Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2011 в 19:10, курсовая работа
В древній Греції і Римі використовувались з лікувальними цілями і інші природні фактори. Так храми Асклепію будувались у місцевостях відомих не тільки своїми джерелами мінеральних вод, але і лікувальним чистим повітрям, багатою рослинністю території. В літературі 16-17 ст. починають розглядатись питання будівництва, облаштування і порядку експлуатації лікувальних місць. Всередині 16 ст. в Карлсбаді вперше введено мито з пацієнтів і встановлено порядок проведення лікувальних заходів.
Реалізацію
рекреаційних послуг в цей час
необхідно виводити на рівень розвинутих
європейських держав (Німеччина, Великобританія,
Франція) та США., а основний принцип
індустрії відпочинку і оздоровлення
повинен передбачати максимально можливе
збільшення грошових надходжень від реалізації
конкурентоспроможних якісних послуг,
а не надання дешевих туристичних послуг.
Держава в цей час бере на себе роль стратегічного
лідера туристично-рекреаційної індустрії
як галузі економіки, регулює цю діяльність
за допомогою законів та інших регуляторних
актів, контролює дотримання якості і
безпеки пропонованих послуг, виконання
установлених вимог та стандартів.
Виконання вищезазначених завдань зумовить
прискорений розвиток рекреаційно-туристичного
та санаторно-курортного комплексів Закарпаття,
зробить його конкурентноспроможним,
життєздатним та самоокупним, створить
сприятливий клімат для споживача та зацікавленість
для інвесторів.
3.2.
Стан і перспективи
розвитку лікувально-профілактичних
послуг в Україні
На сучасному етапі розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, все актуальнішим є збереження здоров’я окремої людини та соціуму конкретної території, що породжує цілий спектр потреб, реалізацію яких забезпечує рекреаційна галузь господарства . Потреби в кожній субгалузі рекреації формуються під впливом різних факторів. Зокрема, потреба в санаторно-курортному лікуванні та оздоровленні виникає через порушення стану здоров’я, необхідність в профілактичному оздоровленні, відтворенні фізичних, психічних сил. Потреби у відпочинку та туризмі визначаються необхідністю зняття фізичної, психічної втоми та напруги, бажанням духовного, інтелектуального, фізичного розвитку. Рекреаційні потреби, під дією цих факторів, визначають попит на рекреаційні послуги, як частину потреб споживача, забезпечену грошовою масою. Отже, на попит, з одного боку, великий вплив має матеріальна забезпеченість населення регіону, з іншого – пропозиція, можливість вибору згідно смаків, звичок, очікувань рекреантів, що формуються під впливом таких факторів як вік, стать, соціальна належність, традиції, релігійні та національні особливості, уподобання, стан здоров’я. Зараз існує значна диференціація в доходах населення, але питома частка малозабезпеченого населення – найбільша. Необхідно врахувати дану обставину і створити умови для задоволення потреб населення згідно з його матеріальними можливостями. Цього можна досягти через диверсифікацію цін та різнорівневість рекреаційного сервісу.
Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Досвід показує, що майже в усіх областях України щорічно проводять свій відпочинок тільки неорганізованим способом кілька мільйонів чоловік. Але слід відмітити, що в результаті аварії на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів помітно знизилася. Разом з тим в Україні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні райони з ефективними унікальними ресурсами для відпочинку і лікування.
У гірських та передгірських районах Закарпатської області, особливо біля Сваляви, є значні запаси вуглекислих вод, на базі яких працює декілька курортів. Поблизу села Синяк є родовища сульфідних вод, а хлоридно-натрієві води розвідано в Усть-Чорній. Різноманітними мінеральними водами багата Львівська область. Цінні всесвітньо відомі гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво-магнієві, сульфатні, натрієво-кальцієві води є у Карпатському регіоні, зокрема в Трускавці та Східниці (див. додаток В). На незначній відстані від Трускавця, у Моршині, розвідані й широко використовуються сульфатно-хлорні, натрієво-магнієво-кальцієві води. На північ від Львівського Передкарпаття зосереджені відомі сульфідні води в Любені Великому і Немирові. Такі води, а також грязі, є на півночі Івано-Франківської області в с. Черче. Усі ці ресурси мінеральних вод мають лікувальне значення. Чимале значення для лікування і відпочинку мають рекреаційні ресурси Полісся. Тут зосереджені значні масиви лісів, зокрема соснових. Переважає м'яка тепла зима і досить вологе літо. Є велика кількість прісних озер; повноводні ріки повільно протікають у низьких берегах. Першочергове значення мають рекреаційні ресурси тих місцевостей, які розташовані біля озер, рік і лісів. Можливості для лікування і відпочинку використовуються на Поліссі недостатньо. При цьому слід врахувати, що аварія на Чорнобильській АЕС негативно вплинула на можливості використання рекреаційних ресурсів центральної і східної частини Західного Полісся (північної частини Київської і Житомирської та деяких північних районів Чернігівської і Рівненської областей). Встановлено, що рівень радіації змінюється по вертикалі - біля основи крони він високий (30 %), над поверхнею крони він становить 100 %, на відстані 1 м від поверхні землі - 25%, над трав'яним покривом - 10 %.
