Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на Мальтi

    Показниками попиту на ринку туристських послуг виступають:

    1. Число прибуттів туристів (зокрема  по країнах мешкання, по видах  розміщення і так далі) в абсолютному  і відносному численні. Це найбільш  поширений показник, використовуваний  в практиці туристської діяльності.

    2. Виїзд туристів. У міжнародному  туризмі розрізняють країни-постачальники туристів (направляючі країни) і країни, що приймають туристів.

    3. Нетто-інтенсивність туризму. Цей  показник фіксує відсоток населення  країни, що щорічно здійснює хоч  би одну поїздку. При інтенсивності,  що перевищує 50%, можна говорити  про масовий туризм. У ФРН такий  рівень досягнутий в 1970-і рр. Німці – сама мандрівна нація миру.

    4. Брутто-інтенсивність туризму. Показник  розраховується як відношення  числа зроблених в досліджуваний період туристських поїздок до загальної чисельності населення.

    5. Частка виїзду і в'їзду в  національному туристському обороті.  Мова йде про частку туристів, які виїжджають за рубіж, і  туристів, які в'їжджають в країну, в їх загальному числі. Дисбаланс  виїзного і в'їзного туризму  наносить економічний збиток  за рахунок вивозу валюти. Наприклад, частка виїзду в національному туристському обороті Росії – 75%, частка в'їзду – 25%, на відпочинок за кордон виїжджає менше 1% населення Росії.

    6. Показники туристських витрат: витрати  на одного туриста, на один  туродень, витрати по видах турпослуг,  витрати на внутрішній і виїзний  туризм. Наприклад, в США в 1998 р. витрати одного туриста в день склали 102 дол. В Європі кожен турист залишає в середньому тисячу доларів за поїздку.

    7. Показники тривалості перебування  в турцентру, країні, регіоні:  кількість туроднів (розраховується як множення кількості туристів на середню тривалість перебування в днях), середня тривалість поїздок (число ночівель, поділене на кількість поїздок).

    Показники пропозиції на ринку  турпослуг:

    1. Частка туризму у виробництві  валового внутрішнього продукту  та національного доходу. Показники  характеризують, яку частку валового  внутрішнього продукту (національного доходу) створює туріндустрія.

    2. Доходи від туризму по країні, регіону, турцентру. Показник  характеризує обсяг грошових надходжень від туризму.

    3. Доходи від туризму на душу  населення. Обчислюються як обсяг  доходів, що доводиться на одного  середньостатистичного жителя.

    4. Показники розвитку матеріально-технічної  бази туризму. Ця група показників  характеризує кількість побудованих  туристських об'єктів, що будуються, різні аспекти їх оснащення тощо.

    5. Величина туристського обороту.  Показник характеризує загальний  обсяг роботи туристських підприємств: доходи плюс витрати.

    6. Частка доходів від туризму  в експорті країни. Характеризує  внесок туріндустрії у виробництво  товарів і послуг, що вивозяться  з країни. На відміну від інших галузей експортні послуги туризму надаються туристам інших країн в країні перебування.

    6. Валютні надходження від туризму. 

    8. Чисельність зайнятих в туризмі. 

    9. Кількість і структура підприємств,  що надають турпослуги.

    10. Кількість проданих турів.

    1.2.2.Визначення конкурентоспроможності туризму

    Індекс  конкурентноспроможності туризму  і подорожей (ІКТ), розроблений фахівцями Всесвітнього Економічного Форуму (ВЕФ) для визначення рейтингів країн світу, окремих регіонів і секторів економіки щодо конкурентоспроможності. Всесвітній Економічний Форум за три роки (2007–2009) підготував і опублікував три розгорнуті доповіді, що містять аналіз і рейтинги туристичної конкурентоспроможності 133 країн світу [67].

    Під час складання рейтингу використовуються два джерела інформації. Перше  джерело – оглядова інформація –  формується за результатами опитів представників топ-менеджмента в оцінюваних країнах (наприклад, у 2009 році в них взяли участь більше 11 тисяч керівників компаній з усього світу). Опити дозволяють оцінити такі чинники, як практика управління, трудові стосунки, корупція, стан навколишнього середовища і якість життя й ін.

    Друге джерело – це фактичні дані, набір  перевіреної статистичної інформації, отриманої від національних служб  статистики і спеціальних досліджень, які проводяться міжнародними організаціями (огляди Міжнародного Валютного Фонду, Всесвітнього Банку, Всесвітнього Економічного Форуму та інших).

    Субіндекси  і складові Індексу Конкурентоспроможності Туризму (ІКТ)

 
 

    РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОВИТКУ ТУРИЗМУ МАЛЬТИ 

    2.1. Фактори розвитку  туризму Мальти 

    2.1.1. Туристсько-рекреаційні  ресурси Мальти 

    Республіка  Мальта – це невелика острівна держава  у Середземному морі, що відноситься  до Південної Європи. РМ є архіпелагом (5 островів), розташованим південніше острову Сицилія. Загальна площа країни складає 316 км² (найкрупніші острови: Мальта – 246 км² та Гозо – 67 км²) [8]. Протяжність берегової лінії острова   Мальти – 137 км, а острова Гозо – 43 км. На островах майже відсутні промислові підприємства, тому й екологічний стан країни найліпший у Середземноморському регіоні: тут найчистіше повітря та море.

    При вивченні природних рекреаційних ресурсів РМ виявилося, що найбільш багаті та різноманітні ресурси цього виду спостерігається  на території Північної провінції  та провінції Гозо і Коміно .

    Під час оцінювання культурно-історичного фонду країни:

1. Можна визначити  усі пам’ятки історії та культури РМ, що внесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО: місто-пам’ятник Валлетта та стародавні мегалітичні споруди (храмові комплекси Таркьсьєн та Гіподжіум, а також храмове місто Джантія) [8];
2. Можна охарактеризувати найвизначніші споруди релігійної архітектури (дослідження проводилося за чотирма категоріями споруд: собор, церква, базиліка та каплиця). Найхарактернішими релігійними спорудами на території РМ виступають церкви (76,6% від усіх споруд релігійного призначення) та каплиці (15,6%). Одиницями нараховуються собори (5,2%) та базиліки (2,5%). Можна зазначити , що найвищого піку сакральна архітектура на Мальті досягла у ХVІІ–ХVІІІ ст. Понад 57 % усіх проаналізованих культових пам’яток країни за віком утворення припадають саме на ці століття;
3. Можна надати комплексну оцінку історико-архітектурних пам’яток території, що досліджується (табл.2.1).

    Таблиця 2.1

    Комплексна  оцінка туристсько-рекреаційних ресурсів Мальти

    * При ранжуванні бралися дані  з офіційних сайтів РМ щодо кількості найбільших пляжів [8-11]

                Джерело: http://www.gov.mt [22] 

    Туристичний потенціал певної території не обмежується  лише ресурсами, придатними для рекреації, а містить й низку інших ресурсів як природного, так і соціально-культурного походження. З метою визначення привабливості провінцій Мальти для розвитку різних видів туризму, проведена інтегральна бальна оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів-блоків для кожної адміністративної одиниці (табл.2.1). В якості базових (які складають основу туристичної індустрії країни) виділені курортно-лікувальний, спортивний та пізнавальний туристичні напрями. 
 

    

    Рис. 2.1. Забезпечення провінцій Мальти туристсько-рекреаційними  ресурсами

    Джерело:. http://www.gov.mt [22]

    Таблиця 2.2

    Забезпеченість  туристсько-рекреаційними ресурсами  адміністративно-територіальних одиниць Мальти