• стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення та ін.;

• наявність  і стан закладів харчування: ресторанів, кафе, барів тощо;

• стан будівлі, під’їзних шляхів, облаштування прилеглої до готелю території;

• інформаційне забезпечення і технічне оснащення, в т.ч. наявність телефонного, супутникового зв’язку, телевізорів, холодильників, міні-барів, міні-сейфів тощо;

• забезпечення можливості надання додаткових платних  і безкоштовних послуг.

    Вищезазначені критерії оцінюються практично в усіх існуючих на сьогодні системах класифікації готелів. Окрім того, низка вимог ставиться і до персоналу та його підготовки: освіти, кваліфікації, віку, стану здоров’я, знання іноземних мов, зовнішнього вигляду тощо.

    Відтак  у міжнародній  системі стандартизації та сертифікації послуг готелів на сучасному  етапі співіснують  два підходи:

    1. Кількісний - коли при віднесенні готелю до певної категорії беруться до уваги нормативи площі приміщень, відсоткового співвідношення кількості номерів із санвузлом, телефоном та іншими зручностями до загальної кількості місць, наявність відповідного асортименту послуг. Більшість таких показників можна подати у цифровому вигляді;

    1. Якісний - коли оцінюється місце розташування готелю відповідно до його призначення, якісні показники процесу надання послуг, санітарний стан території та будівлі, досконалість меблів та обладнання, рівень кваліфікації персоналу тощо. У цьому випадку оцінка дається у певній кількості балів. Але, на жаль, часто застосовуються недостатньо конкретні критерії оцінки, на зразок «гарний район», «зручні ліжка», «доброякісне харчування» 

    Системи класифікації готелів  у світі

    Рівень  комфорту лежить в основі практично  всіх 30-ти систем класифікації готелів. Найпоширенішими серед них є:

• європейська чи, як її часто називають, система зірок, що застосовується у Франції, Австрії, Угорщині, Єгипті, Росії та інших державах, які беруть участь у міжнародному туристському обміні;  система букв (А, В, С, D), яка використовується у Греції; система «корон» чи «ключів», характерна для Великобританії та ін.

    2 Підходи до класифікації готелів у різних країнах світу

    У кожній окремо взятій країні до розуміння  рівня комфорту як критерію класифікації існують різні підходи. Саме ця обставина, а також низка інших чинників, зумовлених культурно-історичними  і національними традиціями держав, перешкоджають запровадженню у світі єдиної системи класифікації готелів. 

    2.1 Найпоширенішою вважається французька національна класифікація, яка встановлює для туристичних готелів 6 категорій, серед яких 5 – із присвоєнням певної кількості зірок («1 зірка», «2 зірки», «3 зірки», «4 зірки», «4 зірки – «Люкс»), одна – без зірки. Така система дозволяє якнайповніше охопити ринок готельних послуг.

    Жодне готельне підприємство не може претендувати на присвоєння категорії, якщо воно не відповідає мінімальним вимогам-критеріям, об’єднаним у такі групи

А –  кількість кімнат;

В –  загальні приміщення;

С –  обладнання готелю;

D –  комфортність житла;

E –  обслуговування;

F –  доступність для інвалідів і  осіб з обмеженістю пересування.

    Розмір  готелю практично не впливає на його класність (мінімальна кількість номерів  коливається від 7 до 10), оскільки клієнтові надається окремий номер, і тільки його обладнання і набір послуг, які надаються, є критеріями оцінки його категорії. Зазначимо, що у Франції переважають готелі середнього класу (1* -40,6 %, 2* - 32,2 %, 3* - 18,3 %, 4* - 5,3 %, 4* «люкс» - 3,6 %).

2.2 Особливості американської системи класифікації готелів і мотелів

    На відміну від інших країн, у США немає єдиної офіційної, затвердженої урядом системи класифікації готелів.

