Розрахунок вартості екскурсійного маршруту «Фортеці Криму»

Від давнього укріплення до нашого часу збереглися фрагменти  оборонних мурів та башт, руїни башти-донжона ХV ст. та частково уцілілі печери монастиря [2- c. 21]. 

"Печерне місто"  Чуфут-Кале (дод.6, мал. 13) — найбільш збережена пам'ятка раннього і пізнього середньовіччя Криму. Воно знаходиться на висоті 558 метрів над рівнем моря на плато з неприступними урвищами. Чуфут-Кале абсолютно недоступна з північної, західної та південної сторін, вертикальні урвища сягають висоти 50-ти метрів. Здалеку здається, що будинки фортеці Чуфут-Кале "приліпились" прямо до скелі.   

Особливої уваги вартий Ханськй палац, також варто зайти в Успенський печерний монастир і спуститись в прохолодний колодязь Тік-Кую.

Рештки давнього укріпленого міста розташовані  на високому Кримському узгір'ї над  скелястою ущелиною в кількох  кілометрах від м. Бахчисарай.

Заснування укріплення датується VIII-IX ст. Від цього періоду  збереглися фрагменти могутнього оборонного муру з двома баштами, що перетинав  плато у напрямку північ -південь  і захищав місто зі сходу. Глибокі  урвища забезпечували його недоступність  з півночі та півдня. Після тривалої облоги в 1299 р. місто-фортецю захопили монголо-татари. Вони назвали його Кирк-Кор, що означало "Сорок укріплень". [3 – c. 12]

У ХІV ст східну частину плато почали заселяти караїми. Займаючись торгівлею та ремеслами, вони утворили в XV ст. торговельно-ремісниче поселення Кирк-Ера (Нове Місто) й оточили його зі сходу оборонним муром з баштами та в'їзною брамою. З боку поля перед оборонним муром у скелі було викопано сухий рів завглибшки близько 4 м. На території нового укріплення зведено кенасу та інші будівлі.

Водночас функціонувало  й розбудовувалося старе укріплення фортеці Чуфут-Кале, тобто західна  частина плато, в якому містилася  резиденція кримських ханів. До початку VIII-XIV ст. тут було зведено південний  мур з в'їзною брамою, мечеть, монетний двір, гробницю та інші споруди. Після перенесення резиденції кримських ханів у Бахчисарай караїми розселилися на всій території плато, а саме місто в другій половині XVII ст. стали називати Чуфут-Кале (Єврейська фортеця). Назва пов'язана з тим, що тюркомовні караїми дотримуються іудейського вірування. У XVI ст. в місті, за неточними даними, налічувалося близько 5000 мешканців.

З приєднанням  Криму до Російської імперії (1783) фортеця  втрачає своє оборонне значення, поступово  безлюдніє і занепадає.

Нині фортеця  Чуфут-Кале збереглась не повністю, проте  від її укріплення залишилися фрагменти  найбільш давнього середнього муру (X ст.) з рештками південної наріжної башти та в'їзної брами з півциркульним арочним завершенням.

Східна оборонна стіна завтовшки 1,5 м з трьома баштами збереглася на висоту 7 м і у верхній частині має бійниці. Зовні над аркою в'їзної брами, влаштованої в середній башті, вмуровано мармурову плиту з контурним зображенням герба міста караїмів.

Південний мур, зведений у XIV ст., являє собою коридор зигзагоподібної конфігурації в плані, утворений двома оборонними стінами, що збереглися на висоту близько 7 м.

У західній, або  старій, частині фортеці Чуфут-Кале по коліях від коліс добре простежується  планувальна мережа вулиць. У своїх первісних формах збереглися велика (XIV ст.) і мала (XVIII ст.) кенаси, гробниця "Дюрбе Джаніке-Ханим" (1437). У східній частині укріплення міститься садиба XVIII ст., що належала історику і археологу А. Фірковичу. Фортеця Чуфут-Кале є визначною пам'яткою оборонної архітектури та містобудування Таврії VIII-XVIII ст. [11 – c. 44].

 

Розділ ІІ. Схема  краєзнавчого маршруту «Фортеці Криму»

    Опис  маршруту : 

 

    Назва маршруту: «Фортеці Криму»

    Протяжність- 370 км

    К-сть  днів: 4 дні 

    1 день

м. Керч - огляд  фортець Керч та Єні-Кале; прогулянка по місту; ночівля у готелі-санатарої «Керч».

    2 день

    м. Керч → м. Феодосія→м. Судак

Від’їзд від  Керчі до Феодосії. Недовгий огляд  міста і відвідування фортеці  Кафа. Від’їзд до м. Судак. Поселення  у готелі.

    3 день

    м. Судак → м. Алушта (с. Лучисте)→ с. Балаклава

Огляд Генуезької Судацької фортеці. Відправлення до Алушти (с.Лучисте). Відвідування фортеці Фуни. Відправлення до Балаклави. Зупинка у готелі «Листригон».

    4 день

    с. Балаклава → м. Бахчисарай

Відвідування  фортеці Чембало. Відпочинок у місті. Відправленння до Бахчисараю.  Відвідування Мангуп-Кале і Чуфут-Кале. Відпочинок у готелі.

Розділ  ІІІ. Розрахунок вартості екскурсійного маршруту «Фортеці Криму»

 
 

Розрахунок  вартості екскурсії  на одну особу: 
 

        з 15    чоловік                                                         з  35 чоловік

Націнка туроператору – 3500

ПДВ (20%) - 3500*0,2 = 700

Ціна туру для  реалізації = 21 736 + 3500+700=  25 936 грн.

