Оздоровчо-рекреаційні ресурси Волинської області

Кліматична зона: помірна, атлантико- континентальна( зона мішаних лісів  та лісостепу).

Опис: на межі двох областей – Рівненської та Волинської – розташовано санаторій матері та дитини під назвою «Пролісок». Знаходячись на території регіонального ландшафтного парку, в екологічно чистій зоні санаторій приймає на лікування та відпочинок усіх бажаючих. Гордістю санаторію – власне джерело цілющої мінеральної води.

Методи лікування : санаторій пропонує унікальні умови для оздоровлення та лікування відпочиваючих. Лікувальна база включає в себе широкий спектр лікувальних факторів, а саме: кліматотерапія; аеротерапія; пилоїдо- та теплотерапія(парафіно - озокеритові аплікації; сауна; грязелікування; інфрачервона сауна) гідротерапія; бальнеотерапія(мінеральні ванни хлоридно-бромні з власної свердловини, використання питної мінеральної води „Проліскова”); лікування штучно зміненим повітряним середовищем: галотерапія ( лікування кам’яною сіллю), фітокамера, сухі вуглекислі ванни; локальна баротерапія (лікувальна дія розрідженим повітрям на тканини хворого); лікувальні фактори механічної природи (лікувальний масаж, вібротерапія, ультразвукова терапія; лікарський ультрафонофорез); новітні методи масажу(хіромасаж тіла, обличчя, гемолімфодренажний масаж, вакуумний масаж та вакуумна акупунктура, юмейхотерапія; структурна остеопатія); квантова терапія – лікування за допомогою низькоінтенсивного лазерного випромінювання (фотонний солярій, фотонний екран, лазеро вакуумний масажер; лазерний душ; лазерна ванна; лазерний пояс); лазеротерапія (лікування скануючим лазерним промінем); лікувальне застосування постійного електричного струму; лікувальне застосування електричного та магнітного полів: УВЧ – терапія; постійна магнітотерапія; низькочастотна магнітотерапія; лікувальна фізкультура.

Контингент обслуговування: дорослі, батьки з дітьми, родини, вагітні.

Харчування: 5-иразове, проводится в їдальні, розрахованій на 220 чоловік. Харчування здорове, здійснюється з використанням висококалорійних продуктів. Можливість замовлення дієтичного меню.

Адреса: вул. Грушевського, 100, с. Грем’яче, Ківерцівський район, Волинська обл, 44009

Телефон:, +38(03365)96-81-9.

Факс: +38(03365)96-81-8.

Електронна адреса: prolisok_smtd@mail.ru.[7]

 

Санаторій “Лісова пісня”

Тип СКЗ: санаторій, загальнотерапевтичний, з реабілітаційним відділенням.

Ліцензія: АВ № 394882 від 16.04.2008.

Акредитація: вища категорія, сертифікат МЗ 006563.

Тип курорту: бальнеологічний, кліматичний.

Кліматична зона: помірна, атлантико- континентальна( зона мішаних лісів та лісостепу).

Опис: у прадавньому сосоновому лісі Шацького національного парку, на березі озера Пісочне розташований обласний санаторій “Лісова пісня”. Розміщення санаторію в екологічній зоні створює чудові умови для оздоровлення. Чисте лісове повітря та джерельна вода озера Пісочне з високим вмістом срібла та гліцерину приваблюють туристів з усіх куточків України.

Методи лікування: провідним фактором у лікуванні є комплексна фітотерапія з використанням екологічно чистої місцевої фітосировини та цілющого меду. Також тут широко використовуються такі методи лікування, як кліматотерапія( аеротерапія та клімат мішаних лісів помірного поясу); лікувальна фізкультура( пляж, спортзал, теренкур, лікувальна гімнастика); бальнеотерапія( хвойні, кисневі, сірководневі та інші ванни); гідротерапія( підводне витягування хребта та кінцівок, сауна, фітобочка); електро-світло терапія та інші види апаратної фізіотерапії( ультрафіолетове опромінення крові, спелеотерапія, загальне інфрачервоне опромінення, електросон); пилоїдо- та тепло терапія( озокеритові аплікації та електрофорез); лікувальний масаж( ручний, класичний, сегментарний, апаратний, вібраційний масаж, пневмомасаж). Лікарі та спеціалісти санаторію сміливо використовують новітні методи терапій і вдаються до психотерапії, гірудотерапії, бішофітотерапії, ароматерапії тощо.

