування вимагає  стабільних темпів розвитку економіки  не тільки сфери діяльності, що планується, а й всієї країни.

При застосуванні факторно-аналітичного методу із сукупних витрат підприємства виділяються умовно-постійні та умовно-змінні витрати, пов'язані з основною операційною  діяльністю за минулий період.

До змінних витрат у  туризмі відносяться всі прямі  витрати, пов'язані з закупівлею послуг транспортування, розміщення, харчування, культурного та рекреаційно-оздоровчого  обслуговування туристів, витрати, пов'язані  з візовим обслуговуванням одного туриста або групи туристів (залежно  від того, що прийнято за одиницю  розрахунків), оплата послуг груповодів і гідів-перекладачів, витрати на оплату формування і реалізацію туристичних  пакетів (турів).

Постійні витрати - це витрати, що залишаються незмінними при зміні  обсягів реалізації турпродукту. До них відноситься частина загальновиробничих і загальногосподарських витрат, а саме, витрати на рекламу, адміністративно-управлінські витрати, амортизація необоротних  активів, витрати на використання інформаційних  баз даних тощо.

Після встановлення кожної з цих груп витрат визначається динаміка змінних витрат за ряд попередніх років (3-5). Найчастіше при цьому методі використовується ковзна середня двох доданків. Отримані індекси (коефіцієнти) зміни витрат екстраполюються на плановий період. Постійні витрати при плануванні тільки коригуються на перспективні зміни цін і тарифів на рекламні послуги та інші види постійних витрат.

При цьому методі планування витрат враховується також темп зміни  обсягів реалізації турпродукту  і використовується формула 

 

Впл = Впос + Вфзм х Іплр х ІВзм              (1.4.)

 

де Впл - планова сума витрат підприємства;

Впос - сума умовно-постійних  витрат;

Вфзм - сума умовно-змінних  витрат за звітний період;

Іплр - індекс зміни обсягів  реалізації турпродукту (послуг) у плановому  періоді;

ІВзм - індекс змінних витрат.

В умовах поглиблення ринкових відносин планування обсягів реалізації окремих туристичних послуг або  їхніх пакетів є не тільки вихідним моментом, а й найбільш відповідальним етапом планування всієї фінансово-господарської  діяльності суб'єктів туристичного бізнесу. Туристичний продукт формується туроператором, виходячи з кон'юнктури  туристичного ринку відповідно до замовлень  потенційних туристів або організацій. Туроператор отримує право на реалізацію послуг, які включені в  пакет за відповідним туром, на основі договорів з особами, що надають  окремі послуги, або з туроператором, який приймає туристів і забезпечує надання всіх видів послуг, забезпечуючих  тур.

Конкретне замовлення туристів на формування пакета туристичних послуг оформляється в письмовій формі  як угода, що має характер попереднього договору. При плануванні обсягів  реалізації туристичного продукту враховується комплекс заходів, спрямованих на створення  та підготовку до реалізації туристичних  послуг. Місцем реалізації туристичних  послуг є країна, в якій зареєстровано  суб'єкт, що реалізує туристичний продукт, а місцем надання туристичних  послуг - країна, на території якої надаються реалізовані послуги.

Реалізація туристичного продукту оформляється договором на туристичне обслуговування за встановлену  плату. Такий договір укладається  в письмовій (електронній) формі  відповідно до законодавства України. Формою письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування може бути ваучер, який є документом суворої звітності.

Важливою складовою договору з реалізації туристичного продукту є умови безпеки туризму. Під  безпекою туризму розуміється особиста безпека туристів, збереженість їх майна, не нанесення шкоди довкіллю під час подорожування.

План реалізації всього асортименту  туристичних послуг визначає програму їхнього виробництва, ресурсного забезпечення, розрахунків собівартості, прибутку та рентабельності окремих послуг і  всього турпродукту та інших показників господарської діяльності туристичних  підприємств.

При плануванні продажу туристичних  послуг (товарів) необхідно враховувати  характерні риси туристичного ринку, що визначають його класифікацію (рис. 1.4.).

1. Спеціалізація ринку,  на якому функціонує туристичне  підприємство, визначається об'єктом  реалізації, що пропонує підприємство. До таких об'єктів відноситься  окрема туристична послуга або  їхня сукупність без утворення  туристичного продукту, окремий  товар або товарна група для  туристів і, нарешті, туристичний  продукт як комплекс туристичних  послуг і товарів.

2. При плануванні виділяється  внутрішній ринок, який може  бути загальнодержавним або регіональним (місцевим), ринок для іноземних  туристів і ринок для виїзного  туризму. Окремо в цій групі  може виділятися міський і  сільський туристичний ринок.

3. 3а рівнем монополізації в туризмі переважає конкурентний ринок із усіма його атрибутами, хоч об'єкти туристичного інтересу можуть бути унікальними.