    За  комфортабельністю вони здебільшого  поділяються на п’ять категорій. В Америці найвищий статус присуджується двома закладами: American Automobile Association (ААА) називає свій приз «П’ять діамантів», а Mobile Travel Guide - «П’ять зі-рок». Із понад 21000 готелів вищої категорії п’ятизіркового статусу удостоєні тільки 35 (менше 2 %). ААА займається інспекцією готелів з 1977 р. Із 19500 готелів США, Канади і Мексики менше 2 % удостоєні вищого призу - «П’ять діамантів». 25 готелів отримали обидві вищі нагороди - і «П’ять діамантів», і «П’ять зірок».

    Готелі  класифікують також за місцем розташування, за цінами і типами послуг, які вони пропонують.

    За  цінами готелі США поділяються на бюджетні ($25-35), економічні ($35-55), середні ($55-95), першокласні ($95-195), апартаменти ($65-125), фешенебельні ($125-425).

    Залежно від свого місця розташування готелі можуть бути центральними (розташовані  в центрі міста), курортними (в курортній місцевості), казино (в одному із центрів ігрового бізнесу), аеровокзальними (в районі аеропорту), авто страдними (на автостраді). Є й інші критерії класифікації, наприклад, умови користування. таймшер, кондомініум, для тривалого проживання, для проведення конференцій тощо.

    Готельний бізнес США характеризується тим, що готелі дедалі більше орієнтуються на визначений сегмент ринку. Так, у майбутньому передбачається виділення трьох типів готелів:

1. «Люкс»  – із численним персоналом, надзвичайно  високим рівнем сервісу для  найвимогливіших клієнтів.

2. Го т е л ь середнього рівня, що максимально використовує

сучасні технології, намагається за допомогою автоматизації зменшити експлуатаційні витрати, а відповідно, й ціни.

3. Невеликий  затишний готель, призначений для тих клієнтів, які потребують більше персональної уваги до себе, але без необхідності оплачувати послуги за цінами «люкс». 

    2.3 Індійська система класифікації готелів також має п’ять категорій:

    «1 зірка», «2 зірки», «3 зірки», «4 зірки» та «5 зірок», які присвоює спеціальна комісія на основі бальної оцінки. При цьому кожному пунктові присвоюється можлива максимальна оцінка, а  комісія може на свій розсуд дати до 15 балів за будь-які, не передбачені кваліфікаційними вимогами, додаткові послуги. Для одержання тієї чи іншої категорії потрібно набрати встановлену для кожного класу мінімальну суму балів, причому їхня кількість по кожному пункту повинна становити не менше 50 % від максимальної оцінки: «1 зірка» - 100 балів; «2 зірки» - 150 балів; «3 зірки» - 210 балів; «4 зірки» - 260 балів; «5 зірок» - 290 балів.

    У Греції користується популярністю «буквена»  система кла-сифікації, хоча на фасадах готелів можна побачити і звичні зірки. Всі грецькі готелі поділяються на чотири категорії: А, В, С, D. Готелі категорії «А» відповідають чотиризірковому рівню, «В» тризірковому, «С» - двозірковому, «D» - однозірковому. Готелям вищого класу в Греції нерідко присвоюється категорія «De Luxe».

    Проте, незважаючи на наведену класифікацію, засоби розміщення Греції, що мають однакові категорії, можуть істотно відрізнятися між собою. В готелях категорії «С» (2*) пропонують мінімальний набір послуг і розташування не на узбережжі моря. Готелі категорії «В» (3*), якщо знаходяться в курортній зоні, то майже завжди - на морському узбережжі. Готелі категорії «А» (4*) характеризуються вищим рівнем обслуговування.

    Згідно  з німецькою класифікацією, готельні підприємства поділяються на 5 класів.

    Із  метою гармонізації з Європейською системою тут відразу передбачається відповідність кожного  класу певній кількості  зірок:

• туристський  клас - 1*;

• стандартний  клас - 2*;

• комфортний клас - 3*;

• перший клас - 4*;

• люкс - 5*. 