Ціна туру  = 1729 грн./особа 
 
 

Наіцнка туроператору – 4000

ПДВ (20%) - 4000*0,2 = 800

Ціна туру для  реалізації = 51 360 +4000+ 800=  56 160 грн.

Ціна туру  = 1605 грн./особа 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок 

Актуальність  теми. Крим — місце поєднання  найдавніших культурних традицій. Тут  можна знайти і сліди стародавніх архаїчних традицій, чудові пам’ятники античного мистецтва, Крим — місце, де на перехресті візантійського, балканського і російського світів розвивалася велика християнська культура. Тут також збереглася могутня спадщина арабської, татарської і турецької культур. Тільки пам’ятників історії, археології і культури тут нараховується більше ніж 4 тисячі. Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення і узагальнення ряду питань, пов’язаних з екскурсійно-туристичною діяльністю Криму.

Популярними об’єктами туризму є пам’ятники різних етносів. В Севастополі знаходяться мальовничі руїни стародавнього міста Херсонеса. У Керчі зберігся підземний склеп Діметри, над містом Судак піднімається Генуезька Фортеця, а на вершині гори Митридат в Керчі розташований Акрополь.

Розкіш  середньовічної архітектури знайшла втілення в численних палацово-паркових ансамблях — палац графа Воронцова, садиба Гагаріна, ансамблі в Лівадії і Массандрі.

Вражає  своїм колоритом Бахчисарайський  палац з дивовижним фонтаном сліз — спадщина кримськотатарської культури.

Об’єктом  численних відвідувань туристів є культурна спадщина караїмів — культові будинки (кенаси).

Плідна  кримська земля завжди вабила до себе великих письменників, митців, мислителів. Тут у різний час відпочивали  та працювали, творили та кохали такі всесвітньо відомі особистості, як Чехов, Айвазовський, Пушкін, Волошин, Грін та ін. Їх садиби, будиночки та дачі сьогодні є місцем паломництва великої кількості туристів.

Хронологічні  рамки даного дослідження обумовлені його тематичною спрямованістю і  в основному охоплюють період починаючи з ХV ст. до сьогодення.

Територіальні рамки дослідження охоплюють в основному весь Кримський півострів, оскільки на всій його території розташовані архітектурні пам’ятки.

Об’єктом  дослідження курсової роботи є фортеці  Криму, розташування, їх сучасний стан, відвідуваність туристами.

Практичне значення дослідження полягає в  тому, що викладені у курсовій роботі теоретичні положення можуть стати  основою для створення екскурсійного маршруту по Кримському півострові. 
 
 

 

Список літератури 

1. Висоцький С.О. Генуезька фортеця в Судаку. – К.: Будівельник, 2001.-

69с.

2. Герцен А.Г., Махнева-Чернець О.А. Печерні міста-фортеці Криму. – Севастополь, 2006.- 78с.

3. Герцен А.Г., Могаричев Ю.М. Фортеця дорогоцінностей. Чуфут-кале. – Сімферополь: Таврія, 2003. – 128 с.

    4. Іванов О.В. Фортеці та замки Південного берегу Криму. Світ

    кримського средньовіччя. – Севастополь: Біблекс, 2008. - 288 с.

    5. Ісиков В.П., Литвинов П.А., Литвинова Г. Б. Атлас пам’яток Криму,

    2005. –  280 с.

    6. Історія архітектурного розвитку в Україні. – К., 2000 – 137с.

    7. Кирилко В. П. Фортифікаційний ансамбль Фуни (1423—1475 гг.) –

    Київ: Стилос, 2005. - 269 с.

    8. Крикун Е. Архітектурні пам’ятки Криму. – К., 2004. – 56 с.

    9. Матеріали із статті Іваниної  О. А. "Фортеця Єні-Кале"

    10. Мацюк О. Фортеці і замки України //Пам’ятки України. – 2005 - 165 с.

    11. Нижура А. “Печерні міста” Криму. – Сімферополь, 2003. – 62 с.

    12. Рутинський М.Й. Замковий туризм України. – К., 2006. – 145с.

    13. Строєв К.Ф. Краєзнавство. – К., 2005. – 113 с.

    14. Фадеєва Т. М. Таємниці гірського Криму. – Сімферополь: Бізнес-

    Інформ, 2002. – 256 с.

15. Хорошевський А.Ю. 20 кращих екскурсій Україною. - Харків:Фоліо, 2009. - 315 с.

16. http://www.castles.com.ua // Iрина Пустиннiкова. Замки і монастирі України

17. http://tourism.crimea.ua // Міністерство курортів и туризму Автономної Республіки Крим

 

                                                                    Додатки                                            Додаток1

Мал.1 Керч

 Мал.2 Александр II                                     Мал.3 Тотлебен 
 
 
 
 

    Додаток 2

    

    Мал. 4 Єні-Кале. Початок будівництва 
 
 

    

    Мал. 5 Фортеця Кафа ХХ ст. 
 
 
 
 
 
 
 

    Додаток 3

    Мал. 6 Судацька фортеця поч. ХХст.

      

    Мал. 7 Консульский замок. Сучасність.

      
 
 
 
 
 
 
 

Додаток 4  

Мал. 8 Дозорная башня 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Мал.9 Фортеця Фуна

    Додаток 5

    Мал. 10 Чембало

      

    Мал. 11 Чембало. Сучасний вигляд

      
 
 
 

 

    Додаток 6

    Мал. 12 Мангуп-Кале

      

    Мал. 13 Чуфут-Кале