Лечебные ресурсы Запорожской области

Україна входить у п’ятірку країн  з найбільшими запасами мінеральних  вод і займає серед них одне з провідних місць.

Лікувальні грязі. Лікувальні грязі генетично поділяються на чотири основні групи: торфові, сапропелеві, намулові сульфідні і сопкові.

Торфові грязі – органогенні болотні відклади, які утворилися в результаті часткового бактеріального розкладу рослин-торфоутворювачів в умовах надмірної вологи і слабкого доступу кисню. Ці грязі містять, звичайно, органічних речовин більше 50%.

Сапропелеві грязі – намули переважно прісних водойм, збагачені органічною речовиною (більше 50%), які утворилися в результаті багаторазової макро- і мікробіологічної переробки водних рослин і тварин.

Намулові сульфідні грязі – намули, головним чином солених (мінеральних) водойм, відносно збіднені органічною речовиною (менше 10%) і, як правило, збагачені сульфідами заліза і водорозчинними солями.

Сопкові грязі – напіврідкі глинисті утворення, які формуються в нафтогазоносних областях у результаті руйнування і перетирання гірських порід, вичавлюваних по тектонічних тріщинах газами і напірними водами [27;201].

Хімічний склад органічних речовин  лікувальних грязей дуже складний і  залежить від біологічного складу вихідного  матеріалу, характеру і кратності  його біологічної переробки. Розкладена органічна речовина (гумус, аморфний детрит і водорозчинні сполуки) звичайно становить основну частину органічної маси пелоїдів - 80-90% і рідко знижується до 50-60%. При наявності органічних речовин нафтового походження в їх складі з'являються нафтенові кислоти, асфальтени і т.д. Багато органічних речовин мають велике лікувальне значення (бітуми, гумінові кислоти, жирні кислоти, амінокислоти та ін.) [6;87].

Мінеральна (зольна) частина лікувальних  грязей складається з багаточисленних  нерозчинних у воді мінералів  і сполук, важко- і легкорозчинних солей, а також інших сполук. Ці мінеральні речовини можуть міститись у грязях в різному стані - у вигляді твердих частинок, гелю, розчинених у воді іонів і газів.

За вмістом органічних речовин  пелоїди поділяються на органічні (торфи і сапропелі), де органічних речовин більше 10% від сухої речовини, і мінеральні (намулові сульфідні  і сопкові грязі), де цих речовин  менше 10%. За зольністю розділяють тільки органічні грязі. Торфи ділять на низькозольні (менше 5%), середньозольні (5-20%) і високозольні (20-50%). Крім того, виділяють торфові землі або землисті торфи (із зольністю 50-90%). Сапропелі поділяють на низькозольні (<30%), середньозольні (30-60%) і високозольні (60-90%).

Обсяг природно-рекреаційного потенціалу України за лікувальними грязями  складає 25 млн людино-доз. Застосування пелоїдів у клінічних умовах виявило їхню високу ефективність у відновлювальному лікуванні хворих з ураженням центральної нервової системи, органів травлення, гінекологічними, шкірними та іншими захворюваннями [27;209].

Кліматичні ресурси визначають загальну комфортність території, її придатність для лікування і відпочинку. Серед основних кліматичних особливостей, що визначають її комфортність – температурний режим, кількість сонячних днів на рік, вологість, атмосферний тиск, режим вітрів. Рекреаційна цінність морського узбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматичних умов бальнеологічних і ландшафтних ресурсів. Понад 55 % рекреантів світу так чи інакше пов'язують свій відпочинок і оздоровлення з перебуванням біля води (приморські курорти, будинки відпочинку, круїзи тощо), де на людський організм діє комплекс оздоровлюючих чинників, пов'язаних зі стихією моря (морська сіль – унікальні природні ліки).

Морські купання широко використовуються для лікування захворювань серцево-судинної, нервової, дихальної систем людського  організму. Пляжні ресурси України зосереджені на приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та в Криму.

Біотичні рекреаційні ресурси. Важливою складовою рекреації, оздоровлення і лікування є лісові ресурси. За кількістю лісових насаджень Україна посідає одне з перших місць серед країн Європи.