Унікальні і сприятливі для освоєння рекреаційні ресурси має крайня північно-західна частина країни. На півночі Волинської області, у верхів'ї Прип'яті, в добре освоєному в господарському відношенні регіоні, знаходиться так зване Українське поліське поозер'я. Воно характеризується великою кількістю різноманітних за площею та глибиною озер, великими лісовими масивами з переважанням сосни, значними площами лук і боліт. Абсолютні висоти цієї рівнинної території становлять 160-190 м. Насамперед це Південний рекреаційний район, до складу якого входять приморські території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та Автономної Республіки Крим. Даний район є порівняно посушливим (середньорічна кількість опадів 300-400 мм, переважно у холодний період) з дуже теплим і тривалим літом, теплою зимою, ранньою і короткою весною. Південний берег Криму характеризується м'яким субтропічним кліматом середземноморського типу. В межах названого району виділяються три підрайони: західний, кримський і східний.
Західний підрайон (Одеська, Миколаївська області та західна частина Херсонської) характеризується помірним кліматом - більшою кількістю опадів, вищою відносною вологістю повітря і нижчою температурою морської води у літньо-осінній період. Тут зосереджені значні ресурси для організації грязьового лікування у вигляді намулової грязі солених озер і лиманів (Куяльницький та ін.). Значний ефект дають купання в морській воді, сонячні та повітряні ванни. Кримський підрайон, особливо невелика витягнута вздовж берега територія Південного берега Криму, захищена з півночі горами. Тут зосереджені надзвичайно сприятливі кліматичні ресурси для відпочинку та лікування: тепла волога зима з температурою січня +1...+5°С, липня - близько +25°С. У літньо-осінній період випадає невелика кількість опадів, переважає ясна безхмарна погода. Кількість годин сонячного сяйва тут коливається від 2000 до 2500 на рік. Сприятливі передумови для відпочинку і лікування є також у східній та західній частинах Криму. Унікальні грязі для лікування зосереджені в районах Євпаторії, Феодосії, Саку та в багатьох інших населених пунктах. Значні рекреаційні ресурси є у східному підрайоні, який простягається вздовж Азовського моря. Клімат у цьому підрайоні більш континентальний, температура менш солоної морської води вища. Підрайон має сприятливі кліматичні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районах Бердянська, Маріуполя.
Унікальні
рекреаційні ресурси є також
у Карпатах, Передкарпатті і Закарпатті,
які входять у вигляді
В
Україні є великі запаси лікувальних
грязей. До них відносяться різні
за походженням природні утворення
(відкладення боліт, озер та морських
заток), які складаються з води, мінеральних
та органічних речовин і являють собою
однорідну тонкодисперсну пластичну масу
з певними тепловими та іншими фізико-хімічними
властивостями. За прийнятою класифікацією,
лікувальні грязі поділяються на торфові
(прісноводні, мінералізовані), мулисті
(сапропелі, сульфідні, мінеральні, глинистий
мул, глини) та псевдовул-канічні (сопочні
та гідротермальні). В Україні експлуатується
сім торфових і десять сульфідних родовищ
лікувальних грязей. Особливе місце займають
унікальні ресурси озокериту Бориславського
родовища у Львівській області. Торфові
грязі є у Львівській та Івано-Франківській
областях. Серед мулисто-сульфідних значними
є Куяльницьке та Шаболатське (Одеська
область), а також Чок-ракське (Крим) родовища.
3.3.
