Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Октября 2012 в 14:02, курсовая работа
Автомобільний транспорт забезпечує майже всі види внутрігосподарських і зовнішньогосподарських перевезень завдяки високій маневреності і економічно доцільний при перевезеннях вантажів і пасажирів, завезенні мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів до сільських населених пунктів.
4. Виміряються транспортиром кути повороту α (з точністю до 15'), виміряються масштабною лінійкою довжини ламаних відрізків L (з точністю до 0,2 мм).
5. Ламані відрізки з'єднуються круговими кривими.
6. Кругові криві вписуються радіусом згідно з параметрами, відповідними до даної категорії дороги.
7. Між однобічними
кривими (спрямованими в одну
сторону) прямі вставки
8. У випадку суміжних протилежних кривих прямі вставки або не повинно бути, або довжина прямих вставок приймається не менш 200 метрів, або їх слід замінити безпосередньо сполученими круговими кривими з радіусом більш 3000 м, або перехідними прямими.
9. Визначаються елементи кругових прямих по таблицях (додаток А), м:
Т - тангенс;
К - довжина кривої;
Б - бісектриса;
Д - домір.
Радіус кругової кривої приймають залежно від контурної ситуації. Найменший радіус кривої в плані для доріг IV категорії складає 250 м.
б) Визначення кутів повороту траси, довжин відрізків траси, радіусів кругових кривих і елементів кругових кривих
Дорогу по прямій в багатьох випадках провести не можна у випадку різних перешкод, які зустрічаються на шляху. Тому траса складається із прямих відрізків, з’єднаних кривими. Коли дорога змінює напрямок, то це характеризується кутами повороту між продовженням і слідуючим напрямком траси.
Щоб траса дороги була плавною і забезпечувалась потрібна швидкість руху автомобілів, то у внутрішні кути повороту вписують кругові криві.
Кути повороту
траси і кругові криві
де: А – початок кругової кривої (НК);
С – кінець кругової кривої (КК);
α – кут повороту;
R – радіус кривої;
К – довжина кривої;
Т – тангенс (відстань відстань від вершини кута до початку(кінця) кривої);
Б – бісектриса;
Д – домір.
Всі елементи кругової кривої зв’язуються між собою залежностями:
Щоб визначити елементи кривої треба мати величини радіуса і виміряти кути повороту. Радіуси задаються в залежності від місцевих умов і категорії дороги.
Щоб забезпечити бзпеку руху на кругових кривих створюють віражі, які підвищють стійкіст автомобілів при русі по кривій з тієюж швидкістю, що і по прямій.
Для того, щоб вибрати найбільш оптимальний варіант траси складається Таблиця 3(таблиця порівняння варіантів траси). Ми вибираємо той варіант, який нам вигідно, траса повинна бути каротка і знаходитися у вигідному місці на місцевості.
Таблиця 3
№ п/п |
Найменування показника |
Значення показників |
Результати зрівняння | ||
I |
II |
I |
II | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
Протяжність траси, м |
2805 |
2970 |
+ |
- |
2 |
Коефіцієнт подовження траси де L - фактична довжина траси, м; Lвозд – довжина повітряної лінії, м |
1.08 |
1.14 |
+ |
- |
3 |
Кількість кутів повороту, n |
2 |
2 |
+ |
- |
4 |
Середнє значення кута повороту |
45 |
53.35 |
+ |
- |
5 |
Кількість мостових переходів (кількість перетинаючих річок) |
- |
- |
||
6 |
Кількість водопропускних труб (кількість перетинаючих лощин) |
1 |
1 |
+ |
+ |
7 |
Найбільший повздовжній ухил |
||||
8 |
Середній радіус повороту RСР, м |
300 |
300 |
+ |
+ |
9 |
Мінімальний радіус повороту Rmin, м |
300 |
300 |
+ |
+ |
10 |
Рельєф місцевості |
рівнина |
рівнина |
+ |
+ |
Виходячи з результатів порівняння, оптимально вибрати I-ий варіант, оскільки протяжніст траси II-го варіанту – довша.
Потім складаємо Таблицю 4 (відомість кутів повороту прямих і кривих), в яку записуємо основні параметри проектованої дороги, елементи кривої та прямої ліній, величину кутів,пікетажне знченн, довжну прямих вставок, румби ліній.
Розрахунок даних для першої траси:
Ку=1.12
α1 = 45°
R = 300м
T = 124.263
Kкр = 235.5
Б = 24.72
Д = 12.9
α2 = 45°
R = 300м
T = 124.263
Kкр = 235.5
Б = 24.72
Д = 12.9
Розрахунок даних для другої траси:
Ку=1.14
α = 50
R = 300м
T = 139.893
Kкр = 261.67
Б = 31.01
Д = 17.99
α2= 56°
R = 300м
T = 159.52
Kкр = 293.06
Б = 39.77
Д = 18.44
ТАБЛИЦЯ 4
ВІДОМІСТЬ КУТІВ ПОВОРОТУ ПРЯМИХ І КРИВИХ
№ |
Величина кута |
Пікетне значення |
Елементи кривої |
Раст.от верш. углов повотрота L,м. |
Длина прямих вставок Пр,м |
Румбы линий |
||||||||
Пік. |
Влі. |
Впр.. |
ВУ |
НК |
КК |
R |
T |
K |
Б |
D |
||||
нач. |
45 |
45 |
ПК 11+25.00
ПК 19+95.23 |
ПК10 + 0.74
ПК18 + 62.72 |
ПК 12 + 36.24
ПК 20 + 98.22 |
1125
875
805 |
1000.74
626.48
680.74 |
СЗ 71
ЮЗ 65 |
||||||
1 |
300 |
124.26 |
235.5 |
24.17 |
12.9 |
|||||||||
2 |
300 |
124.26 |
235.5 |
24.17 |
12.9 |
|||||||||
Кон |
||||||||||||||
сум. |
248.52 |
471 |
48.34 |
25.2 |
2805 |
2307.96 |
Всі розраховані дані заносимо в Таблицю 4 «Відомість кутів повороту, прямих і кривих».
в) Розрахунок пікетажного значення елементів траси, розбивка пікетажа і оформлення плану траси
Розрахувавши всі елементи кругової кривої ми можемо встановити довжину траси дороги. Для цього розбиваємо по трасі пікети через кожні 100 метрів. Так як на трасі є кругові криві,то визначаємо пікетажне значення початку і кінця кривих.
Пікети ПК отримуємо,
якщо із пікетного значення вершин
кутів відняти довжину
ТАБЛИЦЯ 5
СХЕМА ТРАСИ
Початок траси + L1 |
00+00.00 11+25.00 |
Кут повороту№1 -Т1 |
11+25.00 01+24.26 |
Початок першої кривої +К1 |
10+00.74 02+35.50 |
Кінець першої кривої +(L2-Т1) |
12+36.24 07+50.74 |
Кут повороту№2 -Т2 |
19+86.98 01+24.26 |
Початок другої кривої +К2 |
18+62.72 02+35.50 |
Кінець другої кривої +(L3-Т2) |
20+98.22 06+80.74 |
Кінець траси |
27+78.96 |
Оформлення плану траси: траса на плані викреслюється червоним кольором. Товщина 1мм.
Пікети показуємо тонкими червоними штрихами завдовжки 3мм. На кожному десятому пікеті вказуємо кілометровий знак.
Повітряна лінія траси викреслюється синім кольором, товщина лінії – 1мм, другий варіант дороги – зеленим кольором.
Пунктирними лініями показуємо напрям градусів кривій. Біля кута повороту, виписуємо елементи кругових кривих. Над кожним прямолінійним відрізком траси показуємо румб лінії і її довжину. Всі написи на плані робимо червоним кольором.
2.Проектувння водовідведення
Необхідність пристрою водопропускних споруд виникає в місцях де перетинаються дороги з ставками, балками, ярами, річками, коли виникає необхідність пропустити водоток з одного боку дороги на інший. До водопропускних споруд належать мости, греблі, лотки, труби.
Дуже розповсюдженою водопропускною спорудою є труба.
Дорожньою трубою
називається водопропускна
За якістю матеріалів труби бувають бетонні, залізобетонні, сталеві, керамічні, але в даний час більше всього застосовують залізобетонні.
Розмір водопропускної споруди характеризується її отвором. Розмір отвору труби визначається гідравлічними розрахунками вологості від витрати води, яку повинні пропускати ці споруди. Максимальні витрати води виникають від зливи .
2.1. Визначення розмірів водопропускної труби
Розміри отворів труби визначають гідравлічними розрахунком, залежно від величини розрахункової витрати води, які повинні пропустити ці споруди.
Порядок визначення розміру труби:
1. Визначається
водоскидна площа по карті
з горизонталями (для даної
лабораторної роботи приймаєтьс
2. Намічаються місця установки труб.
3. Розраховуються
розміри отворів труб. Вони визначаються
гідравлічним розрахунком в
,
де ψ - геоморфологічний параметр, що характеризує рельєф басейну. Він визначається залежно від середнього ухилу головного басейну по таблиці; приймаємо ψ = 0,01;
h - шар стоку,
що залежить від географічного
положення водоскидного
Z - шар опадів,
що затримані рослинністю, мм;
приймаємо по таблиці для
m і n - показники ступеня; приймаються приблизно рівними: m≈3/2; n≈2/3;
F - водоскидна площа, кв.м.
Знаючи витрату води, можна визначити діаметр труби з формули:
Q≤1,42d5/2 ,
Висота брівки насипу над зовнішньою поверхнею труб приймається не менш 0,5 м.
Отже, визначаємо розтрату води:
Q=0.06 = 06 = 5.5 /СЕК
Знаючи витрату води визначаємо діаметр труби:
Q≤1.42d5
Отже: = 5/5/1.42 = 3.87 d = 1.5
Ми беремо стандартний діаметр труби – 1.5м.