Існуючі методики оцінки діяльності машинобудівного підприємства на базі стандартів ДСТУ ISO серії 14000

Відповідно до цієї системи  документів, ключовим поняттям серії  
ISO 14000 є система екологічного менеджменту (СЕМ) в організації (на підприємстві або компанії). Тому центральним документом такої серії вважається стандарт ISO 14001 – «Специфікації і посібник з використання систем екологічного менеджменту». На відміну від інших документів. Усі його вимоги «аудійовані», тобто передбачається, що відповідальність або невідповідність їм конкретної організації може бути встановлена з високою мірою визначеності. Саме відповідність стандарту ISO 14001 і є предметом формальної сертифікації. Всі інші документи розглядаються як допоміжні.

Критеріями щодо вибору стандарту  для сертифікації системи екологічного менеджменту є:

• місцезнаходження підприємства;
• витрати на вимоги стандарту;
• рейтинг сертифікату;
• можливість інтеграції з іншими сертифікованими системами управління.

Особливістю цієї серії стандартів є те, що вона орієнтована не на кількісні  параметри (обсяг викидів, концентрацію речовин тощо) і не на технології (вимога використовувати чи не використовувати  певні технології), а на вимогу використовувати  «кращу з доступних технологій». Такий характер стандартів обумовлений, з одного боку, тим що стандарти  серії ISO 14000 як міжнародні не повинні  вторгатися у сферу дії національних нормативів. А з іншого боку –  тим, що попередником ISO є «організаційні»  підходи з якості продукції (концепція  «всеохоплюючого менеджменту якості»). Згідно з якими ключем до досягнення якості є створення національної організаційної структури і поділ  відповідальності за якість продукції  та послуг.

Офіційно стандарти серії ISO 14000 є добровільними. Вони не заміняють  законодавчих вимог, а забезпечують систему визначення того, яким чином  підприємство впливає на навколишнє середовище і як виконуються вимоги чинного законодавства. Організація  може використовувати стандарти  серії ISO 14000 для внутрішніх потреб (наприклад, як модель або формат внутрішнього аудиту СЕМ). Передбачається, що створення  такої системи дає організації  ефективний інструмент, за допомогою  якого вона може управляти всією  сукупністю своїх впливів на навколишнє середовище і проводити власну діяльність у відповідності до різноманітних  вимог [10].

Незважаючи на добровільність стандартів, за словами голови ISO/TC 207 Джима Діконса, через 10 років від 90 до 100% великих організацій, у тому числі і машинобудівні підприємства, будуть сертифіковані відповідно до цих стандартів. Підприємства намагатимуться одержати сертифікацію за ISO 14000 в першу  чергу, тому що така сертифікація (або  реєстрація за термінологію ISO) буде однією з неодмінних умов маркетингу продукції на міжнародних ринках (наприклад, нещодавно ЄС оголосило про свої наміри допускати на ринок країн співдружності тільки ISO-сертифіковані компанії).

Серед інших причин, через  які підприємство може потребувати  сертифікації або впровадження СЕМ, можуть бути такі:

• така система сприяє зниженню виробничих і експлуатаційних витрат;
• при налагодженні СЕМ легше виконувати державні екологічні вимоги і доводити, що підприємство працює відповідно до виданих їй екологічних дозволів;
• банки охоче інвестують підприємства з добре функціонуючою СЕМ, тому що це знижує ризики і в цілому є ознакою високого менеджменту;
• попередження екологічних катастроф на підприємстві, що можуть призвести до фінансового банкрутства за лічені секунди;
• деякі клієнти бажають працювати тальки з підприємствами, що мають СЕМ;
• підприємства із СЕМ, визнаною на міжнародному рівні, більш конкурентоспроможні на ринку.

Слід згадати ще одну істотну  роль цих стандартів (на вітчизняному прикладі). Україна вирішила приєднатися  до ГАТТ і вступити до Світової організації  торгівлі (СОТ). Саме з метою підготовки вітчизняних підприємств до жорстких правил міжнародної торгівлі і конкуренції  світового ринку Держспоживстандарт України, вперше на території СНД, здійснив пряме введення стандартів ISO 14000 у  ДСТУ. З 1 січня 1998 р. вони набрали чинності в Україні як добровільні національні  стандарти у сфері управління навколишнім середовищем.

У перекладах документів серії ISO 14000, введених в Україні, термін екологічний менеджмент замінено терміном управління якістю навколишнього середовища, а в деяких випадках – терміном екологічне управління. Тим часом аналіз існуючих нормативних документів, навчально-методичної літератури і практики природоохоронної діяльності дає змогу виявити ряд істотних розходжень між цими поняттями, що стосуються суб’єктів екологічного управління й екологічного менеджменту, мотивації їхньої діяльності, ролі відповідальних осіб, їх відповідальності за результати цієї діяльності тощо.

