Слюсарна справа

НАРІЗУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ РІЗЬБИ

  Підбір свердел для свердління отворів під різьбу. При нарізуванні різьби матеріал частково «видавлюється», тому діаметр свердла має бути трохи більшим, ніж внутрішній діаметр різьби. Зміна величиниотвору при нарізуванні різьби у твердих і крихких металах менша, ніж у м'яких і в'язких.

  Якщо просвердлити під різьбу отвір діаметром, що точно відповідає внутрішньому діаметру різьби, то матеріал, видавлюваний при нарізуванні, тиснутиме на зуби мітчика, від чого вони в результаті великого тертя сильно нагріваються і до них прилипають частки металу.

  Різьба може вийти з рваними нитками, а в деяких випадках можлива поломка мітчика. При свердлінні отвору надто великого діаметра різьба виходить неповною.

  Діаметр свердла для свердління під метричні і трубні різьби визначають за довідниковими таблицями. Коли не можна скористатися таблицями, діаметр під метричну різьбу приблизно розраховують за формулою dc = d — КсР, де dc — діаметр свердла, mm; d — номінальний діаметр різьби, мм; Кс — коефіцієнт, що залежить від розбивання отвору і береться за таблицями (Довідник металіста, т. 3); звичайно Кс = 1 .1.08; Ρ — крок різьби, мм.

Рис. 268. Нарізування  внутрішньої різьби: а — встановлення мітчика; б — прийом нарізування 
 

  Розміри воротка для закріплення мітчика вибирають залежно від діаметра останнього. Загальну довжину і діаметр рукоятки воротка визначають за встановленими практикою формулами: L = 20D + 100; d = 0,5D + 5, де L — довжина воротка, мм; D — діаметр мітчика, мм; d — діаметр рукоятки воротка, мм.

  Прийоми нарізування різьби. Після підготовки отвору під різьбу і вибору воротка заготовку закріплюють у лещатах і в цей отвір вставляють вертикально мітчик за кутником (рис. 268, а).

  Притискуючи лівою рукою вороток до мітчика, правою повертають його праворуч доти, поки мітчик не вріжеться на кілька ниток у метал і не займе стійке положення, після чого вороток беруть за рукоятку двома руками й обертають з перехопленням рук через кожні півоберта (рис. 268, б)

  Для полегшення роботи вороток з мітчиком обертають не весь час зa годинниковою стрілкою, а здійснюють один-два оберти праворуч і півоберта ліворуч і так далі. Завдяки такому зворотно-обертальному руху мітчика стружка ламається, стає короткою (подрібненою), а процес різання значно полегшується.

  Закінчивши нарізування, обертанням воротка у зворотний бік викручують мітчик з отвору, потім знову прокручують його наскрізь.

  Мітчиком вручну виготовляють різьбу по 6 . 10-му квалітетах.

  Правила нарізування різьби мітчиком:

при нарізуванні  різьби у глибоких отворах, у м'яких і в'язких металах (міді, алюмінію, бронзі тощо) мітчик треба періодично викручувати з отвору й очищати  канавки від стружки:

нарізувати різьбу слід повним набором мітчиків: нарізування  різьби одразу середнім мітчиком без  проходження чорновим, а потім  чистовим не прискорює, а навпаки, ускладнює  роботу; різьба в цьому разі виходить неякісною, а мітчик може зламатися;

середній і  чистовий мітчики вводять в отвір  без воротка і лише після того як мітчик піде правильно по різьбі, на головку надягають вороток  і продовжують нарізувати різьбу;

глухий отвір  під різьбу треба робити на глибину, дещо більшу, ніж довжина нарізуваної  частини, з таким розрахунком, щоб  робоча частина мітчика трохи  вийшла за межі нарізуваної частини; якщо такого запасу не буде, різьба вийде  неповною;

у процесі нарізування  треба ретельно слідкувати за тим, щоб  не було перекосу мітчика; для цього  слід через кожні дві-три нарізані нитки перевіряти за допомогою кутника  положення мітчика щодо

Мастильно-охолодна рідина, що використовується при нарізуванні  різьби

Матеріал мастильно-охолодна рідина:

Сталь:  вуглецева  конструкційна Емульсія; сірчане  масло 

інструментальна легована Сірчане масло з гасом; змішані масла 

Ковкий чавун 3 .5 % - на емульсія

Чавунне литво  Без охолодження; 3 .5 %-на емульсія; гас 

Бронза Без  охолодження; змішані мастила 

Цинк Емульсія

Латунь Без  охолодження; 3 .5 %-на емульсія

Мідь Емульсія; змішані масла 

Нікель Емульсія

Алюміній та його сплави Без охолодження; емульсія; змішані масла; гас 

Нержавіючі, жаростійкі сплави Суміш з 50 % сірчаного масла, 30% гасу,

20 % олеїнової  кислоти (або 80 % сульфорезола  і 20 % олеїнової кислоти)

