Бальнеологічні курорти Закарпаття

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ І. Теоретичні основи розробки нового туристичного продукту……………………………………………………………………………..5

1.1. Розробка ідеї туру………………………………………………………..5

1.2. Головні  аспекти  процесу  пошуку  та  відбору  партнерів  та 
підприємств-постачальників послуг……………………………………………….6

1.3. Формування основного та додаткового комплексів послуг…………..9

1.4. Експериментальна перевірка туру……………………………………13

Розділ ІІ.  Технологія формування та виробництва туру «Бальне-ологічні курорти Закарпаття»………………………..………………………...14

2.1. Загальна  технологічна характеристика туру………………………...14

2.2. Розробка  програмного забезпечення нового  туру у відповідності до визначеної  тематики………………………………………………………………..15

2.3. Пошук  та відбір партнерів-постачальників  товарів та послуг в кожному  пункті нового маршруту у відповідності  до обраного класу обслуговування……………………………………………………………………..22

2.4. Формування  технологічної документації……………………………26

2.5. Технологія  розрахунку вартості туру………………………………..28

Розділ ІІІ. Технологія реалізації та споживання туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття»……………….. …………………………………………..29

3.1. Рекламна  діяльність підприємства для  просування нового туру….29

3.2. Визначення каналів збуту туру……………………………………….33

3.3. Особливості  реалізації розробленого туру  за участю посередників та  туриста………………………………………………………………………………38

3.4. Технологія споживання нового туру…………………………………44

Висновки…………………………………………………………………….49

Список  використаних джерел…………………………………………….52

 

Вступ

 

Актуальність теми. За останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення лікувального туризму, що пов’язано передусім зі значним зростанням доходів населення, погіршенням показників здоров’я й усвідомленням важливості оздоровчо-профілактичних заходів. Не останню роль відіграє й такий чинник, як старіння населення та збільшення кількості людей похилого віку (пенсіонерів). У багатьох країнах туристичного спрямування санаторно-курортне лікування – не лише самостійна прибуткова галузь економіки, а й життєво необхідна форма задоволення потреб людини.

Важливе значення для розвитку санаторно-курортного лікування мають бальнеологічні ресурси, оскільки саме від їх наявності найбільшою мірою залежать ефективність лікувального туризму, ціни на послуги, їхній сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в лікувальній галузі має будуватися на всеохоплюючому обліку бальнеологічних ресурсів, їх освоєнні, ефективному використанні й збереженні.

Закарпаття охоплює дві різні географічні країни — Потиську низовину (її тепер називають також Закарп. низовиною) та частину Сх. Карпат. Потиська низовина обіймає 15% Закарпаття і становить собою алювіяльну, легко хвилясту, часто підмоклу рівнину, з острівними вулканічними горами. Разом з підгір'ям Карпат це найбагатша частина Закарпаття завдяки корисному рельєфові і кліматичним умовам та найкращим на Закарпатті ґрунтам.

Клімат Закарпаття помірно-континентальний; завдяки Карпатам, що охороняють Закарпаття з півн., він тепліший від ін. частин України, положених в такій самій геогр. ширині. Рекреаційні ресурси області становлять 5,2 % об'ємного і 5,1 % вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними і відповідають водам типу «Шаянська», «Есентуки», «Боржомі» і за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції.

Природно-рекреаційний потенціал Закарпаття вивчали М. Лендєл, В. Мікловда, Г. Ємець, В. Євдокименко, В.Мацола, М. Мироненко та ін. Проте вплив бальнеологічних ресурсів на формування санаторно-курортних послуг досліджено недостатньо.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження – класифікувати наявні бальнеологічні ресурси, визначити їхній вплив на розвиток лікувального туризму, перспективи розвитку бальнеологічних курортів та основні перешкоди щодо ефективного використання наявного бальнеологічного потенціалу Закарпатської області; в межах дослідження розробити туристичний маршрут, що пролягатиме рекреаційними місцями Закарпаття.

Відповідно  до мети необхідно розв’язати наступні завдання дослідження:

- проаналізувати  забезпеченність Закарпаття бальнеологічними  ресур-сами;

- розробити  туристичний маршрут та його  організаційне забезпечення бальнеологічними  курортами Закарпатської області;

- дослідити технологію формування та виробництва туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття»;

- визначити  технологію реалізації та споживання туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття».

Об’єктом дослідження є бальнеологічні курорти Закарпаття. Предмет дослідження складає процес розробки, реалізації та споживання туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття».

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (22 найменування). Загальний обсяг курсової роботи – 50 сторінок.

 

 

 

 

 

Розділ І. Теоретичні основи розробки нового туристичного продукту

1.1. Розробка ідеї туру

Закарпатська область має всі необхідні умови для розвитку санаторно-курортного лікування. На території області багато природних рекреаційних ресурсів: бальнеологічних, ландшафтних, пізнавальних. Рекреаційні ресурси можна визначити як об’єкти та явища природного й антропогенного походження, які використовують для туризму, лікування, відпочинку, оздоровлення. Санаторно-курортна медицина – це послуги щодо лікування, реабілітації та профілактики захворювань на основі використання природних рекреаційних ресурсів або лікувальних властивостей клімату. За кордоном, в економічно розвинених країнах, курортна медицина є одним із напрямів охорони здоров’я та підтримується на рівні держави.

