Оздоровчо-рекреаційні ресурси Волинської області

 

Стратегічною метою державної політики у сфері рекреаційної діяльності є створення умов для поліпшення стану здоров'я, продовження тривалості життя та періоду активного довголіття населення, упровадження здорового способу життя шляхом формування та розвитку ефективного, прибуткового та конкурентноспроможного на світовому ринку курортного комплексу.

 

Реформування санаторно-курортної  галузі повинне базуватися, з одного боку, на удосконаленні фінансово-економічних  механізмів відтворення курортно-рекреаційного  потенціалу, створенні доступного та ефективного ринку санаторно-курортних та оздоровчих послуг для максимального задоволення потреб населення, з іншого - на проведенні роздержавлення та приватизації санаторно-курортних закладів, заохочення конкуренції та оптимізації управління цими закладами.

 

Основними завданнями реформування санаторно-курортної  галузі є здійснення заходів щодо оголошення курортів державного та місцевого  значення, задоволення попиту населення  на конкретні види санаторно-курортних  послуг та поліпшення їх якості, комфорту, збереження та раціонального використання природних лікувальних ресурсів, підвищення рентабельності санаторно-курортних закладів, а також подолання існуючих на сьогодні проблем санаторно-курортної галузі.

 

Розвиток санаторно-курортних послуг у Волинській області тісно пов'язаний з раціональним використанням природних територій курортів, які мають мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу озер, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. З метою розв'язання зазначених завдань необхідно провести медико-біологічну оцінку якості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічну оцінку природних територій курортів як складової частини національного багатства країни для:

• формування ринку природних лікувальних ресурсів;
• реалізації платного природокористування;
• порівняння ефективності рекреаційного та нерекреаційного використання території курорту;
• залучення інвестицій тощо.

 

2.2. Проблеми розвитку туризму на Волині

 

У роботі рекреаційного сектору регіону можна виділити наступні проблеми, що стримують її розвиток:

• відсутність розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі;
• податкове законодавство, що не сприяє вкладенню інвестицій в рекреаційну інфраструктуру та санаторно-курортний комплекс;
• різновідомча підпорядкованість рекреаційного та санаторно-курортного комплексів;
• недоліки в системі регіонального управління;
• проблема тіньової економіки;
• необхідність передання частини повноважень органам місцевого самоврядування.

 

На сьогодення основні проблеми розвитку санаторно- курортної галузі в Україні зумовлені:

• відсутністю досконалого економічного механізму її діяльності;
• незабезпеченням комплексного розвитку рекреаційних територій;
• зношеністю основних фондів;
• практичною відсутністю інвестицій;
• неефективним маркетингом;
• низьким рівнем менеджменту;
• неналежним обслуговуванням у санаторно-курортних закладах.

 

 

Виходячи з державної програми соціально- економічного розвитку Поліського регіону на 1996-2014 роки, суттєвих перетворень потребують 2 основні сфери територіально-рекреаційного комплексу (ТРК):

• санаторно-курортна - для соціально  незахищених категорій населення  з фінансуванням за рахунок державного бюджету;

• туристсько-рекреаційна - для широких  кіл населення, яка повинна фінансуватись  за ринковими принципами.

До пріоритетних напрямків розвитку ТРК Волинської області віднесено:

• проведення науково-дослідних робіт  щодо удосконалення складу та облікової  інвентаризації, різнопрофільних курортно-рекреаційних закладів, об'єктів природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини;

• проектно-розвідувальні роботи щодо виявлення перспективних курортно-рекреаційних ресурсів, територій і об'єктів  природно-заповідного фонду, лісопромислових, ягідних, грибних угідь і т.п.;

• забезпечення інтенсивного розвитку матеріально-технічної бази курортно-рекреаційного  господарства, будівництво нових  і реконструкція старих лікувально-оздоровчих закладів, благоустрій рекреаційних і заповідних • територій, авто доріг, туристських маршрутів і т.д.;

• впорядкування мережі оздоровчих закладів, утворення в обласній державній  адміністрації управління рекреаційного  комплексу з функціями юридичного керівника і замовника.