Волокніт, вініпласт, оргскло 3 .5 %-на емульсія

Примітка. У деталях з текстоліту і гетинаксу нарізування різьби здійснюють з обдуванням стиснутим повітрям, верхньої площини виробу; особливо обережно слід нарізувати різьбу у дрібних і глухих отворах. Нарізану внутрішню різьбу перевіряють калібр амипробками.

Змащення різьбонарізного  інструмента. На якість різьби та стійкість  інструмента впливає правильний вибір мастильно-охолодної рідини.

При нарізуванні  різьб у деталях з силуміну, алюмінію стружка налипає на мітчик і внаслідок цього виникають  задири; при нарізуванні різьби у  нержавіючих, жароміцних та інших високолегованих  сталях мітчик швидко затуплюється.

Мастило, запропоноване  Петровим, дає змогу нарізати високоякісну різьбу з найменшими затратами праці. Воно має такий склад (%): олеїнова кислота — 78, стеаринова кислота  — 17, сірка тонкого помелу — 5.

Стеаринову й  олеїнову кислоти змішують при 60. 65 °С, потім суміш охолоджують до 20 °С і змішують з сіркою тонкого  помелу. Інструментом, змащеним цією пастою, легко нарізується різьба в отворах  деталей, які загартовані до 38 .42HRCe.

НАРІЗУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ РІЗЬБИ

  Інструмент. Зовнішню різьбу нарізують плашками вручну і на верстатах.

  Залежно від конструкції плашки поділяють на круглі, накатні, розсувні (призматичні).

Круглі  плашки (лерки) виготовляють суцільними і розрізними.

  Суцільна плашка (рис. 269, а) — це стальна загартована гайка, в якій через різьбу 1 прорізано наскрізні поздовжні отвори, які утворюють різальні кромки і служать для виходу стружки. З обох боків плашки є забірні частини 2 завдовжки 1 1/2 .2 нитки. Ці плашки застосовують при нарізуванні різьби діаметром до 52 мм за один робочий хід.

Рис. 269. Плашки: а — суцільна; б — розрізна; 1 — різьба; 2 — забірна частина 
 

Рис, 270. Різьбонакатні  плашки: а — типу МПН; б — типу НПН; в — для накатування різьби на тонкостінних трубах 

  Діаметри суцільних круглих плашок передбачено стандартом: для основної метричної різьби — від 1 до 76 мм, для дюймової — від 1/4 до 2", для трубної — від 1/8 до 1 1/2".

  Круглі плашки при нарізуванні різьби вручну закріплюють у спеціальному воротку.

  Розрізні плашки (рис. 269, б) на відміну від суцільних мають проріз (0,5 . 1,5 мм), що дає змогу регулювати діаметр різьби в межах 0,1—0,25 мм. Внаслідок зниження жорсткості нарізувана цими плашками різьба має недостатньо точний профіль.

  Різьбонакатні плашки (рис. 270, а—в), застосовувані для накатування точних профілів різьби, мають корпус, на якому встановлюють накатні ролики з різьбою.       Ролики можна регулювати за розміром нарізуваної різьби. Плашки обертають двома рукоятками, що вкручуються в корпус.

  За допомогою різьбонакатних плашок нарізають різьбу Ø 4 . 33 мм і кроком 0,7.,.2 мм за 6 .8-м квалітетами. Накатування виконують на верстатах, а також вручну. Різьба виходить міцнішою, оскільки волокна металу у гвинтах не перерізуються. Крім того, завдяки тиску плашок волокна зміцнюються. Оскільки різьба лише видавлюється, поверхня виходить чистішою. Накатування різьби здійснюється так само, як і нарізування клупами (див. далі).

На рис. 270, б  показано різьбонакатну плашку типу НПН, яка застосовується для накатування  різьб М6 та М12 на свердлильних і  токарних верстатах.

Плашка, зображена  на рис. 270, в, служить для накатування  різьб на тонкостінних трубах на свердлильних і токарних верстатах, а також  вручну.

