Природні рекреаційно-туристичні ресурси Сумської області

В областi iснують: один нацiональний природний парк, вiддiлення природного заповiдника, 10 заказникiв, 3 пам'ятки природи, 2 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; 2 регiональних ландшафтних парки, 29 заповiдних урочищ, 54 заказники, 62 пам'ятки природи, 19 паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва та 1 ботанiчний сад мiсцевого значення[39; 9]

Великий Бiр. Важко знайти на Сумщинi другу рукотворну дiлянку, яка б так вражала своєю незвичайною величчю та красою. На дiлянцi, заснованiй вiдомим лiсознавцем професором В.Д. Огiєвським, збереглися до нашого часу географiчнi культури сосни звичайної. Цей своєрiдний музей сосену Шостинському районі став центром створеного на площi 1231 га лiсового заказника загальнодержавного значення "Великий бiр". Тут, починаючи з 1897 року, професор з Санкт-Петербургу В.Д. Огiєвський розпочав свої роботи з лiсової справи. Протягом 1912-1916 рр. було закладено 49 постiйних пробних площ, на яких висаджено понад 200 географiчних варiантiв сосни звичайної. Заготiвля насiння її велася вiд Польщi на заходi до Акмали на сходi i Вологди на пiвночi. Тут поєднались сосна тамбовська та волинська, чернiгiвська та орловська. Є сосни з Прибалтики - курляндська та інші. Деяким соснам зараз більше 100 років.[9;3,c.14]

Шалигинський. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Шалигинський" знаходиться у Глухiвському районi неподалiк сiл Старикове та Шалигiно. Створений на площi 2868,1 га заказник охоплює в основному лiси. Ця мальовнича мiсцевiсть включає широкi заплави рiчок Клевенi та Обести i їх надзаплавнi тераси. Територiя заказника знаходиться в пiвнiчно-схiднiй частинi областi на межi з Росiєю.Тут розташованi три великi лiсовi масиви - Монастирське , Бiр, Берiзки. В деяких куточках заказника збереглися сосни, яким більше 200років.

Пiд час вивчення флористичного  складу заказника на сьогоднi виявлено п'ять видiв iз Червоної книги України, цiлу низку лiкарських рослин, багато регiонально рiдкiсних рослин, якi пiдлягають охоронi в областi.[9; 3,c.17]

Середньосеймський. Середньосеймський ландшафтний заказник загальнодержавного значення знаходиться в Путивльському, Бiлопiльському та Буринському районах Сумської областi. Вiн розмiщений в спiльнiй долинi рiчок Сейм та Вир i має площу 2020,8 га. Нинi на територiї заказника заплавнi лiси збереглися лише в прирусловiй частинi. Решта заказника зайнята переважно луками, а також водною i прибережно- водною рослиннiстю стариць. Значний iнтерес являє собою знаходження в заплавному лiсi неподалiк вiд русла р. Сейм великих куртин релiктового виду страусового пера звичайного. Окремi екземпляри страусового пера у заказнику досягають пiвтора метри заввишки. На прируслових дiлянках можна побачити кущi верби мирзинолистої - льодовикового релiкту. Вона є рiдкiсною для Сумської областi.

Середньосеймський заказник - один iз найбiльш цiнних об'єктiв  в природно-заповiдному фондi Сумщини. Заказнику властивi мальовничi ландшафти, багатий рослинний i тваринний свiт. Територiя заказника та прилеглих до нього лiсiв, лук та болiт є перспективною для створення природно-заповiдного об'єктувищої категорiї - природного заповiдника або нацiонального природного парку.[9]

Банний яр. Ботанiчний заказник загальнодержавного значення "Банний яр" площею 236 га розташований у Могрицькому лiсництвi Сумського району i є частиною одного з найбiльших в лiсостеповiй зонi України масиву широколистяного лiсу. Велику увагу до себе вiн привертає як мiсце зростання рiдкiсних, релiктових для Лiвобережжя України видiв.

Заказник "Банний яр" - один з найважливiших в Українi об'єктiв охорони схiдноєвропейських  липово-кленово-дубових лiсiв.[3,c.40]

Журавлиний. Орнiтологiчний заказник загальнодержавного значення "Журавлиний" створений на територiї Низiвського лiсництва в Сумському районi у 1982 роцi з метою охорони постiйних мiсць гнiздування рiдкiсного на Українi птаха - журавля сiрого.

