Еволюція туристичних послуг

В сучасному світі туризм виступає як надзвичайно багатий за змістом і розмаїтий за проявами соціальний феномен.

Своїми функціями –  світоглядною, культурно-пізнавальною, соціальною, комунікативною, інтегративною, рекреаційною – він істотно впливає  на людину, її ціннісні орієнтації, процеси  самопізнання і самовдосконалення.

Процеси урбанізації збільшують потребу в активному відпочинку, у зміні умов життя  для зняття фізичної перевтоми і нервових перевантажень.

Потяг до подорожей є нині прикметою часу. Це висуває туризм на одне з провідних місць серед  найбільш масових і ефективних форм організації відпочинку, що сприяють фізичному і духовному розвитку людини.

Сформувалася цілісна  система державного регулювання  туризмом, яка діє у визначеному  правовому полі відповідно до Закону України „Про туризм”, який в 2003 році отримав нову редакцію, та Державної  програми розвитку туризму на 2002 – 2010 роки. Цими та іншими законодавчими  та урядовими документами туризм визначений однією з пріоритетних сфер розвитку національної культури і  найприбутковішою галуззю економіки.

Своїми багатогранними можливостями туризм забезпечує інтеграцію нашого полярізованого світу,завдяки безпосереднім, спонтанним і щиросердним контактам, що здійснюються між людьми, які  уособлюють різні культури і способи  життя,  активно сприяє встановленню в світовому і регіональному суспільному просторі атмосфери добросусідства, –справедливо зазначається у Глобальному етичному кодексі туризму.      

 Безпосередньо впливаючи  на процеси консолідації нації,  виховує толерантність, гостинність,  сприяє стабільності у суспільстві,  формує комунікативну культуру  та народну дипломатію, поглиблює  своїми засобами та можливостями  знання людей та народів одне  про одного, забезпечує крос-культурні  зустрічі та діалоги.

Туризм покликаний узгоджувати  потреби теперішніх і прийдешніх поколінь у здоровому і затишно  привабливому середовищі свого буття.

Україна прагне посісти чільне місце в європейському і світовому  туристському співтовариств. Туристична діяльність в нашій країні швидко розвивається, оскільки ми маємо всі  передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього й іноземного туризму: особливості географічного положення  та рельєфу, сприятливий клімат, багатство  природного, історико-культурного і  туристично- рекреаційного потенціалів.  

Зрозуміти сутність туризму  допоможе інформація про туризм, його інфраструктуру, історію туристичної  діяльності, її сьогодення і перспективи.

У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Однак жодна з них не може повністю і вичерпно схарактеризувати його як об'єкт власних досліджень і жоден  з існуючих соціально-економічних  інститутів не в змозі самостійно розв'язати комплекс його проблем.

Існує багато поглядів на туризм як на галузь господарства, так і на міжгалузевий комплекс або ринок, де туристичне підприємство з продукції різних галузей формує туристичний продукт.

В умовах розбудови незалежної України  відбувається процес вироблення нових  орієнтирів та концептуальних підходів до економічного і культурного розвитку держави. Невід’ємною частиною практичного  здійснення національного і культурного  відродження України є краєзнавчо-екскурсійна  справа, головна мета якої – глибоке  пізнання історії, багатовікових традицій українського народу.

Історія розвитку туризму в Україні

Перші форми туризму почали проявлятися на території України  дуже давно. Людям завжди була притаманна природна цікавість, їм кортіло дізнатися, як живуть інші народи, чи просто відвідати  інші землі в пошуках чогось незвичайного. Розвитку туризму сприяло вдале  геополітичне положення України, що розташувалася на перехресті багатьох важливих торгівельних шляхів. Завдяки  цьому нашу країну щороку відвідувала  значна кількість іноземних купців, які, приїжджаючи додому, розносили  славу про Україну, про її багаті природні ресурси, гостинний народ  та цікаві традиції, тим самим приваблюючи  все більше охочих побувати в Україні.

Сучасних рис туризм в  Україні став набувати з початку  ХІХ ст. У цей час відома організація  «Руська трійця» займалася організацією та популяризацією серед населення, особливо серед інтелігенції, народознавчих  мандрівок Батьківщиною. Зокрема, Маркіян  Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький  заохочували до пізнання історії  України, ознайомлення з її культурно-історичними  та природними пам’ятками. Згодом активними  громадськими діячами було досліджено лікувальний та рекреаційний (відпочинковий) потенціал Криму, Прикарпаття та Закарпаття, визначено особливості  цих територій та перспективи  їх розвитку.

Перші організації, що пропонували  здійснення туристичних подорожей (туристичні бюро), почали виникати наприкінці ХІХ ст. Так, 1895 року розпочало діяльність Ялтинське екскурсійне бюро, яке стало однією з перших подібних організацій в Україні. Згодом аналогічні організації створюють і на заході країни – основними центрами розвитку туризму стають Львів, Перемишль, Галич тощо. На межі ХІХ-ХХ ст. починається освоєння рекреаційних місцевостей в районі Яремче, Ворохти, Косова, Верховини та ін.

Із приходом ХХ ст. розвиток туризму в Україні відбувається значно інтенсивніше. У 20-х роках на Донбасі, як найбільш промислово розвиненому регіоні, починають працювати перші будинки відпочинку. Згодом подібні заклади створюють і в інших місцевостях. Почала розвиватися специфічна галузь – курортологія. Створено Одеський науково-дослідний інститут курортології (1928 року) для лікування та профілактики багатьох захворювань за допомогою грязелікування та бальнеотерапії.

За часів Радянського  Союзу розвиток туризму в Україні  базувався на відомчій та профспілковій  основі. Своєрідним видом пільг стала  видача путівок на бази та в будинки  відпочинку. Діяла спеціальна структура  – «Укрпрофтуризм», що керувала профспілковим  туризмом. Частина прибутку від путівок  надходила до місцевих бюджетів, далі ці кошти використовувались для  прокладання та модернізації транспортних шляхів, відновлення культурних та історичних пам’яток тощо. Іноземним  та міжнародним молодіжним туризмом опікувалися «Інтурист» та «Супутник» відповідно. Загалом, за часів СРСР туристична галузь України функціонувала  в складі єдиного рекреаційно-туристичного комплексу Радянського Союзу; усі  курорти та об’єкти рекреаційної діяльності належали державі, відповідно, керівництво ними здійснювалося  централізовано.

Розвиток туризму в незалежній Україні

Розвиток туризму відіграє важливу  роль у вирішенні соціальних проблем  держави. В багатьох країнах світу  саме за рахунок туризму створюються  нові робочі місця, підтримується високий  рівень життя населення, створюються  передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Розвиток сфери туризму  сприяє підвищенню рівня освіти, вдосконаленню  системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів  поширення інформації тощо. Туризм безпосередньо впливає на соціальне, культурне й економічне життя  держави.

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, що дає всі  можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і  релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток у  скарбницю. Не говорячи вже про те, що ця система «годує» дуже багато фізичних і юридичних осіб, так  чи інакше зв'язаних із наданням туристичних  послуг.

Туризм – одна з найпопулярніших  форм активного відпочинку планети. Щорічно десятки мільйонів людей  подорожуючи знайомиться з багатствами  і красотами, історичними культурними  пам’ятками досягненнями в економіці  будівництві різних країн і народів. Для багатьох країн (Швейцарія, Греція, Єгипет, Канада, США, Індонезія тощо) туризм дає величезні прибутки. В  Україні туризму почали приділяти  увагу лише в останні роки.

Україна має значні можливості для  динамічного розвитку туристської  та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва в цій сфері. Туристичний рух в Україні  має давні історичні традиції. Після набуття Україною (1991 рік) незалежності, туристичний рух, і особливо його приватний сектор, почав активно  розвиватись. Розвиток в Україні  туризму, який на сьогодні перетворився на багатостороннє явище, що поєднує  економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має невичерпний  потенціал для постійного прогресу, тісно поєднується з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце у соціально-економічному житті країн і народів. Туризм – найдинамічніша галузь у світі, чинник економічного та культурного  розвитку, захисту навколишнього  середовища та історико-культурної спадщини, міжнародного взаєморозуміння, миру, дотримання прав людини та основних свобод без  різниці у расі, статі, мові та релігії. Туризм – економічне джерело створення  нових робочих місць та отримання  прибутку, розвитку інфраструктури промисловості.

В Україні з її багатою історичною спадщиною і безцінними рекреаційними  ресурсами туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Багато діючих у нас туристичних  фірм віддають перевагу перевезенням українців за кордон у новомодні  курорти Болгарії та до старовинних  пам’яток історії Франції, Греції, і лише невелика їх частина працює на запрошення гостей в Україну. У  сучасному світі в Україні  з її економічними проблемами надходження  грошей із сфери туризму могла  б стати стабільним джерелом прибутку.

Туризм в Україні, як галузь, як сектор економіки, сектор, що формує позитивний імідж країни, почав  розвиватися на початку 90-х років. Створення Державного комітету з  туризму стало першою сторінкою  в історії вітчизняної сфери  надання туристичних послуг. Міжнародний  досвід, врахування особливостей національної економіки та ментальності українців  допомогли науковцям, законодавцям та фахівцям туристичної галузі наблизитися  до цивілізованого рівня ведення  цього бізнесу.

Зі здобуттям Україною незалежності починається новий  період розвитку туризму. У перші  роки після проголошення самостійності  нашої держави туристична галузь значно занепала. Складна, нестабільна  політична ситуація відлякувала  іноземних туристів – їх кількість у ці роки скоротилася на 80 %. Так, 1992 року Україну відвідало лише 120 тис. туристів.