У Законі України «Про курорти» № 2026 від 5.10.2000 р. термін «курорт» визначається як освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні [2]. До курортно-рекреаційних закладів належать спеціалізовані заклади короткочасного (щоденного, щотижневого) й тривалого розміщення людей, призначені для задоволення їхніх рекреаційних потреб (лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх і спортивних) [2].

Курорти відрізняються від рекреаційних зон тим, що мають у своєму складі, окрім природно-лікувальних оздоровчих ресурсів, систему технічних і медично- організаційних ресурсів [2], тому можуть надавати різнопрофільну допомогу хворим. Рекреаційні зони мають у наявності тільки природні оздоровчі ресурси й розраховані для профілактики захворювань у практично здорових людей.

Отже, термін «курорт» можна трактувати як певну визначену територію, на якій зосереджені природні лікувальні чинники, наявна певна туристична інфраструктура та розміщені лікувально-курортні заклади.

Медичну науку, яка вивчає вплив та використання природних чинників на організм та здоров’я людини, називають курортологією. Медичну науку, що займається вивченням використання природних чинників для профілактики захворювань у практично здорових людей, називають валеологією.

Залежно від наявності природних лікувальних чинників, курорти можна поділити на:

• кліматичні курорти: основні види лікування - повітряні (аеротерапія - високогірна, лісова) й сонячні ванни (геліотерапія), купання у відкритих водоймах (таласотерапія), також сюди належать фізіотерапевтичні процедури;
• бальнеологічні курорти: основний лікувальний чинник - мінеральні води, які застосовують у вигляді лікувальних ванн, душів (гідротерапія), для внутрішнього застосування, інгаляцій, зрошування тощо, грязелікування; бальнеотерапія (ропні ванни);
• спеціалізовані курорти для лікування окремих захворювань.

Для Закарпатської області актуальні всі перелічені види курортів. Однак ідея туру полягає у розробці та вивченні можливостей використання бальнеологічних ресурсів яке матиме на меті не лише ознайомлення зацікавлених із природно-історичним потенціалом а і оздоровлення відпочиваючих. Саме у цьому вбачаємо головну мету розробки ідеї туру.

 

 

1.2. Головні  аспекти  процесу   пошуку  та  відбору  партнерів   та 
підприємств-постачальників послуг

Основним у процесі пошуку та відбору партнерів та підприємств-постачальників послуг в даному випадку є визначення санаторїїв, із якими туроператор (фірма) матиме можливість співпрацювати. Отже, необхідно із числа санаторно-курортних зон-підприємств обрати найбільш зручних постачальників даних послуг сфери рекреації.

Так, бальнеологічні курорти цієї місцевості, відомі на весь світ: «Поляна», «Верховина», «Сонячне Закарпаття», «Квітка Полонини», «Синяк», «Гірська Тиса», «Шаян», «Свалява», «Усть-Чорна», «Поляна Квасова» та ін. До бальнеологічних ресурсів Закарпатської області належать: мінеральні води, озокерит, соляні печери, природні комплекси зі сприятливими кліматичними умовами. Ніде більше на теренах колишнього СРСР, окрім Закарпаття, немає такої кількості джерел з унікальними властивостями мінеральних вод. За хімічним складом і лікувальними властивостями вони не поступаються, а часто навіть перевершують відомі води Кавказу, Польщі та Франції.

Оцінка бальнеологічних ресурсів наведена в таблиці 1.1.

Лідером є Свалявський район, на території якого є 24 свердловини мінеральних вод, які за сумарною кількістю оцінені в 31,1 бала, тобто мають найвищий показник. З досить великим відривом за ним йдуть Рахівський, Міжгірський, Берегівський, Тячівський, Хустський та Ужгородський райони. Слабкий потенціал використання мінеральних вод мають Іршавський, Великоберезнянський, Перечинський та Виноградівський райони. Абсолютно незабезпеченим бальнеоресурсами є Воловецький район.

Таблиця 1.1.

Оцінка бальнеологічних ресурсів Закарпатської області (станом на 01.01. 2007 р.), балів [3]

Район	Працюючі свердловини мін. вод (мах. 30 балів)		Перспективні свердловини (10 балів)		Сумарна бальна оцінка
	кількість	бали	кількість	бали
У жгородський	8	10	2	2,2	12,2
Мукачівський	5	6,3	3	3,3	9,6
Великоберезнянський	0	0	5	5,5	5,5
Перечинський	1	1	3	3,3	4,3
Міжгірський	5	6,3	8	8,9	16,3
Воловецький	0	0	0	0	0

 

Свалявський	24	30	1	1,1	31,3
Іршавський	0	0	5	5,5	5,5
Берегівський	3	3,8	9	10	13,8
Хустський	6	7,5	5	5,5	13,0
Виноградівський	1	1	1	1,1	2,1
Тячівський	7	8,8	4	4,4	13,2
Рахівський	4	5	9	10	15,0