Економічні ресурси туристичного підприємства

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Кафедра економіки підприємства та економічної теорії

Курсова робота на тему:

ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Виконала:

студентка групи ТР-08

факультету торгівлі, готельно-ресторанного

та туристичного бізнесу              _________К. І. Знаковська

Керівник:

канд. екон. наук, доцен                                                                      _________ О.В. Благоразумова

ХАРКІВ – 2011

РЕФЕРАТ

Тема: «ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА»

Курсова робота: 37 с., 4 рис., 2 табл., 15 джерел.

Об’єкт дослідження – економічні ресурси туристичного підприємства.

Предмет дослідження – види, сутність та особливості економічних ресурсів туристичного підприємства.

Мета роботи – вивчення основних елементів економічних ресурсів туристичного підприємства – грошові кошти, матеріальні активи, нематеріальні активи і трудові ресурси.

Методи дослідження – економіко-статистичні, економіко-математичні, системний підхід, порівняльний метод, метод опису, методи загальної логіки (аналіз, синтез, узагальнення, аналогія й моделювання).

Обґрунтовані теоретичні підходи до вивчення економічної категорії « економічні ресурси», зокрема підприємств туризму, наведена типологія ресурсів як економічного показника діяльності підприємств туризму, здійснено аналіз ефективності господарської діяльності підприємства у сфері туризму, запропонована бізнес-ідея і надані рекомендації щодо підвищення його дохідності і прибутковості.

ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ, ПЕРСОНАЛ, КАПІТАЛ, ВИРОБНИЧІ ФОНДИ, АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ, АМОРТИЗАЦІЯ, ТУРИЗМ, ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ, ЧИСТИЙ ПРИБУТОК.

ЗМІСТ

Вступ

Роздiл І Економічні ресурси підприємств туризму

1.1 Система ресурсного забезпечення туристичного бізнесу

1.2. Ресурси туристичного підприємства

1.3. Оцінка ефективності управління економічними ресурсами туристичного підприємства

Розділ ІІ Аналіз ефективності господарської діяльності туристичної фірми

2.1. Методика розрахунку чистого прибутку

2.2. Розрахунок прибутку

Розділ ІІІ Шляхи покращення процесу формування ціни у сфері туризму

3.1. Розробка бізнес-ідеї й пропозицій щодо підвищення прибутковості туристичної фірми

3.2. Визначення прибутку на базі прогнозної моделі розвитку туристичної фірми

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

Для здійснення своєї діяльності підприємство повинне мати певним набором економічних ресурсів (або факторів виробництва) - елементів, що використовуються для виробництва економічних благ. Зазвичай в економічній літературі все, що підприємство має і використовує у виробничій діяльності, називається майном підприємства.

Склад застосовуваних підприємством економічних ресурсів різний. Особливе значення для успіху виробничої діяльності має наявність певного запасу ресурсів тривалого користування, або капіталу.

У сучасній економічній літературі нерідко розрізняються дві основні форми капіталу: фізичний (матеріально-речовий) капітал (машини, будівлі, споруди, сировина і т.п.) і людський капітал (загальні та спеціальні знання, трудові навички, виробничий досвід), що відображає все зростаючу роль людського чинника у розвитку сучасного виробництва, особливе значення інвестицій (капітальних вкладень) в освіту, професійну підготовку і т.п. У більш строгому сенсі людський капітал є особливим різновидом трудових ресурсів, якими володіє підприємство.

Окрім рекреаційних ресурсів та туристичної інфраструктури, найбільш важливими елементами ресурсного забезпечення і головним фактором розвитку туризму є персонал, капітал і виробничі фонди, оборотні кошти, нематеріальні та інвестиційні ресурси.

РОЗДIЛ І ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИЗМУ

Туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування [1].

просування туристичного продукту - комплекс заходів, спрямованих на створення та підготовку до реалізації туристичного продукту чи туристичних послуг (організація рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, видання каталогів, буклетів тощо) [1].

1.1 Система ресурсного забезпечення туристичного бізнесу

Система ресурсного забезпечення туристичного бізнесу (рис. 1.1.) спрямована на одержання економічних результатів [2].

Рис. 1.1. Система ресурсного забезпечення формування та реалізації туристичного продукту

Позитивним результатом підприємницької діяльності в туристичному бізнесі є прибуток, який означає можливості збільшення коштів для авансування розвитку туристичної діяльності. Таке збільшення можливе після реалізації турпродукту споживачам. Логічний ланцюжок підприємницьких процесів у туристичному бізнесі має такий вигляд:

Рис.1.2. Ланцюжок підприємницьких процесів у туристичному бізнесі

Кінцевим результатом використання ресурсів у туристичному бізнесі є приріст авансованих в ресурси грошових коштів, який визначається сумою отриманого прибутку після реалізації туристичного продукту та окремих послуг, необхідних для задоволення потреб туристів під час подорожування.

Відносини між суб'єктом туристичної діяльності (підприємцем) і споживачем туристичного продукту представлені на рис. 1.3 [2].

