Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим

Основними рекреаційно-туристичними центрами району є Феодосія (3 санаторії, 2 пансіонати, 3 турбази), Судак (туристичний  готель), Привітне, Морське, Курортне, Планерське, Кам'янське.

Рекреаційні ресурси  району ефективні при лікуванні  захворювань органів дихання, кровообігу, травлення та обміну речовин.

Ялтинський рекреаційний район розташований на Південному березі Криму і включає в себе міста-курорти: Ялту, Алушту, а також ряд курортів і курортних місцевостей, Алуштинський та Ялтинський рекреаційний підрайони. Основними рекреаційно-туристичними ресурсами району є субтропічний клімат з м'якою зимою і теплим сухим тривалим сонячним літом, тепле море (температура води біля узбережжя до 26°С), пляжі, мінеральні джерела сульфатного складу. Купальний сезон триває понад 4 місяці, тривалість сонячного сяйва 2260 год./рік. З туристичних ресурсів найбільшу цінність представляють собою палацово-паркові ансамблі Алупки, Лівадії, Нікітський ботанічний сад, численні пам'ятки природи.

Освоєння рекреаційно-туристичних ресурсів району почалося наприкінці XIX ст. Сьогодні в районі функціонують 228 рекреаційно-туристичних закладів на 71,2 тис. місць, в т.ч. 81 санаторій, 38 будинків відпочинку і пансіонатів, 20 турбаз і готелів. Загальна чисельність рекреантів перевищує 2,8 млн. чоловік, в т.ч. понад 850 тис. за путівками. Одноразова місткість району в літній період до 300 тис. чол. Рекреаційні ресурси району ефективні при лікуванні захворювань органів дихання, серцево-судинної і нервової систем, а також нирок.

Основними рекреаційно-туристичними центрами району є Ялта (160 санаторно-курортних  заклади), Алушта, Алупка, Форос, Лівадія, Кореїз, Сімеїз та ін.

В Алуштинському регіоні  в даний час мається 69 здравниць  на 23,4 тис. місць, з яких 11,4 тис. можуть функціонувати цілодобово, а також два туристичних готелі на 415 місць, широка мережа підприємств загального харчування, торгівлі, індустрії розваг. У рекреаційній сфері зайнято 64% працездатного населення. Курортний сезон звичайно відкривається в травні і продовжується до початку жовтня.

По сполученню природних  факторів Алуштинський регіон є одним  із кращих кліматичних курортів Південного берега Криму і безпосередньо  складається з чотирьох курортних  зон у селищах Партенит, Малореченське, Привітне і місті Алушта.

Територія курортів Великої  Алушти і Великої Ялти мають практично  однакові природнокліматичні умови  і фактично складають єдиний своєрідний мегаполіс, що називається Південним  берегом Криму.

У 1950-1980 роки Алуштинський регіон по своєму курортному розвитку відставав від Ялтинського. Для усунення диспропорції, що утворилася, Алуштинський курорт цілком включений до складу території пріоритетного розвитку «Алушта». Відповідно до Закону «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим», прийнятим Верховною Радою України 21 грудня 2000 року №2189-111, на цій території з 1 січня 2000 року терміном на 30 років уводиться спеціальний пільговий режим залучення інвестицій в основні сфери економічної діяльності.

Рис. 11. Розподіл туристів, що відвідують окремі райони АР Крим, за метою відвідування, (% до загальної кількості в 2009 році)

В цілому ж розглядаючи  структуру відпочиваючих туристів на території окремих районів АР Крим, слід сказати, що це показано на рис. 11

В цілому ж аналізуючи дану діаграму, варто сказати, що за підрахунками Держкомтуризму України  в 2009 році АР Крим відвідало приблизно 1 млн. чоловік. Хоча значна частка відвідувачів була в цьому регіоні або проїздом, або ж зупинялися на один-два дня. Отже, розвиток санаторно-курортного обслуговування АРК визначається значним рівнем концентрації закладів сфери в найбільш розвинених центрах – Сімферополі та Севастополі.

5. Сучасні проблеми та напрямки удосконалення сучасного рівня розвитку і розміщення санаторно-курортного комплексу АР Крим

У постанові Кабінету Міністрів України «Про заходи подальшого розвитку туризму» (від 29 квітня 1999 р. № 728) сформульовані конкретні заходи, спрямовані на збільшення обсягів надання послуг іноземним та вітчизняним туристам, підвищення якості і культури їх обслуговування, створення належної матеріально-технічної бази, забезпечення поповнення державного бюджету від туристичної діяльності. В економічному регіоні на сьогодні, як і по всій Україні покращується стан санаторно-курортної сфери.

