Аналіз та покращення технології роботи станції основа в сучасних умовах

Крім того, використовуючи дані відповідних розділів графіка  виконаної робота станції і даних, одержаних від старшого оператора  СТЦ по обліку вагонів та журналу  обліку роботи сортувальних гірок, старший  оператор СТЦ по обліку (аналізатор) веде добовий облік:

• виконання показників роботи станції;
• виконання технологічних норм простою по елементах із зазначенням причин порушень з вини причетних служб;
• допущених збитків, отриманої економії вагоно-годин по елементах технологічного процесу, в тому числі по службах (окремо ведеться облік збитків вагоно-годин по клієнтурі через відсутність вантажу, нестатку технічних засобів та складських приміщень, а у випадках утруднень з веденням такого обліку - збитки показуються сумою);
• втрати поїздо-годин в зв'язку з затримками поїздів на підходах та відправлення поїздів з порушенням графіка руху, в тому числі з вини кожної служби.

Результати оперативних  аналізів роботи станції повинні  регулярно розглядатись керівниками  станції з метою вжиття конкретних заходів щодо ліквідації труднощів  і недоліків у роботі станції  та причетних служб.

На оперативному розборі  повинні бути присутніми:

• начальник станції;
• заступник начальника станції з оперативної роботи;
• заступник начальника станції з комерційної та вантажної роботи;
• заступник начальника станції з технічної роботи;
• начальник СТЦ;
• станційний диспетчер;
• маневровий диспетчер;
• чергові по станції ДСП-1, ДСП-2, ДСП-4, ДСП-24, МСЦ-18;
• бригадир ПКО і приймальник поїздів 5 розряду;
• старший оператор СТЦ по обліку вагонів;
• інженер технолог;
• старший оператор СТЦ по обліку (аналізатор).

Після закінчення зміни станційний і маневровий диспетчери відмічають виконання змінного плану і у  випадку невиконання якого-небудь показника або завдання вказують причину його невиконаний. Дай здійснення контролю за виконанням технологічного процесу, забезпечення оперативного керівництва  поїзної та маневрової роботи станційний і маневровий диспетчери ведуть графік виконаної роботи своєї системи, в якому відображені:

• план роботи на зміну по розформуванню-формуванню составів;
• робота гірки по розпуску составів, що прибувають у переробку, та внутрішньостанційних передач, а також заняття гірки іншими операціями (закінченням формування, осаджуванням вигонів та інше) з вказанням тривалості виконання кожної операції та причин перерви в робот гірки;
• робота маневрових локомотивів з указанням тривалості екіпірування.

У випадку незабезпечення станцією безперешкодного приймання  поїздів по закінченню зміни, поїзний  диспетчер або черговий по дирекції - вагонорозпорядиик Харківської  дирекції залізничних перевезень переднє  станційному диспетчеру наказ про  затримки поїздів по неприйманню  з обов’язковим виказанням номера і часу затримки кожного поїзда.

На підставі змінних та добових аналізів, графіків виконаної  роботи станції, результатів аналізу  виробничо-фінансової діяльності станції» Інших звітно-облікових даних  працівниками виробничо-технічного відділу  з метою відпрацювання заходів  щодо поліпшення роботи станції виконується  періодичний аналіз основних показників:

• з приймання» відправлення поїздів і вагонів;
• з виконання обсягів вантажної роботи;
• графіка руху, плану формування поїздів;
• з організації виконання плану розформування поїздів, переробки вагонів на сортувальних гірках;норм часу», що встановлені, на обробку поїздів на прибуття, відправлення, розформування та формування составів;
• норм простото вагонів транзитних без переробки, з переробкою, навантажених транзитних, місцевих та на одну вантажну операцію;
• використання технічних засобів і маневрових локомотивів;
• із забезпечення збереження вантажів, що перевозяться;
• норм простою поїзних та передаточних локомотивів;
• продуктивності праці, зниження собівартості переробки вагонів, стану безпеки руху та охорони праці.

Для виявлення резервів підвищення пропускної та переробної спроможності станції, розробки заходів щодо поліпшення використання технічних засобів, скорочення часу знаходження вагонів на станціях більш детальний, цільовий аналіз. Цільовий аналіз проводиться як в цілому по станції так і на окремих її підрозділах або з окремих питань діяльності станції.

Під час цільового аналізу  використовуються графіки виконаної  роботи, журнали обліку роботи сортувальних гірок станції і інші первинні документи встановленої форми та звітності, а також результати аналізу  виробничо-фінансової діяльності станції (розділ 3). В необхідних випадках проводиться  хронометражні спостереження, здійснюється табличне моделювання роботи окремих  парків станції (додаток А).

У результаті проведення цільового  аналізу відпрацьовуються організаційно-технічні заходи та розробляються пропозиції щодо поліпшення колійного розвитку і технічного оснащення станції  з техніко-економічним обґрунтуванням та розрахунками.

3. Виробничо-фінансова діяльність станції

Станція Основа проводить  свою виробничо-фінансову і господарську діяльність згідно з планом на основі використання існуючих технічних засобів, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів та інших внутрішніх резервів виробництва, при дотриманні режиму економії  та забезпеченні збереження матеріальних цінностей, а також за рахунок  впровадження досягнень науки, техніки  і прогресивної технології у відповідності  з діючим законодавством і з метою  підвищення продуктивності праці та зниження собівартості перевезень.

