Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим

В АР Крим відомо понад 100 джерел лікувальних мінеральних  вод (друге місце по Україні після  Карпат) різної мінералізації та хімічного складу. Переважають хлоридні кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві, гідрокарбонатно-хлоридні натрієві та інші води. Основні родовища зосереджені на північному схилі Кримських гір, поблизу Євпаторії, Фе-посії, в Саках, в курортній місцевості Мелас. Води використовуються санаторно-курортному лікуванні, а також здійснюється промисловий розлив мінеральних вод "Айвазовська", "Євпаторійська", "Кримська", "феодосійська" та "Ялтинська".

Кримський рекреаційний регіон розташований у степовій фізико-географічній зоні помірного поясу та у субтропічному фізико-географічному поясі (Південний берег Криму). Для гірської частини характерна вертикальна поясність. В регіоні випадає від 400 (в степовій зоні) до 1100 мм (Кримські гори) опадів на рік.

В регіоні найвищий по Україні показник природно-заповідної насиченості. Тут створені Ялтинський гірсько-лісовий заповідник (площа 14,6 тис. га), заповідник Мис Мартьян (0,24 тис. га), Карадазький заповідник (2,9 тис. га), Кримське заповідно-мисливське господарство (46,9 тис. га), Нікітський ботанічний сад, численні заказники, пам'ятки природи, пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення.

В цілому ж в АР Крим зосереджено 34,6% рекреаційних ресурсів України.

Щодо характеристики безпосередньо основних рекреаційних ресурсів АР Крим, то на сьогодні тут зосереджені:

• Бальнеологічні ресурси. До них належать лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит. Лікувальні мінеральні води Криму мають досить високі запаси, і деякі родовища мають світове значення. Наприклад єдиним місцем України, де поширені сопкові грязі, є Керченський півострів (АР Крим)
• Лісові санаторно-курортні ресурси. Широкий розвиток відпочинку і туризму пов’язаний з використанням лісів. У Кримських горах лісистість є однією з найвищих в Україні. Комплексна оцінка лісових територій України дозволила виділити 265 придатних для рекреаційного освоєння зон і окремих місцевостей загальною площею понад 1,3 млн. га. При цьому на АР Крим припадає майже чверть окремих зон і місцевостей.
• Водні рекреаційні ресурси. До них відносять моря, озера, водосховища, ріки, придатні для організації водних видів санаторно-курортної діяльності. В цьому відношенні АР Крим є досить розвиненою.
• Спелеоресурси. В Криму відомо понад 40 великих печер та 857 карстових порожнин різного розміру. Найбільші: Солдатська (500м), Каскадна (400м), Нахімовська (312м), Дружба (270м); найдовші: Червень (13,7 км), Солдатська (2,1 км), Мармурова (1,6 км).

Отже, перелічені види природних  ресурсів дають підставу стверджувати, що в АР Крим дійсно склалися всі природно-географічні умови задля розвитку санаторно-курортного комплексу

 

 

2.2 Демографічні

 

За останнім переписом  населення на території АР Крим проживало 2490,0 тисяч чоловік (наявне населення) або 5,1% його кількості в Україні. Головними тенденціями в розвитку людського потенціалу є такі, що характерні і для України в цілому. Порівняно з 1990 роком кількість населення скоротилася на 60,7 тисяч. Питома вага міського населення в АРК становить 1718,1 тис. (69%), щільність населення - 80 осіб на 1 кв. км.

Статева структура населення  характеризується переважанням жінок  над чоловіками — відповідно 51,6% і 48,4%. Що стосується статево-вікової  структури Кримського регіону, то її відображає рис. 3.

 

Рис. 3. Статево-вікова структура АР Крим, %

 

Як свідчить дана діаграма населення у працездатному  віці становить 59,7% від всього проживаючого населення. Негативним є те, що частка осіб похилого віку переважає частку осіб у віці до 16 років на 3,5%.

Рівень зареєстрованого  безробіття як відношення кількості  безробітних громадян, які перебували на обліку на початок відповідного року в державній службі зайнятості складав на 1.01.07 – 2,2%, при цьому  в Україні цей показник в середньому становив – 4,2%.

В підсумку можна  сказати, що демографічний фактор є  одним з визначальних при формуванні сфери торговельного обслуговування АРК. Розвиток закладів внутрішньої  торгівлі АРК забезпечені необхідною кількістю робочої сили, що сприяє їх подальшому розвитку.

Густота населення в АР Крим становить 82 особи на 1 кв. км.

Важливою особливістю  АРК є поліетнічність населення  півострова. Зараз його населяють  представники більше, ніж вісімдесяти  національностей. В цілому ж на рис.4 показано національний склад населення АР Крим.

 

Рис. 4. Різновидність  населення АР Крим, (% до загальної  чисельності)

 

Рівень зареєстрованого  безробіття як відношення кількості  безробітних громадян, які перебували на обліку на початок відповідного року в державній службі зайнятості складав на 1.01.02 – 2,2%, при цьому в Україні цей показник в середньому становив – 4,2%

 

2.3 Соціально-економічні

 

При розгляді соціально-економічних  показників, як передумов розвитку та розміщення санаторно-курортного комплексу, я б хотів окремо розглянути економічні і соціальні показники.

Продуктивні сили АРК є складовою  продуктивних сил України і невід’ємною  часткою її загальногосподарського комплексу. Продуктивні сили дозволяють здійснювати безперервний процес розширеного  суспільного відтворення та беруть участь у створення ВНП (валовий національний продукт). Динаміку питомої ваги АРК у ВНП України подано нижче на рис. 5:

 

Рис. 5. Динаміка питомої ваги АРК у загальній  структурі ВНП України, %

 

Як бачимо, АРК займає значне місце  у загальному обсязі ВНП країни. Максимального значення її питома вага у структурі ВНП досягла у 2009 р., тобто спостерігається тенденція  до її зростання.

Як свідчить таблиця 1 на протязі 2008-2009 років в АР Крим простежується позитивна тенденція до ряду показників: зростання кількості населення та трудових ресурсів, підвищення обсягів виробництва продукції промисловості, АПК, покращилося сальдо зовнішньоторговельного балансу.

 

 

Таблиця 1 Основні показники соціально-економічного розвитку АР Крим

Показник	2008	2009
Територія тис. км2	27	27
Кількість постійного населення, тис. осіб	2489,1	2490,0
Питома вага міського населення, %	67,5	69,0
Трудові ресурси, зайняті в усіх сферах економічної діяльності (без  зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), осіб	1508,8	1514,9
Продукція промисловості, млн. грн.	2465,3	2469,7
Продукція сільського господарства, млн. грн.	924	926
Виробництво товарів народного  споживання, млн. грн.	758	762
Експорт товарів, % до експорту України	1,2	1,3
Імпорт продукції, % до імпорту України	1,1	1,1
Сальдо зовнішньоторговельного балансу, млн. дол*	27,3	29,5

 

З початку 2009 р. в АР Крим продовжувалася тенденція до економічного зростання. Якщо за І квартал темпи росту обсягів промислового виробництва становили 101,1%, то за 5 місяців - 102,3%. Це менше, аніж в цілому по Україні та інших великих промислових регіонах країни, проте не відбувається тенденція до скорочення обсягів виробництва.

Щодо інвестицій в  економіку регіону, то найбільша  питома вага їх припадає на санаторно-курортний комплекс. Найбільші інвестиційні проекти передбачено на реконструкція готельного комплексу «Ореанда» - загальний обсяг інвестицій -31,12 млн. дол. США., будівництво першої черги рекреаційного комплексу «Аквапарк» - загальний обсяг інвестицій - 2,95 млн. дол. США. та ін.

 

2.4 Історичні

 

Освоєння в курортно-рекреаційних цілях було розпочато з середини XIX ст. Сьогодні в Криму налічується  понад 700 лікувально-оздоровчих закладів, у тому числі 128 санаторіїв. В Криму  зосереджено 36% санаторно-курортного фонду, понад 30% будинків відпочинку, близько 20% туристських закладів України.

Надбанням Криму є  безліч історико-культурних ресурсів. Понад 11,5 тисяч пам’ятників історії, культури і архітектури, які відносяться  до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій Найбільш унікальними з них є комплекс печерних міст і монастирів біля Бахчисараю, Генуезька фортеця та багато інших туристичних об’єктів.

