Лечебные ресурсы Запорожской области

За дослідженнями курортологів найбільш благотворний терапевтичний вплив на людей справляє ультрафіолетова радіація Приазов¢я. Сприятливим для прийому сонячних ванн є вересень, але тривалість цих процедур значно скорочується, а у жовтні вони можливі лише до 2-ї декади і опівдні. Таким чином, у Приазов¢ї приймати сонячні ванни можна протягом 7 місяців. Ультрафіолетове проміння сонця справляє стимулюючу дію на організм людини, нормалізуючи функції периферичної нервової системи і покращуючи фізіологічну діяльність шкіри. Для території Приазов¢я період з біологічно активною ультрафіолетовою радіацією становить 288 днів, з 25 січня по 14 листопада, як і на курортах Одеси. Однак кліматичні умови для рекреації в області самостійно не використовуються, а лише з поєднанням використання інших природних ресурсів, зазвичай водних та бальнеологічних [22;234].

Тож, лікувальні ресурси області представлені бальнеологічними та кліматичними.

На південному заході Запорізької  області знаходиться Кирилівський бальнеокліматичний грязьовий курорт, що територіально об'єднує смт. Кирилівку, коси Пересип і Федотова. Його розвитку сприяють природні умови: лікувальні сульфідні мулові грязі і рапа Утлюкського і Молочного лиманів, сульфідні хлоридно-натрієві води смт Кирилівка, а також тривале тепле літо (середня тривалість оптимального для рекреації періоду складає 165-200 днів) і тепле, мілке з піщаними пляжами море. Ці умови сприятливі як для формування санаторно-лікувальної, так і оздоровчої та спортивної субгалузі. На території курорту, що займає площу 203,3 га, переважає оздоровчий сезонний відпочинок дітей і дорослих, що здійснюється в 113 рекреаційних установах загальною місткістю 19,9 тис. чоловік. Тут здійснюється лікування опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи, гінекологічних захворювань і хвороб органів дихання нетуберкульозного характеру, а також неорганізований тривалий і короткочасний відпочинок дорослих і дітей.

Основними лікувальними ресурсами  ландшафтів курорту є мулисті  грязі та ропа озер Червоне, Велике, затоки Азовського моря, а також  мінеральні хлоридні й натрієві води. Клімат курорту Кирилівка – помірно-континентальний, аналогічний до клімату рівнинного Криму. Курорт використовує мулисті сульфідні грязі у руслах річок Великий та Малий Утлюк, Утлюцькому й Молочному лиманах та високомінералізовані хлоридні натрієві мінеральні води.

Разом із тим, у межах курорту „Кирилівка” є ряд природних обмежень розвитку цілорічної рекреації, до яких відносяться: нестійкий сніговий покров у зимовий період; весняні пилові бурі і суховії, під час яких швидкість вітру досягає 20-30 м/с; періодична затоплюваність кіс; досить високий ступінь освоєння території [5;66].

На південному сході Запорізької області розміщений Бердянський грязьовий приморський курорт. Курорт розміщено в зоні морського перехідного до континентального клімату, що характеризує дану територію помірно м'якою зимою і досить теплим сухим літом, яке пом'якшується морськими бризами. В середньому 200-240 днів на рік температура повітря тримається вище нуля. Число годин сонячного сяяння складає 2383 у рік. Опадів випадає до 400 мм у рік, головним чином, у квітні-жовтні. Дані передумови в поєднанні з цінними піщаними пляжами, мілким теплим морем (вода прогрівається до +30°С) сприяють розвитку тут кліматотерапії.

Навколишні лимани курорту містять унікальні цілющі грязі. Морський, кліматичний і грязевий курорт. Є резерви для розвитку комплексу пансіонатів цілорічного використання. Територіальна структура курорту Бердянськ характеризується процесом формування рекреаційних комплексів і функціонуванням одиничних рекреаційних центрів. Тут знайдено багаті родовища мулової грязі, болотистих осадків лиманів і рапи, що містять солі натрію, кальцію, магнію, хлору, сульфатів, гідрокарбонатів, сірководню, метану, вуглекислоти й аміаку, а також виявлених у 1972 р. хлоридних натрієвих, вод розсольного типу з мінералізацією 58-69 г/л.,  що містять бром. Ці рекреаційні ресурси можуть використовуватися при лікуванні опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи, судинної системи, гінекологічних захворювань, хвороб вуха, горла, носу, бронхітів, трахеїтів й інших захворювань [20;371].

Загалом, у санаторіях Бердянська в комплексі представлені ті багатства, якими відомі курорти пишаються окремо: тепле море, лікувальні грязі мула, мінеральні води і степовий клімат.

11 січня  2005 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості м. Бердянська Запорізької області курортом державного значення".

Таким чином, кліматичні умови, берегова зона Запорізької області і саме Азовське море  є сприятливими  для розвитку  всіх видів рекреації, зокрема відпочинку на свіжому повітрі. Наявність мінеральних вод і лікувальних грязей дає можливість визначити і лікувальну функцію регіону. Більш детальне вивчення лікувальних ресурсів дасть можливість розвивати Запорізьке Приазов¢я як перспективний рекреаційний район.

 

 

2.3.   Аналіз рекреаційної сфери Запорізької області

 

Рекреаційні та курортні території Запорізької області складають майже 15 % від загальної площі. Стратегічний ресурс регіонального розвитку регіону потенційно складають лікувальні ресурси. Таким чином, важливою сферою розвитку області є санаторно-курортна сфера [30].

Запорізька область має великі можливості для розвитку курортного господарства, адже володіє великими територіями із природними рекреаційними та лікувальними факторами.

Станом на 2010 рік у Запорізькій області нараховано 541 санаторно-курортний та оздоровчий заклад — це санаторії, санаторії-профілакторії, будинки і бази відпочинку та дитячі оздоровчі установи [18;84].

У зв’язку з економічною кризою ситуація в санаторно-курортній галузі Запорізької області різко погіршилася. Відсутність належного фінансування призвела до згортання ряду державних програм (санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз, травматична хвороба спинного мозку, післяінфарктних хворих і т. д.). Усі спеціалізовані санаторії перейшли, в основному, на сезонний характер роботи, при цьому багато з них згорнули свої лікувальні бази і почали переходити в розряд закладів відпочинку з низьким рівнем сервісного обслуговування. Через відсутність контролю почали з’являтися нові заклади (бази відпочинку з лікуванням, центри здоров’я і т. д.), що мають слабку медичну базу і некваліфікований персонал. Також впливає на розвиток санаторно-курортного комплексу Запорізької області слабкість системи законодавчого забезпечення сфери курортної діяльності.

Протягом останніх п’яти років у регіоні можна простежити незначне зниження кількості санаторіїв, пансіонатів та дитячих таборів, а також зниження кількості ліжко-місць [Таблиця 2.2.].

 

 

 

Таблиця 2.2

Санаторно­курортні та оздоровчі заклади Запорізької обл. [18;85]

 

Роки	Санаторії та пансіонати з лікуванням		Санаторії-профілакторії		Дитячі оздоровчі табори
	всього	у них ліжок, тис.	всього	у них ліжок, тис.	всього	у них ліжок, тис.
2005	16	2,9	23	1,8	378	18,7
2006	15	4,9	21	1,7	366	19,0
2007	16	4,6	21	1,6	350	18,2
2008	17	4,6	20	1,6	373	17,9
2009	17	4,6	20	1,6	356	16,5
2010	16	4,8	18	1,3	328	15,5

 

Станом на 2010 рік у Запорізькому регіоні розташовано 16 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, що на 4 санаторії (або 19,04 %) менше, ніж середній показник по регіонах України. Загальна кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням у Запорізькому регіоні складає 3,31 % від загальної кількості санаторіїв в Україні.

Говорячи про загальну структуру кількості санаторно-курортних та оздоровчих закладів Запорізького регіону в контексті загальнодержавної динаміки, слід зазначити, що вага Запорізького регіону складає 3 %. Тобто кожен 33-ій оздоровчий заклад України знаходиться в Запорізькій області [21;78].

 Найбільший потенціал у розвитку санаторно-курортної сфери мають курорти Бердянськ та Кирилівка. Так, у межах території останнього виділяють такі зони:

• район селища Кирилівки представлений 10 базами відпочинку, дитячими оздоровчими установами, санаторієм "Кирилівка", розрахованим на одночасне лікування 2,1 тис. чоловік;
• коса Пересип представлена 60 базами відпочинку на 12,2 тис. чоловік;
• спортивна база на косі Федотова представлена 129 закладами на 12,7 тис. чоловік;
• зона Радивонівських рекреаційних угідь для оздоровчого відпочинку 3,4 тисяч дітей в селі Богатир та 1,1 тис. дорослих.