Фінансування станції  за виконаний обсяг роботи по перевезеннях здійснюється за рахунок доходів  від перевезень.

У розпорядження станції  від Південної залізниці та Харківської  дирекції залізничних перевезень надходять  кошти за виконану експлуатаційну роботу, а також доходи станції за надані послуги населенню, підприємствам  і організаціям та інші надходження  передбачені фінансовими планами.

Економічна діяльність станції  визначається фінансовим планом, який затверджується начальником станції  і подається до Харківської дирекції залізничних перевезень. Корегування  планів проводиться тільки за погодженням  із Харківською дирекцією залізничних  перевезень.

З метою збільшення доходів  станція може розширювати підсобно-допоміжну  діяльність, використовуючи ціни відповідно до розроблених і затверджених калькуляцій  та укладених договорів.

Станція здійснює заходи щодо збільшення доходів і зниження собівартості перевезень забезпечуючи економію витрат коштів, в тому числі фонду оплати праці, матеріальних і енергетичних ресурсів та їх пільгове використання, забезпечення фінансової дисципліни, а також своєчасних розрахунків.

План експлуатаційної  і виробничо-фінансової діяльності станції Основа містить такі розділи: план об’ємних і якісних показників роботи, план показників з організації  праці і заробітної плати, план експлуатаційних  витрат і собівартості експлуатаційної  роботи, баланс прибутків і витрат (фінансовий план), план підвищення ефективності виробництва і соціального розвитку колективу, план місцевих прибутків  і витрат.

Об’ємні і якісні показники  станції Основа плануються відповідно до зведень, що надаються Харківською  дирекцією залізничних перевезень.

До основних об’ємних показників відносяться:

• Відправлення вагонів (тис. вагонів), у тому числі: транзитних без переробки, транзитних з переробкою, місцевих;
• Навантаження (тонн, вагонів);
• Вивантаження (тонн, вагонів).

До якісних показників відносяться:

• Середній час знаходження вагонів на станції (год.);
• Середній час знаходження на станції транзитного вагона (год.), у тому числі з переробкою і без переробки, у навантаженому стані;
• Середній простій місцевого вагону (год.);
• Продуктивність маневрового локомотива (перероблені вагони на 1 лок-год.);
• Статичне навантаження на вагон (тонн).

Основним показником роботи станції є кількість відправлених вагонів.

План показників з організації  праці і заробітної плати формується на основі затвердженого Харківською  дирекцією залізничних перевезень загального фонду заробітної плати  та завдання щодо підвищення продуктивності праці з урахуванням нормативного співвідношення цього зростання  до зростання заробітної плати. Чисельність  працівників станції визначається виходячи із обсягів роботи і встановлених норм виробітку та кількості об'єктів, що обслуговуються (експлуатуються). Чисельність  інженерно-технічних працівників  планується згідно з типовим штатним  розписом з урахуванням місцевих умов та організаційної структури станції.

Продуктивність праці  визначається розподілом обсягу роботи (відправлені вагони) на обліковий  контингент працівників (експлуатаційний  штат).

Фонд основної заробітної плати планується по кожній професії або групі працівників на основі середньомісячної заробітної плати  і наявного контингенту працівників.

Середньомісячна заробітна  плата основних підрозділів (груп) працівників  станції встановлюється на основі аналізу  її рівня у звітному періоді і  змінах, налічуваного в структурі  контингенту працівників, їх кваліфікації тощо.

Річний фонд заробітної плати  по кожній професії визначається множенням  чисельності працівників на 12 (число місяців у році) і на середньомісячну заробітну плату.

Розробка плану експлуатаційних  витрат розпочинається з аналізу  витрат за період, попередній плановому, виявлення шляхів удосконалення  виробництва для ліквідації непродуктивних витрат.

Витрати станції плануються за статтями номенклатури витрат і  основними видами діяльності, на приймання  й відправлення поїздів, розформування  та формування составів, виконання  маневрової роботи, витрат на утримання  будівель і споруд, господарств станцій (благоустрій приміщень, придбання  обладнання, інвентарю, капітальний  ремонт, опалення, освітлення).

Фінансовий план роботи станції  є частиною річного виробничо-фінансового  плану.

В ньому відображаються в  грошовому виразі якісні і кількісні  показники роботи станції, ступінь  раціонального використання основних фондів і оборотних коштів, матеріальних і грошових витрат.

Фінансовий план складається  з прибутків, прибуткових надходжень та

Витрат за період, що планується, і встановлює зміну нормативів власних  оборотних коштів, взаємовідносин станції  з дирекцією залізничних перевезень, службою перевезень залізниці, іншими підприємствами і державним бюджетом.

Перед складанням балансу  прибутків і витрат проводяться  розрахунки окремих його статей: нормативів оборотних коштів та джерел їх покриття, амортизаційних відрахувань, фондів економічного стимулювання тощо.

План підвищення ефективності виробництва і соціального розвитку - це система організаційно-технічних заходів із вдосконалення роботи станції.

За основу плану береться аналіз звітних матеріалів за попередній рік. В процесі аналізу виявляються  причини, які стимулюють підвищення ефективності виробництва і соціального  розвитку колективу і відпрацьовуються заходи у вигляді плану щодо підвищення ефективності використання технічних  засобів із механізації та автоматизації  робіт, удосконалення технології роботи станції, більш раціонального використання робочого часу та шляхів соціального  розвитку колективу.

Організаційно-технічні заходи в планах станції групуються за такими ознаками: