Економічні ресурси туристичного підприємства

Для повноцінної оцінки ефективності управління економічними ресурсами туристичного підприємства необхідно пройти ряд етапів (рис. 1.4).

На першому етапі слід провести розрахунок складових ресурсного потенціалу підприємства. Для визначення ефективності управління економічними ресурсами підприємством необхідно застосувати ряд показників, які характеризують оцінку окремих складових ресурсного потенціалу підприємства, до них відносяться: коефіцієнт механізації виробництва, середній вік технологічних процесів та фондоозброєність праці, коефіцієнт використання інформації, облікова та середньооблікова чисельність працівників, коефіцієнт плинності кадрів та рівень продуктивності праці, показник необхідної кількості обладнання, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності основних засобів, фондовіддача, коефіцієнт інтенсивного навантаження обладнання, коефіцієнт екстенсивного навантаження обладнання та інтегральний показник використання обладнання, загальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах, норма витрачання матеріальних ресурсів, коефіцієнт забезпечення підприємства матеріальними ресурсами та коефіцієнт корисного витрачання матеріальних ресурсів, коефіцієнт концентрації власного капіталу, коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами.

Рис. 1.4. Схема етапів оцінювання ефективності управління економічними ресурсами туристичного підприємства

На другому етапі слід провести розрахунок загального обсягу ресурсного потенціалу підприємства як інтегрального показника, що передбачає вартісну оцінку розміру складових елементів потенціалу підприємства. Загальний обсяг потенціалу підприємства визначається як сума всіх наявних ресурсів підприємства. Наявні ресурси підприємства визначаються як частка витрат на їх формування, яка припадає на рік.

Третій етап передбачає аналіз та оцінку показників прибутку та інноваційного розвитку підприємства. Показники прибутку можна розглянути у вигляді таких показників, як темп приросту чистого доходу від реалізації продукції, прибуток від звичайної діяльності до оподаткування. Для більш детального та якісного оцінювання слід проаналізувати також показник освоєння нових видів продукції, що характеризує інноваційний розвиток підприємства.

На четвертому етапі слід провести оцінку характеристики діяльності та рейтингу внутрішніх ресурсів підприємства. Результати оцінки ресурсів відображаються у вигляді характеристики діяльності підприємства, де високій оцінці показника відповідає 3 бали, а низькій 1 бал (для фактору ризику, ступеню зносу та плинності кадрів – оцінки зворотні).

Після оцінки показників діяльності підприємства необхідно дослідити зміст сильних і слабких сторін підприємства і оцінити їх вплив на загальну діяльність підприємства.

Для оцінки рівня значущості фактора і ступеня його впливу на потенціал підприємства слід провести рейтингову оцінку ресурсів внутрішнього середовища. Узагальнена оцінка, що робиться в результаті підсумовування оцінок факторів сили підприємства і підсумкових оцінок факторів слабкості підприємства, а також її знак дозволяє оцінити ресурсний потенціал підприємства.

Таким чином, поетапна оцінка ефективності управління економічними ресурсами туристичного підприємства має ряд переваг:

                  по-перше, вона базується на комплексному, багатомірному підході до оцінювання ефективності управління економічними ресурсами туристичного підприємства;

                  по-друге, її характеристика дає змогу оцінити та проаналізувати вклад кожного ресурсу у розвиток всього ресурсного потенціалу підприємства, що допомагає обрати оптимальний шлях розвитку ресурсного потенціалу підприємства.

Знання всіх величин оцінювання ефективності управління економічними ресурсами туристичного підприємства дозволяє визначити величину резервних можливостей для подальшого розвитку підприємства і сприятиме створенню довгострокової і гнучкої системи управління ресурсним потенціалом підприємства.

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОЇ ФІРМИ

Аналіз господарської діяльності — комплексне вивчення результатів практичної роботи підприємств (фірм) за певний період, оцінка ефективності діяльності з метою виявлення резервів та визначення шляхів діяльності й надання необхідної інформації для оперативного керівництва різними ланками діяльності, одержання передбачених планом (бізнес-планом) показників.