Ключовим поняттям серії ISO 14000 є поняття СЕМ на підприємстві. Основні вимоги, які висуває до організації ISO 14000 і відповідність  яким означає, що організація має  СЕМ, такі:

• вироблення екологічної політики – складення спеціального документа про наміри і принципи організації, який служитиме основою для цій організації і визначення екологічних цілей і завдань. Екологічна політика повинна відповідати масштабу, природі та екологічним впливам, створюваним діяльністю, продуктами і послугами підприємства. Екологічна політика, серед іншого, повинна декларувати своє прагнення до відповідності нормативам, а також «постійного поліпшення» системи екологічного менеджменту і запобігання забрудненню. Документ має бути доведений до відома всіх працівників і бути доступним громадськості;
• вироблення і дотримання процедури визначення істотних впливів на довкілля (тут і в інших місцях стандарт говорить про вплив, пов'язаний не тільки безпосередньо діяльністю підприємства, але і з її продуктами і послугами);
• визначення екологічних цілей і завдань з урахуванням значимих екологічних впливів, законодавчих та інших вимог. Цілі і завдання по можливості мають бути кількісними і узгоджуватися з екологічною політикою. При їх формуванні слід брати до уваги погляди «зацікавлених сторін» (маються на увазі будь-які групи і громадяни, чиї інтереси торкаються екологічних аспектів діяльності підприємства);
• складення програми екологічного менеджменту – для досягнення поставлених цілей. Програма має визначити відповідальних, засоби і терміни досягнення цілей і завдань;
• визнання структури відповідальності. Для забезпечення роботи цієї системи мають бути виділені достатні людські, технологічні та фінансові ресурси;
• виконання ряду вимог щодо навчання персоналу, а також із підготовки до нештатних ситуацій;
• періодичне проведення аудиту СЕМ з метою з’ясування, чи відповідає система критеріям, встановленим підприємством, а також вимогам стандарту ISO 14000, чи належним чином уповноважена і працює. Аудит можу проводитись як самім підприємством, так і незалежною стороною;
• перевірка керівництвом підприємства роботи СЕМ з погляду її адекватності і ефективності. Обов’язково має розглядатися питання про необхідні зміни в екологічній політиці, цілях та інших елементах СЕМ. Загалом в основі вимог стандарту лежить відкритий цикл «план – здійснення – перевірка – перегляд плану» [12].

В екологічному менеджменті  основні цілі і відповідні критерії оцінки їх досягнення пов’язані з  процесами постійного поліпшення й  удосконалення. Послідовне, щорічне  поліпшення має досягатися за всіма  екологічно значимими аспектами  діяльності економічних суб’єктів, де цього можна досягти. Подібне  удосконалення практично неможливо  імітувати і фальсифікувати, що, у свою чергу, створює необхідну  основу для оцінки благополуччя економічних  суб’єктів. У такий спосіб ефективний екологічний менеджмент забезпечує підприємству кредит довіри у відносинах з усіма сторонами, зацікавленими  в його діяльності. У цьому і  полягає основна перевага екологічного менеджменту порівняно з традиційним  екологічним управлінням [17].

 

1.2  Шляхи застосування  вимог стандарту ISO 14000 за кордоном  та в Україні

 

Загальна картина в  Україні сертифікованих підприємств  на відповідність стандарту ISO 14001 наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2  Загальна чисельність сертифікованих підприємств  на відповідність стандарту ISO 14001 по галузям України, де

 

- Машинобудування та металообробка ; - Хімічна промисловість;

- Сфера послуг; - Харчова промисловість; - Чорна та кольорова металургія;  - Легка промисловість;  - Целюлозно-паперова промис-ловість, лісова та деревообробна промисловість;    Нафтова промисловість;

  Виробництво будівельних матеріалів

Прогнозована чисельність  організацій в Україні та світі  сертифікованих на відповідність стандарту ISO 14001 наведена в табл. 1.1.

 

 

Таблиця 1.1

 

Прогнозована  на 2008 - 2012 роки чисельність організацій  в Україні та світі сертифікованих на відповідність стандарту ISO 14001

 

Рік	Розвинуті країни	Україна	З перехідною економікою	Країни що розвиваються	Всього
2008	78100	86	5200	26900	110300
2009	91300	119	6400	32800	130600
2010	105500	143	7800	39300	152600
2011	120600	175	9200	46500	176300
2012	136700	210	10800	54200	201700

 

В Україні прийнято поводження з відходами, їх класифікації приділяється велика увага. Проект Закону України  «Про відходи», поданий Мінекобезпеки  до Кабінету Міністрів України, побудований  з урахуванням каталогу відходів Європейського Союзу, відповідно до якого Держспоживстандарт України  затвердив (вперше в країнах СНД) державний класифікатор відходів, розроблений  ДНДІ «Система» (м. Львів).

Але законодавче вирішення  в Україні питання утилізації на базі європейського законодавства  потребує додаткового вивчення. І  тут в пригоді може стати досвід розвинених країн світу, які давно  працюють в умовах ринкової економіки.

