Асортиментна політика турфірми

 

Зміст

І. Туристична пропозиція як товар в сфері туризму……………………..

1.1. Поняття товару  і послуги……………………………………………….

1.2. Види туристичних  послуг, їх асортимент та використання…………

1.3. Вплив послуг  на конкурентну здатність підприємств…………….....

ІI. Туристична фірма, як виробничий процес асортименту туристичної пропозиції…………………………………………………………………….

2.1. Поняття туристичної  фірми…………………………………………….

2.2. Використання  туристичною фірмою туристичних  послуг………….

III. Туристичні послуги в період сезонності та міжсезоння……………..

 

 

Вступ

Актуальність  теми полягає в тому, що туризм є одним з основних видів міжнародної торгівлі послугами, сукупність яких в свою чергу формує асортимент туристичного підприємства. Саме тому туристичні послуги потребують постійного вивчення та вдосконалення.

Об'єкт  дослідження: туристична послуга, як складова туристичного продукту.

Мета  дослідження: визначити сутність туристичної послуги як основної складової асортименту туристичного підприємства, проаналізувати надання туристичних послуг в період сезонності і міжсезоння.

Завдання:

1. Виокремити  поняття товару і послуги;

2. Розглянути  види туристичних послуг, формування туристичним  підприємством асортименту;

3. Виявити умови надання туристичних послуг в період сезонності і міжсезоння;

Методи дослідження: загальні (дедукція, індукція, зрівняння) і специфічні ( статистичні методи аналізу) методи аналізу даних, а також методи вибіркового обстеження, синтезу, інтерв'ювання та експертних оцінок.

Практичне значення дослідження полягає у розробці теоретичного матеріалу на основі вибраної теми, в аналізі впливу туристичних послуг на асортиментну політику туристичної фірми.

Логіка дослідження  зумовила структуру курсової роботи: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина з трьох розділів, висновки, список використаної літератури з 15 джерелами. Повний обсяг роботи – 39 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І.Туристична пропозиція як товар в сфері туризму.

1.1. Поняття товару  і послуги.

За характером суспільного розподілу праці  та участю у створенні сукупного суспільного продукту всі галузі народного господарства поділяються на сфери: матеріального виробництва та нематеріальну.

Матеріальне виробництво – це сфера застосування праці, де прямо та безпосередньо створюється суспільне багатство, сукупний суспільний продукт у вигляді засобів виробництва та предметів споживання.

Нематеріальна сфера – це сфера застосування праці, яка забезпечує нормальні умови життя людей і розвитку суспільства. Вона об'єднує всі галузі, пов'язані із задоволенням потреб людини, відтворенням робочої сили.

Досить часто  визначають як невиробничу. Це не зовсім так, оскільки більшість галузей  нематеріальної сфери людської діяльності мають виробничу базу, виробничий цикл, де в результаті застосування засобів виробництва і робочої  сили виробляються певні споживчі вартості. Це – послуги, тобто процес праці, в якому поєднуються засоби виробництва та трудові ресурси.[8, ст.86]

В умовах ринкової економіки вітчизняні підприємці виявилися  поза межами звичного середовища, де єдиним товаром була матеріальна продукція, чи, точніше, вузька її частина – товари народного споживання. Нові відносини вимагають освоєння нових сегментів ринку, таких як ринок капіталу, робочої сили, послуг.

Сферою послуг є специфічна галузь застосування суспільно-корисної праці, де створюються особливі споживчі вартості у формі послуг для виробничого, суспільного та особистого споживання. Значна частина потреб суспільства реалізується у сфері послуг.

Для вивчення й  розвитку ринку туризму в Україні насамперед варто визначити сутність туристичної послуги.

Послуга – це результат безпосередньої взаємодії виконавця і споживача, а також власної діяльності виконавця щодо задоволення потреби споживача. Це поняття включає:

1) взаємодію  виконавця і споживача послуг(обслуговування);

2) процес надання послуги (тобто виконання визначеної роботи) самим виконавцем;

3) результат  цих дій у вигляді «перетвореної продукції» чи «результату послуги».