2.3. Перспективи розвитку туризму у Волинській області

В області розроблена Регіональна  екологічна програма “Екологія-2013”, пріоритетними завданнями та невідкладними природоохоронними заходами якої є:

• реконструкція і будівництво мереж каналізації, очисних споруд;
• спорудження сучасних полігонів для зберігання твердих побутових відходів;
• впровадження ґрунтозахисної системи землеробства;
• розробка і реалізація програми розвитку мінерально-сировинної бази;
• раціональне використання і охорона надр;
• розширення мережі природно-заповідного фонду.

 

Виходячи з вищенаписаного, необхідно, на основі оцінки природно-рекреаційного потенціалу, рівня розвитку матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури, забезпеченості населення рекреаційними установами, потреби в рекреаційних послугах з врахуванням майбутніх соціально-економічних умов, розробити комплекс заходів, які вирішили б наступні завдання:

• створення, розвитку, розширення, реконструкції, перепрофілювання, приватизації та роздержавлення рекреаційних закладів;
• впровадження нових форм рекреаційного обслуговування;
• розвитку рекреаційного підприємництва;
• створення спільних підприємств, вільних економічних зон рекреаційного профілю;
• розвитку інфраструктури рекреації;
• забезпечення рекреаційних установ кваліфікованим персоналом;
• розвитку інформаційно-рекламної та маркетингової діяльності.

 

У процесі формування ринкових відносин в рекреаційній сфері вирішальну роль відіграє інвестиційна політика держави та області окремо. При моделюванні перспективного механізму фінансового забезпечення галузі слід диференційовано підходити до форм фінансування субгалузей рекреації, враховуючи специфіку кожної з них. Важливим напрямком є залучення іноземних інвесторів шляхом створення привабливих умов: пільгове оподаткування та митні умови, стабільне правове забезпечення, гарантія повернення кредитів і адекватного розвитку подій згідно прийнятих угод. Спільна підприємницька діяльність в туризмі може здійснюватися у формі отримання валютного кредиту для спорудження і експлуатації об’єктів, створення спільних міжнародних підприємств, створення вільних економічних зон рекреаційного профілю. Важливим питанням в цьому процесі є вибір іноземних партнерів. Основним завданням розвитку рекреаційної інфраструктури є доведення її якісних і кількісних характеристик до рівня світових стандартів. Це стосується якості доріг, транспортного обслуговування, систем сучасного зв’язку, побутової та торгівельно-харчової сфер, готельного господарства.

 

Підготовка персоналу передбачає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення рекреаційних закладів висококваліфікованими працівниками, для чого необхідно створити нові учбові заклади або відкрити відповідні спеціальності у системі державної та недержавної освіти, також передбачити формування наукових кадрів, які на високому рівні проводили б науково-дослідні роботи в рекреаційній сфері. В цьому плані важливим є налагодження міжнародного співробітництва для підвищення кваліфікації працівників.

 

Для забезпечення ефективного розвитку рекреації необхідно створити сучасну інформаційно-рекламну та маркетингову систему, що стимулюватиме формування ринку рекреаційних послуг регіонального рівня, інтеграцію його в ринок країни та світовий. Необхідно розширювати випуск сучасної рекламної продукції, якісного інформаційно-довідкового матеріалу (газет, журналів, довідників, путівників, карт, картосхем і т.і.), телевізійних та радіопередач, проводити науково-практичні конференції, семінари, виставки. Це сприятиме пошуку вітчизняних інвесторів, забезпечить інформованість зарубіжних інвесторів про регіональні інвестиційні проекти.