Переробляти відходи –  це добре, ще краще їх уникати. Така провідна думка діючого в Німеччині  з жовтня 1996 року Закону про економічний  цикл. Закон ставить чіткі вимоги: той, хто виробляє, має нести відповідальність за зменшення, подальшу переробку або  екологічно безпечну ліквідацію відходів, що виникають в процесі виробництва. Уже більше не діє колишній розподіл ролей, за яким міські комунальні служби мали знищувати відходи промисловості за рахунок громадян.

Новий закон визначає, що насамперед слід уникати відходів на виробництві. Якщо це можливо, вони мають  бути використані матеріально або  енергетично. І тільки за браком перших двох можливостей відходи дозволяється знищити, не завдаючи шкоди навколишньому  середовищу.

На зовнішньому ринку  сертифікат по ISO 14001 змінює позиції  підприємства. Вступивши до Світової організації торгівлі (СОТ) українським  підприємствам необхідно вживати  заходів для підвищення свої конкурентоспроможності. Сертифікат служитиме своєрідним підтвердженням відповідності підприємства вимогам  ринку. Очевидно, що споживачі виберуть скоріше ту продукцію і ті послуги, що мають підтверджені і надійні  природоохоронні показники протягом усього життєвого циклу. Привабливість  підприємства залежить також від  її іміджу у сфері охорони навколишнього  середовища, потенціалу в галузі СЕМ. Банки і інвестори почали віддавати  належне підприємствам, які мають  високі показники природоохоронної діяльності.

Всі великі машинобудівні  підприємства на міжнародних фондових біржах фондових біржах уже сьогодні піддаються перевіркам, метою яких є вивчення природоохоронних показників їх діяльності. Незабаром такі перевірки  стануть реальністю і для дрібних  та середніх підприємств в Україні. Тому впровадження СЕМ є інвестицією  в довгострокову життєздатність організації.

 

 

 

 

 

 

1.3  Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємствах

 

Міжнародні стандарти  серії ISO 14000, на відміну від інших  природоохоронних стандартів, орієнтовані  не тільки на кількісні параметри  та технології, а на створення на підприємстві СЕМ, яка є невід’ємною  частиною системи загального управління підприємством.

Розробка і впровадження СЕМ дає підприємству. У першу  чергу, скорочення споживання на одиницю  продукції сировини, води, енергії. До інших переваг, що одержує підприємство, можна віднести також економію на витратах, поліпшення якості продукції  і виробничих процесів, забезпечення безперебійності виробництва. Слід також зазначити і зменшення  обсягу довгострокових зобов’язань  підприємства щодо ліквідації збитку, нанесеного навколишньому середовищу, поліпшення умов праці, що веде до посилення  мотивації персоналу, і, звичайно ж, поліпшення іміджу підприємства.

Ядром СЕМ є програма –  комплексний документ, що описує організацію  діяльності підприємства в галузі екологічного менеджменту, а також конкретні  заходи і дії з її реалізації, розроблені відповідно до екологічної  політики, цілей і завдань. При  розробці програм екологічного менеджменту  підприємства керуються принципом  послідовного поліпшення, тобто досягнення кращих показників у всіх екологічних  аспектах діяльності підприємства, там, де це практично можливо. При СЕМ  послідовне поліпшення необхідно демонструвати, доводити зацікавленим сторонам: державним  органам, громадськості, партнерам, інвесторам, конкурентам.

Система екологічного менеджменту  на підприємстві є природним продовженням контролю якості продукції і послуг. Раніше «стимулом» для підприємств, була наявність сертифікованих систем контролю якості. Сертифікація СЕМ  означає високу якість природоохоронної діяльності. СЕМ може сприяти розширенню інноваційного процесу у сфері охорони навколишнього середовища.

Систему екоменеджменту слід розглядати як процес, що дозволяє краще  сертифікувати пріоритети і проекти, а також ідентифікувати проблеми і можливі негативні впливи ще до їх прояву СЕМ. СЕМ може сприяти  зниженню плинності кадрів, удосконаленню  системи нових співробітників, поліпшенню умов роботи, а також створенню  кращого образу підприємства в очах клієнтів, постачальників, кредиторів, сусідів і регулювальних органів.

Глобальний ринок і  конкуренція при продажу товарів  і послуг обумовлюють необхідність для більшості підприємств нові методи управління виробництвом і якістю. На даний час сертифікація за стандартами ISO 9001 визначає стандарт високої якості, що заміняє періодичні аудити постачальника  з боку замовника. Сертифікація за стандартами  забезпечення якості ISO 9000 фактично у  всьому світі стала запорукою  конкурентоспроможності в бізнесі. З виходом нової серії міжнародних  стандартів ISO 14000 у 1996 р. з’явилася  необхідність їх інтеграції з  
ISO 9000.