Завдання аналізу господарської діяльності полягає в обґрунтуванні реальності плану, складеного на основі господарських договорів, вивченні та оцінці ходу його виконання на кожній ділянці виробництва, порівнянні результатів роботи з витратами, виявленні причин і факторів відхилень фактичних показників від запланованих, розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків і використання внутрішніх можливостей для збільшення виробництва, поліпшення якості продукції тощо. Найважливішими для аналізу господарської діяльності є статті активу балансу — основний капітал і оборотні активи (готівка, матеріально-виробничі запаси, дебіторська заборгованість — короткострокова і довгострокова).

Аналіз господарської діяльності може бути оперативним і загальним. Оперативний аналіз здійснюється на підприємствах (фірмах) поденно, подекадне й помісячне з метою контролю за ходом виробництва й здійснення оперативного керівництва різними ділянками підприємства. Загальний аналіз передбачає всебічне вивчення взаємопов’язаних технічних, організаційних та економічних факторів для обґрунтування оцінки господарської діяльності підприємства та визначення основних напрямів розвитку даного виробництва.

2.1. Методика розрахунку чистого прибутку

Туристичне підприємство як самостійний господарський суб’єкт, організовує свою діяльність в сфері туризму,в цілях задоволення потреб і отримання прибутку.

Визначення обсягу реалізації туристичних послуг. На цьому етапі після аналізу ринку туристичної діяльності, в якому працює туристичне підприємство, вивчається статистика кількості фірм-конкурентів, аналізуються обсяги реалізації туристичних послуг, їх цінова політика та сам процес ціноутворення туристичної послуги.

Поточні витрати — витрати, що визнаються в період їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.

Амортизаційні відрахування — відрахування частини вартості основних фондів для відшкодування їх зносу, тобто для їх відтворення, шляхом віднесення (списання) на собівартість продукції згідно з існуючими нормами. Амортизаційні відрахування є елементом витрат виробництва і поділяються на дві частини: амортизаційні відрахування для повної заміни основних фондів (реновації) і відрахування на капітальний ремонт та модернізацію.

Кінцевим фінансовим результатом діяльності та основним джерелом, за рахунок якого підприємство розвиває свою матеріальну базу, стимулює працю, виплачує дивіденди засновникам, є прибуток. Тому питання оподаткування прибутку займає важливе місце у діяльності підприємства. Від правильності визначення оподаткованого прибутку, повноти та своєчасності перерахування до бюджету відповідних коштів залежить його перспектива в майбутньому.

Методика визначення податкового прибутку побудована на жорстких податкових правилах і при цьому не можна одержати вірогідну інформацію про фінансові результати господарської діяльності, тоді як при розрахунку бухгалтерського прибутку настає реальна картина фінансового стану підприємства, незалежно від вимог податкового законодавства.

Залежно від вихідних даних оподаткований прибуток можна розрахувати наступним чином: з обсягу реалізації туристичних послуг(без непрямих податків) відняти поточні витрати та амортизаційні відрахування.

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Податок на прибуток туристичного підприємства розраховується як добуток оподаткованого прибутку та значення податку на прибуток, у відсотках (значення податку встановлено законодавством з 2011 року 23%), і добуток розділити на 100%.

Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Чистий прибуток - це частина прибутку, що залишився в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).

Чистий прибуток є найважливішим фінансовим показником, який є джерелом подальшого розвитку підприємства.

Що ж стосується темпів росту підприємства,то це відносні статистичні і планові показники, що характеризують інтенсивність динаміки явища. Коефіцієнт зростання (темп зростання) - це відношення двох порівнюваних рівнів, яке показує, у скільки разів даний рівень перевищує рівень базисного періоду. Обчислюються шляхом ділення абсолютного рівня явища в звітному або плановому періоді на абсолютний його рівень у базисному періоді (у періоді, з яким порівнюють). В нашому випадку ми розраховуємо темпи росту за 2009/2008 роки і 2010/2009 роки. Отримані результати ми множимо на 100%, внаслідок чого отримуємо інтенсивність динаміки явища.

2.2. Розрахунок прибутку

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування отримання прибутку суб'єктами господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має деякі особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробничої сфери, торгівлі, сфери послуг.

Таблиця 2.1.

Розрахунок фінансово-господарської діяльності туристичної фірми