Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Сентября 2013 в 02:06, курсовая работа

Описание работы

Метою написання курсової роботи буде докладне дослідження ролі окремих складових у забезпеченні якнайкращого розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим.
Завдання курсової роботи полягає в дослідженні передумов, що сприяють розвитку цього комплексу; сучасного його стану; факторів, які впливають на його розміщення; перспектив подальшого удосконалення цього комплексу.

Содержание

1. Сутність, значення і місце санаторно-курортного комплексу в господарстві
2. Передумови розвитку і розміщення санаторно-курортного комплексу АРК
3. Сучасний рівень розвитку і структура санаторно-курортного комплексу АРК
4. Територіальна структура сучасного рівня розвитку і розміщення рекреаційного комплексу АР Крим
5. Сучасні проблеми та напрямки удосконалення сучасного рівня розвитку і розміщення санаторно-курортного комплексу АР Крим
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим.doc

— 846.00 Кб (Скачать)

 

Рис. 8. Площа території, яку займають заклади санаторно-курортного комплексу, (% до загальної площі)

санаторний курортний  економічний обслуговування

4. Санаторно-курортний  комплекс забезпечений готелями, туристичними базами, приютами, кемпінгами, мотелями, оздоровчо-туристичними комплексами та таборами, туристичними агентствами, екскурсійними бюро та туристськими маршрутами, органами управління і обслуговування.

Розглядаючи дану складову санаторно-курортного комплексу АР Крим, варто зауважити, що досить важливе місце займають готелі. Станом на кінець 2009 року в готелях Криму було обслужено 287396 осіб.

5. Профілактичне лікування, що відбувається без відриву від виробництва і забезпечується мережею санаторіїв-профілакторіїв, які використовують природні рекреаційні ресурси і ландшафти;

Щодо закладів профілактичного  лікування, то в Криму просліджується негативна тенденція до зниження кількості санаторіїв-профілакторіїв. Так, їх кількість в 2009 році знизилася відповідно до 2008 року на 6 одиниць і становила 202 об’єкта. Хоча в більшій мірі зниження об’єктів відбувається через їх реконструкцію і в подальшому планується ще зниження декількох об’єктів, але вже в 2011 році, за розрахунками кримських вчених, планується швидке зростання кількості санаторіїв-профілакторіїв.

6. Території природоохоронного  та рекреаційного призначення:  державні національні парки, природні парки місцевого значення, заказники, ландшафтні парки та природні урочища.

На сьогодні владою Криму  відбувається відновлення деяких об’єктів природоохоронного та рекреаційного призначення, які були за забур’янені в результаті недостатнього фінансування, як збоку державних органів влади так і суб’єктів підприємницької діяльності.

В загалі ж сучасна  структура матеріальної бази довготривалого санаторно-курортного обслуговування в АР Крим представлена на рис. 9.

 

Рис. 9. Структура рекреаційного фонду тривалого користування АР Крим, (2009 рік)

 

 

Таким чином, за місткістю перше  місце в Криму посідають санаторно-курортні заклади, що розміщуються в місцях з найціннішими курортологічними ресурсами та великою кількістю населення. Їх кількість в АР Крим налічує - 137, або 25% від усієї кількості по Україні.

Загальна забезпеченість Криму санаторними ліжками становить 7,1/1000 жит., що перевищує норму забезпеченості, яку рекомендовано Центральним інститутом курортології і фізіотерапії Міністерства охорони здоров’я на 2,79.

Друге місце в структурі  рекреаційного фонду тривалого  користування посідають заклади  відпочинку. Це пов’язано із специфікою відпочинку. Проблема організації відпочинку - одна з найважливіших, оскільки від вирішення її залежить рівень відновлення працездатності населення. В Україні на рік припадає 133 дні відпочинку (включаючи дні відпустки, свята, вихідні), з яких 103-104 дні становлять суботи і неділі. Це вимагає розвитку сфери відпочинку, основу якої складають будинки, пансіонати, бази відпочинку, дитячі та молодіжні табори.

Із 286 будинків відпочинку і пансіонатів на 80 тис. місць  України, 122 на 39 тис. місць знаходяться  у АР Крим (або 48% всього фонду України) та 21% фонду АР Крим.

Основна частина туристичних  закладів Криму представлена туристичними базами, середня місткість яких становить 453 місця. Найбільша їх кількість  зосереджена в центрі АР Крим. В  Криму нараховується 89 готелів та інших місць короткотермінового проживання. Хоча за останні 5 років їх кількість знизилася з 103, проте все-одно це залишається другий показник по Україні. В цілому ж структурні підрозділи сфери сервісу у готелях та інших місцях короткотермінового проживання показано у таблиці 2

 

 

Таблиця 2 Структурні підрозділи сфери сервісу у готелях та інших місцях для короткотермінового проживання

Назва послуги

2005

2009

1. Автостоянки

251

257

2. Ресторани, кафе, бари тощо

515

524

3. Сауни (лазні, басейни, пральні)

302

298

4. Заклади торгівлі (магазини, кіоски, тощо)

94

99


 

Щодо пріоритетності розвитку санаторно-курортного комплексу Криму, то з 1 січня 2009 року терміном на 30 років уведений спеціальний режим інвестиційної діяльності. Затверджено 12 інвестиційних проектів на загальну суму 79,90 млн. дол. США. На 01.03.2003 притягнуто інвестицій на загальну суму — 35,42 млн. дол. США. У бюджети всіх рівнів перераховано 8,27 млн. грн.

Найбільші інвестиційні проекти передбачено на:

  • Реконструкція готельного комплексу «Ореанда»

Реалізація інвестиційного проекту дозволить перепрофілювати  діяльність готелю від загальноприйнятого раніше стандарту (тільки розміщення і  харчування) на створення туристичного комплексу з міжнародним рівнем обслуговування клієнтів і широким спектром послуг. Завдяки цьому готель буде відповідати рівню п'ятизіркового готелю. Загальний обсяг інвестицій -31,12 млн. дол. США.

  • Будівництво першої черги рекреаційного комплексу «Аквапарк»

Розташований у підніжжя гори Кішка (селище Сімеїз) комплекс водноспортивних атракціонів є унікальним об'єктом розваг для сімейного відпочинку. Офіційне відкриття першої черги аквапарку «Голубая Затока» відбулося в червні 2008 року. При підборі обслуговуючого персоналу перевага була віддана місцевим жителям — це більш двохсот нових робочих місць з досить високим рівнем заробітної плати. Загальний обсяг інвестицій — 2,95 млн. дол. США. До 2012 року планується в цей же проект планується перерахувати ще стільки ж грошей.

  • Будівництво й експлуатація пансіонату ім. Терлецького

Реалізація даного проекту  дозволить здійснити комплексну реконструкцію і перепрофілювання дитячого оздоровчого табору ім. Терлецького  в пансіонат сімейного відпочинку, що надаватиме послуги на якісно новому рівні. На території пансіонату буде створено унікальний дендропарк, побудовано відкритий плавальний басейн із водяними атракціонами. Загальний обсяг інвестицій по проекті — 2,41 млн. дол. США. Завдяки цьому проекту буде створено 88 нових робочих місць із середньою заробітною платою 950 гривень.

  • Створення й експлуатація Центра відпочинку «Лаванда»

Зведення корпусів Центра відпочинку «Лаванда» ведеться на основі відновлення двох напівзруйнованих дач, побудованих наприкінці XIX —  початку XX століття, недалеко від Мисхорського парку, пам'ятника садово-паркового мистецтва, закладеного наприкінці XVIII століття. Кошторисна вартість проекту — 891 тис. дол. США.

  • Перша черга реконструкції Міжнародного Дитячого Центра «Артек»

В результаті реалізації проекту буде обновлені матеріально-технічна база і створені комфортні умови проживання, навчання, оздоровлення і повноцінного відпочинку дітей в одному з найстарших дитячих центрів, збудованих в 1925 році і до 1992 року, що функціонував як Всесоюзний піонерський табір "Артек» ім. В. І. Леніна. За час існування в «Артеці» відпочило більш мільйона дітей з 126 країн світу. Загальний обсяг інвестицій - 17,87 млн. дол. США.

Таким чином, санаторно-курортний  комплекс Криму представлений готелями, туристичними базами, приютами, кемпінгами, мотелями, оздоровчо-туристичними комплексами та таборами, туристичними агентствами, екскурсійними бюро та туристськими маршрутами, органами управління і обслуговування. Основна частина туристичних закладів Криму представлена туристичними базами, середня місткість яких становить 453 місця. Найбільша їх кількість зосереджена в центрі АР Крим. В Криму нараховується 89 готелів та інших місць короткотермінового проживання. Хоча за останні 5 років їх кількість знизилася з 103, проте все-одно це залишається другий показник по Україні.

 

4. Територіальна структура сучасного рівня розвитку і розміщення рекреаційного комплексу АР Крим

 

На території АРК можна виокремити наступні основні центри розвитку санаторно-курортного обслуговування: Джанкой, Чорноморське, Октябрське, Керч, Феодосія, Євпаторія, Саки, Сімферополь, Севастополь, Судак.

Питому вагу кожного центру розвитку санаторно-курортного обслуговування подано нижче на рис. 10.

