Реконструкция аккумуляторного отделения

       Великі  куски їдкого калію необхідно  дробити, накриваючи їх чистою тканиною. Роздроблені куски їдкого калію  необхідно опускати в дистильовану воду обережно за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої  ложки і перемішувати скляною або ебонітовою паличкою до повного розчинення.

       Заливати  готовий електроліт в акумуляторні батареї слід через скляну воронку, заздалегідь вивернувши пробки із заливальних  отворів і охолодивши електроліт до температури  35±10°С. Вимір рівня  електроліту потрібно проводити за допомогою скляної трубки діаметром 3-5 мм.

       Заряджати нові акумуляторні батареї слід тільки після просочення пластин електролітом: для батарей з сухими зарядженими  пластинами - через 3 години, а для  батарей з незарядженими пластинами - через 4-6 годин.

       Здійснювати контроль за ходом зарядження слід за допомогою контрольних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).

       Проводити паяння акумуляторних батарей в  акумуляторному приміщенні необхідно  не раніше, ніж через 2 години після закінчення заряджання. Батареї, працюючі в режимі постійного підзарядження, за 2 години до початку паяння потрібно перевести в режим зарядження.

       Плавлення свинцю і заповнення ним форм при  відливанні деталей акумуляторів, а  також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинно проводитися тільки на робочих місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

       Акумуляторникам забороняється:

       - входити в акумуляторну з відкритим  вогнем (запаленим сірником, цигаркою  тощо);

       - працювати без спецодягу і інших засобів індивідуального захисту;

       - зберігати і вживати їжу, воду  і палити в акумуляторному  приміщенні;

       - користуватися електронагрівальними  приладами;

       - допускати в приміщення сторонніх  осіб;

       - користуватися для приготування  електроліту скляним посудом;

       - перемішувати електроліт, вдуваючи  повітря через гумовий шланг;

       - з'єднувати клеми акумуляторних  батарей проводами без затискачів;

       - покидати приміщення під час  зарядження акумуляторів;

       - проводити зарядження акумуляторних  батарей при непрацюючій припливно-витяжній вентиляції;

       - переносити і переміщувати одному  бутлі з кислотою, лугом і електролітами  з відкритими пробками.

       Зарядження  акумуляторних батарей повинно  проводитися тільки при відкритих  пробках і включеній витяжній вентиляції.

       Не  допускається зберігати і заряджати  кислотні і лужні акумуляторні батареї  в одному приміщенні, а також зберігати  бутлі з кислотою і флакони  з лугом в акумуляторному приміщенні в кількості, що перевищує добову потребу.

       Перед їжею і палінням необхідно вимити руки з милом і прополоскати рот водою. Не треба допускати попадання оксидів свинцю на шкіру.

       Вимоги  безпеки після закінчення роботи

       По  закінченні роботи акумуляторники зобов'язані:

       - упорядкувати робоче місце, протерти  і прибрати інструмент і пристосування і скласти їх у відведене місце;

       - вимкнути після закінчення зарядження  акумуляторних батарей зарядний  агрегат, очистити батареї і  клеми від електроліту, протерти  їх досуха, перевірити чистоту  отворів в пробках батарей;

       - зняти спецодяг, спецвзуття і  засоби індивідуального захисту, очистити і прибрати їх в призначене для зберігання місце;

       - вимити обличчя і руки теплою  водою з милом, прополоскати  рот, прийняти душ;

       - повідомити про всі помічені  під час роботи неполадки бригадиру  або керівнику робіт.

       При передачі зміни про всі несправності доповісти безпосередньому керівнику або зміннику і зробити записи в змінний журнал.

       Вимоги  безпеки в аварійних ситуаціях

       У разі попадання сірчаної кислоти  на шкіру або в очі необхідно  змити її струменем води, потім  промити 5%-ним розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3% -ним (для очей) і доповісти про це керівнику робіт.

       При попаданні лугу на шкіру або в  очі необхідно змити його струменем  води, потім промити 5-10% -ним розчином борної кислоти (для шкіри тіла) і 2%-ним розчином борної кислоти (для очей) і повідомити керівнику.

       Пролиту сірчану кислоту потрібно засипати тирсою, змочити розчином соди або  засипати содою і витерти досуха.

       У разі виявлення ознак отруєння аерозолями лугу необхідно вивести потерпілого  на свіже повітря, дати йому випити молока як нейтралізуючий розчин, при необхідності, викликати бригаду швидкої допомоги.

       Якщо  пролито луг, то його треба засипати піском або тирсою, видалити пісок (ошурки) і залити це місце розчином сильно розбавленої соляної або оцтової кислоти. Потім видалити нейтралізуючий розчин кислоти, вимити підлогу і рукавички водою і протерти їх досуха.

       Якщо  пролита кислота, то її засипають  піском потім видаляють пісок, що просочився кислотою, і засипають  поверхню содою. Соду потім також  видаляють і промивають це місце великою кількістю води.

       Електроліт, пролитий на стелаж, треба витерти  ганчір’ям, змоченим в 10%-ному нейтралізуючому  розчині, а пролитий на підлогу - спочатку посипати тирсою, зібрати її, а потім  це місце змочити нейтралізуючим розчином і протерти досуха.

       Розчини і речовини для нейтралізації  проливів кислоти, лугу або електроліту  повинні зберігатися на стелажі  протягом усього робочого часу і мати чіткі написи.

       При зайнятті водню або горючих матеріалів потрібно приступити до гасіння вогнища зайняття первинними засобами пожежогасіння. У разі неможливості ліквідації пожежі своїми силами акумуляторник повинен викликати пожежну охорону у встановленому порядку і повідомити керівника робіт про випадок.

       5.1.2 Розрахунок освітлення виробничого приміщення

       5.1.2.1 Розрахунок природного освітлення

       Раціональне освітлення виробничих приміщень повинне  сприяти хорошій видимості на робочих місцях, зменшенню стомленості  зору робочих. Гігієнічні вимоги до раціонального використання штучного освітлення: достатня освітленість і рівномірність освітлення з певними співвідношеннями освітленості на робочій поверхні за відсутності різких тіней і бляклої. Для створення здорових умов праці у виробничих приміщеннях повинно бути в денний час достатня кількість природного і штучного освітлення.

       Світлова  площа віконних отворів проектованого  відділення визначається по формулі:

F = F_під · α ·К, м²                                                                                             (5.1)

       де  F_під =54 м²-площадь підлоги.

               α=0,2 – світловий коефіцієнт який  приймається по таблиці

       F = 54 · 0,3·1,5 = 24 , м²

    Площа 1 вікна: F =8   (3,2х2,5)

    Кількість вікон з урахуванням їх розмірів визначаємо за формулою:

                                             F_вік

 N_вік = ———, шт.                                         (5.2)

                                        F_вік

                                              24

 N_вік = ——— = 3, шт.                                       

                                         8

    Приймаємо 3 вікна 

    5.1.2.2 Розрахунок загального освітлення

    Розрахунок  загального освітлення зводиться до визначення кількості світильників типу ЛСП, ЩОД, ПВЛМ, ЛОУ, в яких вставлені люмінесцентні лампи типу ЛБ-40 и ЛДЦ-40, та потужності освітлювального обладнання.

    Кількість світильників знаходимо по формулі:

                                       Е · Р_таб · F_від

N = —————— =27,9                                         (5.3)    

                                    n· Р_л ·100                                                                                                                                                        

       де: Е – нормована освітленість для даного виду робіт,

           Р_таб – питома потужність загального рівномірного  освітлення, Вт/м²

           F_від – площа приміщення, м²,

           п – кількість ламп в світильнику,

           Р_л – потужність однієї лампи.

                             

                     500 ·6,2·54

       N = —————— =27,9 

                1·60·100                                                                                                                                                   

    5.1.3 Розрахунок вентиляції

    Вентиляція  передбачається для забезпечення в  приміщеннях СТО параметрів повітряного середовища, що задовольняють санітарного гігієнічні вимоги.

    5.1.3.1 Розрахунок продуктивності вентилятора      

    Виходячи  з об'єму приміщення і кратності  обміну повітря продуктивність вентилятора  визначається по формулі :

     W=V*K, м³/час                                                 (5.3)  

    де K-кратность обміну  повітря;

           V – об'єм приміщення; м³.

W=243*4=972  , м³/час  

    5.1.3.2 Визначення об'єму приміщення

                                          U= F*H , м³                                                                                     (5.4)

    де F-площадь відділення (м²)

         U=54*4,5=243 , м³  

    Вибираємо вентилятор і його характеристики зводимо  в таблиці 4.4

Таблиця 4.4