Сучасний стан розвитку системи перевезення повітряним транспортом в Україні

Міністерство  освіти і науки України

Прикарпатський  національний університет імені  Василя Стефаника

Інститут  туризму 
 
 
 
 
 

Курсова робота на тему: 

«Сучасний стан розвитку системи перевезення  повітряним транспортом в Україні» . 
 
 
 

Виконала:

студентка гр. Т-32

Шулик Наталія

Викладач:

Гуменюк Г.М. 

Івано-Франківськ

2011

Сучасний  стан розвитку системи перевезення  повітряним транспортом в Україні

План

Вступ.

I. Загальна характеристика розвитку авіаційних перевезень в Україні.

     1.1 Нормативно - правова база авіаційних перевезень в Україні.

     1.2 Організація обслуговування туристів в аеропортах і літаках.

     1.3 Проблеми та перспективи розвитку цивільної авіації в Україні.

II. Провідні авіакомпанії України.

      2.1 Авіакомпанія  «Міжнародні авіалінії України» .

      2.2 Авіакомпанія «Роза вітрів» .

      2.3 Авіакомпанія «Аеросвіт».

Висновок.

Список  використаних джерел.

Додаток.

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      Тема  курсової роботи – сучасний стан розвитку системи перевезення повітряним транспортом в Україні.

      Актуальною  проблемою, що постає перед авіаційним комплексом України є обґрунтування  шляхів виходу з кризи та завоювання міцних конкурентних позицій на світовому  ринку як складова єдиної транспортної системи. Потребує вирішення завдання щодо організації міждержавних транспортних зв’язків, задоволення потреб суб’єктів господарювання та населення в авіаційних перевезеннях та роботах як на території  України, так і за її межами.

     Адже, на сьогодні ринок авіаперевезень України  можна охарактеризувати як такий, що знаходиться на стадії становлення, має значну кількість суб’єктів різних форм власності та різного рівня розвитку, що відповідно характеризує різні можливості виходу на міжнародний ринок та роботи на внутрішньому ринку.

     Мета  курсової роботи полягає в тому, щоб детально розглянути стан українського ринку авіаперевезень, напрямки його розвитку, а також проблеми та перспективи розвитку. Для досягнення поставленої мети, насамперед, потрібно розглянути нормативно-правову базу авіаційних перевезень в Україні. Дослідити такі питання як організація обслуговування в аеропортах та літаках, а також охарактеризувати провідні авіакомпанії України, а саме такі як «МАУ» , «Аеросвіт» , «Роза вітрів».

     Предмет курсової роботи – сучасний стан ринку авіаперевезень в Україні.

     Об’єктом роботи є характеристика діяльності авіакомпаній України.

     Структурно  робота складається зі вступу, двох розділів, із підпунктами, висновку,списку використаних джерел та додатку, який ілюструє частку провідних авіакомпаній України у системі авіаперевезень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

I. Загальна характеристика розвитку авіаційних перевезень в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.1 Нормативно-правова  база авіаційних  перевезень в Україні

     Українській державі належить повний та надзвичайний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України. До складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, аерофотозйомку, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації, вертольотодроми, гідроаеродроми та інші майданчики для експлуатації повітряних суден, інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.[6].

     Органом, що здійснює управління цивільною авіацією, е Державний департамент авіаційного  транспорту. Положення про який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 p.[12, 76 c.]

     Основними завданнями Укравіації є: реалізація державної  політики з питань розвитку цивільної авіації; забезпечення потреб галузей національної економіки та населення у перевезеннях вантажів і пасажирів; реєстрація та сертифікація об'єктів і суб'єктів цивільної авіації; розроблення та реалізація затверджених Мінтрансом України основних напрямів економічної, тарифної, фінансової, кадрової, науково-технічної політики та екологічної безпеки в цивільній авіації;

здійснення нагляду  за забезпеченням авіаційної безпеки  і безпеки польотів повітряних суден  цивільної авіації; здійснення інших  функцій, що випливають з покладених на неї завдань.

     Укравіація  має право: залучати спеціалістів центральних  та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій до проведення службових розслідувань авіаційних подій з цивільними повітряними суднами, а також для виконання інших функцій; одержувати від органів управління різних рівнів інформацію, документи і матеріали, статистичні дані, необхідні для виконання завдань; призупиняти дію сертифікатів експлуатантів та діяльність об'єктів у галузі цивільної авіації всіх форм власності, якщо вони порушують вимоги нормативних актів щодо безпеки польотів, авіаційної безпеки ліцензій тощо[6].

     Укравіація  взаємодіє з центральними та місцевими  органами виконавчої влади, Радою міністрів АРК, органами місцевого самоврядування.

     Взаємовідносини Укравіації та Міністерства оборони  України (далі— Міноборони України) щодо створення і функціонування об'єднаної цивільно-військової системи  використання повітряного простору України здійснюються на підставі Положення  про державну систему використання повітряного простору України, спільних наказів Міноборони України та Мінтрансу України, Міноборони України та Укравіації.

     Укравіація  видає у межах своїх повноважень накази, організує та контролює їх виконання, а в разі потреби видає разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.

     У випадках, передбачених законодавством, рішення Укравіації з питань безпеки  польотів, авіаційної безпеки та регулювання  доступу експлуатантів до ринку  авіаційних перевезень та послуг є  обов'язковими до виконання міністерствами, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Нормативно-правові акти Укравіації підлягають державній реєстрації.

     Укравіацію  очолює Голова, який несе відповідальність за виконання покладених на Укравіацію завдань та здійснення нею своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників Голови та керівників структурних підрозділів Укравіації.

     Для погодженого вирішення питань, що належать до повноважень Укравіації, обговорення найважливіших напрямів її діяльності та розвитку галузі утворюється рада Укравіації у складі Голови Укравіації (голова ради), заступників Голови за посадою та керівників структурних підрозділів Укравіації. До складу ради можуть входити також представники інших центральних і місцевих органів виконавчої ради та керівники підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління цивільним повітряним транспортом. Членів ради затверджує Міністр транспорту України. Рішення ради проводяться в життя, як правило, наказами Голови Укравіації[1, 140 c.]

     Основою державного регулювання діяльності цивільної авіації України є  законодавча та нормативно-правова  база, яка складається з Конституції  України, Повітряного кодексу України (Постанова Верховної Ради України  від 04.05.93 № 3168-ХІІ із змінами, внесеними  Постановами Верховної Ради України  від 21.10.97 № 590/97-ВР, від 15.12.99 № 1297-XIV) та від 23.02.06 № 3509-IV), Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, затвердженої постановою КМУ від 27.07.01 № 919, інших законодавчих актів, національних нормативно-правових актів, державних та галузевих стандартів, керівних документів із стандартизації, нормативно-правових актів колишнього МЦА СРСР, які не втратили свою актуальність і не суперечать Конституції та чинному законодавству України, чинних для України актів міжнародного повітряного права, документів міжнародних організацій, членом яких є Україна.

     Перелік нормативно-правових актів, що регулюють  діяльність цивільної авіації України:

• Повітряний кодекс України;
• Положення про Державну авіаційну адміністрацію;
• Конвенція про міжнародні майнові права на рухоме обладнання з питань авіаційного обладнання.

      Повітряний  кодекс України є основним правовим документом, що регулює діяльність цивільної авіації. Складається з 18-ти розділів (107 статей), в яких йдеться про авіаційні правила України, використання повітряного простору України, авіаційний персонал, екіпаж повітряного судна, аеродроми і аеропорти, повітряни траси і місцеві повітряні лінії, польоти повітряних суден, міжнародні польоти, повітряні перевезення, авіаційні роботи,авіаційне страхування тощо.[1].

      Варто відмітити, що нещодавно в Україні  почали діяти нові правила сертифікації транспортних авіакомпаній. Наказом №430 від 5 липня 2010 року Міністерство транспорту та зв’язку України затвердило прасила сертифікації авіакомпаній, що здійснюють експлуатацію цивільних літаків для виконання комерційних транспортних перевезень згідно з вимогами

OPS-1.[5, 121 c.]

      Впровадження  цих стандартів – одна з вимог  Федеральної авіаційної адміністрації  США для переведення України  у першу категорію та зняття операційних  обмежень з українських авіакомпаній. Провідні українські авіакомпанії вже  знайомі з цими вимогами і працюють за цими стандартами.

      Нові  правила передбачають закріплення  за кожною авіакомпанією відповідального  за сертифікацію інспектора, який організовує  проведення роз’яснювальної роботи і подальший процес сертифікації та нагляду за діяльністю експлуатанта. Перевірка виконується згідно з програмою, що затверджується наказом Державіаадміністрації окремо для кожного експлуатанта.

      Згідно  з новими правилами, інспектор має  право призупиняти виліт літака до усунення критичних недоліків, які  впливають на безпеку польотів.

      Затверджені правила визначають, що експлуатант  повинен мати достатню фінансово-економічну базу для забезпечення безпеки авіації, підтримки льотної придатності  літаків, утримання необхідного  персоналу та забезпечення фінансових зобов’язань за всіма договорами обов’язкового страхування, враховуючи можливі періоди роботи зі збитками. Виконання польотів літаками без сертифікатів забороняється.

      Сертифікація  здійснюється в інтересах захисту  пасажирів у плані безпеки  польотів, а також для того, щоб  українські авіакомпанії мали більше можливостей на міжнародних ринках авіаперевезень.

      Регулювання міжнародних транспортних перевезень відбувається на різних рівнях. Одним з провідних напрямків регулювання міжнародних транспортних перевезень є правове регулювання. Перевезення повітряним транспортом як і кожним з міжнародного виду транспортів дотримується тих чи інших міжнародних договорів та конвенцій, які регулюють в тій чи іншій мірі міжнародні транспортні перевезення, також існують міжнародні організації, які розробляють політику регулювання міжнародних транспортних відносин.  
             Важливість міжнародного повітряного простору, а також національного повітряного простору полягає в його інтенсивному використанні в транспортних цілях, що об'єктивно потребує точної регламентації такої діяльності як на національному, так і міжнародному рівні й обумовлює розробку технічних вимог до неї.