 

 

Рис. 1.4. Класифікація туристичних ринків

 

4. За рівнем насичення  туристичний ринок може бути  ринком продавця, коли попит на  ньому переважає пропозицію, або  ринком покупця, якщо пропозиція  перевищує чи дорівнює попиту. Ця характеристика відіграє велику  роль при розробці збутової  політики підприємства, обгрунтуванні  стратегії ціноутворення та політики  застосування цінових знижок.

5. Рівень інтеграційних  зв'язків країн світу визначає  відкритість туристичного ринку. Наприклад, замкнутий (автактический) ринок обмежується територіальними рамками в'їзду туристів і туристичних груп, оскільки застосовується адміністративна заборона або обмеження на пересування поза встановленим маршрутом.

6. Життєвий цикл ринку  визначає такі його види: народжуваний, зростаючий, стабільний, занепадаючий  та безперспективний. Кожен з  цих видів ринку вказує на  доцільність (недоцільність) нарощування  туристичної діяльності.

Знання основних характеристик  ринку туристичного продукту дозволить підприємству визначити свою «ринкову нішу», тобто відшукати прийнятний для нього сегмент ринку і визначити кількісні параметри реалізації своїх туристичних послуг.

Крім того, при плануванні обсягів реалізації туристичного продукту необхідно враховувати, що формування та просування туристичних послуг на ринок знаходиться під впливом  зовнішніх факторів; головне:

- політична та економічна  ситуація в країні й у світі;

- рівень конкуренції на  внутрішньому і зовнішньому ринках;

- міжнародне становище  країни і рівень глобалізації;

- екологічні умови розвитку  туризму;

- інфраструктура обслуговування  туристів (віддаленість аеропортів, автострад, наявність кемпінгів,  мотелів, готелей, ротелей, ботелей,  флотелей тощо).

Перш ніж проводити  планові розрахунки, необхідно з  існуючої системи планів вибрати  той вид, що більше інших відповідає конкретному завданню і реальній ситуації. Види планів класифікуються за різними ознаками, головні з яких представлені на рис. 1.5.

Розробка планів реалізації турпродукту або окремих послуг грунтується на принципах науковості, комплексності, безперервності, реальності, цілеспрямованості.

 

Ознаки класифікації планів

Види планів

 

Термін виконання

 

Стратегічні Довгострокові Середньострокові Короткострокові (поточні) Оперативні

План виробничої концепції  План продуктової  концепції План комерційної  концепції План  концепції  індивідуального  маркетингу План  концепції соціального  маркетингу

Необхідний обсяг реалізації Можливий обсяг реалізації з урахуванням  ринкового попиту Ресурсозабезпечений обсяг  реалізації

Індикативні плани Обов’язкові плани Нормативні плани Програмно-цільові плани

 

 

 

Орієнтація на маркетингові концепції

 

 

 

 

 

Цільова орієнтація

 

 

 

 

 

Рівень обов’язковості виконання

 

 

 

 

Рис. 1.5. Класифікація планів реалізації туристичного продукту (послуг)

 

 

Стратегічні, довгострокові  та середньострокові плани реалізації передбачають перспективи розвитку діяльності підприємства.

Головною особливістю  цих планів є те, що вони складаються  на основі концепції економічної, соціальної та науково-технічної політики підприємства.

Поточні плани складаються  на рік з розподілом по кварталах  і місяцях. Вони передбачають послідовну реалізацію середньострокових і  довгострокових планів з урахуванням реальної кон'юнктури ринку та умов господарювання, охоплюють ширше коло завдань і виступають гнучкою формою планового управління діяльністю підприємств.

Оперативні плани - це деталізовані завдання для кожного виконавця  поточного плану на короткий період (декаду, тиждень, день, годину).

При обґрунтуванні планів реалізації турпродукту підприємств  застосовуються у взаємозв'язку два  підходи.

Перший підхід передбачає використання маркетингових концепцій  планування, які орієнтують на врахування ринкового попиту і конкурентного  середовища, а другий - спирається на цільові орієнтири, пов'язані з  необхідним, можливим або ресурсозабезпечним обсягом реалізації турпродукту  та окремих послуг.

При маркетинговому підході  використовується п'ять основних концепцій.

1. Виробнича концепція  спрямована на удосконалення  процесу виробництва та комплектування  турпродукту з метою зниження  його собівартості. Вона є типовою  для ринку пропозиції, тобто в  умовах незадоволеного попиту  споживачів, а також при високій  собівартості турпродукту і послуг, коли є резерви її зниження.

2. Продуктова концепція  характеризується тим, що основою  планування обсягів реалізації  виступає поліпшення споживчих  властивостей турпродукту (послуг), підвищення його якості. Ця концепція  відповідає умовам конкурентної  боротьби, коли є можливість за  рахунок поліпшення споживчих  властивостей та якості обслуговування  туристів підвищити конкурентоздатність  туристичного продукту (послуг).