інновація в культурному туризмі

      Діловий туризм охоплює подорожі зі службовими цілями без отримання доходів за місцем відрядження. Рекреаційний туризм − це туризм з метою відпочинку або лікування. Екологічний туризм включає всі форми природного туризму, при яких основною мотивацією служать спостереження і прилучення до природи. Спортивний туризм передбачає участь у спортивних заходах і змаганнях.

      Давно виділився і став самостійним такий вид туризму, як культурний, чи пізнавальний. Культурний туризм − це духовне присвоєння особистістю через подорожі та екскурсії багатств культури в їх достовірності. Його можна розглядати як систему, що надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни.

      Основою культурного туризму є історико-культурний потенціал країни, що включає все соціокультурне середовище з традиціями і звичаями, особливостями побутової та господарської діяльності. Мінімальний набір ресурсів для пізнавального туризму може дати будь-яка місцевість, але для його масового розвитку вимагається певна концентрація об’єктів культурної спадщини, серед яких можна виділити:

      • пам’ятники археології;

      • культову і цивільну архітектуру;

      • пам’ятники ландшафтної архітектури;

      • малі і великі історичні міста;

      • сільські поселення;

      • музеї, театри, виставкові зали та ін.;

      • соціокультурну інфраструктуру;

      • об’єкти етнографії, народні промисли та ремесла, центри прикладного мистецтва;

      • технічні комплекси і споруди.

      Культурне самовираження народу завжди викликає інтерес. Природна допитливість туриста щодо особливих куточків світу і народів, що їх населюють, утворює один з найбільш сильних спонукальних туристських мотивів. Це є однією з причин впровадження нових технологій та ідей саме в цей вид туризму.

      Культурний  туризм − найкращий спосіб знайомства з іншою культурою. Гуманітарне значення культурного туризму полягає у використанні його можливостей для розвитку особистості, її творчого потенціалу, розширення горизонту знань. Прагнення до знання завжди було невід’ємною рисою людини. Поєднання відпочинку з пізнанням життя, історії та культури іншого народу − одне із завдань, яке повною мірою здатний вирішувати культурний туризм. Знайомство з культурою та звичаями іншої країни збагачує духовний світ людини.

      Особливості культури різних регіонів світу все  частіше спонукають людей проводити  відпустку в подорожі. Об’єкти, відвідувані туристами, сприяють їх духовному збагаченню, розширенню кругозору. Культура є одним з основних елементів туристського інтересу.

      Пізнавальний  туризм охоплює всі аспекти подорожі, за допомогою якого людина дізнається про життя, культуру, звичаї іншого народу. Туризм, таким чином, є важливим засобом створення культурних зв’язків та міжнародного співробітництва. Це ще одна причина створення та впровадження інновацій в культурний туризм.

      Розвиток  культурних факторів всередині регіону  є засобом розширення ресурсів для залучення туристичних потоків. У багатьох країнах туризм може бути включений в так звану політику культурних відносин.

      Рівень  культурного розвитку може бути використаний також для створення  сприятливого іміджу конкретного регіону на туристичному ринку. Елементи і фактори культури можуть бути каналами розподілу інформації про туристичні можливості місцевості. Успіх розвитку туризму залежить не тільки від матеріально-технічної бази, що відповідає загальноприйнятим стандартам і вимогам, але і від унікальності національної культурної спадщини та задіяних нових інноваційних проектів.

      Об’єкти національної культурної спадщини повинні бути представлені розумно і творчо. Науково-технічний прогрес зробив свою справу: продукція однієї країни практично не відрізняється від аналогічної продукції іншої країни. У культурі однаковість неприпустимо. Регіон, який бажає стати популярним туристським напрямком, повинен володіти унікальними культурними комплексами і пропонувати їх на туристський ринок.

      Незважаючи  на те що практично будь-яку інформацію можна отримати з друкованих періодичних видань, художньої літератури та інших джерел, не старіє стара істина: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Тому регіон, зацікавлений в залученні туристів, повинен розумно планувати і розвивати нові спеціальні програми і заходи, що сприяють підвищенню інтересу до його культури, поширювати інформацію про свій культурний потенціал в розрахунку на залучення потенційних туристів.

      Таким чином, культура регіону здатна викликати у потенційних туристів найсильніший спонукальний мотив до подорожі. Тому збереження культурної спадщини, її раціональне використання, впровадження інновацій в культурному туризмі мають визначальне значення для сталого залучення туристичних потоків і збереження популярності конкретного туристського спрямування.

      Культурний  туризм не тільки приносить доходи регіону, але дає місцевому населенню підставу пишатися своєю унікальністю і надає можливості ділитися нею з туристами. Якщо суспільство буде це враховувати, то зможе створити систему раціонального використання унікальних ресурсів для туризму.

      Успішний  розвиток туризму, а отже, масове залучення  потенційних туристів залежить від дій, спрямованих на збереження культурних, історичних і природних ресурсів місцевості. Реалізація програми з використання історико-культурного та природного потенціалу регіону з метою туризму вирішить одну з найважливіших його проблем − проблему сезонного коливання попиту − шляхом запропонування різноманітних форм міжсезонного туризму, які передбачають використання елементів культури. 

      2.2 Театралізація як одна з форм розвитку культурного туризму  

        Останнім часом  на українському  ринку все більш  широко представлені  операторські пропозиції, пов’язані з популярним видом культурного туризму − подієвим туризмом: міжнародні фестивалі, карнавали та конкурси, народні свята і ярмарки. Подієвий туризм − це перспективно і динамічно розвивається сегмент вітчизняного туристичного ринку.

      На  туристичному ринку з’явився навіть спеціальний термін − анімація, що означає організацію розваг і активного проведення дозвілля. Анімація включає в себе проведення спортивних ігор, різних конкурсів і змагань, танцювальних вечорів, карнавалів, рольових ігор, театралізованих вистав, хобі-клубів зі сфери духовних інтересів. Природно, з’являється і фахівець-аніматор: людина, що займається оформленням турпродукту і організацією рекреаційної діяльності туристів.

      Однією  з основних форм подієвого  туризму є театралізація, сприяє створенню  цілісної системи  подієвого туризму. Театралізація являє собою художнє осмислення реального життєвого або історичної події. Театралізація завжди ситуативна, викликається певними соціальними потребами особистості.

      Останнім  часом багато музеїв і туристських  організації, що займаються розвитком внутрішнього туризму, виробляють нові напрямки своєї діяльності. Серед цих напрямів особливий інтерес представляють театралізовані свята, прив’язані, як правило, до календарних свят як місцево, так і більш масштабного значення.

      Проекти театралізованого і  подієвого туризму можуть включати в себе  конкурси, фестивалі, національні свята, етнографічні посиденьки і т. д.

      Театралізовані  свята та обряди − це багатогранне суспільне явище, що відображає наше минуле і сьогодення. Головна перевага театралізованого дійства перед звичайною екскурсією − це активна і обов’язкова задіяність учасників безпосередньо у подіях, що відбуваються. У соціально-культурному туризмі використовується частіше всього одна з форм театралізованого дійства − ігрова. Виникаюча ігрова ситуація ставить людину в положення учасника, а не глядача театралізованого дійства. Треба підкреслити, що вірно знайдена організаторами за допомогою гри асоціативна образність створює необхідну для театралізованого дійства атмосферу, допомагає створити активний емоційний настрій присутніх. Для створення ігрової театралізації характерно образне рішення, як правило, із задоволенням розвиватися всім учасниками під час втілення дії в життя.

      Таким чином, театралізація є особливим  видом соціально-культурної діяльності з постійно зростаючим попитом на неї в туристському бізнесі. При організації театралізованої дії необхідно суворо диференційовано підходити до учасників заходу, тобто враховувати їх вік, професію, місце проживання і, наскільки це можливо, інтереси, досвід. Театралізоване масове дійство передбачає кілька основних етапів.

      Перший  етап − підготовка до заходу. Вона включає в себе широке інформування, різноманітну рекламу театралізованого шоу, розробку сценарію, підбір виконавців, вибір місця дії і багато іншого.

      Другий етап − безпосереднє проведення свята, тобто, втілення в життя сценарію театралізованої екскурсії: організація свята вступна частина, ланцюг епізодів, кульмінація та фінал.

      Третій  етап − активізація учасників свята після закінчення театралізованої дії, що включає в себе проведення різних конкурсів, змагань, а також проведення самодіяльних виступів і т. д.

      Метод театралізації − це не лише одна з нових форм туристичного обслуговування, а й значне соціально-педагогічне явище, що являє собою складний твір сценічного мистецтва.

      Особливе місце в театралізованій святково-обрядовій дії займають народні традиції та фольклор, які є багатством, виробленим поколінням і передавальним в емоційно-образній формі історичний досвід, культурну спадщину.

      Можна запропонувати такі досить прості прийоми для залучення учасників в театралізоване дійство, такі як:

      1) костюмування учасників, яке стимулює  їх активність і виступає своєрідною  рушійною силою всього, що відбувається. Крім того, костюмування дозволяє  прискорити процес, адаптації в ньому учасників свята за рахунок рольового спілкування, що імпонує як дорослим, так і дітям різного віку;

      2) колективна імпровізація, що представляє собою спонтанну художню реакцію людини на те, що відбувається дійство;

      3) різні форми змагань у формі ігрового конкурсу. Конкурси можуть бути інтелектуальною спортивної, музичної спрямованості;

      4) ритуальна дія − є обов’язковим структурним елементом, специфічною особливістю будь-якого театралізованого святково-обрядового заходу, що спирається на народні традиції. Використання ритуальної дії пов’язано як з календарними святами (такими як зустріч весни, прихід літа, проводи зими), так і з виконанням певних рядових дій історичного характеру;

      5) створення історичного тла за  допомогою особливостей (архітектурних, географічних та ін) місця проведення свята. Якщо театралізоване шоу проводиться просто в красивому природному куточку, але має відтворити конкретне історична подія, слід використовувати, крім костюмування артистів та учасників екскурсії, певні прийоми: символічне у створення стародавніх жител (юрти, шатра, намети, куреня), старовинних ярмарків з використанням реконструйованих чи стилізованих предметів.

      Розглянемо  кілька прикладів театралізованих  програм, розроблених в різних містах та регіонах України. Найпоширенішими театралізованими святами на території нашої країни є популярні до цих пір язичницькі свята, поєднані з святами православним. Так, святкування Масляної проходить практично у всіх історичних музеях і втілюється в життя багатьма туристськими і фірмами, що працюють на внутрішній туризм. Попит на захід «Прощання із зимою» у процесі театралізованого свята Масляної величезний. На це свято прагнуть потрапити не тільки різновікові шкільні та студентські групи, а й приїжджають в країну туристи. Святкування Масляної – це використання подієвих факторів для залучення в «низький сезон» туристів. В даний час старовинне українське місто Полтава претендує на проведення головної в країні Масляної: туроператори міста пропонують тижневі тури з участю в театралізованих виставах і екскурсіях. Також популярні театралізовані українські свята Різдва, Трійці, Івана Купали, свято врожаю і т. д. Ці свята замінюють собою такі популярні у туристів, які відвідують західні, а також південноамериканські країни, карнавали. Із задоволенням туристські групи беруть участь і у святкуванні театралізованого Нового року, Різдва та багатьох інших цікавих дат. Закарпаття пропонує театралізовану програму «Закарпаття − батьківщина Діда Мороза».