 

Рис. 10. Територіальна структура  розвитку закладів санаторно-курортного обслуговування АРК, % (на 2009 р.)

 

З даних рис. 10 видно, що в Автономній республіці Крим виділяються в цілому два найбільші основні центра розвитку санаторно-курортного обслуговування – Сімферополь (30%) та Севастополь (24%), які характеризуються найбільшою заселеністю  та рівнем соціально-економічного розвитку.

Для більш детального аналізу територіальних відмінностей у розвитку санаторно-курортного комплексу регіону доцільно проаналізувати коефіцієнт концентрації санаторно-курортного обслуговування, який розраховується як співвідношення обсягу обороту закладів санаторно-курортного комплексу у відповідному населеному пункті (регіоні) до кількості населення в цьому регіоні. Розрахунок коефіцієнта концентрації санаторно-курортного обслуговування по основних центрах розвитку подано нижче в таблиці 3.

 

Таблиця 3 Розрахунок коефіцієнта концентрації санаторно-курортного обслуговування АРК за 2009 р. по основним рекреаційним центрам

Центри

Оборот закладів рекреації, млн.грн.

Чисельність населення, тис.чол

Коефіцієнт концентрації санаторно-курортного обслуговування

Джанкой

146,2575

199,2

0,734

Чорноморське

181,3593

72,21

2,512

Октябрське

128,7066

54,78

2,350

Керч

239,8623

89,64

2,676

Феодосія

134,5569

62,25

2,162

Євпаторія

432,9222

189,24

2,288

Саки

707,8863

253,98

2,787

Сімферополь

1872,096

821,7

2,278

Севастополь

1485,9762

672,3

2,210

Судак

157,9581

74,7

2,115

Всього

5487,5814

2490

2,204


 

Найвищий рівень концентрації санаторно-курортного обслуговування у 2009 році спостерігається у Керчі, Саках, Чорноморському, Октябрьскому.

Розміщення основних центрів розвитку санаторно-курортного комплексу АРК наведено на картосхемі 1. На картосхемі населено рівні концентрації товарообороту за основними економічними центрами.

 

 

Картосхема 1 Розміщення закладів санаторно-курортного обслуговування АРК

 

Розглянемо також основні  рекреаційні райони АРК.

Євпаторійський рекреаційний район розташований на узбережжі  Кримського півострова в південно-західній його частині. Включає Євпаторійський, Роздольненський та Чорноморський  рекреаційні підрайони. Основними рекреаційно-туристичними ресурсами району є помірно-континентальний приморський клімат, тепле море, дрібнопіщані пляжі, лікувальні грязі і ропа озер, мінеральні води, пам'ятки історії та культури м. Євпаторії.

Основними курортними центрами району є Євпаторія (31 санаторій, 37 дитячих таборів, 7 пансіонатів, будинок відпочинку, туристична база) та Саки (5 санаторіїв, 1 пансіонат, 4 дитячі табори), які мають загальнодержавне значення. Всього, станом на 1.01.2009 року в межах Євпаторійського рекреаційного району функціонують 128 лікувально-оздоровчих, туристичних та закладів відпочинку загальною місткістю понад 48,2 тис. місць, в т.ч. 40 санаторіїв і шкільних таборів санаторного типу, 9 пансіонатів і будинків відпочинку, туристична база. Загальна чисельність рекреантів в районі перевищує 1,5 млн. чол./рік. Наукове значення для організації курортної справи має діяльність - Євпаторійського філіалу Московського науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії.

Феодосійський рекреаційний район розташований на південному сході Кримського півострова та на Арабатській Стрілці. Включає в себе Арабатський, Судацький та Феодосійський підрайони. Основними рекреаційно-туристичними ресурсами району є приморський помірно-континентальний клімат, піщано-черепашкові пляжі, тепле море (літня температура морської води +17 - +24°С), мінеральні води (сульфатно-хлоридно-натрієві та сульфідні хлоридно-гідрокарбонатні натрієві), лікувальні сульфідні мулисті грязі (оз. Аджеголь), пам'ятки історії та культури Керчі, Судака, Феодосії, Старого Криму. Купальний сезон триває 3-4 місяці. Тривалість сонячного сяйва близько 2300 годин на рік.

В межах Феодосійського рекреаційного району станом на 1.01.2009 р. функціонувало 72 лікарняно-оздоровчих закладів на 20,4 тис. місць, зокрема 6 санаторіїв, 14 пансіонатів і будинків відпочинку, 9 туристичних баз і готелів, Судацьке і Феодосійське бюро подорожей і екскурсій. Загальна чисельність рекреантів перевищує 810 тис. чоловік на рік; в період літнього сезону тут одночасно перебувають до 1600 тис. рекреантів.

Информация о работе Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим