Вибір та обґрунтування комплексу технічних засобів для формування ТТСДВ

      

      

      7. Визначення шляху розгону для  міського та магістрального циклу:

      Для міського циклу:

        м/с;

        м;

      Для магістрального циклу:

        м/с;

       с;

        м; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки:

      Виявлено  математичні моделі для визначення коефіцієнтів коригування швидкості, витрат палива, енергетичної ефективності на розрахункових маршрутах.

      Виявлено, що показник енергетичної ефективності буде більшим для автопоїзда, ніж для ГАЗ 3302 на 9,7%.

      Встановлено, що чим більша величина показника  енергетичної ефективності транспортних засобів, тим більше він придатний до підвищення технологічного рівня перевезень, так як між ними існує лінійна залежність.

      Встановлено, що коефіцієнт коригування швидкості  < 1, а коефіцієнт коригування витрат палива  > 1. 

      Запропоновано, в залежності від коефіцієнтів коригування, збільшити технічну швидкість: для ГАЗ 3302 на 22%, для МАЗ – 53362 на 24%; та зменшити витрати палива: для ГАЗ 3302 на 91%, для МАЗ – 53362 на 53%. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    VI. ВАНТАЖ І ЙОГО РОЗМІЩЕННЯ В КУЗОВІ АВТОМОБІЛЯ

    Початкові дані:

1. Автопоїзд: МАЗ – 53362 + МАЗ – 8926

Внутрішні розміри  кузова (11600х2480х2600);вантажопідйомність  16280 кг.

2. Ящик: габаритні розміри (600 х 500 х 300), маса брутто 36 кг.
3. Пакет на основі піддону: габаритні розміри (1240 х 1040 х 1350); вантажопідйомність 1250 кг.
4. Універсальний контейнер  АУК-0,625: габаритні розміри (1150 х 1000 х 1700); маса з вантажем 625 кг.

    Для розробки раціональної схеми розміщення вантажу в кузові АТЗ необхідно розглянути шість варіантів і вибрати з них варіант, який забезпечує  найповніше завантаження. Для контейнера і пакета кількість варіантів менша.

    Варіант розміщення визначається за двома правилами:

1. Взаємне розміщення двох розмірів: кузова і одиниці вантажу;
2. Кратність розмірів кузова і вантажу.

Загальна  кількість вантажу, який розміщується в кузові:

Коефіцієнт  використання вантажопідйомності:

Де  т – маса одиниці вантажу, т; q – номінальна вантажопідйомність, т.

    Показник  енергетичної ефективності АТЗ на розрахунковому маршруті для вантажу-нетто дорівнює:

    

Де  п_з – кількість ЗЗВМ у кузові АТЗ; М_оз – власна маса ЗЗВМ. 
 
 
 
 
 
 

Розрахунки  для ящика

 

    Оскільки  значення фактичної вантажопідйомності і коефіцієнта її використання значно перевищують допустимі значення, то приймаємо рішення вилучити певну кількість ящиків. Для схеми №1 виконаємо наступні дії:

    608 – 1,34

        х – 1

    х = 453 ящ.

    Потрібно  вилучити 608-453=155 ящ.

    Нові  значення коефіцієнтів:  ;

    Показник  енергетичної ефективності:

     .

    Для пакета:

 

Обираємо  схему розміщення піддонів в кузові АТЗ № 2

    Показник  енергетичної ефективності:

     .

    Для контейнера АУК-0,625 :

 

    Обираємо  схему розміщення контейнерів у кузові АТЗ №2.

    Показник  енергетичної ефективності:

     .

Висновки:

      Виявлено, що розміщення вантажу в кузові ґрунтується на двох правилах: взаємне розміщення двох вимірів – кузова і одиниці вантажу; кратність розмірів кузова і вантажу.

      Встановлено:

1. Вантаж, що перевозиться в пакетах і контейнерах, відноситься до ІІ класу, а в ящиках – до І класу в залежності від ;
2. Показник енергетичної ефективності вантажу-нетто в ящиках вищий, ніж для  інших способів.

      Запропоновано для спрощення навантажувально-розвантажувальних робіт використовувати пакетний спосіб. 
 
 
 
 

V.   ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ СХЕМІ

    Вихідні дані:

• Річний об’єм перевезень Р_р = 8000 т.;
• ЗЗВМ на основі піддону (1240 х 1040 х 1350)
• Рухомий склад:  Автопоїзд: МАЗ – 53362 + МАЗ – 8926. Внутрішні розміри кузова (11600х2480х2600);вантажопідйомність  16280 кг.
• Навантажувально-розвантажувальні засоби:

електронавантажувач ЕП-0601:

вантажопідйомність  – 0,63 т;

висота  підйому вантажу – 3 м;

швидкість пересування

      з номінальним вантажем – 9 км/год.;

      без вантажу – 10 км/год.;

довжина, враховуючи спинку вил – 1326 мм;

ширина  – 915 мм;

висота  з опущеними вилами – 1960 мм;

висота  з піднятими вилами по запобіжній рамці – 4030 мм

база  колісна – 890 мм;

ширина  розсуну вил

      найбільша – 830 мм;

      найменша  – 210 мм;

найменша  ширина проїзду – 1670 мм;

зовнішній радіус повороту – 1100 мм;

маса  – 1535 кг.

• Режим роботи транспорту; об’єкта, що обслуговується; навантажувально-розвантажувальних засобів:Т_н =10 год.,Д_р=300 дн.
• Коефіцієнт добової нерівномірності об’єму перевезень:
• Час зберігання ЗЗВМ в пунктах відправки і одержувача 10 і 15 год.

Порядок обчислення:

1. Час оберту ЗЗВМ: , п кількість операцій;
1. Час формування вантажної одиниці хв.;
2. Переміщення до місця зберігання хв.;
3. Час зберігання на складі вантажовідправника год.=600 хв., і   год.=900 хв.;
4. Час переміщення ЗЗВМ до місця навантаження хв.;
5. Навантаження ЗЗВМ в ТЗ  , де - час на підготовчо-заключні операції, - час циклу     . Час циклу складається з наступних операцій: час захвату ЗЗВМ, час підйому, час переміщення до ТЗ, час опускання НРЗ, час установки в кузові, час відпускання, час опускання, час переміщення до місця знаходження ЗЗВМ.   хв.;
6. Перевезення ЗЗВМ до вантажоодержувача , хв., хв.;
7. Розвантаження ТЗ хв.;
8. Переміщення до місця зберігання  хв.;
9. Час розформування ЗЗВМ хв.;
10. Час зберігання на складі вантажоодержувача год. = 900 хв.;
11. Час переміщення порожніх ЗЗВМ до вантажовідправника  хв.;
12. Вивантаження та переміщення порожніх ЗЗВМ до місця формування хв.;

хв.=1,2 діб.;

хв.=10,5 діб.;

 

Рис. 7. Блок-схема послідовності операцій оберту ЗЗВМ

2. Обчислення необхідної кількості ЗЗВМ:

,    ,   ;