Андрiяшiвсько-Гудимiвський. Андрiяшiвсько-Гудимiвський гiдрологiчний заказник загально-державного значення має площу 1509,6 га. Це обводнений болотний масив, який знаходиться в заплавi р. Сули.

Андрiяшiвсько-Гудимiвський заказник є типовим заплавним  комплексом Лiсостепу з переважанням високотравних угруповань i багатою фауною.[3,c.47]

Бiловодський. В Роменському районi на площi 1515,7 га в заплавi р. Сули розкинувся Бiловодський гiдрологiчний заказник загальнодержавного значення. . На луках заказник можна зустрiти фiолетово-червонуватi суцвiття та плямистi листки орхiдеї - пальчатокорiнника травневого, занесеного до Червоної книги України.

Заказник є улюбленим  мiсцем гнiздування численних навколоводних  птахiв: пастушкiв, крячкiв, качок, чапель, куликiв, очеретянок, вiвсянок, плисок та iн. Можливе гнiздування луня лугового. З числа рiдкiсних видiв птахiв вiдмiчається гнiздування 2-4 пар сiрого журавля. На луках зустрiчається деркач, в окремi роки восени спостерiгалися лелеки чорнi.

Климентiвський. Бiля м. Охтирка в заплавi чарiвної р. Ворскла на площi в тисячу гектарiв в 1979 роцi було створено гiдрологiчний заказник мiсцевого значення "Климентiвський". На його територiї, сильно розчленованiй старицями i болотами, нiколи не проводились гiдромелiоративнi та культуротехнiчнi роботи. Завдяки цьому тут збереглась незаймана водна, прибережно-водна, болотна та лучна рослиннiсть.

Зваживши на виняткову  наукову та екологiчну цiннiсть  цiєї територiї, Указом Президента України  вiд 09.12.98 р. статус заказника "Климентiвський" було пiдвищено до гiдрологiчного  заказника загальнодержавного значення.

Бакирiвський. Бакирiвський гiдрологiчний заказник загальнодержавного значення розкинувся на площi 2606,0 га у Тростянецькому, Охтирському i Великописарiвському районах. Це величезний обводнений заплавний комплекс рiчки Ворскла. В прибережно-водних заростях можна зустрiти чапель (руду, сiру та велику бiлу), малу курочку. В повiтрi нерiдко можна побачити шулiку чорного - птаха, який останнiм часом став рiдкiсним в Українi. Мешкають у заказнику бобри рiчковi.

Отже, в Бакирiвському  гiдрологiчному заказнику представленi типовi для Лiсостепу болотнi на воднi природнi комплекси. Такi дiлянки зберiгають в заплавах рiчок не лише рiзноманiття рослинного та тваринного свiту, але й мають водорегулююче значення.

Хухрянський. Територiя Хухрянського гiдрологiчного заказника загальнодержавного значення знаходиться в Охтирському районi i має площу 4591,6 га. Це - один iз найбiльших заказникiв Сумщини. Тут зберiгся типовий для регiону заплавний комплекс з переважанням справжнiх i заболочених лук, болiт та водойм.

На територiї заказника  виявлений цiкавий заплавний фаунiстичний  комплекс, в складi якого зустрiчаються  регiонально рiдкiснi види-такi, як велика бiла чапля, руда чапля, сiра чапля, чорний шулiка, мала курочка. Пiдлягає охоронi куниця лiсова, яка водиться в лiсах та болотах заказника.

Заказник "Хухрянський" - один iз найбiльших за площею заплавних  заказникiв України. Це один iз небагатьох наших заказникiв, в яких зберiгаються  значнi площi лук.