Рис. 1.3. Взаємовідносини підприємця і туриста

На рисунку показано, що підприємець може діяти як у відповідь на ініціативу туриста, так і за власною ініціативою, пропонуючи йому новий турпродукт або нову послугу, випереджаючи його попит. Оскільки туроператори, як правило, формують пакети туристичних послуг відповідно до попиту туристів на певні маршрути подорожей, то вони мають ринкові відносини з виробниками послуг, що входять до цих пакетів.

Туроператор комплектує туристичний продукт, використовуючи комплекс конкретних туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі. Цей комплекс включає послуги розміщення, харчування, транспортування, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги установ культури, рекреації, відпочинку, спорту, побуту, розваг і т.п. [2]

Туристичний бізнес охоплює могутню індустрію, центральною ланкою якої виступають туристичні підприємства - організатори туризму. Використовуючи туристичні послуги своїх постачальників, вони формують і реалізують турпродукт. Постачальники туристичних послуг, будучи самостійними суб'єктами підприємництва, обслуговують туристів за замовленням туроператорів і тому відносяться до індустрії обслуговування туризму, яка являє собою ресурси туристичного бізнесу.

Отже, туристичний бізнес використовує ресурси у вигляді туристичних послуг, готових до споживання туристами в місцях їхнього виробництва та надання, тобто в туристичних дестинаціях.

1.2. Ресурси туристичного підприємства

Окрім рекреаційних ресурсів та туристичної інфраструктури, найбільш важливими елементами ресурсного забезпечення і головним фактором розвитку туризму є персонал, капітал і виробничі фонди, оборотні кошти, нематеріальні та інвестиційні ресурси.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. До внутрішніх належать: технологія й організація виробництва туристичного продукту, характер послуг тощо. До зовнішніх - демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо. Характеристика зовнішніх факторів свідчить про кількісні та якісні параметри трудових ресурсів. [3]

Слід розрізняти трудові ресурси реальні (працівники, зайняті в туристичній індустрії) та потенційні (ті, що колись можуть бути залучені до роботи в туристичній сфері).

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної роботи.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає діяльності туристичної сфери.

Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники - це працівники, що займають керівні посади в підприємстві та структурних підрозділах. До них належать директори, менеджери, завідувачі, головний бухгалтер, а також їхні заступники. [3]

Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні туристичні, інженерно-технічні, економічні та інші роботи: екскурсоводи, інженери, економісти, бухгалтери, юристи, адміністратори та ін.

До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування тощо (зокрема - це секретарі, друкарки, діловоди, агенти, стенографісти, архіваріуси).

Робітники - персонал, безпосередньо причетний до створення та надання послуг, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів тощо. Це робітники ресторанів, готелів, транспортних засобів, закладів відпочинку, охоронці, прибиральниці, кур'єри та ін.

Персонал туристичного підприємства можна класифікувати за професіями та спеціальностями, рівнем кваліфікації працівників тощо. Кожна галузь, в тому числі й туристична, має лише їй властиві професії та спеціальності, наприклад, екскурсоводи, перекладачі, гіди та ін. Водночас у сфері туризму близько половини персоналу працює за загальними професіями та спеціальностями. Це бухгалтери, економісти, механіки, водії тощо.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на певній посаді. Вирізняють спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання), спеціалістів вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів середньої кваліфікації (працівники із середньою спеціальною освітою та певним практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники, що займають відповідні посади, але не мають спеціальної освіти).

Ці класифікаційні ознаки персоналу підприємства поряд з іншими (стать, вік, стаж) служать основою для розрахунків різних видів структур.

Для ефективного управління підприємством важлива не проста констатація чисельності окремих категорій працівників, а вивчення співвідношення між ними. І якщо в структурі промислового підприємства 18 % складають керівники, спеціалісти та службовці, а 82 % - робітники, то в структурі туристичного підприємства -60 % - це керівники, спеціалісти, службовці, а 40 % - робітники. [3]

Все це дає змогу не тільки виявити вплив фактора персоналу на кінцеві результати діяльності підприємства, а й встановити найсуттєвіші структурні зміни, їхні рушійні сили, тенденції і на цій підставі формувати реальну стратегію щодо розвитку трудових ресурсів.

З огляду на те, що робота туристичних підприємств - сезонна і багато фірм поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, усіх працівників поділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності.

Жодне новостворене підприємство не зможе успішно функціонувати без наявності капіталу і виробничих фондів.

Основний капітал - частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівлі, споруди, машини, устаткування) та обертається протягом багатьох періодів виробництва.

Оборотний капітал - це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировина, матеріали, складові туристичного продукту тощо).

Капітал, у буквальному розумінні, означає ту суму коштів, яка необхідна для започаткування та здійснення діяльності підприємства. Це буде авансований капітал (грошова сума), який вкладається власником у певне підприємство з метою одержання прибутку. Він витрачається на придбання засобів виробництва і наймання робочої сили і, відповідно, називається постійним і змінним капіталом.

У свою чергу, постійний капітал поділяється на основний та оборотний.

Вони переносять свою вартість на послуги та готовий туристичний продукт частинами і відшкодовуються підприємству в міру реалізації послуг чи туристичного продукту.