Природні рекреаційно-туристичні ресурси Сумської області

"Деснянсько-Старогутський"  нацiональний природний парк є  важливою складовою природно- заповiдного фонду України. На його територiї охороняється 20 видiв рослин та тварин.[19; 9,c.126]

Основним завданням парку є збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів, задоволення пізнавальних та рекреаційних потреб населення.

До об'єктів природно- заповідного фонду у Сумській області відносяться також: ботанічнізаказники "Громадська думка"(Роменський район),"Дубинський"(Роменський ),"Засулля"(Лебединський), орнітологічний "Озеро Семиверстне", дендрологічний парк "Глухівський", ботанічні пам'ятки природи

"Віковий дуб"(Ямпільський), "Дівоча  гора"(Глухівський), гідрологічна"Чернечі джерела" та багато інших, придатних для рекреації.[27,c.27-28]

 На сьогодні готується цілий  ряд документів по створенню  нових рекреаційних об'єктів.  Велика робота проводиться по  створенню Національного парку  "Ворсклянсько-Тростянецький". Вже  є погодження з лісо- та землекористувачами Велико-Писарівського, Тростянецького та Охтирського районів щодо розміщення на їх території цього заповідного об'єкту. На фінішну прямувиходить робота по створенню "Середньо-Сеймського" парку. Готуються матеріали щодо розширення заповідної території державного значення "Михайлівська цілина". Природні ландшафти Сумщини мають багатогранне призначення і є своєрідними еталонами природи. Ці унікальні куточки природи області з часом повинні стати гордістю всієї України, а також улюбленим місцем для відпочиваючих і туристів. Завдяки унікальним природним об'єктам туристична сфера має реальні перспективи розвитку.[27,c.30;21]

 

2.2 НАЙВИЗНАЧНІШІ ПАМ’ТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

 

Історико-культурна спадщина належить до найцінніших надбань людства. Вона зосереджує в собі кращі здобутки, є золотим скарбом народу.

Багатовікова історія Сумщини  відбилася в численних пам'ятках  матеріальної та духовної культури. Місто  Кролевець було єдиним містом Північної України, яке мало Магдебурзьке право. А найдавніші міста Сумщини- Глухів, Путивль, Ромни - мають тисячолітню історію. Вони згадуються ще в літописах. Ці три міста Сумщинивключені до списку важливих історичних міст України і входять до Національної системи туристичних маршрутів "Намисто Славутича". Багато історико-культурних об'єктів знаходиться на Путивльщині. Давньоруське місто Путивль, яке існує зХ сторіччя- оспіване в пам'ятці світової літератури «Слово о полку Ігоревім». Глухів- одне з найдавніших міст, яке веде свою історію з 1152 року. Це- колишня столиця Гетьманської України. Роменський край- скарбниця археологічних пам'яток. Сліди перебування первісної людини на теренах сучасної Роменщини вірогідно сягають кінця раннього палеоліту(35- 150 тисяч років тому).До перлин Сумщини належать міста Суми, Кролевець, Тростянець, Лебедин, де існує багато унікальних історичних та природних об'єктів, які захоплюють туристів.[5;7;10;15;17;25;33]

Сумщина має унікальну історико – культурну спадщину - майже 1,5 тис  пам’яток історії, 780 археології, 102 пам’ятники монументального мистецтва та 373 пам’ятки архітектури. Збереглись чудові садово-паркові архітектурні ансамблі (Суми, Хотінь, Кияниця, Куянівка, Бочечки, Волокитино), монастирські ансамблі (Мовчанський, Сафроніївський, Глинський).

Нині на Сумщині діють Путивльський історико-культурний та Глухівський державний історико - культурний заповідник(Додаток№ 7) Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1021 „Про Державний історико – культурний заповідник” на території Роменського та Недригайлівського районів створюється історико - культурний заповідник „Посулля”. Складовою цього заповідника є с. Пустовійтівка Роменського району - батьківщина останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського. Ці місця згодом стануть привабливими для туристів. [23;35;39]

 

2.3 БІОСОЦІАЛЬНІ РЕСУРСИ

 

На весь світ відомі імена уродженців Сумської землі: славного запорозького кошового Петра Калнишевського, династії підприємців і благодійників  Терещенків і Харитоненків, імена  композиторів Бортнянського і Березовського. Тривалий час столицею Лівобережної України був Глухів. Тут мали свою резиденцію гетьман Іван Скоропадський, який похований в заснованому ним Гамаліївському монастирі поблизу Шостки, наказний гетьман Павло Полуботок, гетьмани Данило Апостол, Кирило Розумовський.

 

2.3.1 НАРОДНИЙ МУЗЕЙ ТРУДОВОГО БРАТСТВА М.М.НЕПЛЮЄВА

Однією з перлин Сумщини  є місця, пов'язані з життям громадського діяча і релігійно - філософського  письменника М.М. Неплюєва (1851- 1908), який у с. Воздвиженськомунинішнього  Ямпільського району створивВоздвиженську чоловічу і Преображенську жіночу сільскогосподарські школи. Школидали чимало кадрів дляорганізованого М.М. Неплюєвим Хрестовоздвиженського Трудового братства - виробничо - споживчої артілі, яка мала на меті релігійно - моральне удосконалення. Вихованцями шкіл Неплюєва були відомі вчені, музиканти, художники, поети: С.Ф.Черненко, П.К.Федоренко, М.О.Фурсей, В.Я.Басок.

 У Воздвиженську збереглися дерев'яний будинок М.М.Неплюєва, старий парк, могила Неплюєва, Хом'яківська гірка - місцелітературних читань братчиків. Матеріали про Трудове братство Неплюєваретельно зберігаються у народномумузеї , директор якого, Валерій Миколайович Авдасьов- людина, закохана у свою справу. [1;38,c.33;26]

 

2.3.2 МУЗЕЙ ПЕТРА КАЛНИШЕВСЬКОГО

Петро Калнишевський (1690-1803) - останній кошовий отаман Запорозької Січі. Народився майбутній "козацький батько" на Роменщині й ніколи не цурався своїх коренів, завжди пам'ятав про рідну землю. Власним коштом збудував Покровську церкву в Ромнах (1770р. не збереглась), у рідній Пустовійтівці звів церкву Святої Трійці та подарував їй Євангеліє в коштовному окладі, який є раритетом роменського краєзнавчого музею. Сумщина пишається цією легендарною особистістю - патріотом своєї Вітчизни, вірним сином України.

Калнишевського поховано недалеко відолтаря соборного храму у найпочеснішому місці Соловецького монастиря.

 На Батьківщині  Калнишевського у 1991 році встановлено  пам'ятник(автори В.Бородай та  Р.Синько). У 2005 році проведені  заходи щодо вшанування пам'яті  Калнишевського, у жовтні 2006 року , з нагоди 315-річниці з дня народження,відкрито музей.

Започатковано всеукраїнське  козацьке свято "Калнишева рада", готується путівник "Калнишевими  шляхами"для відкриття нового туристичного маршруту по Дніпропетровській, Полтавській і Сумській областях.[30;35;39]

 

2.3.3 БУДИНОК МУЗЕЙ А.П.ЧЕХОВА

Є на Сумській землі куточок, пов'язаний із життям і творчістю  А.П.Чехова, з любов'ю описаний у  його творах і листах. Це мальовнича околиця Сум - Лука, де перебував  великий російський письменник. В  Суми Антон Павлович Чехов приїхав разом з матір'ю і сестрою у травні 1888року, вони зняли будиночок під дачу у місцевих поміщиків Лінтварьових.

Луганська садиба, де поселилися Чехови, була розміщена на березі ріки Псел і зразу зачарувала письменника. "Уж очень у меня хорошо, так хорошо, что и описать нельзя! Природа великолепна, всюду красиво, простора пропасть, люди хорошие, воздух теплый, тоны тоже теплые, мягкие" - писав він В.Г.Короленку.

 На Луці А.П.Чехов  дописував оповідання "Житейская  мелочь" ("Неприятность"), написав водевіль "Трагик поневоле", п'єси "Леший", "Рассказ неизвестного человека", виношував задумки оповідання "Учитель словесности", повість "Скучная история" і багато інших творів.

Садиба Лінтварьових не збереглася, тільки одноповерховий будиночок з чотирма білими колонами. На ньому мармурова дошка з написом: "В цьому домі в 1888-1889рр. жив і працював великий російський письменник Антон Павлович Чехов".

29 січня 1960 у 100-річну  роковину з дня народження  у цьому домі відкрито Будинок  - музей Чехова. В п'яти кімнатах розмістилася експозиція, яка розповідає про життя і творчість письменника і його перебування на Україні.[30]

На Сумщині є ще багато місць, які пов'язані з  життям видатних людей: могила О.К. Булатовича (о.Антонія) в с. Луцинівка Білопільського району - видатного дослідника Африки, пам'ятник І.Харитоненку - меценату і блігодійнику (Суми), будинок родини Терещенків - підприємців, меценатів (Глухів), пам'ятник і обеліск на могилі О.А. Деревській (роменській мадонні) - що виховала 48 дітей - сиріт (Ромни), з 1851 року з с.Богданівкою Шосткинського району пов'язане життя видатного педагога, письменника К. Ушинського.

 

2.4 ПОДІЙНІ РЕСУРСИ

 

Багата сумська земля  на різні історичніподії, завдяки  їм Сумщину знають як по всій Україні, так і за її межами.

