Организация строительства железной дороги

У таблиці 3 наведені ресурси на будівництво малих штучних споруд:

                    3  Організація робіт по спорудженню земляного полотна

Відсипку земляного полотна виконують у термін з 1 квітня до 12 листопада наступного року, на протязі 4,6 місяців. Відсипка проводиться механізованою колоною, виробністю 1 млн.м3/рік.

2.1  Побудова графіку помасивних об’ємів землі. Розподілення

земляних мас.

Графік помасивних об’ємів земляних робіт будується згідно з підрахованими об’ємами робіт. Грунт виїмок придатний для відсипки насипів.

Відомість розподілення земляних мас приведена в таблиці 4.

У курсовому проекті отримуємо 15 ділянок, на яких працюють екскаватори ЕО-1117, скрепери самохідні Д 357, Д392 та причепний Д 374.

Перевірка: ΣН+ΣВ=ΣVр+ΣVВ→Н

Необхідні ресурси для відсипки земляного полотна наведені в таблиці 5:

2.2  Визначення кількості комплектів машин

Кількість комплектів машин визначається за формулою:

N=∑Vі∙1000/П∙n∙Тmax∙22 ,

де: ∑Vі – сума об’ємів робіт, які виконує дана машина;

П – виробність даної машини;

n– кількість змін, n=2;

Тmax – максимальний термін, у який може працювати машина. Визначається по початку останньої ділянки даної машини.

Для скреперів треба визначити середньозважену дальність возки:                          

                                lCB=(V1∙l1+V2∙l2+ … +V3∙l3)/(V1+V2+ … +V3).

lCB=1500м.

Визначимо кількість комплектів самохідного скрепера Д 357:

П=588м3/зміну;

∑V=42,45 м3;

Тmax=5,5 міс;

N=42,45∙1000/588∙5,5∙22=1 комплект.

Визначимо кількість комплектів причепного скрепера Д 374:

П=437 м3/зміну;

∑V=12,4 м3;

Тmax=5,7міс;

N=12,4∙1000/437∙5,7∙22=1 комплект.

Визначимо кількість екскаваторів ЕО 7111:

П=110 м3/зміну;

∑V=317,11 м3;

Тmax=6 міс;

N=317,11∙1000/1100∙6∙22=3 машина.

Визначимо кількість причіпних скреперив Д 392

П=900 м3/зміну;

∑V=391,37 м3;

Тmax=5,8міс;

N=391,37∙1000/900∙5,8∙22=4 машина.

2.3  Розміщення комплектів машин по ділянках і визначення терміну їх робіт

Час виконання робіт визначається за формулою:

t=Vi∙1000/П∙n∙N∙22,

де: Vi – об’єми робіт на великих ділянках:

П – виробність данної машини;

n – кількість змін, n=2;

N – кількість комплектів машини, яку ми ставимо на одну ділянку.

Визначимо час виконання робіт скреперного комплекту Д357:

t1=11,73∙1000/588∙22∙1=0,9 міс;

t2=1,76∙1000/588∙22∙1=0,2 міс;

t3=29,05∙1000/588∙22∙1=2,3 міс;

Визначимо час виконання робіт скреперного комплекту Д374:

t1=0,57∙1000/437∙22∙1=0,06 міс;

t2=10,68∙1000/437∙22∙1=1,1 міс.

t3=0,29∙1000/437∙22∙1=0,03 міс;

Визначимо час виконання робіт скреперного комплекту Д392:

t1=58,36∙1000/900∙22∙1=2,8 міс;

t2=50,52∙1000/900∙22∙1=2,4 міс.

t3=191,82∙1000/900∙22∙2=4,8 міс;

t4=90,67∙1000/900∙22∙2=2,3 міс

Визначимо час виконання робіт екскаватора ЕО 7111

t1=317,11∙1000/1100∙22∙3=4,36 міс;

.

5 Організація робіт по спорудженню верхньої будови колії

Спорудження верхньої будови колії є ведучим процесом при будівництві залізниць. До комплексу по спорудженню верхньої будови колії відносять:

− збір та укладання рейко-шпальної решітки, стрілочних переводів та глухих пересічень;

− баластування колії, стрілочних переводів та глухих пересічень;

− улаштування стрілочних переводів;

− улаштування колійних та сигнальних знаків;

− створення покілометрового запасу укладочного матеріалу.