Для стимулювання ініціативи закладів, що працюють у секторі  санаторно-курортного комплексу, міські ради планують забезпечити їх рекламу  в усіх інформаційно-пізнавальних виданнях, безкоштовно розміщати інформацію на туристичній WEB-сторінці , представляти інтереси турфірм на міжнародних туристичних виставках і ярмарках; ефективно пропагувати туристичні послуги через туристично-інформаційний центр; забезпечувати постійний доступ до новітньої інформації і статистичних даних в сфері ринкових досліджень; можливість впливати на розвиток в'їздного туризму й участь у становленні і забезпеченні партнерства між державним і приватним сектором, інформаційну підтримку по нормативному регулюванню туристичного сектора економіки; ініціювання питань про лібералізацію і перегляд податкових законів у сфері туристичної діяльності.

Одна з основних задач  території пріоритетного розвитку «Велика Ялта» - створення в регіоні  режиму найбільшого сприяння для залучення інвестицій у розвиток пріоритетних видів економічної діяльності, серед яких: готелі й інші місця короткострокового проживання, діяльність санаторно-курортних організацій, будівництво, виробництво фільмів, виробництво електроенергії тепловими електростанціями й електростанціями інших типів, розподілу електроенергії, виробництво і розподіл тепла, збір, очищення і розподіл води, асенізація, прибирання вулиць і обробка відходів, міський і автодорожній транспорт, транспортна обробка вантажів і складування, функціонування транспортної інфраструктури.

Щодо території пріоритетного  розвитку „Алушта”, „Судак” і "Феодосія" то пріоритетні види економічної діяльності наступні:

Готелі й інші місця  для короткострокового проживання, діяльність санаторно-курортних організацій, міський і автодорожній транспорт, транспортна обробка вантажів і складування, функціонування транспортної інфраструктури, виробництво електроенергії ТЕС і електростанціями інших типів, розподіл електроенергії, збір, очищення і розподіл води, асенізація, збереження історичного і природного надбання, дослідження і розробка в області природних і технічних наук.

Також до територій пріоритетного  розвитку належать:

- „Східний Крим”,  „Сиваш”, та „Керч”.

Щодо проблем, які виникають  при розвитку туристично-рекреаційного  комплексу Криму, то до них належать наступні:

1. Внесення змін у  Закон України «Про спеціальний  режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим» у лютому 2002 року привело до припинення митного оформлення устаткування й оснащення, імпортованих для реалізації інвестиційних проектів у туристській галузі, в умовах пільгового режиму оподатковування.

Законом України «Про внесення змін у деякі закони України  № 3036-111 від 07.02.2002 «Про створення і  функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і введенні спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку були внесені зміни, що визначають терміни:

• „Устаткування (оснащення)” як машини (крім транспортних засобів), механізми, пристосування, пристрої, призначені для використання в технологічному процесі, що здійснюється під час реалізації інвестиційного проекту;
• „Комплектуючі до устаткування (оснащенню)” як частини, виготовлені згідно із самостійним комплектом документів і призначені для застосування в складі цього устаткування (оснащення).

Дані визначення не враховують особливості сфери туризму і  курортно-рекреаційного комплексу, тому при митному оформленні устаткування й оснащення, імпортованих для реалізації інвестиційних проектів і туристських  послуг, що беруть участь у технологічному процесі надання туристичних послуг, застосування пільг по ввізному миту і ПДВ було припинено. Це у свою чергу значно знизило соціально-економічну ефективність проектів, що реалізуються, і інвестиційну привабливість спеціального режиму інвестиційної діяльності для потенційних інвесторів на територіях пріоритетного розвитку «Велика Ялта», «Алушта», «Судак».

Проведений маркетинговий  аналіз свідчить, що ряд позицій  виробленого в Україні устаткування, призначеного для оснащення номерного  фонду й інфраструктури підприємств туристського і курортно-рекреаційного комплексу, не дозволяє забезпечити необхідний рівень обслуговування туристів для досягнення оптимального співвідношення цінових і якісних характеристик.

Позиції ввезеного на митну територію України устаткування й оснащення для реалізації проектів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності суб'єктами курортно-рекреаційного комплексу визначаються для кожного об'єкта окремо відповідно до відповідного стандартами (у тому числі міжнародними), правилами сертифікації й інших нормативних документів на основі аналізу ринку.

Перелік устаткування й  оснащення, імпортованого для реалізації проекту в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності, обмежується  тільки тими позиціями, придбання яких в Україні не представляється можливим.

2. Відповідно до Закону  України «Про спеціальний режим  інвестиційної діяльності на  територіях пріоритетного розвитку  і спеціальній економічній зоні  «Порт Крим» в Автономній Республіці  Крим» звільняються від плати  за землю на період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури), але не більше ніж на п'ять років, суб'єкти підприємницької діяльності, що реалізують у встановленому цим Законом порядку інвестиційні проекти.

Відповідно до Закону України "Про плату за землю» плата за землю здійснюється у виді земельного чи податку орендної плати. Власники земельних ділянок і землекористувачі, крім орендарів, платять земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, здійснюється орендна плата.

Однак Законом України  «Про внесення змін у деякі законодавчі  акти України з питань оподатковування  в зв'язку з уведенням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і створенням спеціальної економічної  зони „Порт Крим” в Автономній Республіці Крим були внесені доповнення в Закон України „Про плату за землю” тільки в частині звільнення від земельного податку.