 

Для забезпечення ефективного розвитку рекреації необхідно створити сучасну  інформаційно-рекламну та маркетингову систему, що стимулюватиме формування ринку рекреаційних послуг регіонального  рівня, інтеграцію його в ринок країни та світовий. Необхідно розширювати випуск сучасної рекламної продукції, якісного інформаційно-довідкового матеріалу (газет, журналів, довідників, путівників, карт, картосхем і т.і.), телевізійних та радіопередач, проводити науково-практичні конференції, семінари, виставки. Це сприятиме пошуку вітчизняних інвесторів, забезпечить інформованість зарубіжних інвесторів про регіональні інвестиційні проекти.

 

Кошти державного бюджету залучаються  для фінансування найбільш перспективних  програм розвитку рекреаційної інфраструктури. Кошти регіонального бюджету залучаються для розробки обласної програми розвитку рекреаційної інфраструктури та рекреаційного господарства, освоєння найбільш перспективних рекреаційних територій, поліпшення екологічної ситуації на місцях. Кредити місцевих банків малодоступні, тому необхідно проводити цільову кредитну політику, спрямовану на підтримку підприємництва в рекреаційній галузі. Важливим і основним в перспективі чинником фінансового забезпечення розвитку рекреаційної сфери є самофінансування.

 

Рекреаційні заклади потребують загальної реконструкції для  підвищення рівня сервісу, комфортності, розширення спектру рекреаційних та супутніх послуг. Розвиток індустрії  колективного відпочинку, орієнтований на задоволення потреб рекреантів низького та середнього рівня забезпеченості, передбачає модернізацію санаторіїв, реконструкцію будинків відпочинку з цілорічним режимом роботи, розвиток мережі туристичних маршрутів (пішохідних, водних, кінних), розвиток мережі супутніх послуг для рекреантів. Організація індивідуального відпочинку, що забезпечує задоволення потреб багатих рекреантів, повинна відповідати найвищим світовим стандартам. Це передбачає будівництво спеціальних котеджів, які можуть здаватися в оренду або продаватися, будинків відпочинку зі здачею в оренду юридичним особам; організацію служби забезпечення індивідуального відпочинку.

 

Збереження природних лікувальних  ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйних  зон. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного  комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів (зон санітарної охорони курортів, прибережних захисних смуг вздовж морів тощо), майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів.

 

Для сучасної оцінки природного рекреаційного  потенціалу і забезпечення сталого  розвитку курортів необхідно, перш за все, державне зведення даних про  природні лікувальні ресурси й об’єкти курортної інфраструктури, що є головним завданням Державних кадастрів природних територій курортів і природних лікувальних ресурсів. Крім того, при оголошенні природної території курортною та застосуванні спеціальних економічних заходів мають бути враховані результати екологічно-еколо-економічної соціально-економічної оцінок природного потенціалу курортів та об’єктів їх інфраструктури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 Санаторно- курортні заклади Волинської області

 

3.1. Санаторно- курортні заклади Волинської області

Потреба в санаторно-курортному лікуванні  та оздоровленні виникає через порушення  стану здоров’я, необхідність в  профілактичному оздоровленні, відтворенні  фізичних, психічних сил. Потреби  у відпочинку та туризмі визначаються необхідністю зняття фізичної, психічної втоми та напруги, бажанням духовного, інтелектуального, фізичного розвитку.

Всього у Волинській області розташовано 12 лікувальних закладів-  6 санаторіїв з кількістю ліжкомісць-1512, 1 пансіонат з лікуванням на 486 ліжок, 5 санаторіїв- профілакторіїв на 375 ліжок. За даними обласного управління статистики[6, 499], у 2010 році всього оздоровлено 58400 проти 38666 у 2008 році. Нижче розглянемо характеристику деяких санаторно- курортних закладів, які значною мірою впливають на оздоровлення населення.

Санаторій “Пролісок”

Тип СКЗ: санаторій, спеціалізований, з реабілітаційним відділенням.

Ліцензія: АБ № 299567 від 12.12.2005.

Акредитація: вища категорія, сертифікат ОЗ №04/4.

Тип курорту: бальнеологічний, грязьовий, кліматичний, питний.