5.1 Укладка рейко-шпальної решітки

Для 2-ої категорії проектування вибраний наступний тип верхньої будови колії:

− тип рейок на перегоні – Р65;

− тип рейок на роздільних пунктах (станційних коліях) – Р65 старопридатні;

− тип шпал – залізобетонні;

− марка стрілочних переводів – 1/11;

5.1.1 Визначення об’ємів робіт по укладанню рейко-шпальної решітки

27,55м – загальна довжина рейко-шпальної решітки.

5.1.2 Вибір типу ланко-збиральної бази

Ланкозбиральні бази призначені для прийому, складування і зберігання прибуваючих із заводів укладочних матеріалів, збірки і зберігання ланок колії та стрілочних переводів, їх завантаження на рухомий склад та формування укладальних поїздів.

Ланкозбиральна база по своїй виробності повинна забезпечувати неперервність ведучого процесу по спорудженню верхньої будови колії – укладання колії.

Графіком організації будівництва залізниці були встановлені терміни початку і кінця укладання верхньої будови колії.

Потрібну виробність ланкозбиральної бази Вбпот з урахуванням цих причин можна визначити по формулі:

Вбпот=1000∙Lзаг∙К/(t1+tу), м/зміну,

де: Lзаг – загальна (розгорнута) довжина укладки колії;

К – коефіцієнт нерівномірності попиту продукції, К=1,1÷1,2;

t1 – час у днях від початку збирання ланок до початку укладання колії,  t1=5÷22 днів;

tу – час у днях укладання колії, tу=14,6 днів.

Ланкозбиральні бази повинні бути оснащені технічними засобами, що дозволяють забезпечити високий рівень механізації та автоматизації процесів збирання ланок колії та стрілочних переводів.

Вбпот=1000∙15,5∙1,1/(20+14,6)=525 м/зміну.

При даній виробності Вбпот=525 м/зміну обираємо ланкозбиральну базу    ПЗЛ 600.

5.1.3 Вибір типу укладача

Рейкову колію укладають механізованим способом із застосуванням укладальних кранів. При будівництві нової лінії колію укладають, в основному, краном УК-25.

Так  що для даного курсового проекту приймаємо укладальний кран УК-25.

5.1.4 Технологія збірки та укладки колії

На рухомий склад укладального крану УК-25 ланки завантажують в залежності з укладальною відомістю так, щоб при укладанні колії була забезпечена потрібне чергування ланок з укороченими і нормальними рейками.

Накладки і болти з гайками та шайбами завантажують на перші головні платформи укладального поїзду. Завантажені на платформи ланки повинні бути закріплені від продольних і поперечних здвигів.

Поїзд завантажують ланками рейко-шпальної решітки на ланкозбиральній базі та відправляють до місця укладання.

Швидкості руху укладальних поїздів по коліям будівництва встановлює Управління будівництва, виходячи з технічного стану колії.

Особливості укладання рейко-шпальної решітки із залізобетонними шпалами

Укладання рейко-шпальної решітки із залізобетонними шпалами має свої особливості. Це залежить від специфічних умов роботи залізобетонної шпали при укладанні її на підготовлене земляне полотно. Якщо до рейко-шпальної решітки, що лежить на землі, прикласти поїздне навантаження, то у верхній частині посередині залізобетонної шпали з’являються розтягуючі зусилля. У результаті в цьому місці виникає злом шпали. Для попередження пошкоджень шпал і забезпечення збереження основної площадки земляного полотна колію укладають на дві попередньо відсипані піщані полоси.

Роботи по відсипці піщаних полос складаються із завантаження піску на транспортні засоби, перевезення, вивантаження та планування його на земляне полотно. Витрати піска становлять 150 м3/км.

Пісок, привезений до найближчого роздільного пункту в напіввагонах або думпкарах, перевозять до місця укладання на земляне полотно скреперами  або автосамоскидами. Планування піску виконується автогрейдером, ніж якого має форму, що дозволяє забезпечити необхідний поперечний профіль полос.