Ліси України за екологічним  і соціально-економічним значенням  
та залежно від основних виконуваних ними  функцій поділяються на  
такі категорії:

1) захисні ліси (виконують переважно  водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції);

2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують  переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції);

3) ліси природоохоронного, наукового,  історико-культурного призначення  (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо);

4) експлуатаційні ліси [2].

Основними показниками, які визначають рекреаційно-лікувальні функції лісу є віковий і породний склад, фітонцидні та іонізуючі властивості. 

Основною лікувальною властивістю  лісів є їхня фітонцидність. Саме за показником фітонцидності деревно-кущові породи поділяються на 5 груп:

1. найбільш фітонцидні (дуб, клен, ялівець);
2. сильнофітонцидні (береза, сосна, осика та ін.);
3. середньофітонцидні (липа, ясен, вільха, горобина);
4. слабофітонцидні (в’яз);
5. найменш фітонцидні (крушина, бузина).

Так, в 1 м³ повітря міститься приблизно 30-40 тис. бактерій, в той час, як у  лісі на 1 м³ припадає лише від 50 до 400 бактерій. Медичні показання щодо лікування  лісовим повітрям: туберкульоз, кишкова  паличка – дуб, сосна; дизентерія, тиф – ялиця тощо. Широко використовують у лікуванні плоди дерев та кущів: березові бруньки, цвіт та плоди каштану та ін. [6;68].

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

2.1.   Комплексна характеристика Запорізької області

 

Фізико-географічна  характеристика. Запорізька область розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя. Межує безпосередньо з Дніпропетровською, Донецькою та Херсонською областями. Загальна площа області – 27,2 тис. км2, що становить 4,5% території України. З півдня територія області омивається Азовським морем, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Область розташована в степовій зоні з характерним рівнинним ландшафтом, з домінуванням чорноземних ґрунтів. Площа, яку покривають ліси, складає 1,05 тис. км2, або 3,9 % всієї території області [5;40].

Головна річка – Дніпро з великим Каховським водосховищем. Найбільшою його притокою є Конка (149 км ). Вздовж узбережжя Азовського моря – лимани та солоні озера. На території області протікає 109 річок завдовжки понад 10 км. кожна. У межах області розташовано 846 озер та 27 водосховищ. Запаси прісних підземних вод, придатних для питного водопостачання, достатні, за різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає провідне місце серед багатьох областей України.

Клімат помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня –4 °C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні – суховії, періодично – “чорна буря”. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм [22;233].

 Південь Запорізької області – відома і улюблена багатьма курортна зона, що омивається водами мілководого і теплого Азовського моря. Довгі піщані коси, побережжя вузькими смугами врізаються в море на десятки кілометрів. На них знаходяться численні санаторії і бази відпочинку. Азовські води містять велику кількість (92) хімічних елементів, які під час купання легко проникають через поверхню шкіри. Вони дарують нашому організму речовини, яких він потребує для оздоровлення. Стійкий і помірний режим сонячних випромінювань, характерних для Азовських курортів Запорізької області, дозволяє регулярно приймати будь-які курси сонячних ванн.

Акваторія Дніпра, залишки колишніх плавнів історичного Великого лугу є стабілізуючим рекреаційним фактором індустріального осередку регіону.

Соціально-економічний  розвиток. Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її індустріального та аграрного потенціалу. В області зосереджені практично всі основні промислові галузі, серед яких ключовими є електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімія. Основу промисловості регіону складають металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 12,1% загального обсягу чавуну, 14% сталі, 15,6% готового прокату, 11,9% коксу, 26,5% електроенергії України.

 Запорізька область має розвинуту  будівельну галузь. Питома вага  будівництва у загальному обсязі  валової доданої вартості області  складає біля 5,5%. Ринок будівельних  послуг в області є досить  динамічним, з високим рівнем конкуренції.

 Легка промисловість є однією  з найбільш соціально значущих галузей народного господарства. Питома вага легкої промисловості у загальному обсязі промислового виробництва області складає 4,5%.

Запорізька область має розвинуту  транспортну систему. На долю автомобільного та залізничного транспорту припадає велика частка як вантажних, так і пасажирських перевезень. Відбувається постійне зростання кількості агентств, які надають послуги з міжнародних автоперевезень. Мережа шосейних доріг довжиною 6683 км зв’язує всі населені пункти області. Мережа зовнішніх автошляхів має дороги державного значення, що забезпечують зв’язки з багатьма райцентрами країни, Чорноморським та Азовським узбережжями.

Розгалужена мережа залізничних доріг  з’єднує всі основні промислові центри регіону з містами України  та країнами СНД.

Запорізька область – визначний  геологічний регіон, щедро наділений  розмаїттям геологічних споруд та потужними  мінеральними ресурсами. За різноманітністю і багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає одне з провідних місць в Україні. Запорізька область поставляє на внутрішній та зовнішній ринки залізну руду, вогнетривку глину, будівельні та облицювальні камені. Встановлені перспективи знаходження та розробки нових видів корисних копалин: газу, графіту, золота та алмазів.

Сільське господарство області  розвивається у складних природно-кліматичних  умовах. В області 548,9 тис. га особливо цінних земель, до яких відносяться чорноземи. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва (57%). Запорізька область є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України.

Чисельність населення області  складає близько 1860 тис. осіб (4 % населення України, 9 місце). Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становить 1364,1 тис.осіб, або 70,8% загальної кількості населення [18;84].

Отже, зважаючи на достатню кількість  природних ресурсів в Запорізькій області, населення спроможне забезпечити собі цілком гідний та відносно високий рівень життя.

 

 

 

 

2.2.   Аналіз лікувальних ресурсів Запорізької області

 

Рекреаційний потенціал Запорізької області створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі багатьох відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях також використовується озокерит. Місто Бердянськ, м. Приморськ і смт. Кирилівка користуються великою популярністю у курортників.

Узбережжя Азовського моря належить до Причорноморського артезіанського бассейну, тут виділяється кілька типів мінеральних вод з переважанням аніонного і катіонного складу: хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні і хлоридно-сульфатні, натрієві, сульфатно-хлоридні і сульфатно-гідрокарбонатні, сульфатно-натрієві і гідрокарбонатно-хлоридні, гідрокарбонатно-натрієві. Вони відрізняються за мінералізацією, вмістом різних газів та мікроелементів. Значна частина вод – мало- і середньомінералізована, з газів переважають азот, метан і сірководень, з мікроелементів – йод і бром. Найбільш поширена група йодних і йодно-бромних (термальних) вод, що зосереджена у східній частині району. У складі газів переважають метан та вуглекислота. Цілющість водам надають висока температура (до +55°С), висока мінералізація (понад 35 г/л), наявність у воді брому та йоду [22;239].

Головні родовища мінеральних вод  знаходяться поблизу одне від  одного або в одних і тих  самих пунктах, що підвищує їх цінність і дає можливість комплексного використання кількох типів вод.

Другим лікувальним ресурсом регіону  є лікувальні грязі, тут переважають  сульфідні мулові грязі, що утворилися у приморських озерах, лиманах  і морських затоках. Найкращі за якістю грязі утворюються на глинистому дні котловин озер і лиманів при  заповненні їх водою під час танення  снігу чи фільтрації морських вод. Вони високо- і дуже високомінералізовані й утримують значно більше сірчистого заліза, ніж грязі морських заток. Морські грязі формуються у Бердянській  затоці та Утлюкському лимані безпосередньо  під дією морської води.

Кліматичні курортні ландшафти  в області можна виділити в  районах з найбільшою повторюваністю сприятливих погодних умов. Рекреація  можлива лише за сприятливих погодних умов. Найбільша повторюваність сприятливих  погод  у  Запорізькій області  – 81,8% – спостерігається на узбережжі  Азовського моря, у Придніпров’ї та в межах Приазовської височини вона складає 74,5 %. Несприятливі погодні  умови (надто жарко) частіше спостерігаються  на межиріччі рр. Дніпра і Молочної. Сприятливі погоди переважають у  травні: 63% в межах придніпровської  частини області та Приазовської височини і 49,3% на узбережжі Азовського моря. У вересні повторюваність сприятливих  погод 71,8% та 72,6% відповідно. З цього  можна зробити висновок про те, що найбільш сприятливим для відпочинку районом області є прибережна зона Азовського моря адже море є пом’якшуючим фактором для погодних умов.