    2.4 Німецька класифікація встановлює вимоги за 22 обов’язковими і незалежними від класу підприємств критеріями:

1. робота служби прийому (reception);
2. сервіс сніданків;
3. сервіс напоїв;
4. сервіс харчування;
5. наявність телефону в номері;
6. робота телефону;
7. мінімальна площа для 75% номерів, включаючи площу санвузла
8. санітарний комфорт (у % до загального оснащення санвузлів);
9. оснащення санвузлів;
10. наявність «suite»-номерів (номерів-апартаментів);
11. вмеблювання та оснащення номерів;
12. наявність радіо і ТВ-приймачів у номері;
13. наявність подарунків для гостей;
14. послуги прання і прасування;
15. наявність сейфів;
16. кількість і стан холів;
17. можливість безготівкового розрахунку;
18. наявність телефаксу;
19. кількість і режим роботи готельних барів;
20. кількість і режим роботи ресторанів;
21. можливість проведення конференцій і банкетів;
22. кількість додаткових (факультативних) послуг.

    Стосовно  останньої вимоги встановлена така кількість додаткових послуг:

- для  готелів туристичного класу - 0;

- стандартного - 25;

- комфортного  - 70;

- першого  класу - 120;

- класу  «люкс» - 270.

    Особливістю німецької класифікації є те, що тут передбачені категорії й для таких типів готельних підприємств, як пансіони, заїжджі двори, готелі гарні При встановленні відповідних категорій для них існують такі обов’язкові категорії, як «Ресторан», «Сервіс харчування», а кількість факультативних критеріїв набагато менша: для стандартного класу - 15, комфортного - 50, першого класу - 90. Крім того, вказаним типам підприємств максимально може бути присвоєний перший клас.

    Австрія - один із визнаних світових лідерів із прийому туристів, тільки в гірській частині країни налічується понад 20 тис. готелів. До найдешевших засобів розміщення відносять «youth hotel», яких в Австрії не менше 100. В цих недорогих молодіжних гуртожитках бажаючі можуть переночувати 

    2.5 Класифікація англійських готелів досить складна. Як правило, на фасаді зображені не зірки, а корони. Щоб перевести категорію готелю з «мови корон» на «зіркову мову», потрібно від загальної кількості «корон» відняти одну Але найбільш правильною вважається класифікація, запропонована Асоціацією британських турагенцій - British Travel Authority (ВТА), згідно з якою виділяють такі типи готелів:

• бюджетні готелі (1*) - розташовані в центральній частині міста і мають мінімум зручностей;
• готелі туристичного класу (2*) - в структурі обов’язковою є наявність бару і ресторану;
• готелі середнього класу (3*) - рівень обслуговування достатньо високий;
• готелі першого класу (4*) - дуже висока якість комфорту і відмінний рівень обслуговування;
• готелі вищої категорії (5*) - рівень обслуговування і проживання екстракласу.

    Обов’язкова класифікація включає п’ять категорій «зірок» чорного і червоного кольорів. Кожне підприємство інспектується щорічно. Цим займається Автомобільна Асоціація Великобританії. Класифікація проводиться за спеціальними критеріями. Цю роботу виконують добре підготовлені інспектори, які регулярно і дуже ретельно обстежують будівлі готелів. Готелі перевіряються анонімно. Поселившись на одну добу під виглядом звичайного клієнта та отримавши вранці рахунок, інспектор називає себе керівництву і після цього проводить детальну перевірку всього підприємства. При одержанні позитивної оцінки і присвоєнні заслуженої кількості «зірок» готель інспектується так щорічно.

    При зміні власника готелі автоматично втрачають свою кваліфікаційну оцінку і повинні атестуватися під керівництвом нового власника.

    Системи класифікації готелів  у світі розмірів, забезпеченості обладнанням. Окрім того, оплачується реєстрація присвоєної категорії.

    Спочатку, як правило, готелям присвоюються «зірки»  від 1 до 5 чорного кольору. Вони характеризують відповідність закладів гостинності єдиним прийнятим у країні стандартам. Окрім чорних зірок, готелям присвоюються додаткові оцінки у відсотках. Відсотки відображають якісну різницю обслуговування в готелях з однаковою кількістю зірок. Цю оцінку у відсотках ставить інспектор, керуючись своїми особистими враженнями від обслуговування.