Туристична  послуга – результат діяльності туристичного підприємства щодо задоволення відповідних потреб туристів. Робота підприємства полягає як у організації всієї подорожі, так і в організації окремих послуг.[5, ст.118]

Матеріальний  результат послуги може бути втілений у реальному предметі, речах. Нематеріальний результат – це задоволення інтелектуальних, художньо-естетичних та інших потреб людей, зокрема в оздоровленні, відпочинку. Але у будь-якому випадку послуга є поєднанням праці людей (обслуговування) та коринок ефекту цієї праці (її продукту).

Нематеріальні послуги мають свої характерні особливості, про які слід добре пам'ятати працівникам туристичної галузі:

1. Невідчутність нематеріальної послуги. Не можна конкретно визначити якість турпродукту в момент купівлі. Споживач купує скоріше певні «очікування» або «ілюзії», а порівняти може тільки очікувані вигоди з отриманими. Тому ніколи не можна стверджувати, що очікувані враження збігатимуться з фактично отриманими.

2. Незбереженість (неможливість складувати і залишати на продаж у наступні дні). Місце в готелі, місце літаку на чартерний рейс можна продати тільки сьогодні, завтра готель вже матиме простій, а чартерного перельоту вже не буде. Подія, яка сьогодні приваблює туристів, теж може не повторитися в близькому майбутньому.

3. Невизначеність (мінливість, непостійний характер) якості, неповторність отриманих послуг. Навіть якщо попередні враження від відвідання якоїсь місцевості були чудовими, вони можуть не повторитися (погіршилась погода, не спостерігалось якесь цікаве природне явище, розпочалися ремонтні роботи тощо).

4. Невіддільність від джерела виробництва. Якщо вам треба дістатися певної місцевості, куди прямують поїзди не кращого рівня обслуговування, вам не допоможе факт наявності квитків на потяг-люкс, але до іншої місцевості.

5. Невід'ємність від місця – подивитися на Тадж-Махал можна тільки в Агрі.

6. Невіддільність від виробника – тому кваліфікація, особисті якості, манера спілкування гіда, портьє, менеджера здатні визначити якість самої послуги

7. Залежність якості від споживача, який має різні сподівання, характер. Одна й та сама послуга неоднаково може сприйматися різними споживачами. .[8, ст..87]

 

При наданні  туристичних послуг, корисний ефект  значною мірою залежить від умов їх надання та якості обслуговування. Якість обслуговування складається під впливом системи цінностей і культури споживача, що формують суб'єктивну оцінку туристичних послуг. Однак основні компоненти якості послуг закладаються матеріально-технічними факторами їхнього виробництва, реалізації, споживання. Відповідно до цього розробляються і застосовуються класифікації готелів, ресторанів, транспортних засобів, що дозволяє забезпечити стандартний рівень обслуговування. Задоволення стандартного набору вимог до будинків, споруд, інфраструктури, розташуванню, життєзабезпеченню, інтер'єру, основним, додатковим і супутнім послугам, кваліфікації персоналу, рівню комфортабельності певною мірою створює гарантії якості обслуговування.

Однак стандартний набір  послуг і стандартний рівень обслуговування не можуть цілком гарантувати їхньої якості. Якість аналогічних послуг може змінюватись досить відчутно. Це визначено тим, що споживач (турист) безпосередньо бере участь у сервісному процесі, вносячи в нього суб'єктивного фактора в туризмі, як і в багатьох інших галузях сфери послуг, супроводжується втратою живого спілкування, а отже, погіршує якість обслуговування.

У сфері туризму  споживач безпосередньо бере участь у сервісному процесі в ході контактів з обслуговуючим персоналом. Важливість цих контактів у «точках дотику» підтверджується їхнім вирішальним впливом на якість сервісу в сфері послуг.

Від рівня кваліфікації, професіоналізмі працівників туристичних  фірм багато в чому залежить корисний ефект їхньої сервісної діяльності, що формується через особисті відчуття й емоційне сприйняття туристів. Індивідуально-споживча орієнтація туристичного сервісу може бути посилена за допомогою комплексності різноманітних послуг. [13]

Специфіка туристичних послуг у силу їх нематеріальної природи, виявляється  також у тому, що суб'єктивна участь споживача в сервісному процесі  не завершується зміною власності на їх кінцевий корисний результат. Передача власності від постачальника до споживача туристичних послуг не відбувається в силу їхньої невідчутності.

Природа туристичних  послуг створює особливу специфіку  відносин постачальника і споживача. У туризмі, як і в переважній частині сфери послуг, взаємини економічних агентів (постачальників, споживачів, посередників) будуються за принципом відносного права. На відміну від абсолютного речового права, що дає власнику право володіння, розпорядження, користування річчю (товаром), відносне право створює основу взаємних вимог і зобов'язань сторін.[7, ст.68]

Специфіка туристичних послуг розкривається з позицій теорії суспільного блага. Як комплексний набір туристичних послуг, так і окремо кожна вхідна нього послуга може бути оцінена і продана. Купівля туристичних послуг приносить корисність споживачу на виборчій, конкурентній основі, що дозволяє визначити їх як приватне виключне право.

Туристична послуга –  це комплекс послуг, надання яких регламентується  умовами договору на туристичне обслуговування. Туристичні послуги надаються туристам суб'єктами туристичної діяльності, а саме: підприємствами, закладами, організаціями незалежно від форм власності, фізичних власників, зареєстрованих в установленому порядку і отримавши ліцензію на здійснення даної діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг.

Туристична  послуга – це результат діяльності організації чи індивідуального  підприємства по задоволенню потреб туриста в організації і втіленні в життя туру чи його окремих складових. Туристичні послуги повинні враховувати інтереси туристів, бути безпечними для життя, здоров'я туристів і відповідати певним вимогам.

Надання туристичних  послуг не повинне супроводжуватись погіршенням характеристик навколишнього  середовища. Туристичні послуги повинні відповідати певним вимогам, які передбачають додаткові зручності для споживачів, привабливість і престижність послуг. До рекомендованих вимог і умов обслуговування відносять:

• відповідність призначенню;
• точність і своєчасність виконання;
• комплексність;
• етичне ставлення обслуговуючого персоналу;
• комфортність;
• естетичність;
• ергономічність.

Додаткові туристично-екскурсійні  послуги не передбачені туристичною  путівкою. Турист використовує їх в  режимі вільного часу. ВТО розробила близько 400 видів таких послуг. Їх турист споживає за додаткову оплату

Для того щоб  з'ясувати, що таке товар, слід усвідомити, чим відрізняється товар від продукту. Наприклад, ягоди, одяг, чоботи, хліб, молоко, вироблені певним господарюючим суб'єктом, можуть бути спожиті самим виробником або подаровані комусь, а можуть бути реалізовані на ринку. У першому і другому випадку, тобто коли перелічені блага споживаються виробником або передаються іншим суб'єктам без будь-якого еквівалента, вони є натуральними продуктами, а у третьому випадку стають товарами. .[10]

Чому це відбувається? Адже при цьому за своїми властивостями, формою, якістю і призначенням вони не змінюються. Отже, причину товарної форми продукту праці треба шукати не в природних властивостях того чи іншого блага, а в суспільних відносинах, які роблять останні товаром. Характеристику цих відносин наведено у попередньому параграфі. Аналіз їх дає змогу зробити висновок: товаром стає той продукт праці або благо, які призначені не для власного споживання, тобто він має бути суспільним благом. Однак цього замало. Суспільство має визнати це благо через його купівлю-продаж. Якщо продукт праці чи благо не продані й за них у процесі обміну не отримано певного еквіваленту, то вони суспільству непотрібні і товаром бути не можуть.

Товар — це продукт праці або певне благо, що здатні задовольняти певні потреби людини і призначені для обміну (купівлі та продажу). [15]

В економічній літературі країн з розвиненим ринком поняття  «товар» має кілька визначень. Відомі американські економісти Г. С. Слоуен і А. Дж. Цюрчер у «Словнику економіки», виданому 1970 p., трактують його так.

Commodity (товар)  — будь-який предмет комерції  або торгівлі. Цей термін використовують  замість терміна «goods» у однині, оскільки термін «good» має інше суспільне значення (по-перше, благо, користь; по-друге, у множині — товари, вироби; по-третє, вантаж, багаж). Крім того, цей термін має інше спеціалізоване значення в економіці, коли вживається як «economic good».