Історико-культурні пам'ятки різних епох, що збереглися на його території, є результатом взаємодії різних етносів і цивілізацій, які на певних відрізках історії, існуючи паралельно на обмеженій території півострова, часом функціонували відособлено, не змішуючись і майже не проникаючи одна в одну. Сліди первісної людини, виявлені в печері Киїк-Коба у 25 км від Сімферополя, підтверджують її появу в цих краях близько 100 тис. років тому.

В цілому ж на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим здійснюють позитивний вплив такі фактори:

- різноманітний та значний природно-рекреаційний потенціал та історико-культурні ресурси, що налічують понад 11,5 тис. пам’яток;

- зростаючі і все більш диверсифіковані потреби населення в санаторно-курортному лікуванні, рекреаційному обслуговуванні та туризмі;

- розгалужена мережа існуючих закладів рекреаційного обслуговування, наявність курортів приміських зон відпочинку тощо;

- досить потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування

Але формування санаторно-курортного комплексу в Криму відбувається і під впливом несприятливих факторів, - це насамперед:

- обмежена платоспроможність населення;

- слабкий розвиток інфраструктури загального призначення;

- низький рівень сервісу та невисока культура господарювання;

- нерозвинуті сучасні системи інформаційного забезпечення рекреаційної галузі та невисокий рівень реклами;

- дефіцит висококваліфікованих фахівців;

- зниження і навіть відсутність держбюджетних надходжень у дану галузь.

 

3. Сучасний рівень розвитку і  структура санаторно-курортного  комплексу АРК

 

За даними державного комітету статистики України, загальна місткість рекреаційних закладів на початок 2009 року становила 349 тис. місць, в тому числі дитячі санаторії 102 тис. місць, санаторії-профілакторії – 173, будинки і пансіонати відпочинку – 50, бази та інші заклади відпочинку – 423 тис. місць

Санаторно-курортний  комплекс АР Крим являє собою сукупність закладів, що забезпечують щорічний, щотижневий, щоденний відпочинок, санаторно-курортне лікування, туризм населення регіону, всієї країни та іноземним туристам.

Виходячи з структури  санаторно-курортного комплексу АР Крим, варто сказати, що основними її складовими частинами виступають:

1. Санаторно-курортне  лікування, що представлене санаторіями  та пансіонатами, готелями, бальнеолікувальницями,  квартирними бюро. Базується на  використанні кліматологічних, бальнеологічних, грязевих природних ресурсів.

 

Рис. 6. Санаторії та пансіонати відпочинку, одиниць

 

Станом на початок 2009 року в АР Крим нараховувалося 107 санаторіїв та пансіонатів з лікування із загальною кількістю 27590 місць відпочинку. В цілому ж динаміку зміни кількості санаторіїв та пансіонатів відпочинку показана на рис. 6.

Отже, аналізуючи діаграму 3 можна сказати, що в цілому за період 2000-2009 років суттєво збільшилася  кількість санаторіїв та пансіонатів відпочинку.

2. Довготривалий відпочинок, представлений закладами стаціонарного відпочинку (будинки відпочинку та творчості, пансіонати, бази, спортивно-оздоровчі комплекси і табори, заклади дитячого відпочинку). Базується на використанні значних різноманітних рекреаційних ресурсів - рекреаційних лісів, ландшафтів морського узбережжя, річок, озер, водосховищ, приміських зелених зон, парків та лісопарків;

Розглядаючи заклади  стаціонарного відпочинку АР Крим слід сказати, що вони на протязі останніх 5 років не мають чіткої тенденції до скорочення чи зростання, в цілому ж ця тенденція показана на рис. 7.

 

Рис. 7. Динаміка в зміні закладів стаціонарного відпочинку, кількість  місць

 

3. Короткочасний відпочинок, що представлений відповідними закладами та територіями (садівничі товариства і дачні кооперативи, бази відпочинку вихідного дня, заклади рибалок та мисливців, приміські та міські зони відпочинку, міські парки та лісопарки, зелені зони міст тощо), а також вторинними закладами обслуговування (громадського харчування, роздрібної торгівлі, культурно-побутового призначення, транспорту);

Аналізуючи дані заклади, варто сказати, що в цілому вони займають значну територію АР Крим і в останні  роки продовжується їх зростання  особливо у великих містах. В цілому ж площу території відведену під ці заклади в різних містах АР Крим показано на рис. 8. Всі дані, які наведені на цій діаграмі пораховано у відсотках до загальної зайнятої території цими закладами