Яблуня-колонiя.На околиці старовинного м. Кролевець Сумської області знаходиться особливий, унікальний об'єкт природно-заповідного фонду України - ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Яблуня-колонія". Зовні - це яблуневий кущ, орієнтовний вік якого - понад 200 років. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура. Сьогодні на одному з міських майданів, за металевою огорожею, на площі близько 1000 квадратних метрів лежать у різних напрямках 15 прирослих до землі стовбурів - її дітей чи онуків, а, може, правнуків та прапра… Загубився початок цього життя десь у сивій давнині. Неперевершеною, ніде більш незнаною особливістю яблуні є її здатність до самостійного укорінення гілками, а значить - до продовження життя. Коли один з прирослих до землі стовбурів має відмерти, його віти стрімко нахиляються до землі і теж приростають. Набравшись сил, вже не віти, а деревця піднімаються знову догори, рясно вкриваючись цвітом навесні та червоно-білими, приємними на смак яблуками восени. Завдяки таким своїм особливостям увійшла диво - яблуня до історії садівництва. У свій час дивною яблунею зацікавився сам І. М. Мічурін. Територія, на якій росте яблуня, огороджена і позначена державними охоронними знаками. Проте, поступово розростаючись, яблуневий кущ ладен вирватись за межі огорожі. Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Яблуня-колонія" зацікавать багатьох жителів області та її гостей. Дістатися до яблуні можна залізницею або автодорогою "Київ - Москва", що проходять через м. Кролевець.[9,c.166;27,c.26]

Урочище Боромля. Пам'ятки природи створюються для охорони цінних, хоча звичайно невеликих за площею, природних об'єктів - вікових дерев, джерел, геологічних відслонень. Вони покликані берегти природні перлини, унікальні об'єкти для наших нащадків. 
Привертає увагу зоологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення у Конотопському районі "Урочище Боромля" (55 га). Це острів у заплаві Сейму, вкритий природним дубовим деревостаном та луками, де є колонії сірої чаплі. Основні лісові породи - дубові насадження віком 200 років.

Михайлiвська цiлина - заповiдник лучного степу. Серед заповiдних дiлянок Сумщини Михайлiвська цiлина займає особливе мiсце. Її унiкальнiсть полягає в тому, що тут охороняється дiлянка плакорного лучного степу. Плакорнi степи в Українi майже повнiстю розоранi. Цей невеликий куточок неораного степу репрезентує лучнi степи, якi в минулому були поширенi в Лiсостепу.

Михайлiвська цiлина є  вiддiленням Українського степового  природного заповiдника. Загальна площа  його становить 202,48 га. Цей степовий масив знаходиться на вододiлi рiчок Грунi i Сули у Лебединському районi. Колись тут були великi цiлиннi пасовища, але вже в 1928 роцi цiлинного степу залишилось дещо бiльше 200 га. З цього часу i починається охорона цiєї унiкальної дiлянки. В дореволюцiйний час територiя Михайлiвської цiлини належала помiщику Капнiсту, який використовував дiлянку для випасання коней. Пiзнiше, пiсля революцiї, цi землi входили до складу земель Михайлiвського кiнного заводу. У 1928 роцi постановою Сумського виконкому Михайлiвська цiлина була оголошена заповiдником мiсцевого значення (якi тодi iснували), а у 1947 роцi категорiя охорони була пiдвищена до загальнодержавного заповiдника. Пiзнiше, у 1951 роцi, заповiдник був переданий Академiї наук України, а саме Інституту ботанiки, науковцi якого розпочали детальнi дослiдження рослинного свiту дiлянки.

З 1961 року Михайлiвська  цiлина увiйшла до складу Українського степового заповiдника i стала його пiвнiчним фiлiалом.Хто хоч раз  побував тут, не може забути барвистого цвiтiння степового рiзнотрав'я. Починаючи з ранньої весни i до пiзньої осенi степ змiнює свої кольори. З настанням теплих весняних днiв першими з'являються досить великi бузково-рожевi квiти брандушки рiзнокольорової. Цей рiдкiсний червонокнижний вид ще зрiдка можна зустрiти на Сумщинi, але найбiльша його популяцiя знаходиться на Михайлiвськiй цiлинi. Весна в степу проявляється i у квiтуваннi сону широколистого, а пiзнiше - в травнi - з'являються великi золотавi квiти горицвiту весняного. Ця рослина утворює в заповiднику яскравi килими. Коли квiтує зiновать руська, в степу переважає iнший вiдтiнок жовтого кольору. В кiнцi травня рiзнобарвний степ прикрашає квiтування чини панонської, анемони лісової, пiвникiв угорських, шолудивника степового. Кольорова гама степу постiйно доповнюється i одночасно змiнюється. На початку лiта степ розквiтає синiми барвами - квiтують шавлiї лучна та поникла. В цей же час починає виколошуватись ковила."Де плуг пройшов- там тирса не росте, Де зорано- там не гніздиться стрепет",-писав славетний український поет М.Т.Рильський, який приїздив на Михайлівську цілину у 1960 році і був вражений красою цієї перлини. "Прекрасний степ, справжня поезія!- записав він у книзі відвідувачів. Таке враження від степу переповідають всі, хто хоч раз побував тут.