За кілька років становище  індустрії туризму почало змінюватися. 1995 року Верховна Рада прийняла закон  «Про туризм». У цьому документі  подано визначення поняття туризм, під яким розуміють виїзд із постійного місця проживання на термін від 24 годин  до 1 року, причому на території перебування  в цей час виключається будь-яка  оплачувана діяльність. Цей закон  також визначав основні засади розвитку туризму в Україні, його пріоритетні напрямки та джерела фінансування.

Нині Україна має значний  потенціал для розвитку туристичної  індустрії. Так, на території нашої  держави функціонують більше 3000 закладів оздоровлення та відпочинку, майже  півтори тисячі готелів, кемпінгів  тощо. Діяльність понад 3000 підприємств  пов’язана з обслуговуванням  туристів та туристичною діяльністю загалом. Постійно зростає кількість  компаній, що пропонують туристичні путівки  в місця відпочинку як в Україні, так і за кордоном. Щоправда, значна їх частина є посередниками, пропонуючи послуги іноземних туристичних  компаній і додаючи до них лише частку своїх.

В Україні створена значна кількість природоохоронних територій. Найбільшою популярністю користуються Карпатський та Шацький національні  природні парки, біосферний заповідник «Асканія-Нова», численні дендропарки, заказники, пам’ятки садово-паркового  мистецтва. Не менш відвідуваними є  місця розкопок на території існування  древніх міст – Херсонесу, Ольвії, Тіри та ін.

В останні роки в Україні  швидкими темпами розвивається сільський  зелений туризм, основне завдання якого полягає у відпочинку туристів від міського шуму та метушні, ознайомленні з історико-культурними пам’ятками та місцевими звичаями і традиціями.

Таким чином, Україна має  всі передумови для швидкого й  успішного розвитку туризму, як іноземного, так і внутрішнього. Проте на заваді цьому стоять певні проблеми, що тривалий час лишаються невирішеними та, відповідно, гальмують розвиток цієї сфери економіки, спонукаючи туристів частіше обирати іноземні місця  відпочинку замість тих, що розміщені  на території Батьківщини.

Перспективи розвитку туризму в  Україні

На розвиток туризму в  світі здійснюють вплив науково-технічний  прогрес, підвищення якості життя населення, збільшення тривалості вільного часу, відпусток, економічна і політична  стабільність і ряд інших чинників.

Для розвитку в'їзного туризму в  Україні існують об'єктивні дуже сприятливі перспективи: відвертість  для масового туризму, великий природний  і культурний потенціал, привабливий, остаточно не поділений і дуже перспективний ринок.

Майбутнє перспективне розвитку туризму  багато в чому залежать від політичної стабільності в Україні та світі. Туризм може розвиватися тільки в  мирних умовах. Війни, депресії, спади  в економіці та цивільні розбіжності  перешкоджають розвитку туризму. Страх  туриста за свою безпеку – серйозний  стримуючий чинник при виборі подорожі. Турист повинен бути упевнений в  своїй безпеці під час поїздки. Тому розвиток туризму спонукає державу  розвивати сферу здоров"я та безпеки суспільства.

Десятиліття глибоких змін і перетворень, що значно змінили політичні, соціально-економічні умови і духовне життя нашої  країни запам'ятається тим, що визначена  нова система цінностей і покладено  початок вироблення стратегії розвитку України в новому тисячолітті. Народжується нове, орієнтоване на здоров'я суспільство, яке вимагає від кожної людини володіння сучасними знаннями, професійними навиками, культурою мирного існування.

Здоров'я населення є ключовою проблемою нашої країни. її витоки лежать, практично, у всіх сферах життя  і діяльності держави і найбільш яскраво виявляються в кризовому  стані систем охорони здоров'я  і соціального захисту населення, стрімкого зростання споживання алкоголю і наркотичних речовин. Наслідками цього глибокого системного процесу є різке скорочення народжуваності та середньої тривалості життя, погіршення здоров'я людей, деформація демографічного і соціального складу суспільства, підрив трудових ресурсів як основи розвитку виробництва, ослаблення фундаментального осередку суспільства – родини. Такий розвиток демографічних процесів обумовлює зниження етичного, духовного  і творчого потенціалу суспільства. Проте необхідно відзначити, що, не дивлячись на серйозність вказаних проблем, фактично не зроблено жодних серйозних дій. В результаті, ми спостерігаємо  розвиток процесу деградації та руйнування генофонду народів України. Так, наші державні керівники по охороні  здоров'я наводять дані про те, що за останні п'ять років, зросло число  насильницьких смертей – від  нещасних випадків, отруєнь, травм –  в 1,8 разу, від отруєнь алкоголем  в 2,7 разу. У доповідях про розвиток людського потенціалу в Україні  за 2004 рік наведені наступні факти: знижується кількість реєстрованих браків, зростає кількість розлучень; зростає частка позашлюбних народжень; продовжує знижуватися чисельність населення; змінилася система цінностей і пріоритетів українців (охорона здоров'я і, тим більше, здоровий спосіб життя займають одне з останніх місць, наприклад, мати можливість забезпечити дітям хорошу освіту віддають перевагу 31,8%, проти 1,7% що віддають перевагу можливості вести здоровий спосіб життя).