Висновки

Розглядаючи санаторно-курортну сферу АР Крим, слід сказати, що вона є досить впливовою при формуванні зведеного бюджету. Це пояснюється тим, що в цьому комплексі зайнято значну частину працюючого населення регіону. В цілому ж на діаграмі 1 показано, зміну в чисельності працівників цієї сфери та відсоток впливу на формування бюджету економічного району.

Передумови розміщення санаторно-курортного комплексу – це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі, тобто набір певних елементів та чинників на основі яких можна розвивати дану сферу. Часто-густо передумови розміщення випливають з історико-економічних особливостей розвитку регіону. До передумов відносяться також спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на чотири великих групи: історичні, природні, демографічні та соціально-економічні.

Санаторно-курортний  комплекс АР Крим являє собою сукупність закладів, що забезпечують щорічний, щотижневий, щоденний відпочинок, санаторно-курортне лікування; оздоровлення для населення регіону, всієї країни та іноземцям. Розглядаючи структуру відпочиваючих на території окремих районів АРК, слід сказати, що, серед відпочиваючих, що є громадянами як України так і іноземцями, найбільше відвідують курортні куточки АР Крим з метою відпочинку та дозвілля - відповідно 78% та 74% від усіх відвідувачів.

Санаторно-курортний  комплекс Криму представлений готелями, туристичними базами, приютами, кемпінгами, мотелями, оздоровчо-туристичними комплексами та таборами, туристичними агентствами, екскурсійними бюро та туристськими маршрутами, органами управління і обслуговування. Основна частина туристичних закладів Криму представлена туристичними базами, середня місткість яких становить 453 місця. Найбільша їх кількість зосереджена в центрі АР Крим. В Криму нараховується 89 готелів та інших місць короткотермінового проживання. Хоча за останні 5 років їх кількість знизилася з 103, проте все-одно це залишається другий показник по Україні.

Для стимулювання ініціативи закладів, що працюють у секторі  санаторно-курортного комплексу, міські ради планують забезпечити їх рекламу в усіх інформаційно-пізнавальних виданнях, безкоштовно розміщати інформацію на туристичній WEB-сторінці, представляти інтереси турфірм на міжнародних туристичних виставках і ярмарках; ефективно пропагувати туристичні послуги через туристично-інформаційний центр; забезпечувати постійний доступ до новітньої інформації і статистичних даних в сфері ринкових досліджень; можливість впливати на розвиток в’їзного туризму й участь у становленні і забезпеченні партнерства між державним і приватним сектором, інформаційну підтримку по нормативному регулюванню туристичного сектора економіки; ініціювання питань про лібералізацію і перегляд податкових законів у сфері туристичної діяльності.

Список використаної літератури

1. Благо М. Рекреаційно-ресурсний потенціал і фактори його використання // Український географічний журнал, №2 – 2009 с. 28-30
2. Вивчення економічних регіонів України за допомогою схем // Географія та основи економіки, №1 – 2008 с. 17-26
3. Гетьман В. Платні рекреаційні послуги установ природно-заповідного фонду України: законодавчі норми – економічні можливості // Український географічний журнал, №1 – 2009 с. 58-64
4. Гопкало Л. Вільні економічні зони туристсько-рекреаційного типу – фактор розвитку туризму в Україні / Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах (збірник наукових праць) – 2008 с. 158-165
5. Євдокимов В. Регіональна політика розвитку туризму / К-2009
6. Лихоманова О. Стан та перспективи регіонального розвитку туризму в Україні // Актуальні проблеми економіки, №6(36) – 2010 с. 149-155
7. Окландер М. Статистичний моніторинг внеску туризму в економіку певної території // Статистика України, №4 – 2008 с. 49-52
8. Панкова Є. Санаторно-курортні ресурси України / К - 2007
9. План развития туризма до 2012 года // Гостиничный и ресторанный бизнес, №5 – 2009 с. 8-9
10. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. Качана – К, 2005-522с
11. Спеціальні (вільні) економічні зони та території пріоритетного розвитку України: стан та проблеми // Економіст, №3 – 2008 с. 4-96
12. Статистичний щорічник України – 2009
13. Туризм – справа прибуткова // Наука і суспільство, №5/6 – 2009 с. 18-23
14. Цибух В. Особливості розвитку туризму АРК: проблеми та перспективи // Економіст, №6 – 2010 с. 34-35
15. Чернюк Л. Економіка регіонів України / Київ: ЦУЛ, 2002.-644с.
16. Сайт Міністерства охорони здоров’я України – www.moz.gov.ua
17. Україна в цифрах і фактах у 2009 р. – К., 2010
18. www.ukrstat.gov.ua – сайт Держкомстату України
19. www.rada.gov.ua – сайт ВРУ
20. www.me.gov.ua – сайт Міністерства економіки України
21. Статистичні дані Державної адміністрації АРК / www.krimea.gov.ua