У складі Бердянського курорту на сучасному етапі можна виділити дві функціональні зони:

• у кореневій частині Бердянської коси на базі природних грязьових ресурсів і мінеральних вод, формується санаторно-лікувальна субгалузь з 17 лікувальними установами місткістю 6,1 тис. чоловік;
• на Бердянській косі склалася зона оздоровчого відпочинку. Тут розташовані переважно бази відпочинку (52 установи місткістю 11,0 тис. чоловік) і дитячі оздоровчі установи (119 - місткістю 6,8 тис. чоловік). Є резерви для розвитку комплексу пансіонатів круглорічного використання [5;59].

У загальній кількості оздоровчих закладів 66 % перебувають у колективній власності, 20,6 % – державній, 5,7 % – комунальній та 7,7 % – у приватній. Причому в останні роки, питома вага оздоровчих закладів, що знаходяться у приватній власності, збільшується. В цілому це позитивно впливає на поліпшення якості послуг, але призводить до подорожчання вартості відпочинку.

Основна маса санаторно-курортних та оздоровчих закладів Запорізького регіону орієнтована на лікування захворювань опорно-рухового апарату, сечостатевої системи, гінекологічних захворювань та захворювань шкіри. Така спеціалізація й обумовлює кількість санаторно-курортних та оздоровчих закладів у регіоні.

Узагальнюючи наведене вище, можна зробити висновок, що природно-кліматичні умови та комплекс оздоровчих закладів Запорізької області створюють чудові умови для функціонування та розвитку рекреаційної галузі, а

санаторно-курортний та оздоровчий комплекс Запорізького регіону є одним із найпотужніших у країні.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

3.1.   Проблеми функціонування рекреаційної сфери Запорізької області

 

Запорізька область є однією з найбільш техногенно навантажених областей України, що призводить до деградації та знищення природних екосистем, а разом із тим, унікальних рекреаційно-лікувальних та туристичних ресурсів на значних територіях.

Ситуація з використанням рекреаційних ресурсів Азовського узбережжя Запорізької області має такі особливості:

• у межах рекреаційних поселень відсутня комплексність у розвитку господарства, так, наприклад курортному містечку Приморськ бракує центрів з об'єктами культурно-побутового обслуговування;
• зростає кількість неорганізованих рекреантів у всіх курортних містах області, страждають від потоку туристів заказні території, зокрема коса Обіточна та Бердянська;
• територіально нерівномірно розподіляються відпочиваючі, що концентруються на найбільш освоєних територіях (Бердянськ, Кирилівка), що спричинює дигресійні зміни у компонентах ландшафтів;
• яскраво виражена сезонність рекреаційного потоку, низький рівень розвитку і управління господарством, слабка транспортна спроможність у невеликих населених пунктах, таких як Приазовське та Нововасилівка.

На території Запорізької області мережа рекреаційних підприємств розміщена нерівномірно. Більша частина цих підприємств сконцентрована в основному ареалі розселення, що призводить до надмірної концентрації рекреантів у великих і недостатній набір і обсяг рекреаційних послуг у малих населених пунктах [5;53].

Нерівномірність розміщення рекреаційних закладів призводить до нерівномірних антропогенних навантажень на ландшафти. Нерівномірність навантаження, наприклад, надмірна кількість відпочиваючих на пляжах призводить до різкого погіршення їх санітарного стану, засмічення, не кажучи про вплив на морські організми, що мешкають у прибережній зоні моря. На таких пляжах і самі люди почуваються гірше і якість відпочинку знижується.

Планування рекреаційної діяльності повинно спиратись на її рекреаційну ємність, дотримання якої дозволить запобігати перенавантаженням на природу, адже загроза збереженню ресурсів виникає тоді, коли потік рекреантів стає надто потужним.

Санаторно-курортна сфера області розвинена, але тут мають місце проблеми наступного характеру: відсутність загального курортного центру і парків, а також міжвідомча розбіжність, незадовільне культурно-побутове, господарське і медичне обслуговування рекреантів, проблеми водопостачання, очищення і відводу стічних вод, газопостачання, теплофікації, забезпечення спортивними спорудами тощо. Обмеженням є і низький ступінь привабливості курортів, їх пейзажна одноманітність і відсутність необхідної штучної складової не лише природного, але і соціального-економічного характеру. В цілому, низька естетична привабливість території внаслідок її одноманітності характерна для всієї території узбережжя Азовського моря.