Природні рекреаційно-туристичні ресурси Сумської області

Додаток № 16

 

2.4.5 СУМЩИНАФЕСТИВАЛЬНА

Фестиваліє одним із видів туристичних ресурсів. Сумська  земля багата різними фестивалями: обласними, всеукраїнськими і навіть міжнародними.

Міжнародний фестиваль  органної, камерної та джазової музики «Органум» вперше відбувся у 1993 році в м. Суми і з тих пір кожного року збирає учасників з усіх регіонів країни, а також з – за кордону. У програмі – концерти класичної музики, виставки.

Міжнародний музичний фестиваль «Бах – фест» - для шанувальників фортепіанної музики. Проходить в Сумах.

 Продюсер цих фестивалів  – відомий органіст і артдиректор  Орест Коваль.

 Всеукраїнський фестиваль  військових духових оркестрів  « Сурми Конституції», збирає в місто Сумикращі духові оркестри з усієї України.

У рамках фестивалю –  Всеукраїнський конкурсдиригентів оркестрів духових інструментів серед студентської молоді, започаткований у 2005 році, присвячений пам’яті заслуженого працівника культури України Л.К.Власенка, що 28 років займав посаду директора Сумського вищого училища культури та мистецтв ім. Бортнянського

Український відкритий  фестиваль дитячого, молодіжного кіно, телебачення та радіо «Кришталеві джерела» проходить у Сумах. На нього з’їжджаються представники творчих колективів дитячих, юнацьких студій, телерадіокомпаній з усіх регіонів України.

У програмі: конкурс фільмів, а також -туристична програма: відвідування древнього Путивля, Спадщанського  лісу, екскурсія по Сумах та інших  мальовничих куточках сумського  краю.

Всеукраїнський літературно  – мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники» прижився у Кролевці. Ось уже кілька років поспіль з’їжджаються у славний Кролевець артисти, майстри мистецтв та гості з усіх регіонів України. У програмі фестивалю – Всеукраїнський конкурс сучасної авторської пісні творчих колективів та окремих виконавців, виставка українського хліба, виставка робіт майстрів художнього ткацтва, виставка декоративно – ужиткового мистецтва майстрів України, гала – концерт переможців.

Всеукраїнський сільський  фестиваль «Боромля» проходить у Тростянецькому районі наприкінці серпня. Він спрямований на пробудження інтересу до народної і сучасної пісні. Право першого виступу на церемонії відкриття надається кращому із кращих.

У програмі – конкурс на краще виконання пісні про село, конкурс молодих поетів, виставка – ярмарка сільськогосподарської продукції та інші розваги. У 2006р. у фестивалі взяло участь близько 400 учасників з різних областей України.

«Мистецькі  береги Ворскли» - так називається всеукраїнський фестиваль сільської народної творчості, що проходить в Охтирці.

 

Вже 5 років у Конотопі проводиться всеукраїнський фестиваль «Козацький родослав», присвячений Конотопській битві. У 2006 році відсвяткували 347-і роковини. У цьому ж році фестиваль одержав статус всеукраїнського.

У програмі – святковий  марш козацьких загонів, виступи художніх колективів, виставка козацьких куренів, виставка народних умільців, положення вінків до пам’ятного знаку (каплички) на полі Конотопської битви, гала – концерт.

15 – 16 серпня стало  традиційним проведення всеукраїнського  свята «Калнишева рада» у Недригайлівському районі. У рамках свята – фестиваль козацької пісні «Дивограй», музейна експозиція «Петро Калнишевський – останній отаман Запорізької Січі».

ОБЛАСНІ :

• фестиваль – конкурс хореографії «Поліські візерунки»;
• фестиваль патріотичної пісні «Партизанські зірниці» (Путивль);
• фестиваль фольклору «Пісенні джерела рідного краю»;
• фестиваль – конкурс «Вишневі усмішки» (Охтирка)
• фестиваль хорового мистецтва «Пісенне Посулля» (Недригайлів);
• фестиваль творчих колективів «Чарівний ключик» (Ямпіль);
• відкритий краєзнавчий мистецько – туристичний фестиваль «Земля Ярославни – золота кувшинка» (Путивль).[39]

 

3. Актуальні в потенційні види туризму в Сумській області

 

В області є перспектива  розвитку :

- культурно – пізнавального  туризму;

- екологічного туризму;

- спортивно – оздоровчого туризму;

- сільського туризму

Завдякинаявності в  Сумській області великої кількості  пам’яток історії(1,5тис.), пам’яток архітектури ( понад 300), близько 80 давньоруських  городищ, поселень, могильників є  перспектива розвитку культурно – пізнавального туризму. Йде створення державного історико – культурного заповідника «Посулля» на додачу до вже двох діючих – Глухівського і Путивльського. Він включатиме пам’ятки, розташовані в Роменському та Недригайлівському районах.