Розсувні (призматичні) плашки на відміну від круглих  складаються з двох половинок, які  називаються півпляшками (рис. 271, а). На кожній з них зазначено розмір зовнішньої різьби і цифра 1 чи 2 для  правильного закріплення у пристрої (клуні). На зовнішній стороні півплашок  є кутові канавки (пази), якими їх встановлюють у виступи клупа.

Для рівномірного розподілу тиску гвинта на півплашки  для уникнення перекосу між півплашками  й гвинтом розміщують сухар. 
 

Рис. 271. Розсувні (призматичні) плашки: а — загальний  вигляд; б — закріплення в клупі; в— нарізування різьби 

  Розсувні (призматичні) плашки виготовляють комплектами з 4 . 5 пар у кожному; кожну пару у разі потреби вставляють у клуп. Розсувні плашки виготовляють для метричної різьби діаметром від М6 до М52, для дюймової — від 1/4 до 2" і для трубної — від 1/8 до 1 3/4 ". Розсувну плашку закріплюють у клупі (рис. 271, б), який складається із скісної рамки 1 з двома рукоятками 2 і затискного гвинта 5. Півпляшки 3 вставляють у виступи рамки, вводять сухар 4 і закріплюють гвинтом 5. Клупи, в яких встановлюють призматичні плашки, виготовляють шести розмірів — від № 1 до № 6. Робота клупом показана на рис. 271, в.

Процес нарізування  різьби. При нарізуванні різьби плашкою  треба мати на увазі, що в процесі  утворення профілю різьби метал  виробу, особливо сталь, мідь тощо, «тягнеться», діаметр стержня збільшується. Внаслідок  цього посилюється тиск на поверхню плашки, що призводить до її нагрівання й прилипання часток металу, тому різьба виходить рваною.

При виборі діаметра стержня під зовнішню різьбу слід керуватися тими самими міркуваннями, що й при виборі отвору під внутрішню  різьбу. Якісну різьбу можна дістати  тоді, коли діаметр стержня менше  зовнішнього діаметра нарізуваної  різьби. Якщо діаметр стержня 

Рис. 272. Прийом нарізування  різьби плашкою 

буде значно меншим, ніж треба, то різьба виходить неповною; якщо ж діаметр стержня  буде більшим, то плашку або не можна  нагвинтити на стержень і кінець стержня  буде пошкоджено або під час нарізування  зуби плашки внаслідок перевантаження зламаються.

При нарізуванні  різьби плашкою вручну стержень закріплюють  у лещатах так, щоб його виступаючий  над рівнем губок кінець був на 20 .25 мм більшим за довжину нарізуваної  частини (рис. 272). Для забезпечення врізування на верхньому кінці стержня знімають фаску.

Потім на стержень накладають закріплену у клуп плашку і з незначним натискуванням  обертають клуп так, щоб плашка врізалася  приблизно на одну-дві нитки. Після  цього нарізувану частину стержня  змащують маслом і обертають клуп з рівномірним тиском на обидві рукоятки так, як при нарізуванні мітчиком, тобто один-два оберти праворуч і  півоберта ліворуч.

Для запобігання  браку й пошкодженню зубів  плашки треба слідкувати за перпендикулярним положенням плашки до стержня —  плашка має врізатися у стержень без збочення.

Нарізану зовнішню різьбу перевіряють різьбовими мікрометрами або різьбовими калібрами-кільцями та різьбовими шаблонами.

Плашками вручну нарізують різьбу за 8 .9-м квалітетами.

Нарізування різьби клупами здійснюють у такому порядку. Встановлюють у клуп плашки й розсувають їх на розмір, дещо більший за діаметр  нарізуваної заготовки. Затискують заготовку в лещатах у вертикальному  положенні й запилюють на торці  фаску; надягають клуп на стержень заготовки  і щільно зсувають плашку гвинтом.

Клуп з плашками, змащеними змішаним або сірчаним маслом, повертають на 1 .11/2 оберту за годинниковою стрілкою, потім на 1/4 . 1/2 оберту назад. Нарізавши різьбу, клуп переміщують, обертаючи його в зворотний бік  для сходження на кінець стержня; потім підтискують плашки гвинтом  і нарізують вдруге.

Перевіряючи різьбу калібром або гайкою (на крайній  випадок), повторюють нарізування до виготовлення різьби потрібного розміру. Після завершення роботи плашки виймають з клупа, очищають від стружки, ретельно протирають і змащують маслом.

Прогресивні способи  нарізування й законтрювання  різьби. Більшість деталей машин (тракторів, автомобілів, металообробних та інших верстатів) з'єднують за допомогою різьбових з'єднань. Трудомісткість процесу нарізування різьби зменшують  різноманітними способами.