 

2.4.1 МОГИЛА ГЕТЬМАНЦІВ

Є у м. Лебедині місце, де майже 250 років знаходилася велика братська "Могила гетьманців", де було поховано близько 900 козаків - мазепинців, страчених протягом 25 листопада - 26 грудня 1709 року у центрі міста, на майдані біля церкви Преображіння Господнього. У цей час у Лебедині знаходилась ставка московського царя Петра І. Водночас тут князь О.Д. Меншиков чинив слідство і суд над прихильниками гетьмана І.С. Мазепи. Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього Мироносицького кладовища. Пізніше місце поховання страчених козаків назвали Гетьманським кладовищем, а лебединські козаки насипали у пам'ять полеглих побратимів високу могилу - більше 20м у довжину і ширину та 4м у висоту. Козацьку могилу доглядали лебединці, правили тут панахиди, саджали квіти. У дореволюційний час на могилі були хрест і огорожа. Могила проіснувала до 1957р. а потім була зруйнована у зв'язку з подальшою забудовою міста. У час новітнього українського відродження Сумське козацтво, просвітяни і місцеві краєзнавці відшукали місце кладовища гетьманів і насипала могилу вдруге, поставили на ній хрест. Влітку 2003 на могилі поновлено дерев'яний хрест. [24;29;39]

 

2.4.2ПОЛЕ КОНОТОПСЬКОЇ БИТВИ

Конотопська битва 1659 - переможна  битва української армії, очолюваної гетьманом І. Виговським, з московськими військами в червні 1659 під Конотопом. Ранньою весною 1659 стотисячна московська армія під командуванням О. Трубецького і Г. Ромодановського вдерлася до Лівобережної України. Неподалік від Конотопа московське військо було на деякий час затримано козаками Ніжинського і Чернігівського полків. Однак під натиском переважаючих сил противника українські частини відступили у місто. В кінці березня 1659 московська армія почала облогу Конотопа. Захисники міста під командуванням ніжинського полковника Г. Гуляницького втратили близько 10 тис. вбитими, але здобути місто не змогли. Героїчна оборона міста скувала основні сили ворога і дала змогу гетьманові І. Виговському зібрати війська і підготуватися до генерального бою.

28-29 червня(8-9 липня) 1659 на землях Шаповалівки та Соснівки поблизу Конотопа відбулася вирішальна битва, в якій московська армія була вщент розгромлена. В ході битви московити втратили близько 50 тис. вбитими і 5 тис. полоненими ( серед яких було кілька бояр, зокрема Пожарський, Львов). Рештки ворожих військ відступили під Курськ. Проте І. Виговський не зміг скористатися перемогою. Проти його політики виступила старшинська опозиція. Виговський зрікся гетьманства. Та все ж блискуча перемога козацької зброї під Конотопом дала шанс Україні утвердити свою незалежність.

 На місці битви  встановлено пам'ятний знак-капличку.[15;39]

 

2.4.3 ПАМ'ЯТНИК МАМОНТУ

Сенсаційними знахідками прославилася на увесь науковий світ Кулішівка Недригайлівського району. В 1839 році тут натрапили на величезні кістки: копали яму під фундамент. Останки мамонта в Україні знайшли саме в той час, коли науковці тільки - но почали вивчати цю істоту, тому інтерес до неї був особливим. До того ж, в Україні рештки мамонта були знайдені вперше.

Землевласник, нащадок знатного роду - граф Головкін попечитель Харківського університету був людиною освіченою і про мамонтів чув. Він організував в Кулішівці серйозні розкопки. Запросив професора Харківського університету І.Й. Калениченка. Добули кісток на два кістяки. На цьому місці у 1841р. звели один з найоригінальніших у світовій історії пам'ятник.

Пам'ятник увічнює  два історичних факти :

- знахідку добре збереженого  кістяка мамонта;

- саме в цій місцевості  проходив кордон між московським  царством і Польско - Литовською Річчю Посполитою.[30,c.ХIХ;39]

 

2.4.4 СПАДЩАНСЬКИЙ ЛІС

У роки Великої Вітчизняної  війни Спадщанський ліс став колискою Сумського партизанського з'єднання  під командуванням двічі Героя  Радянського Союзу С.А.Ковпака  та Героя Радянського Союзу С.В.Руднєва. Партизани Сумщини пройшли з боями від Путивля до Карпат, а потім у складі Першої Української партизанської дивізії зробили не менш героїчний рейд на Сан і Віслу.

У вересні 1956 року у Спадщанському  лісі відкрито музей партизанської  слави. В музеї зберігаються особисті речі С.А.Ковпака, С.В.Руднєва, Г.Я.Базими, тачанка Ковпака, друкарська машинка, на якій було віддруковано перші накази партизанського генерала. В експозиції музею багато матеріалів, які розповідають про злодіяння фашистів на Сумщині.

У Спадщанському лісі збереглися німецький танк, захоплений партизанами у першому бою, партизанські землянки, братська могила партизанів.

Спадщанський ліс починається  з монументу "Народні месники". Пам'ятник С.А. Ковпаку відкритий 4 вересня 1971р, до 30-річчя партизанського з'єднання, пам'ятник С.В.Руднєву відкрито у 1961р. Біля монументу партизанської слави - прититанкова гармата, захоплена у гітлерівців, перший підбитий німецький танк. Кам'яна брила з написом нагадує про розгром у Спадщанському лісі першої каральної експедиції гітлерівців 19 жовтня 1941р.

Спадщанський ліс - частина  Путивльського державного історико - культурного заповідника, входить  дотуристичного маршруту "Сумщина  в період Великої Вітчизняної  війни".[5,c.67;10,c.32;39]