Є перспективи для розвитку зеленого туризму. У трьох оселях Лебединського району створені умови длянадання послуг із сільського зеленого туризму.[18;23;28]

Природні заповідники, заказники, урочища, створюють умови  для розвитку з багаторічною перспективою спеціальних видів туризму – човнового, кінного і пішохідного.

Область має значні мисливські угіддя, що сприяє розвитку мисливського та рибальського туризму.

Одним з найважливіших  центрів туризму в області  є національний природний парк «Деснянсько  – Старогутський». До послуг – мисливсько -рибальська база ( розміщення у літніх двомісних будиночках) та база «Боровичанка», дерозташований будинок на 20 ліжко – місць. На березі Десни у спеціально відведених місцях можна розбити намети. Туристів та відпочиваючих чекають пляжі, риболовля, катання на човнах, візит – парк з бібліотекою, де можна переглянути відеофільми.

Пропонуються екскурсії  по маркованих екостежках «Візитівка Десни», для любителів тихого полювання  – вдосталь ягід, грибів.[19]

Нині в області діють 28 дитячих оздоровчих таборів, 88 профільних таборів художньо – естетичного, спортивного, туристсько – краєзнавчого, еколого – натуралістичного спрямування. Свої послуги пропонують 5 баз відпочинку, 2 санаторії, 6 санаторіїв – профілакторіїв, сосновий спа – курорт «Буймерівка», санаторій «Токарі» у Лебединському районі, де можна добре відпочити і оздоровитись.[39]

Розроблені екологічно – туристичні, науково – пізнавальні, навчально – екологічні маршрути, які передбачають ознайомлення з  пам’ятниками архітектури національного  та місцевого значення, пам’ятками природи, подорожі, відвідування монастирів, стародавніх городищ, експозицій краєзнавчих музеїв – «Духовні святині Путивльського краю», «Золоте кільце Конотопу», «Глухів – Глинська пустинь», «Путивль – перлина «Золотого намиста Славутича», «Стрілецькою течією чарівного Сейму»,Андріяшівсько – Гудимівський гідрологічний заказник, Біловодський гідрологічний заказник, «По Сейму на плотах» та ін.[27,c.30]

Розроблені туристично- екскурсійні напрями допоможуть створити умови для вивчення історико-культурної спадщини області, ознайомлять з природними пам’ятками краю, зможуть забезпечити відпочинок для різних категорій населення, дадуть можливість області вийти на широкий інформаційний простір, гідно заявити про себе на загальнодержавній арені не тільки інформаційно-рекламними засобами, а й конкретними пропозиціями конкурентноспроможним туристично- екскурсійним продуктом.[39]

 

Розпочато розробку довідника  «Сумщина туристична».[39] Мета довідника :сприяти розвитку внутрішнього та сільського зеленого туризму, збільшити надходження коштів в економіку області від зовнішнього туризму, привернути увагу громадськості до туристичних об’єктів Сумщини.

Тираж 25 тис. екземплярів  з додатком у електронному вигляді. Зміст: пам’ятки архітектури, природно – рекреаційні зони, музеї, виставки, санаторії, будинки відпочинку, готелі, агро- садиби, кафе, місця розваг та відпочинку, туристичні організації, туристично – спортивні маршрути, сувенірні лавки, місця, які цікавлять туристів та гостей області.

Електронна версія буде розповсюджена по всім туристичним фірмам України, більш ніж в2 тис. іноземних фірм Росії, Білорусії, Грузії, Європи та Азії.

 

Найбільш перспективними видами рекреаційної діяльності в області  є:[12,c.46]

• довгостроковий відпочинок та санаторно – курортне оздоровлення;
• спортивно – оздоровчий туризм;
• дозвілля – відпочинок (85 – 95% загального контингенту туристів;
• туризм діловий;
• службовий;
• бізнес – навчання;
• культурно – пізнавальний ( у тому числі з метою відвідання театрів, музеїв, спортивних і фестивальних заходів, урочистих свят, тощо);
• сільський зелений та екологічний туризм;
• екскурсійна діяльність.

Пріоритетними видами туризму держава визнає внутрішній та в’їзний туризм, які в області характеризуються такими показниками [39]

Показник	Одиниця виміру	2005	2006	Відхилення
Внутрішній туризм	тис.осіб	10214	12267	+20,1%
В’їзний (іноземний) туризм	тис.осіб	206	208	+1,0%

 

До причин, що не сприяють розвитку в’їзного туризму можна віднести:

• зниження мотивації турфірм до залучення іноземців на Сумщину, що викликає скасування у 2005 році нульової ставки ПДВ на послуги українських туроператорів нерезидентам. Негативний вплив від цього спостерігається другий рік підряд ( по Україні у 2005 році туроператори залучили на 25% менше іноземних туристів, а у 2006 році на 6% менше);
• недостатня розвиненість туристичної інфраструктури області. Не вистачає сучасних готельних комплексів з відповідною інфраструктурою;
• не вистачає сучасних кемпінгів, баз відпочинку, немає жодної туристичної бази;
• потребують реставрації більшість пам’яток архітектури та історії;
• потребує реконструкції матеріально – технічна база оздоровлення;
• потребують ремонту дороги по основних туристичних маршрутах;

 

4. Екологічний стан території області

 

Нині важко знайти території, які б не зазнали антропогенного навантаження, але Сумщині вдалося  зберегти гармонію людини і природи. І хоча в області існує низка  екологічних проблем, за більшістю  екологічних показників Сумщина  належить до найбільш екологічно чистих областей України.

За рівнем забруднення  атмосферного повітря Сумщина входить  у десятку найчистіших регіонів держави. Викиди від стаціонарних джерел забруднення з підприємств області  складають менше 1% загальних викидів  в Україні.

По території області протікає 165 річок. Найбільші з них – Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У межах області розташовані 33 великі озера і понад 1600 ставків. Область належить до басейну Дніпра. Гідрохімічний аналіз поверхневих водних об’єктів області дає підстави стверджувати, що якість води більшості річок задовільна.

Чорнобильське лихо майже  не зачепило природно- заповідні багатства  краю: заповідники, національний парк, заказники та інші біологічні дива. Тож їхні ресурси можна використовувати без побоювань.

 Але не все так безхмарно, як здається на перший погляд. Екологічні проблеми в регіоні все ж існують:

-збільшення обсягів  викидів в атмосферу в умовах  зростання економічної активності  підприємств, реанімація старих  технологій та використання застарілого  обладнання;

-погіршення стану  лісів, їх масове захворювання, лісові пожежі як результат  низької культури господарювання;

-зменшення різноманітності  та чисельності рослинного та  тваринного світу,зростання масштабів браконьєрства та самовільних вирубок.

В регіоні проводиться активна наукова діяльність екологічного спрямування:

-збереження безпечного  для існування живої і неживої природи навколишнього середовища;

-захист життя і  здоров’я населення віднегативного  впливу, зумовленого забрудненням  навколишнього природного середовища;

-досягнення гармонійної  взаємодії суспільства і природи,  охорону, раціональне використання  і відтворення природних ресурсів.

Впроваджені і діють  такі екологічні програми, як : «Регіональна програма «Полісся», «Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища до 2015 року» та ін. [27,c.41;39]

Велика увага в області  приділяється екологічній освіті населення, а особливо- підростаючого покоління, адже їм творити майбутнє, а воно повинно бути екологічно чистим.

 

5. Стан туристичної галузі Сумської області

 

Туризм сьогодні –  це сфера діяльності, яка поступово  здобуває вагоме значення в соціально  – екологічному розвитку регіону.

У Сумщини великий  туристичний потенціал, їй є що показати, але регіон знаходиться на останньому місці по наданню туристичних послуг. За кількістю підприємств туристичної галузі Сумщина займає 27 місце, за кількістю туристів - 26, екскурсантів – 20. Це чи не найгірший показник в державі.[39]