Санаторій «Шаян»
як об’єкт лікувально-
Курортне містечко Шаян (див. додаток Ж) знаходиться в прекрасному куточку Закарпаття, на відстані 15 км. від залізничної станції Хуст, 60 км. – від міста Мукачева. Автобусне і автомобільне сполучення – від автостанцій Хуст, Мукачеве і Ужгород. Цілющі джерела Марамороша були відомі з давніх часів. На базі місцевих мінеральних вод вперше у 1952 році був відкритий будинок відпочинку, а в 1957 р. одним із перших на схилах Вигорлат-Гутинського хребта на висоті 210 м. над рівнем моря був зведений санаторій "Шаян". Містечко розташоване на лівому березі ріки Тиси біля підніжжя гори Великий Шаян, що разом із горами Середній і Малий Шаян оточує курортну зону, залишаючи відкритим лише східний напрямок. Завдяки цьому формується своєрідний місцевий мікроклімат з майже безвітряною м'якою погодою. Порівняно тривала весна, нежарке літо, тепла осінь і м'яка зима. Санаторій володіє двома спальними корпусами, бальнеооздоровницею, пансіоном, іншими необхідними побутовими приміщеннями. Є б’ювет мінеральної води, бальнеологічна лікарня з діагностичними та лікувальними кабінетами, інгаляторій, аеросолярій, масажні кабінети, відділення фізіотерапії. До послуг відвідувачів також: кафе, бар, клуб з кінозалом, бібілотека, танцювальний майданчик, автостоянка. 22 жовтня 2002 року була заснована база відпочинку «Шаян», яка знаходиться біля озера Силоамська купальня. Загалом база відпочинку надає такий асортимент послуг: готельні послуги; катання на катамаранах та човнах; риболовля з можливістю оренди спінінгів; купання в озері, в дитячому басейні; розваги на атракціоні Водна гірка; розміщення намету, відпочинок у сауні; харчування в кафе; організація екскурсій в Закарпатській області; організація рафтингу по річці Тиса; організація кінних прогулянок; взимку функціонує 300 метровий гірськолижний підйомник. Основний лікувальний чинник курорту – численні джерела лікувальних мінеральних вод, які містять різні макро - та мікроелементи, зокрема залізо, бор і фтор. Останній відносять до адаптогенів-радіопротекторів, котрі захищають організм від різних несприятливих факторів – біологічних, хімічних, фізичних. Серед них – вуглекисла холодна мало мінералізована крем'яниста гідрокарбонатно-натрієва мінеральна вода "Шаянська", загальною кількістю гідрокарбонатів вона наближається до мінеральних вод "Боржомі", "Єсентуки" і "Віши-селестон" (Франція). Мінеральну воду «Шаянська» добувають зі свердловини природного походження глибиною 250 метрів. Санаторій "Шаян" приймає на лікування хворих із наступними захворюваннями:
- хронічний гастрит із секреторною недостатністю у фазі ремісії і нестійкої ремісії;
- виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії;
- постгастрорезекційний синдром у стадії компенсації і субкомпенсації;
- функціональні розлади кишковика;
- хронічний ентерит і ентероколіт у фазі ремісії і нестійкої ремісії;
- хронічний коліт у фазі ремісії;
- дискенезія жовчних шляхів;
- хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі загострення;
- калькульозний холецистит при больових приступах жовчної кольки;
- хронічний персистируючий гепатит;
- стан після перенесеного вірусного гепатиту.
Особливо
ефективне лікування хворих із захворюваннями
печінки, підшлункової залози і кишковика.
Висновки
З даної курсової роботи на тему «Лікувально-профілактичні послуги, види, організація, аналіз рівня розвитку», можна зробити наступні висновки, що: лікувально-профілактичні послуги - це вид діяльності, своєрідна медична допомога, яка включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров'ю і працездатності, їх здійснюють професійно підготовлені працівники, які мають на це право. Медична допомога — це система лікувальних та профілактичних заходів, які усувають або обмежують несприятливий вплив подразників, оберігають психіку хворого, позитивно впливають на весь організм і сприяють швидкому одужанню. Дефініції понять «медична допомога» та «медична послуга» не збігаються, їх розмежування потрібно для визначення з дотриманням конституційного права людини на безоплатну медичну допомогу. В окремих випадках від цього залежить доцільність медичного втручання взагалі, необхідність обов'язкового отримання згоди на таке втручання, зміст і обсяг інформаційного обов'язку медичного закладу та ін.
Сполучення – це одночасне використання двох або декількох лікувально-профілактичних послуг. В основі механізму дії комплексної фізіотерапії є складні фізико-хімічні та фізіологічні процеси, при цьому велике значення мають явища синергізму, сенсибілізації, антагонізму.
Информация о работе Лікувально-профілактичні послуги, види, організація, аналіз рівня розвитку