Заповідник щорічно  приймає вітчизняних і зарубіжних туристів. Тут бувають школярі, студенти, слухачі природничих факультетів, спеціалісти, що приїжджають на стажування до Сум, природознавці з інших заповідників України.[2;36;9,c.125]

Нацiональний природний  парк "Деснянсько- Старогутський".

"Зачарована Десна" - так назвав цi мiсця видатний  український кiнорежисер i письменник  Олександр Петрович Довженко. Мальовничий  i унiкальний край пiвнiчно-схiдної  частини України. Тут сьогоднi  збереглося багато незайманих  куточкiв живої природи. Саме з метою збереження та вивчення природних комплексiв на пiвночi Сумської областi, згiдно з Указом Президента України вiд 23 лютого 1999 року створено"Деснянсько-Старогутський" нацiональний природний парк площею 16215 га.

Додаток № 6

За особливостями природних комплексiв i ландшафтних рис, територiя парку подiляється на двi частини - Придеснянську та Старогутську, якi з'єднанi вузькою смугою.

Старогутська частина  займає плакорнi дiлянки i вкрита сосновими  лiсами - це майже суцiльний лiсовий  масив, який є крайньою пiвденною частиною вiдомих Брянських лiсiв. Лiси цiєї частини парку є характерними для зони пiвденної тайги. Значну ценотичну роль у них вiдiграють чорниця, брусниця, одинарник європейський, верес, а також зеленi мохи, що вкривають землю суцiльним м'яким шаром. Весною цi лiси набувають особливого шарму пiд час квiтування первоцвiтiв - рясту порожнистого, пшiнки весняної, зiрочок жовтих. Великi площi в Старогутськiй частинi парку займають луки та болота.

Тваринний свiт Старогутських  лiсiв типовий для лiсiв Полiсся. Тут мешкають лось, козуля, свиня дика, бiлка, вовк, куниця лiсова та iн. Також трапляються "жителi" пiвночi: чорний лелека, чорний дятел, глухар, рябець, заєць бiляк, а деякi птахи (глушець, сичик-горобець, горiхiвка, золотомушка жовточуба, сiрий сорокопуд) гнiздяться лише в Старогутський лiсах i далi на пiвдень не поширюються. Навiть досвiдчений мандрiвник буде вражений у вранiшнiй час важко злiтаючим велетнем-глухарем, свiжi враження свiдкiв про вiдвiдини цих мiсць бурим ведмедем, пугачем, риссю, зубром. 

Придеснянська частина  парку має зовсiм iнший характер. Рельєф тут сформований пiд дiєю рiчки Десни. Добре виявленi почленована  численними старицями i озерами заплава та сформована пiщаними вiдкладами борова тераса. Рослинний покрив заплави представлений комплексом лучної, болотної, водної, прибережно-водної та чагарникової рослинностi. Численнi заплавнi водойми багатi на водну рослиннiсть, серед якої трапляються угруповання, утворенi релiктовими "червонокнижними" видами: плавуном щитолистим та водяним горiхом плаваючим. Тваринне населення Придеснянської частини парку представлене видами навколоводного, водно-болотного та лісовогокомплексiв. Луки, болота, заплавнi водойми тут населяють типовi мешканцi рiчкових заплав - бобер рiчковий, видра, горностай, ондатра. На пiщанiйтерасi Десни збереглося найбiльш пiвнiчне в Українi поселення тушканчика великого - типового представника степової фауни. Особливо вражає незчисленна кiлькiсть птаства. Десна - одне з вiдомих в Українi мiсць, де можна спостерiгати мiграцiю перелiтних птахiв. У квiтнi над залитою весняною заплавою пролiтають сотнi тисяч гусей, качок, куликiв i чайок рiзних видiв. Можна спостерiгати журавлiв, лелек, лебедiв i хижих птахiв. Багатством вiдзначається також iхтiофауна Придес-нянської частини парку. Крiм звичайних видів риб басейну Днiпра, у значнiй кількості зустрічаються сом, головень, жерех. Із рідкісних видiв тут є стерлядь, рибець, марена звичайна. Загалом, Придеснянська частина парку є типовою для регiону, мальовничою, рiзноманiтною, перспективною для рекреацiйного використання.