Контингент обслуговування: дорослі, батьки з дітьми, родини.

Харчування: 3х разове, їдальня розрахована  на 480 осіб. Обов’язковим у закладах такого типу є наявність дієтичного меню, правильне вживання якого також покращує здоров’я і самопочуття.

Адреса: вул. Пісочна, 6, с. Гаївка, Шацький  район, Волинська обл, 44009

Телефон: +38(03355)95-54-2, +38(03355)95-60-7.

Факс: +38(03355)95-60-6.

Електронна адреса: l_pisnia@sh.lt.ukrtel.net[8].

 

 Висновок: чиста вода озер, аромат соснових лісів, ресурси різноманітних дикорослих плодів, ягід і грибів, значні рибні ресурси, а також теплий і м'який вологий клімат - усе це створює винятково сприятливі умови для лікування та відпочинку, для формування тут нового санаторно-курортного бізнесу.

 

 

3.2. Туристична інфраструктура

Станом на 01.01.2011 року в туристичній  галузі Волинської області налічується: близько 108 закладів розміщення( в т.ч. заклади відпочинку та оздоровлення), 1021 заклад ресторанного господарства, 83 суб’єкта туристичної діяльності та 4518 установ послуг дозвілля та розваг.

У структурі туристичної інфраструктури області визначальна роль належить закладам розміщення. Вони представлені готелями( 28), базами відпочинку( 60), дитячими таборами( 35), санаторіями( 6) та санаторіями-профілакторіями із загальною кількістю місць 6426 місць( без врахування дитячих твборів).

Готелі області представлені 28 підприємствами. Кращі готелі - "Лучеськ", "Україна", "Світязь", розташовані в Луцьку. Протягом 2009 року готельними підприємствами області надано послуг для 122,4 тис. приїжджих, в тому числі 23, 9 тис. іноземним громадянам[5, 499].

Ще одним поширеним видом із закладів тимчасового розміщення є оздоровчі заклади, а саме бази відпочинку( 81 %), в яких має змогу оздоровитись і відпочити 1978 чол. Найбільша кількість баз зосереджена на території Шацького, Турійського та Любомльського районів області. Ці заклади відрізняються простотою обладнання і максимальним використанням рекреаційних ресурсів.

Велика увага в області приділяється оздоровленню дітей у літніх таборах. Протягом літа 2010 року відкрито 15 оздоровчих стаціонарних таборів. Більшість таборів розташовані на берегах озер та річок, лісових масивах. Велика кількість таборів зосереджені в Шацькому (“Супутник”, “Чайка”, “Світязь” та ін.), в Ківерцівському(“Імені Олега Кошового”, “Авангард”, “Берізка” тощо), Луцькому( “Сонячний”, “Ровесник”, “Юний турист”) районах. У загальному в дитячих закладах протягом літа 2010 року відпочинком було охоплено 6682 дітей.

Ресторанне господарство- галузь, що виконує специфічні функції виробництва, реалізації і організації споживання їжі. Організація нормального харчування має важливе значення для оздоровлення та відпочинку людей[12]. Мережа закладів ресоранного господарства області складає 1012 закладів на 66107 посадочних місць. Найпопулярніші ресторани Луцька- "Старий замок", "Едем", "Версаль", "Золотий дракон", "Корона Вітовта" та ін. [14].

Отже, розвиток інфраструктури регіону  сприяє покращенню можливостей туристів оздоровлюватись у Волинській області, адже формує мережу закладів розміщення, харчування та транспортування.

Висновок до розділу

Санаторно- курортні заклади, історико-кульрурні  ресурси та інфраструктура є вирішальними факторами у розвитку рекреаційно- оздоровчої діяльності Волинської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Історико-культурні ресурси

 

Історико-культурні  рекреаційні ресурси - це пам'ятки культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись для задоволення духовних потреб населення.

Область має значний історико-культурний потенціал: загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і  архітектури, монументального мистецтва  складає 2,6 тис. До державного реєстру  національного культурного надбання внесено 468 пам'яток архітектури.

 До історико- культурних пам'яток Волині належать:

- археологічні знахідки, що поділяються на дві групи: місця поселення стародавніх людей (стоянки, городища, поселення, селища, міста) і місця поховань (кургани, могильники, могили). Найбільше пам'яток археології виявлено у Луцькому та Володимир-Волинському районах;

- пам'ятки архітектури: культові споруди, замки, палаци, громадські житлові будівлі, сучасні архітектурні ансамблі;

- музеї, картинні галереї, меморіальні дошки, обеліски, меморіали і т.ін.;

- етнографічна різноманітність, що представлена народними ремеслами, фольклором, народним одягом, говірками[9, с.32-34].

Археологічні знахідки

Ставлення до пам’яток минулого завжди було індикатором цивілізованості  суспільства. Не є винятком у цьому відношенні пам’ятки археології – нерухомі (городища, кургани, фундаменти давніх споруд) та рухомі, зібрані, як правило, у фондах музеїв у результаті цілеспрямованих польових досліджень.

Волинь багата різноманітними пам’ятками археології, зокрема, часів пізнього палеоліту. Пам’ятки доби пізнього палеоліту виявлені в Луцьку, Торчині, селах Новостав, Полонка. Значна кількість мезолітичних пам’яток, тобто середнього кам’яного віку, виявлена в селах Лютка, Самари, Невір, Люб’язь, Розничі. Численні пам’ятки неоліту знайдені археологами в Луцьку, Голишеві, Гіркій Полонці. Поселення волинської неолітичної культури були в селах Карасин, Розничі, Новосілки, Люб’язь, Стара Вижівка, Тур та інших. У часи енеоліту на Волині були поселення трипільської, лійчастого посуду та інших культур в Луцьку, селах Зимне, Голишів, Маяки, Литовеж, Невір, Згорани. Численні археологічні пам’ятки краю, що належать до бронзового віку, вивчені в Берестечку, Торчині, Луцьку, Лищі. Серед них характеризують волинську групу тшинецько-комарівської культури: 96 поселень, 14 могильників та інших пам’яток. Залізний вік залишив пам’ятки у Володимирі-Волинському, в селах Зимне, Рованці, Городок, Кульчин, П’ятидні, Торчин .

Давньослов’янський період Волині теж багатий різноманітними пам’ятками. Серед них найбільш глибоко вивчені городище в с. Зимне, поселення сіл Боратин, Новостав, Гуща, Гірка Полонка, Рокині та інших[10].

Пам'ятки архітектури

В області налічується більше 150 пам'яток архітектури, 101 з них - державного значення. Найвідоміші з них представлені нижче.

• Замок Любарта, XIII—XIV ст. Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопки Кафедральної церкви Іоанна Богослова.
• Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку, XVI ст.
• Будинок Фальчевського (Пузини), 1545—1546 рр. — унікальний зразок житлової архітектури.

Культові споруди:

• Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями, 1639 р., архітектор Джакомо Бріано. Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — діючий кафедральний собор римо-католицької церкви.
• Комплекс монастиря та костелу св. Христа бернардинів (Свято-Троїцький кафедральний собор), 1752—1755 рр. Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877—1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату.
• Cинагога, 1626—1629 рр. Відреставрована у 1981 р. Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька.
• Лютеранська кірха, поч. XX ст., зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква.
• Вірменська церква. Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині.
• Покровська церква. Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII—XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною уніатською церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату.
• Домініканський монастир, заснований у 1390 р. королем Ягайлом, у XVIII ст. збудований новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП.
• Монастир шариток. Розміщувався у колишніх кафедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у ХІХ столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. Вул. Кафедральна, 17-19.
• Монастир бригідок, 1624 р. Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП.